Рішення № 75542170, 26.07.2018, Міловський районний суд Луганської області

Справа № 418/320/18

2/418/93/18

РІШЕННЯ

Іменем України

26 липня 2018 року Міловський районний суд Луганської області

у складі:

головуючого судді - Шовкуна В.О.,

за участі секретаря - Бутенко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Мілове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення відсотків за користування коштами, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом, у якому просить с тягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - Відповідач) відсотків за користування чужими коштами, зазначивши, що 29 травня 2015 року ним був відкритий картковий рахунок на підставі анкети –заяви у Міловському відділенні Відповідача, та отримано картку, якою він користувався до середини липня 2015 року. З незрозумілих причин 21 липня 2015 року картку було заблоковано, відповіді на звернення щодо причин блокування не отримано. Кошти, які знаходилися на картці у розмірі 51546,39 гривень, були повернуті Відповідачем лише 30 травня 2017 року.

Спір між сторонами вже був предметом судового розгляду. Рішенням Міловського районного суду від 31.10.2017 року його позов задоволено частково, визнано дії відповідача з блокування рахунку протиправними, у вимозі про стягнення відсотків за користування чужими коштами відмовлено через неправильний розрахунок відсотків (виходячи з 20,5% ставки, що застосовується до договору банківського вкладу, а не облікової ставки НБУ). Постановою апеляційного суду Луганської області від 05 квітня 2018 року рішення Міловського районного суду залишено без змін.

Посилаючись на вказані судові рішення, на ст.ст. 1061, 1073, 1070 ЦК України, просить стягнути з відповідача проценти за користування його коштами за обліковою ставкою НБУ у розмірі 17490, 06 гривень, а також судові витрати у розмірі 704,80 гривень.

У судове засідання Позивач не з’явився, надав заяву, в якій просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник Відповідача у судове засідання не з’явився, після закриття підготовчого провадження і призначення справи до розгляду надав заперечення на позов, посилаючись на те, що договір банківського вкладу сторонами не укладався, тому вимоги Позивача з посиланням на ст. 1061 ЦК України є безпідставними, і аналогія закону в цьому випадку на договір, укладений між ними, не застосовується.

Суд не може прийняти до уваги заперечення представника відповідача і викладені у ньому обставини, оскільки його подано з порушенням правил і строків, встановлених ст. 178 ЦПК України для подання відзиву на позов, вже після закриття підготовчого провадження і початку розгляду справи по суті, без зазначення поважності пропуску встановленого строку і підтвердження направлення цього заперечення іншій стороні, тому, відповідно до ч.8 цієї статті суд вправі вирішити спір на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши у сукупності надані докази, суд дійшов до наступного висновку.

За правилами ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду в цивільній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді іншої справи , у якій беруть участь ті самі особи.

Так, рішенням Міловського районного суду Луганської області від 31.01.2017 року, висновки якого підтверджені постановою апеляційного суду Луганської області від 05 квітня 2018 року, дії ПАТ «КБ «ПриватБанк» в частині блокування видаткових операцій по рахунку та картці, відкритих на ім’я Позивача, визнані неправомірними. В іншій частині позову, а саме стягненні процентів за договором банківського вкладу та моральної шкоди – відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову у цій частині, суд виходив з того, що Позивачем використано ставку яка розрахована виходячи із ставки 20,5 %, що застосовується у договорах банківського вкладу, однак у спірних правовідносинах, що виникли між сторонами, проценти за користування чужими коштами повинні нараховуватися на підставі облікової ставки НБУ.

Зазначена правова позиція викладена у постанові ВСУ № 3-13 гс/11 від 14.03.2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, рахунок Позивача було заблоковано 27.07.2015 року, кошти у розмірі 51 546, 39 гривень, повернуті 30.05.2017 року.

Згідно даних офіційного сайту Національного Банку України (https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=53647), облікова ставка складає:

2018 рік: з 13.07 - 17.5%, з 24.05- 17.0%, з 12.04 - 17.0%, з 02.03- 17.0%, з 26.01- 16.0%;

2017 рік: з 15.12 - 14.5%, з 27.10 - 13.5%, з 14.09 - 12.5%, з 03.08 - 12.5%, з 07.07 - 12.5%, з 26.05 - 12.5%, з 14.04 – 13%, з 03.03 – 14%, з 27.01 – 14;

2016 рік:з 09.12-14%, з 28.10 – 14%, з 16.09 – 15%, з 29.07 - 15.5%, з 24.06 - 16.5%, з 27.05 – 18%, з 22.04 – 19%; з 04.03 – 22%, з 29.01 – 22%;

2015рік:з 18.12 – 22%, з 30.10 – 22%, з 25.09 – 22%, з 28.08 – 27;з 04.03 – 30%.

Відповідно до ч.1 ст. 1070 ЦК України за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка або законом.

Згідно із частиною другою цієї статті, проценти, передбачені частиною першою цієї статті, сплачуються банком у розмірі, встановленому договором, а якщо відповідні умови не встановлені договором, у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов'язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України.

Таким чином судом встановлено, що позивач правильно провів розрахунок відсотків за користування чужими коштами (а.с.15), використовуючи поточну облікову ставку НБУ за весь час неправомірного блокування його рахунку, а тому його вимоги законні і підлягають задоволенню.

Крім того, з Відповідача слід стягнути на користь Позивача сплачений судовий збір не підставі ст. 141 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. ч.1,2 ст. 1070 , ч.1 ст. 1061 ЦК України, ст.ст. 303, 307, 313-315, 317, 319 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 про стягнення відсотків за користування коштами - задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»,МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50на користь ОСОБА_1 17 490 (сімнадцять тисяч чотириста дев’яносто) гривень 06 копійок відсотків за користування коштами Позивача.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»,МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50 на користь ОСОБА_1 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок понесених судових витрат зі сплати судового збору.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає за адресою: м. Луганськ, квартал імені Жукова, 13/6, паспорт серії ЕМ № 917202, виданий 19 липня 2001 року Жовтневим РВ УМВС України в Луганській області, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач: Публічне акціонерне товариства комерційний банк «Приватбанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, 49094.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через Міловський районний суд Луганської області відповідно до п.15.5 ч.1 Розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: В.О.Шовкун