Ухвала суду № 75544956, 24.07.2018, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/15060/17

Провадження № 1-кс/520/2902/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2018 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Чаплицький В.В., при секретарі судового засідання Марченко Я.А., за участю захисника – адвоката ОСОБА_1, прокурора Тілік Р.Г., розглянувши клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_1, про тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальному провадженні № 42014160000000101 від 12.03.2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді надійшло клопотання захисника підозрюваного – адвоката ОСОБА_1 про тимчасовий доступ до речей і документів в рамках кримінального провадження № 42014160000000101 від 12.03.2014 року.

В обґрунтування клопотання, сторона захисту зазначає, що є усі підстав вважати, що в ОНДІСЕ Міністерства юстиції України наявна інформація, що може бути важливою під час надання правової допомоги його підзахисному – ОСОБА_2 Зокрема, сторона захисту просить надати інформацію в частині призначення судово-економічної експертизи в рамках даного кримінального провадження, її завершення і повернення матеріалів органу досудового розслідування тощо.

В судовому засіданні захисник клопотання про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей та документів підтримав у повному обсязі.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, вказавши, що зазначеною у клопотанні інформацією володіє сторона обвинувачення. Ознайомлення з матеріалами кримінального провадження регламентовано КПК України. На даний час експерти не можуть надати без їхнього дозволу інформацію щодо експертизи. Крім того, вказав, що дійсно експертиза призначалася, остання виконана.

Згідно ч. 2 ст. 163 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про можливість розгляду клопотання без виклику представників ОНДІСЕ Міністерства юстиції України.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Згідно приписів ч. 5 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв’язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 6 ст. 163 КПК України слідчий суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Згідно ч. 1 ст. 222 КПК України, відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.

Згідно п.п. 7 п. 2.2 Розділу 2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої Міністерством юстиції України від 08.10.1998 року № 53/51, на експерта покладаються обов’язки не розголошувати без дозволу органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), відомості, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням обов'язків, або не повідомляти будь-кому, крім органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), чи суду про хід проведення експертизи та її результати.

Як вбачається з долученої до клопотання відповіді директора ОНДІСЕ Міністерства юстиції України від 07.06.2018 року, обов’язками експерта передбачено не розголошувати без дозволу органу, який призначив експертизу, відомості, що стали йому відомі у зв’язку з виконанням обов’язків, або не повідомляти будь-кому, крім органу, який призначив експертизу про хід експертизи та її результати. Для отримання зазначеної у клопотанні інформації необхідно звертатися до органу, що призначив експертизу.

Згідно ч. 1 ст. 221 КПК України, слідчий, прокурор зобов’язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. Відмова у наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається.

Відповідно до ч. 4 ст. 132 КПК України, для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов’язаний врахувати можливість без застосовуваного заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що стороною захисту не доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні.

Зокрема, слідчий суддя враховує, що прокурором в судовому засіданні наголошено, що експертиза дійсно призначалася, остання проведена, зазначеною у клопотанні сторони захисту інформацією володіє сторона обвинувачення, при цьому процедура ознайомлення з матеріалами кримінального провадження передбачена нормами КПК України.

Крім того, згідно п. 5 ч. 2 ст. 160 КПК України, у клопотанні про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей та документів зазначається значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Разом з тим, у клопотанні сторони захисту про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей та документів формально зазначається, що зазначена у клопотанні інформація може бути важливою під час надання правової допомоги підзахисному – ОСОБА_2

Відтак, стороною захисту також не доведено необхідність, та таким чином, обґрунтованість надання дозволу на тимчасовий доступ до речей та документів.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони захисту є необґрунтованим, інформацію, з клопотанням про отримання доступу до якої сторона захисту звертається до слідчого судді з клопотанням можливо отримати в інший спосіб, а тому таке клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 159, 160, 162, 163 КПК України, слідчий суддя, –

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_1, про тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальному провадженні № 42014160000000101 від 12.03.2014 року – відмовити.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Чаплицький В. В.