Постанова № 75543825, 26.07.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2018 р.м. ОдесаСправа № 815/4868/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді – Єщенка О.В.

суддів – Бітова А.І.

– ОСОБА_1

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА» до Державної фіскальної служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» про скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 19.08.2017 року №102373/39111320 та зареєструвати податкову накладну №11 від 24.07.2017 року.

В обґрунтування позову зазначено, що суми податку на додану вартість, визначені у податковій накладній №11 від 24.07.2017 року, у повній мірі підтверджуються договором, укладеним з контрагентом на виконання робіт, первинними і розрахунковими документами. Зазначені обставини свідчать про те, що у контролюючого органу не було підстав відмовляти платнику у реєстрації податкової накладної, а отже – і про необґрунтованість і неправомірність оскаржуваного рішення відповідача.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Суд скасував рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 19.08.2017 року №102373/39111320. Зобов’язав Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №11 від 24.07.2017 року.

В апеляційній скарзі Державна фіскальна служба України, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, однак до суду вони не з’явились, поважність своєї неявки суду не повідомили, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 15.08.2017 року ТОВ «СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА» направлено на реєстрацію до Єдиного державного реєстру податкових накладних податкову накладну №11 від 24.07.2017 року на користь КП «Теплопостачання міста Одеси» на загальну суму 14 094 100 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 2 349 016,67 грн. (а.с. 14, 16).

Згідно квитанції №1 з єдиного порталу приймання звітності ДФС України позивачу повідомлено, що реєстрація відповідної податкової накладної зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України.

Як вбачається з вказаної квитанції, податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567.

За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 43.22 та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 17).

15.08.2017 року позивачем на виконання вимог контролюючого органу і для підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК направлено засобами електронного зв’язку копії договору №ТМО-233/17 від 18.07.2017 року з додатками на 10 арк., копії договірної ціни та локального кошторису до договору №ТМО-233/17 від 18.07.2017 року на 93 арк., копії рахунку на оплату, копії виписки банку, докази наявності у позивача належної матеріально-технічної бази, копії ліцензії на здійснення профільного виду діяльності, копії статуту та витягу з ЄДР.

Рішенням комісії ДФС України від 19.08.2017 року №102373/39111320 ТОВ «СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА» відмовлено у реєстрації податкової накладної №11 від 24.07.2017 року (а.с. 19).

Як вбачається з зазначеного рішення, підставою для його прийняття став висновок контролюючого органу про недостатність поданих документів чи їх оформлення з порушенням законодавства.

Не погоджуючись із рішенням Комісії, посилаючись на його необґрунтованість і безпідставність, позивач звернувся до суду із цим позовом, в якому ставиться питання про його скасування.

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що подані платником до контролюючого органу первинні і розрахункові документи у повній мірі підтверджують суми податку на додану вартість, визначених у податковій накладній, у зв’язку із чим відмова у реєстрації податкової накладної відбулась за необґрунтованих обставин, що є безумовною підставою для скасування рішення суб’єкта владних повноважень із зобов’язанням відповідача вчинити дії на виконання закону.

Колегія суддів висновки суду першої інстанції вважає правильними, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Так, згідно із п. 74.2 ст. 72 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Процедура зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з наступним прийняттям рішення про їх реєстрацію/відмову у реєстрації на даний час регламентована Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 року за №752/30620, постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 року №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією ДФС про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій», наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №566 «Про затвердження Порядку роботи Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 року за №753/30620, постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» від 29 грудня 2010 року №1246.

Відповідно п. 12 Порядку від 29.12.2010 року №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

Згідно із п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом від 13.06.2017 року №567, моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: 1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється); 2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб’єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

За правилами пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податковий накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Так, наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567 передбачає надання платником податків для критерію, зазначеного у Підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання - передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена Договором та/або законодавством.

Для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв необхідно надати: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами (п. 2 Вичерпного переліку, затвердженого наказом №567).

У відповідності до вимог пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (п.п. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 1 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації» №566 від 13.06.2017 року, цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а також права та обов'язки її членів.

За приписами пункту 2 Порядку №566, комісія є постійно діючим колегіальним органом при ДФС, що діє в межах повноважень, визначених пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації».

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно вимог Постанови Кабінету Міністрів України №190 від 29.03.2017 року підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до п.п. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстру податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (п.п. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 20 Порядку від 29.12.2010 року №1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Судом встановлено, що між ТОВ «СТРОЙСПЕЦТЕХНІКА» та КП «Теплопостачання міста Одеси» укладено договір на виконання робіт №ТМО-233/17 від 18.07.2017 року (а.с. 36-40).

