
Єдиний унікальний номер № 225/3586/18
Провадження № 2-в/225/60/2018
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2018 року м.Торецьк
Дзержинський міський суд Донецької області у складі:
головуючого – судді Скиба М.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Панаслюк Є.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського міського суду Донецької області матеріали справи за ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2018 року про відновлення втраченого судового провадження по справі № 262/5586/13-ц за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,
ВСТАНОВИВ:
В липні 2018 року до Дзержинського міського суду Донецької області надійшла ухвала Верховного Суду від 05 липня 2018 року про відновлення втраченого судового провадження по справі № 262/5586/13-ц за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
У судове засідання сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені. Витребувані судом документи не надали.
Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 488 ЦПК України, відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення, або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно ст. 489 ЦПК України, втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.
Згідно ч.ч.1,2 ст.493 ЦПК України, при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги:
1) частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо);
2) документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів;
3) матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи;
4) будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи;
5) відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень;
6) дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі;
7) будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.
Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, учасників справи (їх представників), а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення, та вчиняти інші процесуальні дії, передбачені цим Кодексом, з метою відновлення втраченого судового провадження.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.494 ЦПК України, на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. В ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, у квітні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою на рішення Пролетарського районного суду м.Донецьк від 10 лютого 2014 року та на рішення апеляційного суду Донецької області від 15 квітня 2014 року.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 липня 2014 року відкрито касаційне провадження в зазначеній справі та витребувано з Пролетарського районного суду м.Донецька цивільну справу №262/5586/13-ц.
Вимоги ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 липня 2014 року не виконано в частині витребування справи, оскільки Пролетарський районний суд м.Донецька знаходиться на території проведення антитерористичної операції.
Відповідно до розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 року № 27/0/38-14 дана позовна заява підлягає розгляду Дзержинським міським судом Донецької області.
В той же час, як вбачається з наявних у справі матеріалів, як-то, копії рішення Пролетарського районного суду м.Донецька від 10.02.2014 року у справі №262/5586/13-ц (провадження 2/262/249/2014), позовні вимоги ТОВ “ОТП Факторинг Україна” до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки – задовольнити в повному обсязі. Звернуто стягнення на предмет іпотеки – трикімнатну квартиру загальною площею 65,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 на праві власності для погашення загальної заборгованості перед ТОВ “ОТП Факторинг Україна” (03680, м. Київ. вул. Фізкультури, 28 Д, р. № 26507002333333 в АТ “ОТП Банк”, МФО 300528, код ЄДРІІОУ 36789421) по Кредитному договору №МL-101/1022/2008 від 25.07.2008р. а саме:
- залишок заборгованості за кредитом - 67 231,98 дол. США;
- сума несплачених відсотків за користування кредитом - 967,76 дол. США;
- сума пені - 1 989 689,98 грн.;
разом загальна заборгованість складає 68 199,74 дол. США та 1 989 689,98 гривень;
Застосовано спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, за ціною яку буде визначено при проведенні справедливої експертної оцінки нерухомою майна за загальними правилами в ході виконавчого провадження.
Стягнуто з відповідача ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг Україна” (03680, м Київ. вул. Фізкультури, 28 Д, р. № 26507002333333 в АТ “ОТП Банк”. МФО 300528. код ЄДРПОУ 36789421) судові витрати в розмірі 3 441,00 гривень.
Рішенням апеляційного суду Донецької області від 15 квітня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Пролетарського районного суду м. Донецьк від 10 лютого 2014 року змінено. Позовні вимоги ТОВ “ОТП Факторинг Україна” до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки – задоволено частково. Звернути стягнення на предмет іпотеки - трикімнатну квартиру загальною площею 65,7 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Прожекторна, буд. 5«а», кв. 52 та належить ОСОБА_1 на праві власності, в рахунок погашення загальної заборгованості перед ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» за кредитним договором №МЬ-101/1022/2008 від 25 липня 2008 року в розмірі 68 199 доларів США 74 цента та 900 000,00 гривень, а саме: залишок заборгованості за кредитом - 67 231 (шістдесят сім тисяч двісті тридцять один) доларів США 98 центів; заборгованість за відсотками за користування кредитом - 967 (дев’ятсот шістдесят сім) доларів США 76 центів; сума пені - 900 000 (дев’ятсот тисяч) гривень, шляхом проведення прилюдних торгів, з початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (03680, м. Київ, вул. Фізкультури, 28Д, код ЄДРПОУ 36789421) на відшкодування витрат по сплаті судового збору 3 441 (три тисячі чотириста сорок одну) гривню 00 коп.
Згідно довідки №б/н від 26.07.2018 року цивільної канцелярії Дзержинського міського суду Донецької області справа №262/5586/13-ц (провадження №2/262/249/2014) за позовом ТОВ “ОТП Факторинг Україна” до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, станом на 26.07.2018 року до Дзержинського міського суду Донецької області ані з Пролетарського районного суду м.Донецька, ані з Апеляційного суду Донецької області не надходила.
При вирішенні питання про часткове відновлення втраченого судового провадження в частині ухвалення 10.02.2014 Пролетарським районним судом м. Донецька рішення у цивільній справі за позовом ТОВ “ОТП Факторинг Україна” до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, яке ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 15 квітня 2014 року змінено, судом відповідно до вимог ст. 494 ЦПК України були досліджені матеріали з втраченого судового провадження, а саме: копія повного тексту рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 10.02.2014 рокупро звернення стягнення на предмет іпотеки та копія повного тексту рішення Апеляційного суду Донецької області від 15 квітня 2014 року. Інших документів, які містилися в матеріалах втраченого судового провадження, сторони суду не надали.
Зважаючи на те, що наявні в справі про часткове відновлення втраченого провадження в частині ухвалення рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором представлені копії документів є належними та достатніми для відновлення втраченого провадження, суд, перевіривши зібрані матеріали, приходить до висновку про необхідність часткового відновлення втраченого провадження саме в частині ухвалення судом рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 60, 258, 259, 488, 489, 493, 494, 353, 354 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Частково відновити втрачене судове провадження по цивільній справі № 262/5586/13-ц (провадження 2/262/249/2014 за позовом ТОВ “ОТП Факторинг Україна” до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, в частині ухвалення 10.02.2014 року Пролетарським районним судом м. Донецька рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, а також в частині ухвалення 15 квітня 2014 року Апеляційним судом Донецької області рішення про зміну рішення Пролетарського районного суду Донецької області від 10.02.2014 року.
Вважати встановленим зміст відновленого рішення Пролетарського районного суду м.Донецька від 10.02.2014 року у цивільній справі 2/0532/948/2012 за Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором (повний текст), та ухвали Апеляційного суду Донецької області від 01 жовтня 2012 року у цивільній справі №22-ц-0590/9847/12 за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором (повний текст) в наступній редакції:
«262/5586/13-ц
2/262/249/2014
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.02.2014 року Пролетарський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого судді Мачуського О.М.,
при секретарі Сігаєвій О.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_5,
представника відповідача та третьої особи ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Донецька цивільну справу за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач – ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, в обґрунтування позову зазначив, що 28 липня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі - Банк) та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір № ML-101/1024/2008 (далі - Договір), згідно якого Банк надав ОСОБА_7 кредит у сумі 69 720,00 доларів США, а ОСОБА_2 зобов’язався щомісячно сплачувати частинами кредит та відсотки, а за порушення зобов’язань пеню у розмірі 1 % від суми несвоєчасно виконаних зобов’язань за кожен день прострочення. У зв’язку з тим, що боржником було порушено умови договору, станом на 08.08.2013 року загальна заборгованість за кредитним договором складає 68 199,74 доларів США та 1 989 689,98 грн. З метою забезпечення виконання зобов’язань за договором між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений Договір іпотеки № PML-101/1024/2008 від 28.07.2008 року (далі – Договір іпотеки). Предметом іпотеки є нерухоме майно – квартира трикімнатна, загальною площею 65,7 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_1 на праві власності. 10.10.2012 року відповідачу було направлено вимогу про погашення заборгованості, але на день подання позову вимога відповідачем не виконана. Згідно з умовами договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 29.06.2010 року Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором № ML-101/1024/2008 від 28.07.2008 року, договором іпотеки № PML-101/1024/2008 від 28.07.2008 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та відповідачем. На підставі викладеного, позивач просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки – трикімнатну квартиру загальною площею 65,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Прожекторна, 5а/52 та належить ОСОБА_1 на праві власності для погашення загальної заборгованості перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна» по кредитному договору № ML-101/1024/2008 від 28.07.2008 року, а саме: залишок заборгованості за кредитом – 67 231, 98 доларів США, сума несплачених відсотків за користування кредитом – 967,76 доларів США, сума пені – 1 989 689,98 грн., разом загальна заборгованість складає 68 199, 74 долари США та 1 989 689,98 грн.; застосувати спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів за ціною, яку буде визначено при проведенні справедливої експертної оцінки нерухомого майна загальними правилами в ході виконавчого провадження, стягнути з відповідача судові витрати.
