Ухвала суду № 75541059, 18.07.2018, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/4595/18

1-кс/405/2339/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2018 р. м. Кропивницький

слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Загреба А.В., секретар судового засідання Єсько Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 12017120000000117, клопотання старшого слідчого ВРЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, за ч.2 ст.307 КК України, за участю прокурора Гаврилюка Р.В., захисника ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2

Органом досудового розслідування ОСОБА_2 повідомлено про підозру за ч.2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуту, а також незаконному збуті психотропних речовин, за попередньою змовою групою осіб.

Так, у ході досудового розслідування встановлено, що в період з липня 2017 року по 12 липня 2018 року ОСОБА_2 усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно та цілеспрямовано, з метою незаконного збагачення за рахунок придбання і збуту психотропних речовин, за попередньою змовою групою осіб, при невстановлених слідством обставин, у невстановлених слідством осіб, неодноразово незаконно купував психотропну речовину – метамфетамін, який незаконно зберігав за місцем свого проживання, а саме за адресою: м. Кропивницький, смт. Нове, вул. Глазунова, 42, з метою збуту. Таким чином, ОСОБА_2 незаконно придбав та зберігав психотропну речовину з метою збуту.

15.05.2018 в період часу з 14 год. 40 хв. по 14 год. 55 хв. ОСОБА_2 за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи за адресою: м. Кропивницький, вул. Полтавська, 81, незаконно збув легендованій особі під вигаданими анкетними даними ОСОБА_4, за гроші в сумі 250 грн., пластикову колбочку, в якій знаходиться кристалічна речовина, світло сірого кольору, яка згідно висновку експерта № 401 від 05.06.2018 містить психотропну речовину – метамфетамін, обіг якої обмежено. Маса метамфетаміну, наданого на дослідження, становить 0,0226 г.

Під час розгляду клопотання прокурор зазначив про обґрунтованість підозри, наявність ризиків, та неможливість їх запобігання шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

У судовому засіданні захисник просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого, вказавши, що матеріали клопотання не містять доказів на обґрунтування оголошеної підозри та заявлених ризиків. Крім того, при застосуванні запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5, просив врахувати позитивну характеристику за місцем його проживання та з попереднього місця роботи, те, що він має сім’ю, малолітню дитину, батька пенсіонера, стан його здоров’я, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. Просив застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, а саме: домашній арешт в певний час доби або мінімальний розмір застави.

Підозрюваний підтримав позицію захисника, зазначивши при цьому, що буде працювати на пасіці, щоб утримувати сім’ю, оскільки іншого доходу немає.

Заслухавши учасників, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до такого.

12.07.2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Крім того, згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Вирішуючи питання щодо наявності обґрунтованої підозри, слідчий суддя зазначає, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі-ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Водночас, практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.

Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Наявні матеріали на думку слідчого судді свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача, що ОСОБА_2 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України.

Причетність ОСОБА_2 до оголошеної підозри, підтверджується протоколом НСРД, протоколом про обшук (а.к. 15, 18-20).

Інші доводи сторони захисту про існування обґрунтованої підозри, про належність та допустимість доказів, повинні оцінюватися виключно під час розгляду справи по суті у сукупності із іншими доказами.

Також, слідчий суддя встановив наявність наступних ризиків передбачених:

- п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість підозрюваним ухилятися від кримінальної відповідальності, оскільки через тяжкість кримінального правопорушення по якому оголошено про підозру, зібраних у справі доказів та можливе покарання у разі доведення його провини, що свідчить про те, що останній може вчинити спробу направлену на ухилення від кримінальної відповідальності та суду.

- п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість підозрюваним впливати на свідків, інших підозрюваних, а також інших учасників кримінального провадження, які ще в судовому засіданні не допитувалися.

Разом з тим, прокурором не доведено існування інших ризиків.

Згідно ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор), але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті (недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні), слідчий суддя, суд має право застосувати більш м’який запобіжний захід ніж той, який зазначений у клопотанні.

Мотивуючи неможливість застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам, слідчий в своєму клопотанні про застосування запобіжного заходу тримання під вартою та прокурор в судовому засіданні під час розгляду клопотання слідчого застосовують загальні твердження, без належної аргументації з посиланням на певні обставини, а тому фактично не довели доцільність застосування до ОСОБА_2 лише запобіжного заходу тримання під вартою, а також те, що жоден із більш м’яких, ніж тримання під вартою, запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, тобто, слідчий суддя приходить до переконливого висновку про те, що стороною обвинувачення не надано доказів, достатніх, щоб переконати суд у необхідності застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою.

Під час вирішення про достатній та необхідний запобіжний захід, що може забезпечити належну процесуальну поведінку та запобігти встановленим ризикам, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_2 має постійне місце реєстрації та проживання, одружений, має на утриманні малолітню дитину, батька похилого віку, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

За вказаних обставин, враховуючи наявні ризики, передбачені п.п.1 та 3 ч.1 ст.177 КПК України, а також те, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, слідчий суддя визнає за необхідне, з урахуванням вимог ст.182 КПК України, застосувати до ОСОБА_2 запобіжний захід заставу, при цьому поклавши на нього обов’язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України, в межах строку досудового розслідування, тобто до 12.09.2018 року.

Керуючись ст.ст.176-197 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

клопотання старшого слідчого ВРЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 52 860 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок: рахунок отримувача № 37312037002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ГУ ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача МФО 820172. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі № 12017120000000117 від 17.07.2017 року.

Покласти на ОСОБА_2 на строк до 12.09.2018 року наступні обов'язки:

1) прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора та суду;

2) утримуватися від спілкування зі свідками, іншими підозрюваними по кримінальному провадженню, крім участі у процесуальних діях;

3) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

4) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Роз’яснити ОСОБА_2, що відповідно до ч. ч. 6, 8, 9 ст.182 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п’яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов’язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п’яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов’язані виконувати покладені на них обов’язки, пов’язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов’язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з’явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Строк дії покладених на підозрюваного обов’язків визначити до 12.09.2018 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ленінського

районного суду м. Кіровограда ОСОБА_6