Постанова № 75543685, 19.07.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 543/1253/17 Номер провадження 22-ц/786/1603/18Головуючий у 1-й інстанції Смілянський Є. А. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

судді-доповідача ОСОБА_1,

суддів: Бутенко С.Б.,Чумак О.В.,

секретаря Ткаченко Т.І.,

за участі: представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу ОСОБА_3

на рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 08 травня 2018 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Селецька» про визнання недійсним договорів оренди земельних ділянок,-

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, на обґрунтування якого вказував, що йому на праві власності належать дві земельні ділянки, що розташовані на території Селецької сільської ради Оржицького району Полтавської області. Вказані земельні ділянки були передані в оренду СТОВ «Селецька» на підставі договорів від 07 березня 2011 року, які закінчили свою дію 31 травня 2017 року.

Зазначав, що в травні 2017 року йому стало відомо, що СТОВ «Селецька» укладено договори оренди належних йому земельних ділянок строком на 10 років, однак, підписи у вказаних документах йому не належать і виконані іншою особою.

У зв’язку з наведеним просив суд визнати недійсними договори оренди земельних ділянок від 07 березня 2011 року.

Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 08 травня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Посилається на те, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зокрема, зазначає, що суд дійшов хибного висновку про недоведеність факту підроблення підпису орендодавця в оскаржених договорах.

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, з підстав, визначених п.п. 3,4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що, ОСОБА_3 на праві власності належать дві земельні ділянки, що розташовані на території Селецької сільської ради Оржицького району Полтавської області площею по 3, 25 га з кадастровими номерами 5323685900:00:001:0187 і 5323685900:00:001:0188.

07 березня 2011 року між ОСОБА_3 та СТОВ «Селецька» укладено договори оренди вказаних земельних ділянок строком на 10 років, які зареєстровано 31 травня 2012 року в Відділі Держкомзему в Оржицькому районі Полтавської області за № 532368594003020 та за № 532368594003021.

Згідно з висновком судово-почеркознавчої експертизи від 23 листопада 2017 року року № 2817 підписи від імені ОСОБА_3 у договорах оренди землі від 07 березня 2011 року виконані не ОСОБА_3, а іншою особою.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено факт підроблення його підпису у оскаружваних договорах.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками місцевого суду.

Згідно з частиною першою статті 6, статті 35 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Спори, пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.

Відповідно до частин першої, третьої, п'ятої статті 203, частини другої статті 207 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частинами першою, третьою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою, шостою статті 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Пред'являючи позов, ОСОБА_3 посилався на відсутність його волевиявлення під час укладення оспорюваного договору.

Колегія суддів критично відноситься до висновків суду першої інстанції, що невчинення позивачем дій по наданню експериментальних зразків підпису є підставою для визнання факту підписання договору саме позивачем.

Так, частинами 3,4 ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до положень ч.ч. 1,2 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, суд вирішує спір у межах поданих сторонами доказів, обсяг яких учасники справи, визначають на власний розсуд.

Звертаючись до суду із даним позовом, ОСОБА_3 на підтвердження обґрунтованості вимог позовної заяви посилався на висновок судово-почеркознавчої експертизи від 23 листопада 2017 року № 2817.

Визнаючи вказаний висновок недопустимим та недостовірним доказом, суд першої інстанції вказав на ту обставину, що експертиза проводилась поза межами даної цивільної справи, що позбавило відповідача права брати участь у процедурі її проведення.

Однак, колегія суддів вважає зазначені аргументи недостатніми для відхилення висновку проведеної у межак кримінального кровадження експертизи, оскільки останній за своїм змістом і формою відповідає встановленим законом вимогам до експертного висновку, і містить чіткі вичерпні відповіді по сформованим запитанням. Відповідачем не було подано до суду доказів на спростовування правильності висновків експертної установи чи допущення порушень у межах експертного дослідження.

За таких обставин, колегія суддів приймає висновок судово-почеркознавчої експертизи від 23 листопада 2017 року № 2817 за належний доказ і вважає встановленим факт виконання підписів від імені ОСОБА_3 у договорах оренди землі від 07 березня 2011 року не позивачем, а іншою особою.

Тобто, спірний договір, укладений від імені позивача, підписаний не ним, а іншою особою.

Таким чином, договір укладений без волевиявлення ОСОБА_3Ф, що зумовлює недійсність спірного договору на підставі частини третьої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України.

Зазначене узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 23 травня 2018 року у справі № 543/487/15-ц.

З огляду на наведене, судова колегія приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги і скасування оскаржуваного рішення, ухваливши нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч. 1 п. 2, 376 ч. 1 п. 3, 4, 381, 384 ЦПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 08 травня 2018 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_3 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Селецька» про визнання недійсним договорів оренди земельних ділянок задольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі від 07 березня 2011 року, укладений між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Селецька» і ОСОБА_3, зареєстрований у відділі Держкомзему в Оржицькому районі Полтавської області 31 травня 2012 року за № 532368594003020 щодо земельної ділянки, розташованої на території Селецької сільської ради Оржицького району Полтавської області площею по 3, 25 га з кадастровими номером 5323685900:00:001:0187.

Визнати недійсним договір оренди землі від 07 березня 2011 року, укладений між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Селецька» і ОСОБА_3, зареєстрований у відділі Держкомзему в Оржицькому районі Полтавської області 31 травня 2012 року за № 532368594003021. щодо земельної ділянки, розташованої на території Селецької сільської ради Оржицького району Полтавської області площею по 3, 25 га з кадастровими 5323685900:00:001:0188.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач /підпис/ ОСОБА_1

Судді: /підпис/ ОСОБА_4

/підпис/ ОСОБА_5

Згідно з оригіналом:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1