Відповідачем ОСОБА_1 було надано до суду заперечення, в яких він просив відмовити ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1, оскільки вважає договір про відступлення права вимоги незаконним, а тому ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не має правових підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки.
Представник позивача ОСОБА_5, яка діє на підставі довіреності, у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини викладені у заяві, просила позов задовольнити.
Представник відповідача та третьої особи - ОСОБА_6, яка діє на підставі довіреності, у судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що 28.07.2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № ML-101/1024/2008, згідно якого позивач надав, а ОСОБА_2 отримав кредит на споживчі цілі в розмірі 69 720,00 доларів США та зобов’язався здійснювати погашення кредиту та сплату відсотків за фактичне використання кредитних коштів щомісячно рівними частинами до 26.07.2023 року (а.с. 6-17).
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що «за кредитним договором банк або інша установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти».
Згідно виписки з рахунку № 22338101831144 від 01.01.2008 року, банк виконав свої зобов’язання перед відповідачем щодо надання останньому кредитних коштів (а.с. 18).
Разом з тим Відповідач не виконував свої зобов'язання належним чином.
Відповідно до ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів, що залишилися за договором.
У відповідності зі ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
З розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що Відповідачем взяті на себе зобов’язання за кредитним договором по сплаті кредиту та процентів за користування ним належним чином не виконувалися, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 08.08.2013 року становить 68 199,74 доларів США, з яких: 67 231,98 доларів США – залишок заборгованості за кредитом, 967,76 доларів США – сума несплачених відсотків за користування кредитом (а.с. 5).
Також, пунктом 4.1.1 кредитного договору передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань позичальник сплачує пеню в розмірі 1 % від суми несвоєчасно виконаних боргових зобов’язань за кожен день прострочення.
З розрахунку пені по простроченій заборгованості позичальника вбачається, що сума пені за період з 06.08.2012 року по 06.08.2013 року складає 68 199,74 доларів США, що у гривневому еквіваленті становить 1 989 689,98 грн. (а.с. 5).
Таким чином, судом встановлено, що Відповідачем ОСОБА_2 зобов’язання з повернення кредиту належним чином не виконувались, у зв’язку з чим, виникла заборгованість, яка станом на 06.08.2013 року складає 68 199,74 доларів США та 1 989 689,98 грн., з яких: 67 231,98 доларів США – залишок заборгованості за кредитом, 967,76 доларів США – сума несплачених відсотків за користування кредитом, 1 989 689,98 грн. – сума пені.
Посилання представника відповідача та третьої особи про невідповідність суми заборгованості в супереч ст. ст. 60-61 ЦПК України жодним чином не підтверджені. Натомість розрахунок. наданий позивачем відповідає положенням кредитного договору.
У якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір № PML-101/1024/2008, посвідчений 28.07.2008 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу, який зареєстровано в реєстрі № 4909, відповідно до якого предметом іпотеки є нерухоме майно – квартира трикімнатна, загальною площею 65,7 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_1 на праві власності (а.с. 23-26, 27).
Відповідно до ст. 35 ЗУ «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов’язання та / або умов іпотечного договору Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю та Боржнику, якщо він є відмінним від Іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов’язань, вимога про виконання порушеного зобов’язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
29.06.2010 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ПАТ «ОТП Банк» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю та договір про відступлення права вимоги, відповідно до яких ПАТ «ОТП Банк» відступив право вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» за кредитним договором № ML-101/1024/2008 від 28.08.2008 року укладеним з ОСОБА_2 (а.с. 30-40).
Посилання відповідача на те, що договір про відступлення права вимоги є незаконним суд не може прийняти до уваги, оскільки в судовому порядку цей договір не було визнано недійсним.
10.10.2012 року у зв'язку з невиконанням ОСОБА_2 умов Кредитного договору № ML-101/1024/2008 від 28.07.2008 року, Позивачем було направлено ОСОБА_1 досудову вимогу (а.с. 28).
ОСОБА_8 порушення за Кредитним договором усунені не були, у зв’язку з чим ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було прийнято рішення звернути стягнення на предмет іпотеки – квартиру АДРЕСА_3.
