Вирок № 75547487, 26.07.2018, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/1910/16-к

Номер провадження 1-кп/585/14/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2018 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі головуючого-судді В.О. Шульги, при секретарі Ю.В. Кириленко, з участю прокурора С.О. Микитовського, потерпілого ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду місті Ромни кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого будівельником компанії «Кан строй», розлученого, зареєстрованого в кв. № 1 б. № 9 по вул. Соборна в м.Ромни Сумської обл., фактично проживаючого в кв. № 17 б. № 8 по пров. Баумана в м.Київ, засудженого: вироком Роменського районного суду від 1 серпня 2002 року за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 289, ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, відповідно ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки; вироком Роменського міського суду від 27 травня 2003 року за ч.3 ст. 289, ст. 69, ч.3 ст. 185, ст.ст. 70, 71 КК України до 7 років позбавлення волі; 11 березня 2009 року вироком Роменського міськрайонного суду за ч.2 ст. 289, ст. 71 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі, вироком Шевченківського райсуду м.Києва від 12 червня 2018 року за ч.2 ст. 185 КК України до 6 місяців арешту,

за обвинуваченням у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст. 289, ч. 4 ст. 296 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Близько 12 години ночі 3 березня 2016 року, ОСОБА_2 перебував поблизу б. № 5 по 5-му пров. Пригородської (Радянської) в м.Ромни де звернув увагу на залишений ОСОБА_1 автомобіль ВАЗ 210994ЗНГ, 2008 року випуску, червоного кольору, номер кузова НОМЕР_1, д. р. № НОМЕР_2 і вирішив ним заволодіти. Втілюючи свій намір, переконавшись в таємності своїх дій ОСОБА_2, використовуючи складний ніж, відкрив замок водійських дверцят та проник в середину салону вказаного автомобіля. Далі ОСОБА_2В, сів в автомобіль і лезом ножа провернув механізм замка запалювання і завів двигун, після чого покинув місце події на автомобілі, вартість якого згідно висновку авто товарознавчої експертизи № 84 від 29.03.2016 становить 101132,8 грн. з 10 літрами бензину марки «А92» на суму 189,5 грн. та 3 літрами газу «пропан» на суму 24,6 грн. Крім цього в автомобілі було майно ОСОБА_1 на загальну суму 4876 грн., а саме: б/в побутовий газовий балон, ємкістю 35 л. для газу «пропан» з вентилем, вартість якого, згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 1109 від 28.03.2016, становить 250 грн., з газом пропаном в кількості 35 л. вартістю 287 грн.; б/в чотири ланцюги для бензопили вартістю 80 грн. за один; б/в набір ключів «INTERTOOL» у пластиковій фірмовій коробці з двома трищітками, вартістю 1500 грн.; б/в складний знак аварійної зупинки в чохлі, вартістю (згідно товарознавчої експертизи № 1288 від 11.04.2016) 82 грн.; б/в автомобільний насос, чорного кольору з регулятором тиску, вартістю 247 грн. (згідно висновку товарознавчої експертизи № 1288 від 11.04.2016); автомобільна аптечка з медичними препаратами, вартість якої згідно висновку товарознавчої експертизи № 1288 від 11.04.2016 становить 50 грн.; б/в автомагнітола «JVC» з FМ-тюнером та приводом для відтворення аудіодеофайлів з CD-дисків, зі з?ємною передньою панеллю, вартістю 1000 грн.; б/в автомобільний модулятор для пошуку та відтворення цифрових аудіофайлів на штатній автомагнітолі, з пультом д/у, вартістю 150 грн.; б/в комплект чотирьох автомобільних динаміків, потужністю по 100 Вт, вартістю 800 грн.; б/в автомобільний манометр для встановлення рівня тиску в шинах, в полімерному футлярі, вартістю 150 грн.; автомобільний вогнегасник вартістю 200 грн. Викраденим автомобілем ОСОБА_2 розпорядився на власний розсуд. Такими діями ОСОБА_2 завдав ОСОБА_1 матеріальної шкоди на суму 106222,9 грн.

