Ухвала суду № 75556955, 30.07.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

30 липня 2018 р. Справа №0540/6068/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., розглянувши позовну заяву Керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 2 Донецької області в інтересах держави в особі територіальної громади м. Маріуполя Донецької області

до відповідача: Приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Никоненко Тетяни Василівни

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Маріупольська міська рада Донецької області

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3

про: визнання протиправними дії Приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Никоненко Тетяни Василівни щодо внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності № 39370903 від 26.02.2018 р. про реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на нежитлову будівлю - торгівельний павільйон (реєстраційний номер 1470109714123) за адресою: АДРЕСА_1, скасування рішення Приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Никоненко Тетяни Василівни, індексний номер: 39370903 (від 26.01.2018 року 11:13:44) про державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю - торгівельний павільйон (реєстраційний номер 1470109714123) за адресою: АДРЕСА_1

ВСТАНОВИВ:

Керівник Маріупольської місцевої прокуратури № 2 Донецької області звернувся до Донецького окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі територіальної громади м. Маріуполя Донецької області з позовом до Приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Никоненко Тетяни Василівни третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Маріупольська міська рада Донецької області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання протиправними дії Приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Никоненко Тетяни Василівни щодо внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності № 39370903 від 26.02.2018 р. про реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на нежитлову будівлю - торгівельний павільйон (реєстраційний номер 1470109714123) за адресою: АДРЕСА_1, скасування рішення Приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Никоненко Тетяни Василівни, індексний номер: 39370903 (від 26.01.2018 року 11:13:44) про державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю - торгівельний павільйон (реєстраційний номер 1470109714123) за адресою: АДРЕСА_1

В обґрунтування позовних вимог Прокурор посилається на те, що відповідачем як державним реєстратором вчинені неправомірні дії, щодо внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису № 39370903 від 26.02.2018 р. про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 права власності на нежитлову будівлю - торгівельний павільйон (реєстраційний номер 1470109714123) за адресою: АДРЕСА_1 та просить скасувати рішення індексний номер: 39370903 (від 26.01.2018 року 11:13:44) про державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю - торгівельний павільйон (реєстраційний номер 1470109714123) за адресою: АДРЕСА_1. Зазначений нежитловий об»єкт будівля - торгівельного павільйону що розташований за адресою АДРЕСА_1 на який зареєстровано право власності за заявою ОСОБА_4 знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,0360 га по вулиці Київській 33 у Лівобережному районі міста Маріуполя, яка на підставі рішення міськради від 25.07.2017 р. № 7/20-1856 надана в оренду ОСОБА_3 строком на 10 років, про що укладено відповідний договір оренди земельної ділянки. Зазначена земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності.

Підставою для звернення з даним позовом Прокурор зазначає те що відсутній орган до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, щодо звернення до суду з позовом про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нежитлові будівлю - торгівельний павільйон що розташована за адресою: АДРЕСА_1, посилаючись на статті 131-1 Конституції України, статті 1,2,6,10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статтю 23 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 2, 7 ст. 162 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Частинами 3,4,5, статті 53 КАС України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Аналіз частин третьої, четвертої статті 53 КАС України у взаємозв'язку з частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що участь прокурора в судовому процесі в адміністративних судах стає можливою за умови, крім іншого, обгрунтування підстав для звернення до суду, а саме нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу.

Таким чином, згідно з частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Відповідно до частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право:

1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб'єктів, у порядку, визначеному законом;

2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Аналіз частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обгрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб'єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

Відповідно до ст. 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування» орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Згідно приписів Закону України «Про місцеве самоврядування» міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє відповідні територіальні громади та здійснює від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Суд враховує, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами судового розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, п. 27).

Пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

У відповідності до пункту 7 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява (касаційна скарга) повертається позивачеві (скаржнику), якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Так, у позовній заяві прокурором не доведено необхідності захисту інтересів держави саме прокурором, а також не обгрунтовано підстави звернення до суду, від імені суб'єкта владних повноважень, до компентенції якого віднесені відповідні повноваження, з наданням належних доказів, які би підтверджували встановлення прокурором наявності підстав для представництва у відповідності до статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Суд зазначає, що Прокурор просить визнати протиправними дії та рішення яким зареєстровано право власності на об'єкт який розташований на земельній ділянці що належить до земель комунальної власності яка була надана Маріупольською міською радою Донецької області в оренду ОСОБА_3 В зв»язку з чим Маріупольська міська рада Донецької області є органом до компетенції якого віднесені повноваження, щодо представництва інтересів територіальної громади в даному випадку.

З урахуванням вищенаведеного суд прийшов до висновку, що підстави для звернення Прокурора з даним позовом до суду в інтересах держави відсутні.

Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом в постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17 та від 10 травня 2018 року у справі № 918/323/17, ухвалах від 07 травня 2018 року у справі № 910/18283/17, від 16 травня 2018 року у справі № 826/13768/16, від 19.07.2018 року у справі № 822/1169/17.

Так, згідно із положеннями пункту 7 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що у зв'язку з відсутністю підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким адміністративним позовом, даний позов підлягає поверненню позивачеві на підставі п. 7 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись, ст. 53, 162, , 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексом адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву Керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 2 Донецької області в інтересах держави в особі територіальної громади м. Маріуполя до Приватного нотаріусу Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Никоненко Тетяни Василівни третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Маріупольська міська рада Донецької області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання протиправними дії Приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Никоненко Тетяни Василівни щодо внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності № 39370903 від 26.02.2018 р. про реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на нежитлову будівлю - торгівельний павільйон (реєстраційний номер 1470109714123) за адресою: АДРЕСА_1, скасування рішення Приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Никоненко Тетяни Василівни, індексний номер: 39370903 (від 26.01.2018 року 11:13:44) про державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю - торгівельний павільйон (реєстраційний номер 1470109714123) за адресою: АДРЕСА_1 повернути Прокурору.

Повернути Прокуратурі Донецької області судовий збір в розмірі 3524 грн. сплаченого згідно платіжного доручення № 1838 від 03.07.2018 р.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її (складання) підписання.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Олішевська В.В.