Згідно п. 6.1 Договору іпотеки, за рахунок предмету іпотеки іпотекодержатель може задовольнити всі боргові зобов’язання, не сплачені боржником, в тому числі заборгованість по незабезпеченим кредитам отриманим від іпотекодержателя; вимоги стосовно повного відшкодування всіх збитків, завданих порушенням іпотекодавцем його зобов’язань за цим договором, а також всіх фактичних витрат понесених іпотекодержателем у зв’язку із реалізацією його прав за цим договором.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про іпотеку” іпотека – це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов’язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов’язання.
Згідно з ч. 1 ст. 33 зазначеного Закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Отже, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки підлягають задоволенню повністю.
У відповідності з положеннями ст. 88 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем у вигляді сплаченого в доход держави судового збору в сумі 3 441,00 гривень належить стягнути з відповідача ОСОБА_1
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 512, 525, 526, 530, 536, 559, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 1, 7, 33, 35 ЗУ «Про іпотеку», ст. 10, 11, 60, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ТОВ “ОТП Факторинг Україна” до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки – задовольнити в повному обсязі.
Звернути стягнення на предмет іпотеки – трикімнатну квартиру загальною площею 65,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 на праві власності для погашення загальної заборгованості перед ТОВ “ОТП Факторинг Україна” (03680, м. Київ. вул. Фізкультури, 28 Д, р. № 26507002333333 в АТ “ОТП Банк”, МФО 300528, код ЄДРІІОУ 36789421) по Кредитному договору №МL-101/1022/2008 від 25.07.2008р. а саме:
- залишок заборгованості за кредитом - 67 231,98 дол. США;
- сума несплачених відсотків за користування кредитом - 967,76 дол. США;
- сума пені - 1 989 689,98 грн.;
разом загальна заборгованість складає 68 199,74 дол. США та 1 989 689,98 гривень;
Застосувати спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, за ціною яку буде визначено при проведенні справедливої експертної оцінки нерухомою майна за загальними правилами в ході виконавчого провадження.
Стягнути з відповідача ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг Україна” (03680, м Київ. вул. Фізкультури, 28 Д, р. № 26507002333333 в АТ “ОТП Банк”. МФО 300528. код ЄДРПОУ 36789421) судові витрати в розмірі 3 441,00 гривень.
Вступна та резолютивна частина рішення була проголошена в судовому засіданні 10 лютого 2014 р. Повний текст рішення виготовлений 14 лютого 2014 р.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд м. Донецька. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: О.М.Мачуський
Єдиний унікальний номер 262/5586/13-ц
Номер провадження 22-Ц/775/2579/2014
Головуючий 1 інстанції Мачуський О.М.
Доповідач Биліна Т.І.
Категорія 19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Пономарьової О.М.
суддів Биліни Т.І., Соломахи Л.І.
при секретарі Мишко Д.О.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_5,
представника третьої особи ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 10 лютого 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,
ВСТАНОВИВ:
14.08.2013 року позивач ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (надалі ТОВ «ОТП Факторинг Україна») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки. В обґрунтування позову зазначив, що 28 липня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №МL-101/1024/2008. За умовами договору банк надав ОСОБА_7 кредит у сумі 69720,00 доларів США, а останній зобов’язався його погашати частинами, щомісячно, та сплачувати відсотки, а за порушення зобов’язань пеню у розмірі 1 % від суми несвоєчасно виконаних зобов’язань за кожен день прострочення. У зв’язку з тим, що боржником було порушено умови договору, станом на 08.08.2013 року загальна заборгованість за кредитним договором дорівнює 68199,74 доларів США та 1989689.98 грн. З метою забезпечення виконання зобов’язань за договором між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки №РМL-101/1024/2008 від 28.07.2008 року. Предметом іпотеки є нерухоме майно - квартира №52, трикімнатна, загальною площею 65.7 кв.м., розташована за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Прожекторна, буд. 5 а, належна боржнику на праві власності. 10.10.2012 року відповідачу було направлено вимогу про погашення заборгованості, яка відповідачем не виконана. Згідно з умовами договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 29.06.2010 року ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором №МL- 101/1024/2008 від 28.07.2008 року та договором іпотеки №РМL-101/1024/2008 від 28.07.2008 року, укладеним між сторонами. На підставі викладеного, позивач просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки для погашення заборгованості за кредитом - 67 231, 98 доларів США, сума несплачених відсотків за користування кредитом - 967,76 доларів США, сума пені - 1989689,98 гри., разом загальна заборгованість дорівнює 68199,74 долари США та 1989689.98 грн.; застосувати спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів за ціною, яку буде визначено при проведенні справедливої експертної оцінки нерухомого майна за загальними правилами в ході виконавчого провадження, стягнути з відповідача судові витрати.
Рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька від 10 лютого 2014 року вказані позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задоволено. Звернуто стягнення на предмет іпотеки - трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_4, та належить ОСОБА_1 на праві власності для погашення загальної заборгованості перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна» по кредитному договору №ML-101/1022/2008 від 25.07.2008 року, а саме: залишок заборгованості за кредитом - 67 231,98 дол. США; сума несплачених відсотків за користування кредитом - 967,76 дол. США; сума пені - 1989689,98 грн. Разом загальна заборгованість дорівнює 68199,74 дол. США та 1989689,98 грн. Застосовано спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, за ціною яку буде визначено при проведенні справедливої експертної оцінки нерухомого майна за загальними правилами в ході виконавчого провадження.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 10 лютого 2014 року і відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначив, що позивачем не було надано доказів стосовно належного повідомлення боржника про заміну кредитора, не надано доказів, що підтверджують розмір збитків, завданих банку неналежним виконанням зобов'язань. Розмір пені в три рази більше суми основного боргу. Не розглянуто клопотання про зупинення провадження у справі.
Представник позивача ОСОБА_5 в судовому засіданні просила скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.
Представник відповідача та третьої особи ОСОБА_6 доводи апеляційної скарги підтримала, просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, докази зазначеного мають місце в матеріалах справи на аркушах 222, 224, 225, 226. Зважаючи на положення ч.2 ст.305 ЦПК України така неявка не є перепоною для розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб присутніх в судовому засіданні, дослідивши матеріали цивільної справи, та перевіривши наведені в скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції встановлено, що 28.07.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №ML-101/1024/2008, згідно якого позивач надав, а ОСОБА_2 отримав кредит на споживчі цілі в розмірі 69 720,00 дол. США та зобов'язався здійснювати погашення кредиту та сплату відсотків за фактичне використання кредитних коштів щомісячно рівними частинами до 26.07.2023 року. (а.с. 6-17). Згідно виписки з рахунку № 22338101831144 від 01.01.2008 року, банк виконав свої зобов'язання перед відповідачем щодо надання останньому кредитних коштів (а.с. 18). З розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором по сплаті кредиту та процентів за користування ними належним чином не виконував, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 08.08.2013 року становить 68 199,74 доларів США, з яких: 67231,98 доларів США - залишок заборгованості за кредитом, 967,76 доларів США - сума несплачених відсотків за користування кредитом (а.с. 5). З розрахунку пені по простроченій заборгованості позичальника вбачається, що сума пені за період з 06.08.2012 року по 06.08.2013 року складає 68 199,74 доларів США, що у гривневому еквіваленті становить 1989689,98 грн. (а.с. 5) У якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_1В було укладено іпотечний договір №PML -101/1024/2008, посвідчений 28.07.2008 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі №4909, відповідно до якого предметом іпотеки є нерухоме майно - квартира за адресою: м. Донецьк, вул. Прожекторна, буд. 5«а», кв. 52, яка належить ОСОБА_1 на праві власності (а.с. 23-26, 27). Також встановлено, що 29.06.2010 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ПАТ «ОТП Банк» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю та договір про відступлення права вимоги, відповідно до яких ПАТ «ОТП Банк» відступив право вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» за кредитним договором №ML-101/1024/2008 від 28.08.2008 року укладеного з ОСОБА_2 (а.с. 30-40). 10.10.2012 року у зв'язку з невиконанням ОСОБА_2 умов Кредитного договору ML-101/1024/2008 від 28.07.2008 року, позивачем було направлено ОСОБА_1 досудову вимогу. (а.с. 28)
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що відповідач ОСОБА_2 зобов’язання з повернення кредиту належним чином не виконав, у зв’язку з чим, виникла заборгованість, яка станом на 06.08.2013 року дорівнює 68199,74 доларів США та 1989689,98 грн., з яких: 67231,98 доларів США - залишок заборгованості за кредитом, 967,76 доларів США - сума несплачених відсотків за користування кредитом, 1989689,98 грн. - сума пені. Внаслідок зазначеного виникли підстави для задоволення вимог позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_5.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що між сторонами укладено споживчий кредит №МL-101/1024/2008 від 28.07.2008 року та договір іпотеки №РМL-101/1024/2008 від 28.07.2008 року.
Доводи апеляційної скарги, що позивачем не було надано доказів належного його повідомлення про заміну кредитора неспроможні, оскільки у відповідності до положень ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідач не довів і з матеріалів справи не вбачається, що кредитор повинен був повідомити відповідача про заміну кредитора.