Відповідно до п. 1.1 Договору замовник доручає, а виконавець зобов’язується на власний ризик, власними засобами, серіалами, комплектуючими виробами, обладнанням виконати та здати роботи: ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Реконструкція ділянки теплової мережі по вул. Пастера (від ТК1003 до ТК1011 – 2Д500 і від ТК1011 до КП2 – 2Д400) в м. Одеса» (за кодом СРV за ДК 021:2015 – 45454000-4 Реконструкція) відповідно до умов Договору та проектної документації, а замовник зобов’язується прийняти та сплатити вартість виконаних робіт.

Згідно із п. 1.3 Договору склад, вартість, обсяги, строки (терміни) та режим виконання робіт, вартість та кількість матеріалів, необхідних для виконання робіт, їх якісні та інші характеристики, інші додаткові умови визначаються договором.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що ціна договору та відповідно загальна вартість робіт складає 76 765 000 грн.

Відповідно до п. 4.4 Договору замовник для виконання робіт, передбачених п. 1.1 договору перераховує виконавцю аванс у розмірі 23 029 000 грн. на підставі рахунку.

18.07.2017 року між ТОВ «СТРОЙСПЕЦТЕХНІКА» та КП «Теплопостачання міста Одеси» укладено додаткову угоду №1 до Договору (а.с. 41), пунктом 2 якої п. 4.4 Договору викладено в новій редакції, а саме: замовник для виконання робіт, передбачених п. 1.1 цього Договору перераховує виконавцю аванс у розмірі 14 094 100 грн.

Так, на виконання умов вказаного договору 24.07.2017 року КП «Теплопостачання міста Одеси» перерахувало на рахунок ТОВ «СТРОЙСПЕЦТЕХНІКА» 14 094 100 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 2 349 016,67 грн., у якості авансу за договором на виконання робіт від 18.07.2017 року №ТМО-233/17 та додаткової угоди №1 до договору.

Зазначені обставини підтверджуються і банківською випискою по рахунку (а.с. 15).

В результаті чого TOB «СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА» виписано та направлено на реєстрацію податкову накладну №11 від 24.07.2017 року.

При цьому, судом першої інстанції вірно враховано, що на підтвердження вказаних операцій позивачем направлено на вимогу контролюючого органу копію договору №ТМО-233/17 від 18.07.2017 року з додатками на 10 арк., копію договірної ціни та локального кошторису до договору №ТМО-233/17 від 18.07.2017 року на 93 арк., копію рахунку на оплату, копію виписки банку, докази наявності у позивача належної матеріально-технічної бази, копію ліцензії на здійснення профільного виду діяльності, копію статуту та витягу з ЄДР.

Разом з цим, отримання передоплати позивачем у повному обсязі відображено у бухгалтерському обліку підприємства.

Водночас, судом першої інстанції вірно враховано ту обставину, що одержання авансового платежу для здійснення господарських операцій не свідчить про їх закінчення/фактичне виконання, а отже ці дії підприємств не можуть фіксуватись відповідним актом виконаних робіт/надання послуг тощо.

Не спростовується реальність операцій і відсутністю документів, підтверджуючих якість продукції, з огляду на характер операцій між підприємствами.

Реальність виконання зазначених господарських операцій підтверджується наявною у TOB «СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА» власною матеріально-технічною базою загальною вартістю більше 9135873 грн., що підтверджується відповідними довідками, оборотно-сальдовою відомістю, техніки та достатнього складу штату працівників.

При цьому профільним видом діяльності TOB «СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА» займається з 2014 року.

Зазначені обставини свідчать про те, що відповідачем не надано належної оцінки господарським операціям між позивачем та його контрагентом, не досліджено первинні і розрахункові документи, порядок виконання операцій тощо.

Враховуючи викладене, та з огляду на те, що у розпорядженні контролюючого органу були всі первинні і розрахункові документи, які дозволяли органу перевірити правильність і правомірність сум податку на додану вартість, визначених у податковій накладній, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що рішення відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної не ґрунтується на законі, є необґрунтованим, у зв’язку із чим безумовно підлягає скасуванню.

Водночас, колегія суддів враховує ту обставину, що на час апеляційного розгляду контролюючим органом прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної згідно рішення від 07.11.2017 року №26291/39111320, чим додатково підтверджується необґрунтованість оскаржуваного рішення відповідача.

З огляду на наведене, оскільки висновки суду відповідають нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, та обставинам справи, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, колегія суддів приходить до висновку, що судове рішення відповідно до вимог ст. 316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України – залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: А.І. Бітов

ОСОБА_1