Рішення № 75557139, 18.07.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 липня 2018 року о/об 12 год. 20 хв.

Справа № 808/2113/18

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Гудименко Я.А., розглянувши у місті Запоріжжі за правилами спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, Запорізька область, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 39396146)

до Публічного акціонерного товариства «Мелітопольгаз» (72318, Запорізька область, м.Мелітополь, вул.Чкалова, буд.47-А; код ЄДРПОУ 05535349)

про стягнення коштів за податковим боргом,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДФС у Запорізькій області (надалі – позивач, ГУ ДФС у Запорізькій області) до Публічного акціонерного товариства «Мелітопольгаз» (надалі – відповідач, ПАТ «Мелітопольгаз»), в якому позивач, з урахуванням клопотання про зменшення позовних вимог (а.с.57), просить суд постановити рішення про стягнення 934016,99 грн. коштів з рахунків платника податків у всіх банках, обслуговуючих ПАТ «Мелітопольгазсервіс», а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, на користь Мелітопольське УК/Мелітополь/14060100, банк отримувача - ГУ ДКС України у Запорізькій області, код одержувача 37968956, МФО 813015.

Позивач у позові, з урахуванням клопотання про зменшення позовних вимог (а.с.57), зазначив, що за ПАТ «Мелітопольгаз» обліковується податковий борг з податку на додану вартість, який виник із сум узгоджених податкових зобов’язань, як самостійно визначених відповідачем, так і нарахованих контролюючим органом, пені.

Позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.44-45), в якому зазначено, що за результатами проведення камеральної перевірки, 13.07.2016 ПАТ «Мелітопольгаз» отримано податкові повідомлення-рішення №0001011201, №0001021201, №0001031201, №0001041201, №0001051201, №0001061201, №0001071201 від 13.07.2016. ПАТ «Мелітопольгаз» за захистом свого порушеного права звернувся до суду. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.04.2017 у справі №808/4130/16 позовні вимоги ПАТ «Мелітопольгаз» задоволено у повному обсязі: визнано протиправними та скасовано прийняті Мелітопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області податкові повідомлення-рішення №0001011201, №0001021201, №0001031201, №0001041201, №0001051201, №0001061201, №0001071201 від 13.07.2016. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2017 рішення Запорізького адміністративного суду скасовано, у задоволенні позовних вимог ПАТ «Мелітопольгаз» відмовлено. Таким чином, після набрання законної сили Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2017, податкові повідомлення-рішення є узгодженими. На виконання постанови суду 23.10.2017 Мелітопольська ОДПІ звернулась до ПАТ «Мелітопольгаз» із податковою вимогою щодо стягнення податкового боргу та 26.10.2017 винесено рішення про опис майна у податкову заставу. Не погоджуючись із постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2017 ПАТ «Мелітопольгаз» із касаційною скаргою звернувся до Верховного Суду України, проте справа станом на сьогодні ще не призначена. Враховуючи той факт, що незалежно від того погоджується чи не погоджується відповідач із рішенням апеляційної інстанції, постанова апеляційної інстанції підлягає виконанню. На виконання постанови суду ПАТ «Мелітопольгаз» у погашення податкового боргу у січні 2018 року самостійно сплачено 800000,00 грн. Відповідач мав намір й надалі частинами сплачувати податковий борг, проте, у лютому 2018 року Відділом примусового виконання рішень Управління ДВС головного територіального управління юстиції у Запорізької області всі банківські рахунки ПАТ «Мелітопольгаз» заблоковано. Таким чином, станом на дату надання відзиву на позовну заяву відповідач позбавлений можливості здійснювати видаткові операції із грошовими коштами, що знаходяться на банківський рахунках, а отже й сплатити податковий борг у повному обсязі відповідач просто не мав фактичної можливості.

Відповідач проти позову заперечував.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з’ясував наступне.

Заборгованість відповідача з податку на додану вартість виникла у результаті несплати узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеного ПАТ «Мелітопольгаз» самостійно у поданій до контролюючого органу податковій звітності з податку на додану вартість: за Податковою декларацією з податку на додану вартість №9272238177 від 20.12.2017 за 11 місяць 2017 року по строку сплати на 30.12.2017 та визначив зобов'язання на суму 455698,00 грн. (а.с.20-21); за Податковою декларацією з податку на додану вартість №9296020400 від 18.01.2018 за 12 місяць 2017 року по строку сплати на 30.01.2018 та визначив зобов'язання на суму 441496,00 грн. (а.с.22-23); за Податковою декларацією з податку на додану вартість №9023543367 від 16.02.2018 за 1 місяць 2018 року по строку сплати на 02.03.2018 та визначив зобов'язання на суму 337613,00 грн. (а.с.24-25).

