Постанова № 75543945, 24.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/2074/17Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Бегунца А.О.

суддів: Рєзнікової С.С. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.03.2018, суддя О.В. Соп'яненко, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 12.03.18 по справі № 818/2074/17

за позовом ДП "Сумський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України"

до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ДП "Сумський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", звернувся до суду з позовом до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Сумській області (далі - відповідач), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 24.12.2014 про збільшення на 81 758,15 грн. суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб.

В обґрунтування позову вказує, що Філією “Лебединський райавтодор” ДП “Сумський облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України” як податковим агентом своєчасно щомісячно нараховувався податок з доходів фізичних осіб, але до бюджету нараховані суми податку перераховувались не завжди в строки, встановлені ПК України, оскільки на підприємстві малась заборгованість по виплаті заробітної плати. В зв'язку з цим і затримувалось перерахування до бюджету узгоджених сум податку з доходів фізичних осіб.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 12.03.2018 вказаний позов задоволено.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.03.2018.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення.

У судове засідання до суду апеляційної інстанції сторони не з’явились, про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили, у зв’язку з чим відповідно до ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) колегія суддів вважає за можливим розглянути справу по суті.

Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що філія “Лебединський райавтодор” є структурним підрозділом ДП “Сумський облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України”, що підтверджується положенням про філію та витягом з ЄДРПОУ.

В ході реорганізації Лебединське відділення Сумської ОДПІ ГУ Міндоходів приєднано до Охтирської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області, яка є правонаступником Сумської ОДПІ в правовідносинах, що розглядаються.

У грудні 2014 року Сумською об'єднаною податковою інспекцією ГУ Міндоходів проведено перевірку філії “Лебединський райавтодор” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2013, про що складено акт, згідно якого в ході її проведення податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем строків сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб, не було виконано вимог закону про перерахування до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб одночасно з виплатою такого доходу.

За наслідками перевірки Сумською ОДПІ ГУ Міндоходів 24.12.2014 винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 про застосування на підставі ч.ч. 2,3 п. 127.12 ст. 127 ПК України штрафних (фінансових) санкцій в сумі 81758,15 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не подано жодних доказів на підтвердження вчинення позивачем порушень податкового законодавства, відповідальність за які встановлена саме ст. 127 ПК України, не доведено правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.

У відповідності до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно з п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 54.1, п. 54.2 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Згідно з пп. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Згідно з пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

В акті перевірки від 10.12.2014 №527/22/24023035 зазначено про наявність у позивача в періоді, який перевірявся, заборгованості зі сплати податку на доходи фізичних осіб.

Разом з тим, з акту не вбачається, що така заборгованість виникла саме внаслідок несплати (неперерахування) позивачем податку до або одночасно з виплатою доходів на користь платників податку.

Позивач не заперечує, що суми податку сплачувались ним з порушенням граничних строків сплати, але ці зобов'язання були ним визначені і узгоджені своєчасно і порушення, передбачені ст. 127 ПК України не допускались. Затримка зі сплати податку пов'язана з затримкою виплати заробітної плати на підприємстві.

Податковим органом встановлено в ході перевірки і відображено в акті, що в окремих періодах сума виплаченої заробітної плати перевищувала суми нарахованої в цьому періоді заробітної плати. Зокрема, в листопаді 2012 року, січні-березні, липні, жовтні, грудні 2013 року та в цілому за період, що перевірявся (а.с. 19,20). Наведеним підтверджується позиція позивача про наявність заборгованості по виплаті заробітної плати та її поступове погашення в наступних періодах.

У відповідності до пп. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

У свою чергу, п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України визначено, що не нарахування і неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1096 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Таким чином, положення ст. 126 Податкового кодексу України застосовується у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов’язання. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.

Положення ст. 127 Податкового кодексу України застосовуються як міра відповідальності, яка покладається на платника податків, в тому числі і на податкового агента, за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не з часу затримки такої несплати, як передбачено статтею 126 Податкового кодексу України, а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу.

Отже, склад порушення, визначений ст. 127 Податкового кодексу України, передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Зазначена позиція узгоджується із висновками Верховного Суду України, викладеними в постанові від 10.11.2015 року по справі № 21-2919а15, від 22.03.2016 по справі №813/6774/13-а.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що податковим органом безпідставно застосовано до позивача штрафні санкції відповідно до ст. 127 Податкового кодексу України, якою передбачено накладення штрафу за не нарахування, неутримання та несплату (неперерахування) податків, з огляду на виконання позивачем такого обов’язку у повному обсязі.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 24.12.2014 є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 243, 245, 246, 250, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.03.2018 по справі № 818/2074/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_2 ОСОБА_3 Повний текст постанови складено 27.07.2018.