Ухвала суду № 75533531, 27.07.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/8389/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2018 року місто Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Придачук О.А., за участю секретаря судового засідання – Бомбушкар В.П., прокурора Дробиняка Ю.М., слідчого– Яворського І.М., захисника – адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання слідчого СВУжгородського ВП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2, погоджене прокурором, відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, тимчасово не працюючого, не одруженого, фактично зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, вважається таким , що немає судимості, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 345 КК України

про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

В С Т А Н О В И В:

З клопотання та матеріалів кримінального провадження вбачається, що СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018070030002350 від 25 липня 2018 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.

Згідно клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, будучи обвинуваченим за матеріалами кримінального провадження №12018070030000818 від 10.03.2018 року за ознаками ч. 2 ст. 342 та ч. 2 ст. 345 КК України, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та повторно вчинив дії, які дають підстав для підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення середньої тяжкості проти авторитету органів державної влади, за наступних обставин. Так, 25 липня 2018 року близько 16 години 30 хвилин ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходячись поряд із приміщенням АВС «Зодіак» та магазину «Статус» що за адресою м. Ужгород по вул. Заньковецької, будинок 2, діючи повторно, умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, керуючись хуліганським мотивом та маючи на меті перешкодити працівникам правоохоронного органу виконати свої службові обов’язки, будучи в стані, викликаному вживанням алкоголю, наніс тілесні ушкодження інспекторам батальйону Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції (надалі – інспектор поліції) лейтенанту поліції ОСОБА_4 та лейтенанту поліції ОСОБА_5 у зв’язку з виконанням цими працівниками своїх службових обов’язків, а саме під час того, як останні з’ясовували обставини за повідомленням заявника ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, про бійку та словесну суперечку між гр. ОСОБА_7, 28.04.1966 р.н, та невідомою особою чоловічої статі яка знаходилась в стані алкогольного сп"яніння, чим перешкодив нормальній діяльності правоохоронного органу – Національній поліції України, та завдав шкоди авторитету Національної поліції України. Вказане знайшло своє відображення втому, що під час спілкування з інспекторами патрульної поліції лейтенантами поліції ОСОБА_5 та лейтенантом поліції ОСОБА_4, які належним чином представились, перебували у форменному одязі та повідомили, що прибули до магазину АВС «Зодіак» для реагування та з’ясування обставин за повідомленням заявника ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, про бійку та словесну суперечку між гр. ОСОБА_7, 28.04.1966 р.н, та невідомою особою чоловічої статі яка знаходилась в стані алкогольного сп"яніння (як встановлено досудовим розслідуванням, заявник ОСОБА_6 мав на увазі ОСОБА_3В.), ОСОБА_3 почав висловлюватись нецензурною лайкою та погрожував інспектору роти № 3 взводу № 1 УПП в Закарпатській області лейтенанту поліції ОСОБА_5 фізичною розправою та нанесенням тілесних ушкоджень. Враховуючи, що ОСОБА_3 своїми діями почав перешкоджати нормальній роботі працівників правоохоронного органу, які прибули на місце для встановлення обставин справи, чіплявся до гр. ОСОБА_7, ОСОБА_3 відповідно до ст. ст. 36, 37 Закону України «Про Національну поліцію», інспектором УПП в Закарпатській області лейтенантами поліції ОСОБА_5 було повідомлено про необхідність залишатись на місці. В подальшому ОСОБА_3, діючи з прямим умислом та перебуваючи згідно протоколу №779 від 25.07.2018 про медичне освідчення, у стані сп’яніння внаслідок вживання алкоголю, знаходячись обличчям до працівника патрульної поліції ОСОБА_5, наніс останньому лівою рукою один удар в область правої частини обличчя, внаслідок чого спричинив останньому тілесні ушкодження згідно травматологічної довідки №7052/1056 Ужгородської ЦМКЛ у вигляді забійні садна обох колінних суглобів, забійна рана нижньої губи, забій м’яких тканин скулової ділянки зліва, ступінь тяжкості яких на даний час встановлюється, після чого інспектор Бабидорич Р.Ф., діючи згідно методики ведення тактик самозахисту, відповідно ст. ст. 44, 45 Закону України «Про Національну поліцію», застосував фізичну силу до ОСОБА_3 Після цього, ОСОБА_3, якого інспектор Бабидорич Р.Ф. тримав обома руками ззаду з метою недопущення подальших протиправних дій, почав чинити фізичний спротив інспектору Бабидоричу Р.Ф., та знаходячись обличчям до інспектора УПП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_4, діючи повторно, умисно, різко штовхнув ногою передні ліві дверцята службового автомобіля марки «Тойота» моделі «Пріус», д.н.з. 3828, які на той момент були відчинені, внаслідок чого дверцята різко вдарились об тіло інспектора Фревлика Ю.Ю., після чого ОСОБА_3 наніс інспектору Фревлику Ю.Ю. ще один удар лівою ногою в область верхньої частини правої ноги, внаслідок чого спричинив останньому тілесні ушкодження, згідно травматологічної довідки №7051/1055 Ужгородської ЦМКЛ, у вигляді забою м’яких тканин обох гомілок, забій правого колінного суглобу та правого променевого зап’ясткового суглобу, ступінь тяжкості яких на даний момент встановлюється. В подальшому, вже будучи затриманим та поваленим на землю, ОСОБА_3 не припиняючи чинити опір, намагаючись вирватись та втекти, наніс інспектору Фревлику Ю.Ю. удар ногою по тілу. Вказаними діями ОСОБА_3 перешкодив нормальній діяльності правоохоронного органу – Національній поліції України, та завдав шкоди авторитету Національної поліції України.

