Рішення № 75557039, 27.07.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2018 року м. Житомир справа № 806/2105/18

категорія 10.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черняхович І.Е., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій незаконними, визнання права на отримання разової грошової допомоги,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач) в якому просить:

- визнати незаконними дії Міністерства оборони України щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги шляхом повернення на доопрацювання поданих ним для призначення допомоги документів;

- визнати право ОСОБА_1 на отримання разової грошової допомоги у відповідності до ст. 16, 16-2, 16-3, 23 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що він з 05.09.1980 по 16.09.1994 проходив військову службу в збройних силах колишнього СРСР та України. В період з 23.05.1985 по 03.06.1987 він виконував обов'язки військової служби в Демократичній республіці Афганістан, де на той час велися бойові дії. Під час виконання військових обов'язків в Демократичній республіці Афганістан позивач отримав множинні вогнепальні осколкові поранення голови та грудної клітини, а також контузію головного мозку. Центральною військово-лікарською комісією по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузії, травм, каліцтв Міністерства оборони України було встановлено, що отримані позивачем поранення (контузія) та захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, що підтверджується витягом із протоколу № 2265 від 23.05.2016.

У зв'язку з встановленням ОСОБА_1 другої групи інвалідності, останній вважає, що він має право на виплату одноразової грошової допомоги. З метою реалізації свого права позивач 05.07.2016 звернувся до Міністерства оборони України через Бердичівський військовий комісаріат з відповідною заявою про виплату одноразової грошової допомоги до якої додав всі необхідні, на його думку, документи. Оскільки протягом тривалого часу ніякої відповіді за наслідками розгляду його заяви позивач не отримував, він звернувся до Міністерства оборони України, Житомирського обласного військового комісаріату та Бердичівського військового комісаріат із заявами, в яких просив повідомити про наслідки його розгляду заяви про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності.

З відповіді Міністерства оборони України від 18.04.2018 № 3/6/1063 ОСОБА_1 стало відомо, що Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум 12 серпня 2016 року (протокол № 58), розглянувши подані позивачем документи, дійшла висновку про повернення їх на доопрацювання. Водночас, Житомирський обласний військовий комісаріат листом від 03.04.2018 № Б-133 повідомив позивача, що його документи за вих. № ВС 6897 від 21.11.2016 були повернуті на доопрацювання до Бердичівського об'єднаного міського військового комісаріату, оскільки згідно листа начальника управління організаційних та соціальних виплат Департаменту фінансів Міністерства оборони України № 248/3/6/3967 від 07.10.2016 для подальшого розгляду документів ОСОБА_1 необхідно долучити документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що не пов'язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного порушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження.

Вважаючи дії Міністерства оборони України щодо повернення на доопрацювання поданих для призначення одноразової грошової допомоги заяви та документів - протиправними, а своє право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням другої групи інвалідності внаслідок поранення, контузії та захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби в країнах, де велись бойові дії - порушеним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 25 травня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

14 червня 2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Така позиція відповідача ґрунтується на тому, що позивачем до заяви про виплату одноразової грошової допомоги не додано, передбачений пунктом 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що не пов'язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного порушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження.

Натомість, Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби приймаючи оформлене протоколом від 12.08.2016 № 38 рішення про повернення на доопрацювання поданих позивачем для виплати одноразової грошової допомоги документів, діяла відповідно до норм чинного законодавства. А саме керувалась та пунктом 2 Розділу 1 Положення про Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначення і виплатом одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 26.10.2016 № 564, згідно з яким Комісія зобов'язана приймати рішення про повернення документів до військових частин та військових комісаріатів на доопрацювання (у разі неналежного їх оформлення, подання не за належністю або якщо вони подані не в повному обсязі). У зв'язку з зазначеним представник відповідача вважає що дії Міністерства оборони є правомірними, а тому в задоволенні позову слід відмовити через його безпідставність. (а.с.41-43)

Крім того, 14 червня 2018 року до суду надійшла заява представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем процесуального строку для звернення до суду. В обґрунтування заяви представник відповідача вказує, що згідно інформації, наданої Бердичівським військовим комісаріатом, 19.09.2016 ОСОБА_1 прибув до Бердичівського військового комісаріату, де йому під підпис було доведено рішення Комісії від 12.08.2016 № 38 та подані ним документи, про що свідчить його власноручний підпис на примірнику витягу з протоколу Комісії, який залишився у комісаріаті (копію представник відповідача додав до заяви). Оскільки про оспорюване рішення позивач дізнався 19.09.2016, а звернувся до суду 20.05.2018, то, на думку представника відповідача, позовна заява подана з пропущенням строків, визначених ст. 122 КАС України, а тому згідно з ч. 3 ст. 123 КАС України вона повинна бути залишена без розгляду. (а.с. 44-47)

Розглянувши матеріали позовної заяви, а також наданий представником відповідача відзив на позовну заяву, суд прийшов до висновку про необхідність розгляду справи в судовому засіданні, а тому ухвалою від 27.06.2018 адміністративну справу було призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі на 09 липня 2018 року.