21.11.2017 ГУ ДФС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку щодо своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН за серпень, вересень, жовтень 2017 року, за результатами проведеної камеральної перевірки складено акт №185/08-01-56-01/05535349 від 21.11.2017 (а.с.26-28).

За результатами розгляду Акту перевірки №185/08-01-56-01/05535349 від 21.11.2017 начальником Мелітопольського управління ГУ ДФС у Запорізькій області 11.12.2017 винесені податкові-рішення: №00016231201, яким застосовано штраф у сумі 41,03 грн. (а.с.30); №00016211201, яким застосовано штраф у сумі 18003,39 грн. (а.с.32).

Оскільки відповідачем не подано до суду доказів скасування податкових повідомлень-рішень від 11.12.2017 за №00016231201, №00016211201, то вказані у них суми грошових зобов’язань відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України є узгодженими і підлягають сплаті.

Відповідачу за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань відповідно до ст.129 Податкового кодексу України нараховано пеню: за період з 20.10.2017 по 25.12.2017 в розмірі 2498,13 грн.; за період з 20.10.2017 по 27.12.2017 в розмірі 12416,63 грн.; за період з 20.10.2017 по 16.01.2018 в розмірі 6364,11 грн.; за період з 20.10.2017 по 25.01.2018 в розмірі 16734,97 грн.; за період з 20.10.2017 по 28.01.2018 в розмірі 22488,45 грн.; за період з 20.10.2017 по 29.01.2018 в розмірі 11267,51 грн.; за період з 20.10.2017 по 22.02.2018 в розмірі 22376,80 грн.; за період з 20.10.2017 по 25.03.2018 в розмірі 3111,19 грн.

Податковий контроль – це система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України).

За приписами пп.62.1.1-62.1.2 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Як передбачено п.1 Розділу І «Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженого 07.04.2016 наказом Міністерства фінансів України №422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за №751/28881 (надалі – «Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»), цей Порядок визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Згідно з п.2 Розділу І «Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» терміни в цьому Порядку вживаються в таких значеннях: інтегрована картка платника (далі - ІКП) – форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Відповідно до п.1 Глави 1 Розділу ІІ «Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зазначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог надано Лист за вих.№19059/10/08-01-56-03 від 27.06.2018 про зменшення податкового боргу (а.с.58) та інтегровану картку ПАТ «Мелітопольгаз» за якими за відповідачем обліковується податковий борг: 934016,99 грн. – з податку на додану вартість.

Даних про розстрочення (відстрочення) вказаних узгоджених грошових зобов’язань, надміру та/або помилково сплачені кошти досліджені інтегрована картка – не містять.

Судом з’ясовано, що сплата відповідачем коштів у рахунок погашення податкового боргу на прикінці 2017 року – протягом 2018 року пішла на погашення раніше виниклого податкового боргу, який станом на 30.11.2017 складав 3775914,78 грн. (а.с.16). Протилежного відповідач не довів.

Отже, позивачем доведено заборгованість ПАТ «Мелітопольгаз» у сумі 934016,99 грн.

При вирішенні спору по суті судом прийнято до уваги приписи пп.14.1.153, пп.14.1.175 п.14.1 ст.14, п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України.

Судом досліджено наданий позивачем корінець податкової вимоги форми «Ю» №6062-17 від 23.10.2017.

Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Як зазначено у п.95.4 ст.95 Податкового кодексу України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Враховуючи вище викладене, судом з’ясовано, що відповідач на час судового засідання має податковий борг: 934016,99 грн. – з податку на додану вартість, який у добровільному порядку – не погашений. У зв’язку з цим, суд приходить до висновку, що вказана сума заборгованості повинна бути стягнута з ПАТ «Мелітопольгаз» у порядку та спосіб, встановлений ст.95 Податкового кодексу України.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Клопотання позивача про зменшення позовних вимог – задовольнити.

Позов задовольнити.

Стягнути з рахунків Публічного акціонерного товариства «Мелітопольгаз» (72318, Запорізька область, м.Мелітополь, вул.Чкалова, буд.47-А; ідентифікаційний код 05535349) у банках, обслуговуючих даного платника податків, а також за рахунок готівки, що належить цьому платнику податків, податковий борг з податку на додану вартість у сумі 934016 грн. 99 коп. на користь бюджету (р/р31113029700013, отримувач – Мелітопольське УК /Мелітополь/, код платежу 14060100, банк отримувача – ГУДКСУ у Запорізькій області, ідентифікаційний код 37968956, МФО 813015).

У стягненні з відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору за подання адміністративного позову до суду – відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 18.07.2018.

Суддя О.О. Прасов