Вирок № 75528906, 27.07.2018, Іллінецький районний суд Вінницької області

Справа № 131/713/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.07.2018 м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Шелюховського М.В.,

при секретарі Чех Л.В.,

за участю прокурора Тузюк Ю.М.,

представника потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іллінці кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018020150000088 від 25.04.2018 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, непрацюючого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, працюючи охоронцем ПП «Восток» з яким заключив цивільно-правовий договір на надання послуг (виконання робіт) в порядку ст. 208 ЦК України від 01.04.2018 року, та мав в подальшому виконувати функції з надання охоронних послуг в с. Бабин, Іллінецького району, Вінницької області, 24.04.2018 року, виконуючи свої функціональні обов’язки пов’язані з охороною території зернотоку, де зберігались різного роду мінеральні добрива, та яка розташована в с. Бабин, вул. Садова, 29, Іллінецького району, Вінницької області, що належить ПрАТ «Зернопродукт МХП», перебуваючи на території зернотоку ОСОБА_2 виявив під порожніми мішками з-під добрив 17 поліетиленових наповнених мішків концентрованого азотного добрива «Карбамід», яке містить 46% азоту (14-46%).

В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, маючи корисливий мотив, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, так як він здійснює функції охорони самостійно, маючи намір збути вказані мінеральні добрива та отримати за це грошові кошти, зателефонував до ОСОБА_4 жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, якому запропонував придбати вказані добрива, не повідомляючи, що вони здобуті незаконним шляхом. На вказану пропозицію ОСОБА_4 погодився, не здогадуючись про злочинні дії ОСОБА_2, та 24.04.2018 року, близько 22 год. 30 хв. приїхав своїм автомобілем «VOLKSWAGEN Т-4» д.н.з. AB 9729 BE, в с. Бабин, Іллінецького району, Вінницької області, де зустрівся з ОСОБА_2, який скерував автомобіль ОСОБА_4 на вказану територію зернотоку, де вони завантажили вказані 17 мішків добрив, загальною вагою 800 кг. до салону автомобіля та хотіли виїхати з вказаної території зернотоку, після чого ОСОБА_2 мав отримати грошові кошти за викрадені мінеральні добрива, тобто він вважав, що виконав усі дії необхідні для доведення злочину до кінця, однак, з причин що не залежали від його волі, злочин закінчено не було, так як їх було затримано на вказаній території зернотоку, начальником сторожової охорони ПрАТ «Зернопродукт МХП» ОСОБА_5 та дільничним офіцером поліції Іллінецького відділення поліції Гайсинського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6.

Внаслідок вчинення злочинних дій ОСОБА_2 ПрАТ «Зернопродукт МХП» могло б бути завдано матеріальної шкоди на загальну суму 8 224 гривні, так як згідно висновку експерта № 2638/18-21 від 10.05.2018 року, вартість одного кілограму концентрованого азотного добрива «Карбамід», яке містить 46% азоту (14-46%) станом на 24.04.2018 року, становить 10 грн. 28 коп.

В судовому засіданні свою вину ОСОБА_2 визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся, пояснив, що вчинив злочин за обставин, які вказані в обвинувальному акті.

Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд вважає недоцільним досліджувати фактичні обставини справи, які ніким не оспорюються і проти цього не заперечують учасники процесу. З’ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши надані стороною обвинувачення докази, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні злочину доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання.

Зокрема, судом враховано особу ОСОБА_2, який за місцем проживання характеризується виключно позитивно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 суд вважає, щире каяття та визнання вини.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 судом не встановлено.

Враховуючи вищезазначене, ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, обставини справи, з урахуванням вимог закону та передбачених цим законом санкцій, ставлення ОСОБА_2 до вчиненого злочину, який вину у вчиненні злочину визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_2 можливе без його ізоляції від суспільства, а тому покарання необхідне та достатнє для його перевиховання та виправлення, а також для запобігання вчиненню ним нових злочинів в слід призначити у виді штрафу в межах санкції ч. 2 ст.15 ч. 1 ст. 185 КК України.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 витрати на проведення судово - товарознавчої експертизи, оскільки її проведення було зумовлено розслідуванням вчиненого ОСОБА_2 злочину.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирався, підстав для його обрання суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 50, 65, 66-67 КК України, ст. ст.100, 124, 349 ч.3, 368, 370, 373, 374 КПК України суд, -

ПРИСУДИВ:

Визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1020 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 429,00 гривень на відшкодування вартості проведення судово-товарознавчої експертизи.

Речові докази:

автомобіль НОМЕР_1 залишити власнику - ОСОБА_4;

електронні ваги «TCS - 300», що зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Іллінецького ВП Гайсинського ВП ГУНП у Вінницькій області повернути власнику - ОСОБА_4;

17 мішків з мінеральними добривами «Карбамід», які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Іллінецького ВП Гайсинського ВП ГУНП у Вінницькій області повернути власнику ПрАТ «Зернопродукт МХП».

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Відповідно до ч.2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: