Постанова № 75527644, 26.07.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/924/18 Провадження №33/773/435/18 Суддя в 1 інстанції: Чишій С. С. Категорія: ст. 472 МК УкраїниДоповідач: Денісов В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2018 року місто Луцьк

Суддя Апеляційного суду Волинської області Денісов В.П.,

з участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката ОСОБА_1,

розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 22.06.2018 щодо ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В:

Даною постановою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 73163(сімдесят три тисячі сто шістдесят три) гривні 86 копійок з конфіскацією в дохід держави 9 штук акустичних портативних систем(гучномовців), 44 штуки бездротових навушників загальною вартістю 73163,86 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь Волинської митниці ДФС 299(двісті дев'яносто дев'ять) гривень витрат по справі за зберігання товару та в користь держави 352(триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок судового збору.

ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що він, слідуючи 16.04.2018 з Республіки Польща в Україну через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС автомобілем «Мерседес-Бенц», номерний знак НОМЕР_1, не задекларував за встановленою формою 9 штук акустичних портативних систем (гучномовців), 44 штуки бездротових навушників загальною вартістю 73163,86 гривень, що знаходились в багажному відділенні автомобіля разом і були виявлені під час митного контролю, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.472 МК України.

У поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді щодо ОСОБА_2, звільнивши останнього від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП у зв'язку з малозначністю вчиненого ним адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, а провадження у справі закрити. Вилучений товар просить повернути ОСОБА_2 після сплати ним усіх митних платежів. Посилається на те, що ОСОБА_2 під час проходження митного контролю не приховував товар та не мав наміру цього робити. Не задекларував даний товар, оскільки отримав його як закриту передачу в знайомих у Швеції, тому не знав про вміст передачі, не розпаковував її та вважав, що товар не потрібно декларувати. Крім того, ОСОБА_2 щиро розкаявся у скоєному та в майбутньому обіцяв не вчиняти більше дій, направлених на порушення митних правил. Він має важкий майновий стан, на утриманні - неповнолітніх дітей та непрацездатних батьків. Вперше притягується до адміністративної відповідальності, раніше не здійснював митного оформлення, тому не мав практики та повного розуміння порядку митного оформлення. Не мав умислу на вчинення правопорушення. Правопорушенням не було завдано шкоди державним чи громадським інтересам. Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_2 в матеріалах справи відсутні. Незважаючи на це, суд проігнорував наявність цілого ряду пом'якшуючих обставин та притягнув ОСОБА_2 до відповідальності, передбаченої ст.472 МК України. Накладене стягнення хоч і є безальтернативним, проте далеко виходить за межі розумності та співрозмірності шкоди, яку він міг завдати, воно також суперечить вимогам практики Європейського суду з прав людини.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення захисника ОСОБА_1, який підтримував апеляційну скаргу та просив скасувати постанову судді, перевіривши доводи скарги та вивчивши матеріали справи, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Згідно з вимогами ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ч.1 ст.318 МК України митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.

Згідно з ч.1 ст.257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявления за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій і точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення).

Диспозицією ст.472 МК України передбачено відповідальність за незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Висновки судді про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у передбаченому законом порядку, та належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності.

Зокрема, вина ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного правопорушення повністю стверджена дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи: поясненнями ОСОБА_2 в судовому засіданні, протоколом про порушення митних правил (а.с.1-4), митними деклараціями та письмовими поясненнями ОСОБА_2 і пасажира автомобіля ОСОБА_4 (а.с.5-8), актом огляду транспортного засобу з фото-таблицями (а.с.9-10), службовою запискою (а.с.17-18), висновком експерта (а.с.25-28).

Таким чином, судом першої інстанції правильно кваліфіковано дії ОСОБА_2 за ст.472 МК України.

Доводи про звільнення ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП були предметом перевірки в суді першої інстанції.

Встановлено, що позитивні дані про особу ОСОБА_2 та подані ним документи, що стосуються його сімейного становища, не дають підстав для звільнення від адміністративної відповідальності, як і для пом'якшення відповідальності, оскільки санкція ст.472 МК України не передбачає альтернативи щодо виду і розміру стягнення.

Не знаходить законних підстав вважати вчинене ОСОБА_2 правопорушення малозначним й апеляційний суд.

Із урахуванням наведеного, суддя першої інстанції обґрунтовано наклав на ОСОБА_2 безальтернативне стягнення, яке визначене санкцією ст.472 МК України - у виді штрафу в розмірі 100% вартості переміщуваних предметів з їх конфіскацією.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що вилучений товар під час митного контролю ОСОБА_2 не приховував і не мав наміру цього робити, не заслуговують на увагу, оскільки в разі приховування даного товару дії ОСОБА_2 могли бути кваліфіковані за іншою статтею Митного Кодексу України, яка передбачає ще більш суворіше адміністративне стягнення.

Таким чином, постанова судді є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі захисника, не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 22.06.2018 щодо ОСОБА_2 - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Волинської області В.П. Денісов