Крім цього, 24 травня 2018 року, близько 1 години 50 хвилин на вул. Соборна в м.Ромни ОСОБА_2 знайшов дерев?яну палку, схожу на биту, яку взяв в руки для заподіяння тілесних ушкоджень особі, з якою у нього тієї ночі виник конфлікт поблизу магазину «Антаріум», що розташований на вул. Соборна в м.Ромни. Близько 1 години 55 хвилин 24 травня 2018 року, ОСОБА_2 з метою спричинення тілесних ушкоджень зайшов до приміщення магазину «АТБ-маркет», що розташований в м.Ромни, вул. Соборна 9, тримаючи при собі дерев?яну палицю. В приміщенні магазину він побачив ОСОБА_3, який перебував в середині з товаришами. Діючи далі, проявляючи винятковий цинізм з мотивів явної неповаги до суспільства та нехтуючи існуючими в суспільстві загальновизнаними правилами поведінки і моральності, грубо порушуючи громадський порядок, використовуючи надуманий привід, діючи з особливою зухвалістю, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, ОСОБА_2 наніс ОСОБА_3 удари дерев?яною палицею в область ліктьового суглобу лівої руки, та в область передпліччя лівої сторони спини, спричинивши останньому фізичний біль та тілесні ушкодження у вигляді забою в ділянці ліктьового суглобу та лівого передпліччя. При цьому ОСОБА_2 висловлювався грубою нецензурною лайкою в бік ОСОБА_3 принижуючи його гідність. Згідно висновку судово-медичного експерта № 145 від 31.05.2018 року 24 травня 2018 року о 3 годині 30 хвилин ОСОБА_3 оглянутий черговим хірургом і у нього виявлено набряк лівого передпліччя і лівого ліктьового суглобу з гіперемією червоного кольору. Діагноз: «Забій лівого передпліччя та ліктя». Характер ушкоджень вказує на те, що вони могли утворитися від дії тупих твердих предметів (предмета). Ушкодження можуть відповідати терміну 24.05.2018, що підтверджується даними медичної документації. Вищевказані ушкодження, згідно п. 2.3.2 б, правил встановлення тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» відносяться до легких тілесних ушкоджень. Внаслідок хуліганських дій у громадському місці, а саме - у приміщенні магазину «АТБ-Маркет» ОСОБА_4 було порушено звичайний режим роботи магазину та умови праці робітників.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в незаконному заволодінні транспортним засобом, що вчинене повторно та завдало значної матеріальної шкоди та в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, що вчинене з застосуванням заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень предмета визнав повністю. Дав суду свідчення, що перед крадіжкою автомобіля він приїхав з м.Охтирка в м.Ромни до батьків і вночі гуляв по місту, на вулю. Пригородська побачив автомобіль. Коли це саме було, він точно не пам’ятає, десь на початку березня 2016 року. Це було вже пізно ввечері, вночі. Так як у нього було складне матеріальне становище, він вирішив заволодіти автомобілем щоб покращити свій матеріальний стан. Викотив автомобіль, завів його і вкрав. Автомобіль стояв біля двоповерхового будинку, припаркований з торця будинку. Автомобіль ВАЗ 21099, який колір не пам’ятає. Номера були, який номер не пам’ятає. Відкрив автомобіль звичайним перочинним ножем. З початку вийняв пробку з замка, зламав і відкрив. Автомобіль він не відкочував. Заводив автомобіль вставивши лезо ножа в замок запалювання. В машині була магнітола, а які ще речі були в автомобілі він не оглядав. Він зразу ж поїхав в м. Охтирку, їхав через м.Лебедин. Зразу залишив автомобіль в м.Лебедин, біля багатоповерхівки, а потім через кілька днів забрав. Номерні знаки він зняв і викинув в річку, не доїжджаючи до м.Лебедин. Залишав в Лебедині щоб автомобіль постояв, щоб перевірити як його шукатимуть та інше. Потім він поїхав в с. Будилка Лебединського р. Тоді почався дощ, лопнуло колесо, він не впорався з керуванням, автомобіль перекинувся і загорівся. Він навмисно не палив автомобіль, так трапилося випадково. Він вдарився головою, тому залишив все так як було і пішов по дорозі. Тут його побачили на дорозі працівники поліції, він тоді відійшов десь на 1,5 – 2 км. Він про той автомобіль працівникам поліції нічого не пояснював. Що він збирався зробити з автомобілем, він тоді ще не визначався, повертати його не збирався. До вчиненого він ставиться негативно. В Охтирку він зразу не повіз автомобіль ще й тому, що не міг його привезти додому, а куди саме його подіти теж не знав. Як заводив автомобіль, то витяг штопорне кільце, витіг серцевину замка, викруткою повернув і завів. Ножем відкручував знаки. З вартістю викраденого майна згоден. Не заперечує, що в автомобілі могли бути речі, про які говорить потерпілий, він просто їх не бачив, так як не заглядав у багажник. Цивільний позов визнає, суму заявлених збитків не заперечує.

