Ухвала суду № 75552143, 26.07.2018, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/5589/18 Головуючий у І інстанції Григор'єв Р. Г. Провадження № 11-кп/795/771/2018 Категорія - в порядку КПК Доповідач Акуленко С. О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2018 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_1

суддів Короїда Ю.М., Карнауха А.С.,

секретаря судового засідання Батицькій О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові в порядку апеляційного розгляду матеріали кримінального провадження, внесеного в ЄРДР №12018270010000408 від 26.01.2018 року за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному ОСОБА_2 на ухвалу Деснянського районного суду міста Чернігова від 27 червня 2018 року про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_3 за ст. 128 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора – Лук’янець Д.П.

представника потерпілого – адвоката ОСОБА_4

У С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Деснянського районного суду міста Чернігова від 27 червня 2018 року було повернуто прокурору обвинувальний акт з додатками, як такий, що не відповідає вимогам КПК України, для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що мають місце суперечності між формулюванням обвинувачення та правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, що ставиться в провину ОСОБА_3 за ст. 1289 КК України, а саме: наявність у фактичних обставинах кримінального правопорушення, такої ознаки як мотив вчинення злочину, свідчить про наявність умислу на заподіяння тяжкого тілесного ушкодження.

Не погоджуючись з ухвалою районного суду прокурор подав апеляційну скаргу в якій просить ухвалу скасувати, а обвинувальний акт направити в той же суд на новий розгляд.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що наявність мотиву на заподіяння удару не свідчить про наявність умислу на заподіяння тяжкого тілесного ушкодження. Вказує, що суд вдався до оцінки доказів, чим порушив загальні засади кримінального провадження – змагальність сторін. Крім того, обвинувальний акт містить виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, формулювання обвинувачення та правову кваліфікацію дій обвинуваченого з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Заслухавши доповідача по справі, прокурора, який підтримав подану ним апеляційну скаргу та просив її задовольнити з викладених в ній підстав, представника потерпілого – ОСОБА_4, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 291 КПК України визначено вимоги до обвинувального акту, в якій зазначено вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний

Так, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт серед іншого має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає доведеними, правовому кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону та статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.10.2012 №223-1430/0/4-12 «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам статей 291, 292 КПК України.

З обвинувального акта вбачається, що 23.05.2018 ОСОБА_3 повідомлено про підозру в необережному заподіянні ОСОБА_5А тяжких тілесних ушкоджень, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України.

Повертаючи обвинувальний акт районний суд вказав, що наявність у фактичних обставинах кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_3, такої ознаки як мотив вчинення злочину, свідчить про наявність умислу на заподіяння тяжкого тілесного ушкодження.

Проте, аналізуючи зміст обвинувального акту, колегія суддів вважає, що наявність мотиву на заподіяння удару не свідчить про наявність умислу на заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, а тому висновки місцевого суду є необґрунтованими.

Всі інші фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, які можуть мати правове значення, встановлюються в ході судового розгляду кримінального провадження по суті.

Суд може повернути обвинувальний акт прокурору лише у випадках допущення суттєвих недоліків у викладі фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд. Про такі недоліки в ухвалі суду першої інстанції зазначено не було.

Таким чином, посилання суду першої інстанції на порушення вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, як на підставу для його повернення прокурору є необґрунтованим.

З огляду на вищевикладене, ухвала суду про повернення обвинувального акта прокурору для усунення недоліків є незаконною та необґрунтованою і підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Деснянського районного суду міста Чернігова від 27 червня 2018 року про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_3 за ст. 128 КК України скасувати, призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_6 ОСОБА_1 ОСОБА_7