Ухвала суду № 75533446, 25.07.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/8249/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2018 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Фазикош О.В., за участю секретаря Рабош А.О., прокурора Машкаринець Т.М., слідчого Деяк Р.В., підозрюваного ОСОБА_1, його захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, клопотання слідчого 1-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області старшого лейтенанта ОСОБА_3, погоджене прокурором у кримінальному провадженні відомості про яке 25.10.2017 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22017070000000120, за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 305 ч. 2 ст. 307 КК України, про продовження строку тримання під вартою, відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, тимчасово непрацюючого, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6; ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, до 3-х місяців, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчим відділом УСБУ в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №22017070000000120 від 25.10.2017 року за ч. 1 ст. 305, ч. 2 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, проживаючи в ІНФОРМАЦІЯ_8, не маючи постійного місця роботи, з метою незаконного збагачення, діючи умисно, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, у кінці 2017 року придбав від невстановлених, на даний час, досудовим розслідуванням осіб, психотропну речовину «метамфетамін», яку він зберігав у невстановленому, на даний час, місці, з метою її подальшого збуту. З цією метою, ОСОБА_1, маючи у своєму розпорядженні психотропну речовину «метамфетамін», переслідуючи мету її збуту та отримання прибутку, в кінці березня 2018 року підшукав покупця вказаної психотропної речовини - громадянку України ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_9

Надалі, на виконання свого злочинного наміру, перебуваючи 23 березня 2018 року, біля 16 год. 20 хв. у нежитловому приміщенні, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Л.Толстого, 46, ОСОБА_1 зустрівся з громадянкою ОСОБА_6, якій, за вищевказаних обставин, здійснив збут психотропної речовини, за що отримав від останньої грошові кошти у сумі 1500 грн.

Згідно з висновком експерта Закарпатського Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України № 6/232 від 24 квітня 2018 року, вищевказана речовина, у вигляді кристалічної речовини світло-бежевого кольору, в своєму складі містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін. Маса кристалічної речовини світло-бежевого кольору становить 0, 3946 г містить 35, 40 ваг. % - 0,1397 г метамфетаміну (у перерахунку на метамфетамін основу).

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1, маючи в своєму розпорядженні психотропну речовину, обіг якої обмежено «метамфетамін», переслідуючи корисливі мотиви, з метою власного збагачення, вирішив повторно збути наявну у нього психотропну речовину.

З цією метою, ОСОБА_1, в середині травня 2018 року домовився із ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_10, про збут їй психотропної речовини «метамфетамін». Так, реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 31 травня 2018 року, за попередньою домовленістю, зустрівся з ОСОБА_7 біля будинку № 46 по вулиці Л.Толстого у місті Ужгород, де здійснив збут їй психотропної речовини «метамфетамін», за що отримав від ОСОБА_7 грошові кошти у розмірі 1500 грн. У подальшому, о 19 год. 40 хв. 31 травня 2018 року поблизу будинку № 46 по вул. Льва Толстого в місті Ужгород, де перебували ОСОБА_1 та ОСОБА_7, було проведено огляд місця події, у ході якого було вилучено вищевказану кристалічну речовину білого кольору, загальною вагою 1, 1 грам, яка згідно експрес-аналізу є психотропною речовиною, обіг якої обмежено - «метамфетамін».

31.05.2018 року о 19 год. 40 хв. гр. ОСОБА_1 затримано в порядку п.п. 1, 2 ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

01.06.2018 року гр. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри, повідомленої стороною обвинувачення ОСОБА_1 підтверджується наступними зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме: протоколом огляду місця події від 31.05.2018; частково легалізованими матеріалами за наслідками проведення оперативно-розшукового заходу – зняття інформації з транспортних телекомунікаційних систем, а саме: мобільного телефону, якими в період підготовки та вчинення злочину користувався ОСОБА_1; легалізованими матеріалами за наслідками проведення контролю за вчиненням злочину у вигляді оперативної закупки від 23.03.2018; легалізованими матеріалами за наслідками проведення контролю за вчиненням злочину у вигляді оперативної закупки від 31.05.2018; рапортами оперативного підрозділу УСБУ в Закарпатській області та відповідями на доручення слідчого; протоколами допитів свідків та іншими матеріалами провадження.

02.06.2018 Ужгородським міськрайонним судом відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці, тобто до 29.07.2018 з визначеним розміром застави, що становить 140 960 грн.