09 липня 2018 року в судове засідання з'явився представник позивача, натомість відповідач, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового розгляду справи до суду не прибув. У зв'язку з неявкою відповідача судове засідання по справі було перенесено на 23 липня 2018 року

В судове засідання 23 липня 2018 року з'явився представник відповідача, однак ним було подано заяву про розгляд справи без його участі. Належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового розгляду справи відповідач, до суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

У зв'язку з зазначеним та керуючись ст. 209 КАС України, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, розглянувши відзив на позов, з'ясувавши усі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, на підставі наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, проходив військову службу в Збройних Силах в період з 05.08.1980 року по 16.09.1994 року. Крім того, в період з 23.05.1985 року по 03.06.1987 року він був учасником бойових дій в Республіці Афганістан, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією довідки Бердичівського об'єднаного міського військового комісаріату від 30.06.2016 №4/103. (а.с.11)

З 07.06.2016 ОСОБА_1 була встановлена друга група інвалідності у зв'язку з пораненнями (контузія) та захворюваннями, так, пов'язаними з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, довідка до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААА № 514565 від 14.06.2016. (а.с.8)

05.07.2016 позивач звернувся до Бердичівського об'єднаного міського військового комісаріату із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 2 групи інвалідності, внаслідок поранення (контузія) та захворювання, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. До заяви позивач додав: копії витягів із наказів про звільнення з військової служби і виключення зі списків особового складу військової частини; копію військового квитка; довідку про участь в бойових діях; копію акта судово- медичного дослідження №205 від 19.05.2016; копію витягу з протоколу ЦВЛК № 2265; копію довідки МСЕК №514565; копію паспорту та ідентифікаційного коду; банківські реквізити; згоду на збір та обробку персональних даних. (а.с.7)

Розглянувши подані ОСОБА_1 документи, Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби (далі - Комісія) дійшла висновку про необхідність повернення їх на доопрацювання, оскільки відсутні документи, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що не пов'язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження, як це передбачено пунктом 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013. У зв'язку з викладеним, документи ОСОБА_1 були повернені до Житомирського обласного військового комісаріату. Відповідне рішення Комісії було оформлене протоколом від 12 серпня 2016 року № 58. (а.с.9)

Житомирський обласний військовий комісаріат, отримавши листа начальника управління організаційних та соціальних виплат Департаменту фінансів Міністерства оборони України № 248/3/6/3967 від 07.10.2016, в якому зазначалось, що для подальшого розгляду документів, ОСОБА_1 необхідно долучити документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що не пов'язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного порушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження, надіслав документи позивача за вих. № ВС 6897 від 21.11.2016 на доопрацювання до Бердичівського об'єднаного міського військового комісаріату. (а.с.17)

Вважаючи протиправними дії Міністерства оборони України щодо повернення на доопрацювання поданих ним для призначення одноразової грошової допомоги документів, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи публічно-правовий спір та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, система їх соціального та правового захисту, гарантії військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах визначені в Законі України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII).

Відповідно до ст. 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - це гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується, зокрема, у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Частинами 2, 6, 8, 9 ст. 16-3 Закону № 2011-XII, яка регулює призначення і виплату одноразової грошової допомоги, передбачено, що у випадках, передбачених підпунктами 4-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується відповідним військовослужбовцям, військовозобов'язаним або резервістам.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерв визначений в Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок № 975).

Відповідно до п. 11 Порядку № 975 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії:

- постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

- документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;

- сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;

- документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Згідно з п. 12 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Пунктом 13 Порядку № 975 встановлено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Проаналізувавши норми Закону № 2011-XII та Порядку № 975, суд прийшов до висновку, що вищезазначеними нормативно-правовими актами розпорядник бюджетних коштів (в даному випаду Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби) наділене повноваженнями за результатами розгляду заяви та документів про виплату одноразової грошової допомоги приймати одне з двох рішень: про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги. Повноваженнями щодо прийняття рішення про повернення документів на доопрацювання розпорядник бюджетних коштів (в даному випаду Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби) відповідно до Порядку № 975 не наділений.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку що дії відповідача, щодо повернення на доопрацювання поданих позивачем для призначення одноразової грошової допомоги документів, є протиправними.

Щодо твердження представника відповідача про те, що пунктом 2 Розділу 1 Положення про Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначення і виплатом одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 26.10.2016 № 564 (далі - Положення № 564), визначено обов'язок Комісії приймати рішення про повернення документів до військових частин та військових комісаріатів на доопрацювання (у разі неналежного їх оформлення, подання не за належністю або якщо вони подані не в повному обсязі), суд зазначає наступне.

