Ухвала суду № 75541244, 26.07.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

26 липня 2018 року м. Київ № 826/6683/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Чудак О.М., ознайомившись з позовною заявою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" про застосування заходів реагування,

встановив:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкта, а саме будівлі, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Бикова, будинок33, до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації та зобов'язання зупинити експлуатацію зазначеного об'єкта.

Ухвалою до Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 травня 2018 року позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області залишено без руху та встановлено позивачу семиденний строк для усунення її недоліків, а саме надання документу про сплату судового збору у сумі 1762 грн та оригіналу або належним чином посвідченої копії документа на підтвердження повноважень особи, якою підписана позовна заява.

Копія вказаної ухвали отримана уповноваженим представником позивача 16 липня 2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105103023757, наявним у справі. Таким чином, останнім днем для усунення недоліків адміністративного позову є 23 липня 2018 року.

24 липня 2018 року на офіційну електронну пошту Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, в прохальній частині якої міститься клопотання про відстрочення або звільнення від сплати судового збору. У випадку відмови у задоволенні клопотання, представник позивача просив продовжити строк на усунення недоліків позовної заяви.

Розглянувши, подане клопотання, суд при його вирішенні виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VІ враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14 травня 1981 року № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання позовних заяв до суду є складовою доступу до правосуддя.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно з положеннями Закону України "Про судовий збір" Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області не передбачено пільг щодо сплати судового збору.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 19 квітня 2018 року у справах №808/1897/16, №826/7732/17, №805/3056/17-а та інших судових рішеннях.

Таким чином, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи та повинно неухильно дотримуватись покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення позовної заяви.

В свою чергу стаття 161 КАС України покладає на позивача обов'язок до позовної заяви додати документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення або звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи, що станом на 23 липня 2018 року недоліки позовної заяви Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області не усунуто, а заява про продовження строку на усунення недоліків адміністративного позову подана після закінчення такого строку, що позбавляє суд правової підстави його продовжити.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

На підставі викладеного, керуючись статтями 121, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

В задоволенні клопотання про відстрочення або звільнення від сплати судового збору Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області відмовити.

В задоволенні заяви про продовження строку на усунення недоліків адміністративного позову Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області відмовити.

Позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" про застосування заходів реагування, - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви разом з позовною заявою та доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.

Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в частині відмови у продовженні строку на усунення недоліків адміністративного позову та повернення позовної заяви в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.М. Чудак