Слідчий вказує, що 23.07.2018 прокуратурою Закарпатської області строк досудового слідства продовжено до 3-х місяців, тобто до 31.08.2018 року оскільки строк досудового розслідування у цьому провадженні закінчується, а завершити досудове розслідування до вказаного строку неможливо, оскільки необхідно провести ряд слідчих дій та заходів, спрямованих на отримання повного обсягу фактичних даних (доказів) вчинення ОСОБА_1 злочину, зокрема: легалізувати в повному обсязі матеріали за наслідками проведення оперативно-розшукового заходу – зняття інформації з транспортних телекомунікаційних систем, а саме: мобільного телефону, якими в період підготовки та вчинення злочину користувався ОСОБА_1; встановити спільників ОСОБА_1, за участю яких останній здійснював протиправну діяльність; здійснити комплекс заходів по встановленню додаткових свідків, очевидців, які підтвердять причетність ОСОБА_1 до вчинення даного злочину; виконати вимоги ст. 290 КПК України та скласти обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування.

Тому слідчий вказує, що на даний час є необхідність у продовженні строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 з метою забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання його спробам переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілих, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню та іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

В клопотанні зокрема вказано на те, що необхідність продовження підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлена тим, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, зазначеним у статті 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування, вчинити спроби незаконно впливати на потерпілого, свідків злочину, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Окрім того вказано, на те, що вказані ризики, які встановленні слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 наразі залишаються реальними і триваючими, продовжують об’єктивно існувати, тому подальше тримання під вартою підозрюваного буде виправданим та необхідним, зокрема, з матеріалів досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких, санкція за вчинення яких, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, тому існують ризики, що він не буде виконувати покладені на нього обов’язки та зможе переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винним.

Існують ризики і в тому, що підозрюваний ОСОБА_1 особисто, чи шляхом використання зв’язків може незаконно впливати на потерпілого, свідків та експертів, з метою схилити їх до зміни чи відмови від показань.

Окрім цього, слідчий просить врахувати, те, що підозрюваний ОСОБА_1 ніде не працює і не має постійного джерела доходу, що дає органу досудового розслідування підстави вважати, що перебуваючи на волі він може продовжити свою злочинну діяльність.

Слідчий зазначає, що інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1, оскільки підстави для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою не відпали, альтернативні запобіжні заходи не забезпечують належний рівень гарантії доброчесної поведінки підозрюваного, тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу.

Таким чином, з урахуванням характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються підозрюваному, обставини вчинення правопорушення, тяжкості покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, сторона обвинувачення вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає меті, з якою він застосовується. Даний запобіжний захід позбавляє можливості підозрюваного перешкодити кримінальному провадженню, ухилитися від органів досудового розслідування та суду, а також мати можливість незаконно впливати на учасників провадження як на стадії досудового розслідування так і під час судового розгляду.

На підставі викладеного та з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 процесуальних обов’язків та запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом незаконно впливу на свідків, чи у будь-який інший спосіб перешкоджати кримінальному провадженню, а також враховуючи, що підозрюваний ніде не працює, що дає підстави вважати що він може вчинити інший подібний корисливий злочин, а також враховуючи, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), який відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких, санкція за вчинення яких, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років та приймаючи до уваги, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів передбачених ч.1 ст. 176 КПК України, аніж тримання під вартою без визначення застави не зможе запобігти наведеним вище ризикам, слідчий просить продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1, до трьох місяців.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили його задовольнити. Просили врахувати також, те що стосовно ОСОБА_1 в суді розглядається інше кримінальне провадження.

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання. Просили застосувати більш м'який запобіжний захід.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.

31.05.2018 року о 19 год. 40 хв. гр. ОСОБА_1 затримано в порядку п.п. 1, 2 ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

01.06.2018 року гр. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри, повідомленої стороною обвинувачення ОСОБА_1 підтверджується наступними зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме: протоколом огляду місця події від 31.05.2018; частково легалізованими матеріалами за наслідками проведення оперативно-розшукового заходу – зняття інформації з транспортних телекомунікаційних систем, а саме: мобільного телефону, якими в період підготовки та вчинення злочину користувався ОСОБА_1; легалізованими матеріалами за наслідками проведення контролю за вчиненням злочину у вигляді оперативної закупки від 23.03.2018; легалізованими матеріалами за наслідками проведення контролю за вчиненням злочину у вигляді оперативної закупки від 31.05.2018; рапортами оперативного підрозділу УСБУ в Закарпатській області та відповідями на доручення слідчого; протоколами допитів свідків та іншими матеріалами провадження.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 02.06.2018 відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці, тобто до 29.07.2018 з визначеним розміром застави, що становить 140 960 грн.