Положення, затверджене наказом Міністерства оборони України від 26.10.2016 №564 визначає основні функції, завдання, повноваження Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, а також порядок організації її роботи. Натомість, оспорюване позивачем рішення, оформлене протоколом від 12.08.2016 № 58, було прийняте Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, тобто іншим суб'єктом, ніж той повноваження, якого визначені в Положення № 564.

Крім того, оспорюване рішення було прийняте Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби 12 серпня 2016 року, натомість вищезазначене положення набрало чинності лише 16 грудня 2016, з дня його офіційного опублікування.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. При цьому дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (Рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року справа N 1-7/99).

З огляду на наведене та у зв'язку з тим, що на момент прийняття відповідачем рішення щодо повернення на доопрацювання поданих позивачем для призначення одноразової грошової допомоги документів, Положення № 564 ще не набрало чинності, суд вважає, що норми Положення № 564 не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Щодо позовних вимог позивача визнати його право на отримання разової грошової допомоги у відповідності до ст. 16, 16-2, 16-3, 23 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» суд зазначає наступне.

Зобов'язання визнати право ОСОБА_1 на отримання разової грошової допомоги у відповідності до ст. 16, 16-2, 16-3, 23 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є втручанням в дискреційні повноваження органу державної влади.

Як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право.

Отже, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законодавством, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб'єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящим в ієрархії нормативно-правовим актам.

Суб'єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами (дискреційні повноваження). Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Виходячи із норм Закону № 2011-XII та Порядку № 975, повноваження щодо визначення права особи на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби належать до виключних повноважень Міністерства оборони України, інших центральних органів виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органів державної влади, військових формувань та правоохоронних органів, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями.

Таким чином, суди не вправі підміняти собою держані органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством.

Водночас, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги та додані до неї документи, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.

Щодо заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем процесуального строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач в позові вказує, що від дізнався про порушення своїх прав у квітні 2018 року, коли отримав відповіді на свої звернення, щодо наслідків розгляду заяви про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності, від Міністерства оборони України, Житомирського обласного військового комісаріату та Бердичівського військового комісаріату.

Натомість, заява представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем процесуального строку звернення до суду, ґрунтується на тому, що згідно інформації, наданої Бердичівським військовим комісаріатом, 19.09.2016 позивачу під підпис було доведено рішення Комісії від 12.08.2016 № 38, про що, на думку представника, свідчить власноручний підпис ОСОБА_1 на примірнику витягу з протоколу Комісії, копію якого представник відповідача додав до заяви.(а.с.47) Таким чином, на думку представника відповідача, позивачу стало відомо про порушення його прав, ще 19.09.2016. Однак до суду з позовною заявою він звернувся 20.05.2018, тобто з пропущенням процесуального строку, визначеного ст. 122 КАС України.(а.с.44-45)

Розглянувши вищезазначену копію витягу з протоколу Комісії від 12.08.2016 № 38, суд встановив, що на ній міститься напис: "Отримав всі документи 19.09.2016 та підпис" (а.с.47). Однак суд зазначає, що з підпису, який міститься на копії витягу не можна встановити, що цей підпис належить саме ОСОБА_1, оскільки біля підпису не зазначається прізвище, ім'я та по батькові особи, якій він належить.

На підставі зазначеного суд приходить до висновку, що надана представником відповідача копія витягу з протоколу Комісії від 12.08.2016 № 38 не є належним доказом, що підтверджує факт обізнаності позивача про прийняте комісією рішення ще 19.09.2016.

З наведеного слідує, що представником відповідача не доведено факту подання позивачем позовної заяви з пропущення процесуального строку, визначеного ст. 122 КАС України, а тому суд приходить до висновку, що заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем під час розгляду справи не доведено правомірності своїх дій щодо повернення на доопрацювання поданих позивачем для призначення одноразової грошової допомоги заяви та документів.

Таким чином суд, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обгунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 77, 90, 242-246, 255, 257, 258, 262, 295 КАС України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Міністерства оборони України (вул. Грушевського, 30/1, м. Київ, 01021; код ЄДРПОУ 22990305) щодо повернення на доопрацювання поданих ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 13300; РНОКПП НОМЕР_1) для призначення одноразової грошової допомоги документів.

Зобов'язати Міністерство оборони України (вул. Грушевського, 30/1, м. Київ, 01021; код ЄДРПОУ 22990305) розглянути заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, 13300; РНОКПП НОМЕР_1) про виплату одноразової грошової допомоги та додані до неї документи, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, враховуючи висновки суду.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя І.Е.Черняхович