Ухвала суду № 75557038, 30.07.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

30 липня 2018 року м. Житомир

справа № 806/3308/18

категорія 10.1

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Горовенко А.В., перевіривши виконання вимог законодавства при поданні позовної заяви ОСОБА_1 до заступника начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області Риженкової Катерини Володимирівни про зобов'язання вчинити дії,-

встановив:

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до заступника начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області Риженкової Катерини Володимирівни, в якому просив:

- постановити судове рішення, яким закрити адміністративну справу відносно ОСОБА_1 у зв"язку із відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, відповідно до пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за рішенням (постановою) №0004021303 від 21 лютого 2017 року заступника начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області Риженкової К.В.

Одночасно просив звільнити його від сплати судового збору, за подання до суду вказаної позовної заяви, відповідно до вимог ст.288 Кодексу України про адміністративні правопорушення та поновити строк звернення до адміністративного суду з даним позовом у зв"язку із пропуском його з поважних причин.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 06.07.2018 у задоволенні клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору, за подання до суду даної позовної заяви, на підставі ст.288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - відмовлено. Позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу 10-ти денний строк, з дня вручення ухвали, для усунення її недоліків шляхом подання до суду:

- завірених копій або оригіналів доказів долучених до позовної заяви;

- доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду;

- документу про сплату судового збору за позовну вимогу немайнового характеру у сумі 704,8 грн (за платіжними реквізитами для перерахування судового збору).

14 липня 2018 року позивач особисто отримав ухвалу суду від 06.07.2018 про залишення позовної заяви без руху, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог ухвали суду від 06.07.2018 про залишення позовної заяви без руху позивач особисто завірив копії доказів, долучених до позовної заяви.

Окрім того, 19 липня 2018 року позивач подав до суду заяву за вх.№14572/18, в якій повторно просить звільнити його від сплати судового збору відповідно до ст.288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки вважає, що рішення від 21.02.2017 прийняте відповідачем підпадає під статті Кодексу України про адміністративні правопорушення. Одночасно просить суд поновити йому пропущений строк для звернення до суду з даним позовом, у зв"язку з поважністю причин такого пропуску та звільнити від доказування наявності ухвал суду, на які позивач посилається в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Суд звертає увагу позивача, що у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відповідно до ст.288 Кодексу України про адміністративні правопорушення йому вже було відмовлено відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без руху від 06.07.2018.

Суд вкотре зазначає, що дане твердження позивача є помилковим.

Зміст прохальної частини позовної заяви свідчить, що ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом немайнового характеру та просить: прийняти судове рішення про закриття адміністративної справи, відповідно до ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за рішенням №0004021303 від 21 лютого 2017 року заступника начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області Риженкової Катерини Володимирівни.

Як свідчать матеріали позовної заяви, рішення №0004021303 від 21.02.2017 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, прийняте на підставі Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування" та не є рішенням у справі про адміністративне правопорушення у розумінні положень Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Рішення відповідача про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску не приймалося у порядку Кодексу України про адміністративні правопорушення, тому не є видом притягнення до адміністративної відповідальності в розумінні вказаного Кодексу.

З огляду на викладене, позивач не підлягає звільненню від сплати судового збору відповідно до ст.288 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).

Суд зазначає, що позивачем не надано до суду доказів про існування інших підстав для звільнення його від сплати судового збору. З клопотанням про відстрочення або розстрочення судового збору, зменшення його розміру позивач також до суду не звертався.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З огляду на викладене, залишення позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий суд.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначив, що вимога сплати зборів судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

З урахуванням викладеного, у встановлений судом строк позивач недоліки позовної заяви щодо необхідності подання до суду документу про сплату судового збору за звернення до суду із позовною заявою не усунув.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Частиною 5 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п"яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

З огляду на викладене, оскільки недоліки позовної заяви, залишеної без руху не усунено позивачем в повному обсязі у строк, встановлений судом, то суд дійшов до висновку про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до заступника начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області Риженкової К.В. про зобов'язання вчинити дії, що не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Клопотання про поновлення строку звернення до суду та звільнення від доказування, що заявлені позивачем в заяві від 19.07.2018 судом не розглядались, оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви, залишеної без руху.

Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

ухвалив:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до заступника начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області Риженкової Катерини Володимирівни про зобов'язання вчинити дії, - повернути позивачу.

2. Копію ухвали надіслати позивачу разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

3. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя А.В. Горовенко