23.07.2018 прокуратурою Закарпатської області строк досудового слідства продовжено до 3-х місяців, тобто до 31.08.2018 року.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване. Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, яка за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (справа «Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, § 219, 21.04.2011р.). Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57). Відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі Мюррей проти Сполученого Королівства (п.55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу. Затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого є тримання під вартою, що визначено в рішенні ЄСПЛ за скаргою «Феррарі-Браво проти Італії».

Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.307 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких, санкція за вчинення яких, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років.

Так, при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим, тобто наявні підстави вважати, що останній, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, може перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, що унеможливить повноту, всебічність при розслідуванні даного кримінального провадження, що свідчить про те, що інші більш м’які запобіжні заходи можуть бути недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Згідно ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

При вирішенні питання про продовження строків тримання під вартою слід враховувати вимоги статей 177, 178, 197, 199 КПК України, статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.

Слідчий суддя також враховує, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 02.06.2018 відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці, тобто до 29.07.2018 з визначеним розміром застави, що становить 140 960 грн.

Слідчий суддя враховує, при продовженні дії запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1,, що наявний зазначений слідчим та прокурором ризик того, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, що зможе призвести до зміни їх показань або відмови від давання показань. До того ж, крім наявності вказаних ризиків, слідчий суддя також враховує особу підозрюваного, зокрема те, що ОСОБА_1 офіційно не працює, не має постійного джерела доходу, є одруженим та має на утриманні неповнолітніх дітей, а також його стан здоров’я, на даний час в провадженні суду знаходиться інше кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1.

Таким чином, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, дає підстави для продовження строку запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1, у виді тримання під вартою в межах строків досудового розслідування.

Слідчим суддею встановлено, що по даному кримінальному провадженню досудове розслідування не закінчено, так як слідству необхідно провести зазначені в клопотанні процесуальні та слідчі дії в даному кримінальному провадженні.

Метою і підставою продовження тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вважаю, що доводи є обґрунтованими, оскільки заявлені у клопотанні ризики не зменшилися та продовжують існувати.

Вирішуючи питання про продовження строку тримання підозрюваного під вартою, слідчим суддею враховані вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Також, слідчий суддя враховує, що в засіданні ОСОБА_1 та його захист не повідомили про існування обставин, які б свідчили про безпідставне затягування розслідування кримінального провадження, а також, що існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, які виникли внаслідок бездіяльності органу досудового розслідування.

Виходячи з вищевикладеного, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про продовження підозрюваному ОСОБА_1 строків тримання під вартою підлягає задоволенню, так як є пропорційним тому ступеню небезпеки, ризик якого залишився з огляду на серйозний характер загрози для суспільного порядку протиправних діянь, їх тяжкість з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, та може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків.

За таких обставин слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про продовження строку тримання ОСОБА_1 під вартою в межах строку досудового розслідування до 29.08.2018 року.

Щодо заяви захисту про зменшення розміру застави, то такі посилання є безпідставними, оскільки вирішення цього питання потребує окремого дослідження, з поданням клопотання до відповідного суду у встановленій формі, з викладенням мотивів та наданням доказів на його підтвердження, в порядку передбаченому діючим КПК України. Крім цього, вирішення цього питання не є предметом розгляду цієї справи, що вбачається з вимог ч. 4 ст. 199 КПК України, яка є відсилочною на ст. 193 КПК України, що врегульовує виключно процедуру судового розгляду клопотання про продовження строку і не передбачає можливості вирішення такого клопотання.

З урахуванням наявних ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що більш м'який запобіжний захід щодо ОСОБА_1 буде недостатнім для забезпечення кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 117, 178, 183, 184, 193-194, 197, 199, 202, 309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого 1-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області старшого лейтенанта ОСОБА_3, погоджене прокурором у кримінальному провадженні відомості про яке 25.10.2017 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22017070000000120, за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 305 ч. 2 ст. 307 КК України, про продовження строку тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити, відносно громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, тимчасово непрацюючого, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строків досудового розслідування до 29.08.2018 року.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_8