Як вбачається з клопотання та доданих матеріалів, 25.07.2018 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, тобто в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків. Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_3 злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: показаннями потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5, показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, протоколом огляду відеозапису, травматологічними довідками Ужгородської ЦМКЛ, протоколом №779 від 25.07.2018 про медичне освідчення.

В обґрунтування наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слідчий зазначає, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п’яти років. При цьому, аналіз обставин кримінального правопорушення свідчить про байдуже ставлення підозрюваного до законних вимог працівників правоохоронних органів. Враховуючи викладене, на думку сторони обвинувачення наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_3, усвідомлюючи неминучість покарання у випадку засудження за злочин, а також будучи байдужим до законних вимог органів державної влади про вчинення тих чи інших дій (наприклад, вимог з’явитися до суду тощо), може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Також, зазначає, що ОСОБА_3 ніде не працює, сім’ї та утриманців не має, а тому в будь-який момент з легкістю може покинути межі м. Ужгорода, Закарпатської області чи взагалі територію України, оскільки в нього відсутні міцні соціальні зв’язки, які б його тримали вдома. Також, враховуючи, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні повторного злочину відносно працівників поліції, будучи обвинуваченим по іншому кримінальному провадженню (№ 12018070030000818 за ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України), де розглядається обвинувальний акт про кримінальне правопорушення, вчиненого за схожих обставин, виникають підстави констатувати наявність ризику вчинення ОСОБА_3 нових кримінальних правопорушень (в тому числі і проти працівників поліції), оскільки навіть наявність відносно нього обвинувачення в суді (тобто, в нього вже наявні проблеми із законом) не є достатнім стримуючим фактором для нього. Крім цього, на думку обвинувачення в даному випадку наявний також і ризик незаконного впливу на свідків (п.3 ч.1 ст.177 КПК України). Зокрема, вчиненню протиправних дій передував конфлікт ОСОБА_3 із власниками магазину «Статус» що за адресою м. Ужгород вул. Заньковецької, будинок, 2, які й викликали поліцію та в подальшому стали очевидцями протиправних дій ОСОБА_3 по відношенню до працівників поліції. Відтак, знаючи про місце роботи свідків, будучи особою, яка з легкістю наважується на насильство (навіть відносно озброєного поліцейського), у випадку не застосування до ОСОБА_3запобіжного заходу у виді тримання під вартою, останній матиме нагоду незаконно впливати на свідків та помститись їм за виклик поліції.

Також слідчий зазначає, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочину, за яке у випадку визнання винним йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років, є особою молодого віку, стан здоров’я якого не перешкоджає триманню під вартою; сім’ї та утриманців у підозрюваного ОСОБА_3В немає, останній ніде не працює, обвинувачений по іншому кримінальному провадженню. Аналіз особистості ОСОБА_3 вказує на байдуже ставлення ним до дотримання правових норм, ігноруванням громадських інтересів. Вказані обставини свідчать про неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_3 більш м’якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, так як такий ним дотриманий не буде. Отже, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, дає підстави для обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_3 у виді тримання під вартою. При цьому ОСОБА_3 інкримінується злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років та він є обвинуваченим по іншому кримінальному провадженню №12018070030000818 від 10.03.2018 року за ознаками ч. 2 ст. 342 та ч. 2 ст. 345 КК України. Крім цього, слідчий зазначає, що відповідно до ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, а тому враховуючи, що злочин, у якому підозрюється ОСОБА_3, є насильницьким, вважає що підстави для визначення розміру застави відсутні.

На підставі вищенаведеного, слідчий просить клопотання задовольнити та обрати відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

В судовому засіданні встановлено, що клопотання про обрання відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, разом з матеріалами клопотання, вручено підозрюваному 26.07.2018 року о 16 год.05 хв.