Стосовно подій в магазині «АТБ» то палицю він заздалегідь не заготовляв. Палицю він знайшов на зупинці біля Поштамту в м.Ромни. Того вечора він йшов по вулиці, йому в дворі розбили на голові скляну пляшку і побили, там було чоловік десять. Одного з нападників він запам’ятав і побачив, що схожий на того хлопець зайшов у магазин. Він біля поштамту знайшов деревяну битку, пішов у той магазин і побив того хлопця. Пляшкою його вдарили за магазином АТБ, там де одноповерхове приміщення, там був ремонт телефонів. На сходах сиділо декілька чоловік, він проходив мимо і тут відчув, що його вдарили по голові. Це було вночі і він не роздивився хто саме його бив. Його били без будь-якого приводу і нічого не говорили. Він у них нічого не запитував. Ті хлопці розбіглися, а він вийшов на вул. Соборна і пройшовся по вулицям та по скверу щоб подивитися може десь ті хлопці сиділи. Він хотів з?ясувати чому так трапилося. В цей час біля АТБ побачив схожого на того хлопця, що його бив. Він пішов додому, а потім знайшов на зупинці битку. Він взяв биту і зразу повернувся в магазин АТБ, там він покликав того хлопця і став його бити. Там було ще декілька хлопців, він бив лише того одного хлопця якого запідозрив. Коли його били там була одна дівчина. Він наніс потерпілому 2-3 удари палкою. Хто саме в нього забрав битку, він не пам’ятає. Він може і висловлювався якось нецензурно, але це адресувалося лише тому хлопцеві, а не оточуючим чи працівникам магазину. Хто їх розмиряв він не пам’ятає, мабуть охоронники та ті хлопці які були з тим чоловіком. Виводили його з магазину працівники поліції. Він дочекався поліцію. На той час він був повністю впевнений в тому, що це один з тих хлопців, які його били. Удари він наносив лише по рукам. Коли його били, він там декілька облич роздивився. Про те, що його хтось побив у дворі він в поліцію не заявляв. Він вважає що той хлопець з компанії, яка його побила. В лікарню з приводу тілесних ушкоджень, отриманих при його побитті він не звертався. Він бив того хлопця у відділі спиртних напоїв. Коли він повернувся до АТБ, то він не те щоб навмисно йшов у АТБ, він просто прийшов туди, зайшов у приміщення магазину, щоб подивитися чи є там той хлопець. Бита в нього була в руці, він її не ховав. Він не думав що його хтось може туди не пустити. Він був на емоціях, дуже схвильований, перед тим його дуже побили. Саму битку він не роздивлявся, чи вона була лакована чи покрашена він не знає, так само як не знає як вона виготовлена. Бив він того хлопця не дуже сильно, він розумів наслідки. Чому бив саме по рукам пояснити не може. З тим що такі тілесні ушкодження могли утворитися від його дій і зі ступенем тяжкості цих тілесних ушкоджень він згоден. Коли його фотографували в поліції, він просив щоб фотографії поклали у справу, там видно що його побили. З потерпілим він більше не зустрічався.

Крім повного визнання ОСОБА_4 вини, доведеність його вини у вчиненні інкримінованих злочинів, підтверджена й сукупністю зібраних у справі доказів, які ніким не оспорюються. Покази самого винного суд визнає щирими і добровільними та покладає їх в основу вироку.

