Постанова № 75542701, 26.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/7585/18 Суддя (судді) першої інстанції: Донець В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача: Беспалова О. О.

суддів: Губської О. А., Парінова А. Б.

за участю секретаря: Присяжної Д. В.

позивача ОСОБА_3, представника третьої особи Третяк О. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2018 року (місце складення: місто Київ, час та дата складення повного тексту не зазначені) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: служба у справах дітей Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, Шевченківське управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві (сектор ювенальної превенції), управління охорони здоров'я Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, Київська місцева прокуратура № 10 про визнання протиправним та скасування розпорядження, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження від 16.03.2018 р. № 138 «Про відібрання малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2018 року відмовлено у відкритті провадження з підстав неналежності розгляду справи за правилами адміністративного судочинства.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що спір, який підлягає вирішенню, є публічно-правовим. Сімейні відносини у даному спорі місця не мають, оскільки відповідачем є юридична особа. Питання оскарження рішення про відібрання дитини органом опіки та піклування Сімейним кодексом України не регулюється.

Відзив до Київського апеляційного адміністративного суду не надходив.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваним розпорядженням в зв'язку з безпосередньою загрозою для життя та здоров'я дитини надано доручення службі у справах дітей Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації спільно з сектором ювенальної превенції Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві та управлінням охорони здоров'я Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації здійснити заходи щодо негайного відібрання малолітньої ОСОБА_5 від батьків. Службі у справах дітей районної в місті Києві державної адміністрації доручено влаштувати ОСОБА_5 до дитячого медичного закладу.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Колегія суддів не заперечує того факту, що оскаржуване рішення є актом індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень.

Однак специфіка предмету регулювання ним відносин зумовлює необхідність встановлення наявності характерного для публічно-правового спору публічного інтересу.

Згідно з частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

У відповідності до ч. 2 ст. 170 Сімейного кодексу України у виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров'я дитини, орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків.

У цьому разі орган опіки та піклування зобов'язаний негайно повідомити прокурора та у семиденний строк після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав.

Винятковість такого втручання зумовлена, на думку колегії суддів, потребою у вжитті оперативних заходів для запобігання негативним наслідкам для життя та здоров'я дитини поки справу про відібрання дитини не буде розглянуто цивільним судом.

Відповідно до вимог частини першої статті 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 СК України, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання.

Відтак виключно суд цивільної юрисдикції може надати оцінку наявності підстав для відібрання дитини у зв'язку з загрозою життю та здоров'ю, що має єдиний предмет доказування зі спором у даній справі.

Вказана обставина виключає можливість для суду адміністративної юрисдикції надати оцінку обставині, якою позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, - відсутності безпосередньої загрози для життя або здоров'я доньки.

У пункті 47 рішення «Савіни проти України» (заява № 39948/06, від 18.12.2008 р.), ЄСПЛ повторив, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8.

У даній справі ЄСПЛ прийшов до висновку, що незважаючи на доречність аргументів, якими національні органи обґрунтовували своє рішення про відібрання дітей від батьків, ці аргументи не були достатніми для виправдання такого серйозного втручання в сімейне життя заявників.

Стаття 32 Конституції України захищає кожного від втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Право особи на повагу до свого сімейного життя регламентоване ч. 4 ст. 4 Сімейного кодексу України.

За таких обставин, доводи апелянта про відсутність у даному спорі сімейних відносин є помилковими.

В свою чергу, згідно ч. 1 ст. 56 ЦК України органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад.

У відповідності до ч. 1 ст. 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.

З вказаної норми випливає, що органи опіки і піклування діють виключно в інтересах дитини, тобто захищають передусім, приватний інтерес.

Таким чином, даний спір, на думку колегії суддів, не можна вважати публічно-правовим, з огляду на що його розгляд має здійснюватися в порядку цивільного судочинства.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Зважаючи на це, колегія суддів приходить до висновку, що за наявними у справі доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою.

Відтак доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 170, 229, 294, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: служба у справах дітей Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, Шевченківське управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві (сектор ювенальної превенції), управління охорони здоров'я Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, Київська місцева прокуратура № 10 про визнання протиправним та скасування розпорядження залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. Беспалов

Суддя О. А. Губська

Суддя А. Б. Парінов

(Повний текст постанови складено 26.07.2018 р.)