Крім того в судовому засіданні встановлено, що підозрюваний затриманий 25.07.2018 року о 16 год.30 хв.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив таке задовольнити, враховуючи те, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, який вчинив повторно, оскільки є обвинуваченим по іншому кримінальному провадженню №12018070030000818 від 10.03.2018 року за ознаками ч. 2 ст. 342 та ч. 2 ст. 345 КК України, яке знаходиться на розгляді у суді. Пояснив, що наявні достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_3, усвідомлюючи неминучість покарання у випадку засудження за злочин, а також будучи байдужим до законних вимог органів державної влади про вчинення тих чи інших дій, наприклад, вимог з’явитися до суду тощо, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, враховуючи також те, що у останнього відсутні міцні соціальні зв»язки, оскільки він ніде не працює, сім’ї та утриманців не має. Також наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення та чинити незаконний вплив на свідків, оскільки навіть наявність відносно нього обвинувачення в суді не є достатнім стримуючим фактором для нього, а вчиненню протиправних дій передував конфлікт ОСОБА_3 із власниками магазину «Статус» що за адресою м. Ужгород вул. Заньковецької, будинок, 2, які й викликали поліцію та в подальшому стали очевидцями протиправних дій ОСОБА_3 по відношенню до працівників поліції у зв»язку з чим, у випадку не застосування до ОСОБА_3 попереднього ув’язнення, останній матиме нагоду незаконно впливати на свідків та помститись їм за виклик поліції. При цьому, з огляду на вищенаведене жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_3 проти задоволення клопотання заперечив. Зазначив, що не має наміру переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, чи вчинити інше кримінальне правопорушення. Просив суд застосувати до нього більш м"який запобіжний захід, не пов"язаний з триманням під вартою, а саме особисте зобов"язання. Підтвердив ту обставину , що на розгляді Ужгородського міськрайонного суду знаходиться обвинувальний акт про вчинення ним кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 342 та ч. 2 ст. 345 КК України, однак у тому провадженні щодо нього не обрано запобіжного заходу.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_1 просив у задоволенні клопотання відмовити. Зазначив, що клопотання слідчого є безпідставним та необгрунтованим. Пояснив, що його підзахисний не має наміру переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків чи потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, чи вчинити інше кримінальне правопорушення. Просив суд обрати щодо його підзахисного більш м"який запобіжний захід, не пов"язаний з триманням під вартою.

Заслухавши думку прокурора, який підтримав внесене клопотання, пояснення слідчого про обставини справи, пояснення ОСОБА_3 та його захисника, дослідивши матеріали клопотання,, зокрема відеозапис з місця події долучений до клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Крім того, згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України взяття під варту як запобіжний захід може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п»ять років.

У відповідності до п.3 ч. 2 ст.183 КПК України слідчим суддею запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше 3) до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п’яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

При цьому, слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_3 є обвинуваченим по іншому кримінальному провадженню №12018070030000818 від 10.03.2018 року за ознаками ч. 2 ст. 342 та ч. 2 ст. 345 КК України яке знаходиться на розгляді в суді.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує відомості, які характеризують особу підозрюваного, а саме те, що ОСОБА_3 ніде не працює, нге одружений, раніше притягався до кримінальної відповідності, вважається таким, що не має судимості, дане кримінальне правопорушення вчинив будучи обвинуваченим також у вчиненні злочинів ч. 2 ст. 342 та ч. 2 ст. 345 КК України.

Під час обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 слідчий суддя також враховує вимоги ст. ст. 5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також положення викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі Лабита проти Італії від 06.04.2000 року, згідно якого тримання підозрюваного під вартою на початку розслідування може бути обгрунтовано лише показаннями свідків, а також рішення Європейського суду з прав людини у справі Фераро- Бараво проти Італії від 14.03.1984 року, в якому зазначено що затримання і тримання особи під вартою, безумовно, допустимі не тільки у випадках доведеності факту вчинення злочину і його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягнення мети якого служить тримання під вартою.

Слідчий суддя також зважає на те, що під час досудового розслідування важливим також є захист потерпілих та свідків, що слугує забезпеченню належного відправлення правосуддя шляхом отримання показань свідків без будь-яких перешкод.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі А.І. проти Франції від 23.09.1998 року зазначено, що ризики, в тому числі тиск на свідків, безумовно пов"язані з особою та випливали із його поведінки в процесі розслідування, що виправдовує тримання її під вартою на ранніх стадіях процесу.

Зазначені обставини в своїй сукупності, на думку слідчого судді, дають підстави вважати, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_3 з метою уникнення від кримінальної відповідальності, буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Приймаючи до уваги вищенаведене та фактичні обставини справи, слідчий суддя вважає, що матеріали внесеного клопотання містять достатньо обставин, які свідчать, що інші більш м’які запобіжні заходи можуть бути недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому слідчий суддя приходить до висновку, що внесене слідчим клопотання є обґрунтованим, відповідає вимогам закону та підлягає до задоволення.

Поряд з цим, виходячи з положень п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд вважає, що до ОСОБА_3 не слід визначати розмір застави.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, тимчасово не працюючого, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_4, вважається таким , що немає судимості,фактично зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 345 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання під вартою – до 21 вересня 2018 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області протягом п’яти днів.

Слідчий суддя О.А. Придачук