З огляду на те, що сторони кримінального провадження дійшли одностайної згоди, щодо недоцільності дослідження всіх доказів у кримінальному провадженні, і вважали що дослідження доказів слід обмежити допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючи даних щодо обвинуваченого, суд, виходячи з засад кримінального провадження, а саме змагальності сторін та свободи у поданні ними доказів, вважає неможливим проводити повне дослідження доказів.

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує: за ч. 2 ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, таке що завдало значної матеріальної шкоди та за ч.4 ст. 296 КК України як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, вчинене із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини які пом’якшують покарання.

Обставинами, які пом’якшують покарання винного, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

За таких обставин, з урахуванням обставин вчинення злочину і його наслідків, особи ОСОБА_2, який позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні неповнолітніх дітей, суд приходить до висновку, що необхідним та достатнім покаранням для виправлення ОСОБА_2 і запобігання скоєння останнім нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі на строк у межах санкцій статей, за якими кваліфіковані інкриміновані ОСОБА_2 діяння.

Вирішуючи цивільний позов про стягнення збитків, заявлений потерпілим ОСОБА_1, що складається з 106222,9 грн. матеріальної шкоди та 50000 грн. моральної шкоди , суд виходить з вимог ст.ст. 16, 22,23, 1166, 1167 ЦК України.

Відповідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

В справі доведено, що саме внаслідок злочинних дій ОСОБА_2 потерпілому завдано значної матеріальної шкоди. Також вказаним діями потерпілому завдано ще й моральну шкоду. Вказані обставини визнані в судовому засіданні ОСОБА_4 тому, відповідно ст. 206 ЦПК України, цивільний позов підлягає задоволенню. При цьому суд виходить з того, сторони в судовому засіданні, не заперечували щодо суми заявленого позову.

Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст.100 КПК України.

Судові витрати підлягають стягненню з ОСОБА_2

Запобіжний захід ОСОБА_2 необхідно залишити взяття під варту і строк відбування покарання рахувати з моменту затримання, зарахувавши при цьому строк попереднього ув’язнення за правилами ч.5 ст. 72 КК України.

Керуючись ст. ст. 371, 373-374 КПК України, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні про вчинення злочинів передбачених ч. 2 ст. 289, ч.4 ст. 296 КК України.

Призначити ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 289 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк п’ять (5) років без конфіскації майна; за ч. 4 ст. 296 КК України, покарання у виді позбавлення волі на строк три (3) роки. Згідно ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі на строк п’ять (5) років без конфіскації майна.

Відповідно ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення призначених покарань, остаточно визначити ОСОБА_2 покарання у виді п’яти (5) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволити. Стягнути з ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_3, на користь ОСОБА_1 сто шість тисяч двісті двадцять дві гривні дев’яносто копійок (106222,9 грн.) в рахунок спричиненої матеріальної шкоди, п’ятдесят тисяч (50000 грн.) в рахунок моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_3, на користь держави, одну тисячу дев’ятсот тридцять п’ять гривень дванадцять копійок (1935,12 грн.), витрат по справі за проведення судових товарознавчих та трасологічних експертиз.

Речові докази по справі: металеві рештки автомобіля ВАЗ 210994ЗНГ, номер кузова НОМЕР_1, які передано на зберігання ОСОБА_1, повернути власнику ОСОБА_1; накладку на замкову шпарину з дверки автомобіля, два гіпсових зліпки сліду протектора транспортного засобу, гіпсовий зліпок сліду взуття, пару кросівок та дерев’яну палку, схожу на биту, які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Роменського ВП – знищити; відеозапис з камер спостереження на оптичному диску ЕМТЕС 4,7 гб, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_2 залишити тримання під вартою. Строк покарання ОСОБА_2 обчислювати з 13 червня 2018 року, зарахувавши в строк відбування покарання перебування під вартою в ході досудового слідства та судового розгляду справи.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Сумської області через Роменський міськрайонний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням обмежень передбачених ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

СУДДЯ: підпис…

КОПІЯ ВІРНА:

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_5