Ухвала суду № 75530292, 25.07.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/12500/18

Провадження №11-кп/772/866/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Спринчук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючого – судді Спринчука В.В.,

суддів: Бурденюка С.І., Кривошеї А.І.,

із секретарем Табачук В.О.,

за участю:

прокурора Камінського В.С.,

адвоката ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, до засудження проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, раніше судимого:

18.02.1999 року Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області за ч.2 ст.140, ст.46-1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з відстрочкою виконання на 1 рік, штраф 680 грн, звільнений 06.05.2003 року умовно-достроково на 5 місяців 6 днів;

21.04.2010 року Апеляційним судом Вінницької області за п.п.4,7,12 ч.2 ст.115 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 14 років. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10.05.2016 року зараховано в строк покарання строк попереднього ув'язнення з 17.09.2009 року по 05.06.2010 року з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі,

відмовлено у задоволенні клопотання про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким покаранням,

в с т а н о в и в :

Вироком Апеляційного суду Вінницької області від 21.04.2010 року ОСОБА_3 засуджено за п.п.4,7,12 ч.2 ст.115 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 14 років. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10.05.2016 року зараховано в строк покарання строк попереднього ув'язнення з 17.09.2009 року по 05.06.2010 року з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі.

Початок строку покарання 17.09.2009 року. Кінець строку 30.12.2022 року.

До Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_3 звернувся із заявою про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким покаранням.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12 червня 2018 року в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_3 про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким покаранням відмовлено.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 просить оскаржувану ухвалу суду першої інстанції скасувати та замінити засудженому частину покарання більш м’яким покаранням, мотивуючи свої вимоги тим, що засуджений став на шлях виправлення про що свідчать матеріали особової справи, позитивна характеристика особи засудженого, пояснення представника Державної установи «Вінницька виправна колонія №86» ОСОБА_4, який засвідчив позитивну характеристику ОСОБА_3 та не заперечував проти задоволення клопотання.

Більш того судом першої інстанції досліджувався протокол №9 від 04.05.2018 року засідання комісії ВВК №86 , яка за власною ініціативою розглядала питання щодо заміни ОСОБА_3 невідбутої частини покарання, і яка прийшла до висновку, що ОСОБА_3, підлягає застосуванню цієї норми закону як особа, що стала на шлях виправлення, однак відмовила в цьому виключно через його власну заяву.

Стягнення засудженого ОСОБА_3, які були застосовані до нього протягом 2016-2017 років зняті та погашені у встановленому законом порядку.

Заслухавши адвоката ОСОБА_2, яка підтримала вимоги викладені в апеляційній скарзі та просила їх задовольнити, прокурора, який заперечив проти апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 82 КК України особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.

Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.

Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і вчинила новий умисний злочин протягом невідбутої частини покарання (п.3 ч.4 ст.82 КК України).

Згідно роз’яснень п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно – дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м’яким» №2 від 26.04.2002 року судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м’яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, по суті внесеного подання. Зокрема, слід ретельно з’ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму тощо.

Суд першої інстанції правильно встановив, що засуджений ОСОБА_3 відбув 2/3 частини строку покарання, за яке можливе застосування заміни невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м’яким.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 тричі притягувався до дисциплінарної відповідальності, зокрема 06.06.2016 року, 30.12.2016 року та 29.11.2017 року, хоча дані стягнення і погашені у встановленому законом порядку, проте вони свідчать, що засуджений не став на шлях виправлення.

04 травня 2018 року адміністрація установи розглядала питання про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким, однак засудженому було відмовлено у заміні невідбутої частини покарання більш м’яким за його власним бажанням (а.с.41).

Враховуючи викладені обставини суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що засуджений ОСОБА_3 не став на шлях виправлення, а тому невідбута частина покарання у вигляді позбавлення волі не може бути замінена більш м’яким покаранням.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги адвоката про те, що при постановленні оскаржуваної ухвали суд не врахував матеріали особової справи та характеристику на засудженого.

Суд першої інстанції при вирішенні питання про заміну невідбутої частини строку покарання на більш м’яке покарання взяв до уваги характеристику засудженого, але й також врахував інші обставини, які свідчать про те, що ОСОБА_3 не став на шлях виправлення.

Доводи апеляційної скарги про те, що засуджений має тринадцять заохочень, не можуть бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, оскільки висновок суду про недоведеність виправлення засудженого ОСОБА_3 базується на всебічному врахуванні даних про його особу за весь період перебування у виправній колонії, що відповідає роз’ясненням п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно – дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м’яким» №2 від 26.04.2002 року.

Враховуючи вище наведені обставини, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і підстави для її скасування відсутні, з огляду на що апеляційна скарга адвоката задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 – залишити без задоволення.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 12 червня 2018 року, якою в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_3 про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким покаранням відмовлено – залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді : (підпис)

Згідно з оригіналом