Не відповідають дійсності і доводи апеляційної скарги стосовно того, що позивачем не надано доказів, що підтверджують розмір збитків, завданих банку неналежним виконанням зобов’язань.
При зверненні до суду позивач надав розрахунок заборгованості станом на 06.08.2013 року.(а.с.5) Про існування заборгованості та про її розмір відповідачу було відомо із заочного рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька від 10 листопада 2010 року, яке було скасовано ухвалою вказаного суду від 18 жовтня 2013 року та з досудової вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором від 10.10.2012 року, особисто врученої відповідачу.(а.с.19, 28, 107 )
Апелянт не надав суду доказів щодо відсутності заборгованості та не спростував її розмір.
Доводи апеляційної скарги, що судом не розглянуто клопотання про зупинення провадження у справі непереконливе, оскільки відповідачем не надано доказів, що в провадженні Голосіївського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ОТП Факторинг Україна», ПАТ «ОТП Банк». Крім того таке клопотання судом розглядалося, в його задоволенні було відмовлено під час судового розгляду, про що свідчить протокол судового засідання від 10.02.2014 року (а.с.182,183, 188)
Виходячи з вище наведеного, суд першої інстанції правильно задовольнив позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» д0о ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно із ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Задовольняючи позов, що суд першої інстанції обґрунтовано керувався указаним Законом, та дав правильну оцінку правовідносинам, які склалися між сторонами.
Проте, з розміром пені, стягнутої з відповідача в сумі 1989689,98 грн. не можна погодитися.
У відповідності до положень ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Таким чином, правовідносини про надання споживчого кредиту є договірними, до яких мають бути застосовані, зокрема, як загальні положення Кодексу про зобов'язання та договір, так і приписи його частини другої статті 627 щодо необхідності врахування вимог законодавства про захист прав споживачів.
У відповідності до положень рішення Конституційного Суду України від 11 липня 2013 року N 7-рп/2013, вимога про нарахування та сплату неустойки за договором споживчого кредиту, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 Кодексу засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Конституційний Суд України вважає, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем пені за прострочення у поверненні кредиту.
Цей висновок узгоджується з положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів" від 9 квітня 1985 року N 39/248, в якій наголошено: визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.
Як зауважував Конституційний Суд України, межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абзац третій підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 10 листопада 2011 року N 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).
Внаслідок того, що відповідач не має матеріальної можливості погасити борг перед кредитором, свідченням чого є невизнання позову та звернення стягнення на предмет іпотеки, апеляційний суд приходить до висновку, щодо необхідності зменшити розмір неустойки нарахованої банком в сумі 1989689,98 грн. до суми 900000грн.
У відповідності до положень ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи є підставою для зміни рішення в частині визначення розміру пені, яка підлягає стягненню на користь позивача до 900 000,00 гривень.
У відповідності до ч.5 ст.88 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
З урахуванням зазначеного з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на відшкодування витрат по сплаті судового збору 3 441,00 гривні.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд,
Вирішив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково
Рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 10 лютого 2014 року змінити.
Позовні вимоги ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити частково.
Звернути стягнення на предмет іпотеки - трикімнатну квартиру загальною площею 65,7 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Прожекторна, буд. 5«а», кв. 52 та належить ОСОБА_1 на праві власності, в рахунок погашення загальної заборгованості перед ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» за кредитним договором №МL-101/1022/2008 від 25 липня 2008 року в розмірі 68 199 доларів США 74 цента та 900 000,00 гривень, а саме: залишок заборгованості за кредитом - 67 231 (шістдесят сім тисяч двісті тридцять один) доларів США 98 центів; заборгованість за відсотками за користування кредитом - 967 (дев’ятсот шістдесят сім) доларів США 76 центів; сума пені - 900 000 (дев’ятсот тисяч) гривень, шляхом проведення прилюдних торгів, з початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (03680, м. Київ, вул. Фізкультури, 28Д, код ЄДРПОУ 36789421) на відшкодування витрат по сплаті судового збору 3 441 (три тисячі чотириста сорок одну) гривню 00 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цим рішенням.
Головуючий: О.М. Пономарьова
Судді: Т.І. Биліна
ОСОБА_9»
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п. 15.5 ч. 1 Розділу XIІІ Перехідних Положень ЦПК України).
Суддя М.М. Скиба
Судове рішення № 75530831, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області) було прийнято 26.07.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 225/3586/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: