Постанова № 75527215, 25.07.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2018 Справа № 904/674/18

м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65 зал №511

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),

суддів: Орєшкіна Е.В., Чимбар Л.О.

секретар судового засідання Абадей М.О.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №20/09/17-6 від 20.09.2017, представник

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерська фабрика "Квітень" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2018 у справі №904/674/18 (суддя Воронько В.Д.; рішення ухвалене о 13:16 год. у місті Дніпро, повне рішення складено 23.04.2018)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет", смт.Слобожанське, Дніпровський район, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерська фабрика "Квітень", смт.Слобожанське, Дніпровський район, Дніпропетровська область

про стягнення 3295,08 грн.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерська фабрика "Квітень" про стягнення 3295,08 грн. штрафу за непоставку замовленого товару.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань з поставки товару за договором поставки від 17.10.2017 №П-37094, укладеному в електронній формі.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2018 у справі №904/674/18 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерська фабрика "Квітень" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" штраф за непоставку замовленого товару у сумі 3295,08 грн. і витрати по сплаті судового збору у сумі 1762,00 грн.

Означене рішення місцевого господарського суду вмотивоване тим що, позивач з урахуванням Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" належним чином довів наявність вини відповідача у неналежному виконанні обов'язку щодо поставки замовленого позивачем товару.

Відповідач (ТОВ "Кондитерська фабрика "Квітень"), не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернувся з апеляційною скаргою, в якій вважає оскаржуване рішення незаконним й необґрунтованим з підстав: недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; неправильного застосування норм матеріального права. Просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2018 у справі №904/674/18 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі відповідач заперечує факт укладання з позивачем договору в електронній формі, оскільки така форма договору не була погоджена сторонами. Відповідач вважає, що висновок суду про укладення сторонами договору в електронній формі зроблений з неправильним застосуванням ч. 3 ст. 207, ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України і ст.1 Закону України "Про електронний цифровий підпис". За твердженням відповідача в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували надання сторонам в установленому законом порядку електронного цифрового підпису. Вказує, що позивачем не додано до позовної заяви сертифікату відкритого ключа, а тому відсутня можливість перевірити справжність накладеного ЕЦП. Також вказує, що "замовлення на поставку" не є електронними документами, оскільки не містять ЕЦП.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.05.2018 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Антонік С.Г. (доповідач), судді - Чимбар Л.О., Іванов О.Г. відкрито апеляційне провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснити у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення (виклику) учасників справи.

Позивач (ТОВ "АТБ-Маркет") у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін. Позивач вважає наведені аргументи відповідача безпідставними, оскільки законодавство не пов'язує укладання договору в електронній формі, використовуючи ЕЦП із наявністю попередньої письмової згоди сторін на укладання договорів в такий спосіб. Позивач вважає недоречним зауваження відповідача про відсутність сертифікату відкритого ключа. Вказує, що сертифікат є електронним документом (цифровими даними) та міститься безпосередньо у договорі в електронній формі. Вказане підтверджується роздруківкою звіту про онлайн перевірку ЕЦП із сайту Центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України та фактом можливості перевірки договору на цілісність (автентичність ЕЦП). Позивач також вказує, що надсилання заявок на поставку у вигляді електронного ЕDI - документа через платформу електронної комерції "ЕХІТЕ" або "ЕСОD" було погоджено сторонами у п. 2.11. договору.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.06.2018 відкладено розгляд справи №904/674/18 у судове засідання з повідомленням сторін на 25.06.2018 о 14:20 год.

25.06.2018 у судовому засіданні оголошено перерву до 04.07.2018 о 14:40 год.

За розпорядженням керівника апарату суду від 09.07.2018, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді-доповідача ОСОБА_2, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого для розгляду справи №904/674/18 визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Чимбар Л.О., Іванов О.Г.

За розпорядженням керівника апарату суду від 10.07.2018, у зв'язку з перебуванням судді Іванова О.Г. у відпустці, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого для розгляду справи №904/674/18 визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Орєшкіна Е.В., Чимбар Л.О.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.07.2018 апеляційну скаргу ТОВ "Кондитерська фабрика "Квітень" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2018 у справі №904/674/18 прийнято до провадження колегію суддів у складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Орєшкіна Е.В., Чимбар Л.О. та призначено до розгляду на 25.07.2018 о 12:30 год.

24.07.2018 в матеріали справи надійшло клопотання представника ТОВ "Кондитерська фабрика "Квітень" ОСОБА_3, у якому у зв'язку з неможливістю представнику відповідача прибути на призначену судом дату це представник просить розглядати справу за його відсутністю, апеляційну скаргу підтримує у повному обсязі. Колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за наявними в матеріалах справи доказами, тому задовольнила це клопотання відповідача.

Представник позивача, який зявився в судове засідання 25.07.2018, заперечував на задоволенні апеляційної скарги з підстав, наведених у відзиві.

Також позивач надав суду апеляційної інстанції клопотання про залучення у якості доказу у справі лист ТОВ "Центр сертифікації ключів "Україна" №0207/1 від 02.07.2018 обґрунтоване тим, що цей доказ неможливо було надати суду першої інстанції через його відсутність на момент розгляду. Колегія суддів задовольнила це клопотання позивача з огляду на те, що надання таких додаткових доказів було запропоновано судом апеляційної інстанції для перевірки доводів сторін щодо чинності сертифікатів електронних цифрових підписів на момент укладення договору поставки №П-37094 від 17.10.2017.

За результатами перегляду даної справи судом апеляційної інстанції в судовому засіданні 25.07.2018 оголошено вступну та резолютивну частину постанови суду.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.ст. 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлено наступні обставини.

17.10.2017 позивач - ТОВ "АТБ-Маркет" уклало з відповідачем - ТОВ "Кондитерська фабрика "Квітень" в електронній формі договір поставки №П-37094, на підтвердження чого позивач надав в матеріали справи оригінал електронного доказу на диску для оптичних систем зчитування №LN3155VC15114370D1, роздруківку звіту про онлайн перевірку електронного цифрового підпису (ЕЦП) на сайті центрального засвідчувального органу і роздрукований у паперовому вигляді договір поставки №П-37094 від 17.10.2017.

Відповідно до пункту 1.1. вказаного договору Постачальник (ТОВ "Кондитерська фабрика "Квітень") зобов'язується в порядку і строки, встановлені договором, передати товар у власність Покупцю (ТОВ "АТБ-Маркет"), у певній кількості, відповідної якості та за погодженою ціною, а останній прийняти товар і оплатити його на умовах, визначених у цьому договорі.

Найменування, асортимент і ціна товару, що поставляється, зазначаються в Додатку №1 до цього договору ("Специфікація"), який є невід'ємною частиною. Сторони в обов'язковому порядку заповнюють усі графи Специфікації (пункт 1.2. договору).

В пункті 1.4. договору наведені такі технічні терміни:

EDI - (electronic data interchange, електронний обмін даними, електронний документообіг) - технологія передачі інформації між бізнес-партнерами за допомогою телезв'язку шляхом трансформації пакетів даних від відправника до одержувача з використанням електронних поштових скриньок.

EDI-Документи - електронні повідомлення (заявки покупця на поставку товару, повідомлення про відвантаження, повідомлення про повернення, підтвердження повернення, нарахування штрафів, угоди про взаєморозрахунки та інші електронні повідомлення (документи), що надсилаються за допомогою EDI).

Платформа "EXITE" або "ECOD" - платформа електронної комерції для електронного обміну діловими даними під торговою маркою "ехіте®" і "Соmarh", що являє собою апаратно-програмний комплекс, який реалізує функціональність спеціалізованої системи обміну даними (за аналогією з електронною поштою) та, що забезпечує ідентифікацію відправника й одержувача, високий рівень захисту інформації від несанкціонованого доступу, відстеження повідомлення на його шляху від відправника до одержувача, яка забезпечує придатність інформації до автоматизованої обробки обліковими системами.

Провайдер EDI - організація, яка надає сторонам послуги з автоматизованого обміну даними в електронній формі: ТОВ "Е-ком" (34241719) (зазначити найменування та код ЄДРПОУ).

ЕЦП - вид електронного підпису, отриманого за результатами криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним сполучається і дає можливість підтвердити його цілісність та ідентифікувати особу.

Підпунктом 2.1.1. пункту 2.1. договору передбачено, що заявка на поставку партії товару передається Покупцем Постачальнику у вигляді електронного документа ORDERS (EDI-документа) "Замовлення на поставку" через платформу електронної комерції "EXITE" або "ECOD". Заявка (ORDERS) повинна містити наступну інформацію: номер і дату заявки, найменування Постачальника найменування Покупця, асортимент товару, кількість товару, дату доставки товару Постачальником в магазин, вказаний Покупцем, номер GLN (глобальний номер розташування) адреси доставки, зазначеної Покупцем. Постачальник зобов'язаний поставити товар Покупцю в повному обсязі й строки, зазначені в Заявці.

Позивачем, як Покупцем, у передбаченій договором формі і порядку через систему EDI були направлені відповідачеві (Постачальнику) замовлення на поставку тортів і тістечок: №М38 117116 від 25.10.2017 загальною кількістю товару 150 шт. з доставкою 26.10.2017 і №М38 117131 від 26.10.2017 загальною кількістю товару150 шт. з доставкою 27.10.2017 (а.с.15-16).

На підтвердження відправлення вказаних замовлень і отримання їх відповідачем позивач надав копію звіту провайдера EDI - ТОВ "Е-ком" (34241719) №244 від 15.12.2017 (а.с.17).

Відповідач поставку товару відповідно до вказаних вище замовлень не здійснив.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що у разі непостачання, недопоставки або прострочення поставки на 1 календарний день Постачальник зобов'язаний сплатити Покупцеві штрафну санкцію в розмірі 5% від вартості невчасно поставленого або недопоставленого товару, зазначеного в заявці, а в разі непостачання, недопоставки або прострочення поставки товару понад 1 календарного дня, Постачальник зобов'язаний сплатити Покупцеві штрафну санкцію в розмірі 20 % від загальної суми непоставленого, недопоставленого або невчасно поставленого товару.

Позивач, скориставшись наведеним вище пунктом 7.1 договору, виходячи з ціни товарів, наведеної у Додатку №1 до договору і кількості замовленого товару у замовленнях, нарахував штрафні санкції в розмірі 20% від загальної суми непоставленого товару, що складає суму 3295,08 грн., та звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача цих коштів в судовому порядку.

Відповідач факт укладання із позивачем означеного договору в електронній формі заперечує, факт отримання заявок на поставку товару не визнає.

Задовольняючи позовні вимоги позивача повністю, місцевий господарський суд виходив із того, що позивачем до справи надано в паперовому вигляді інформацію з сайту ЦЗО, з якої слідує, що на договорі між сторонами від 17.10.2017 міститься цифровий електронний підпис директора відповідача та цифрова печатка підприємства, що, враховуючи положення статті 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис", свідчить про укладення сторонами договору відповідно до вимог законодавства, а під час дії договору позивач у передбаченому договором порядку надіслав відповідачу електронні заявки на поставку товарів, які відповідачем отримані, але не виконані.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Пунктами 1, 2 статті 639 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Положення статті 207 Цивільного кодексу України також визначають, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (частина 1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (частина 3).

Згідно статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" від 22.05.2003 №851-IV (із змінами) електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

За визначенням, наведеним у статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Частиною третьою статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" передбачено, що оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством.

Перевірка цілісності електронного документа може проводитися шляхом перевірки електронного цифрового підпису (стаття 12 зазначеного Закону).

З приписів статті 6 зазначеного Закону вбачається, що електронний підпис може використовуватися для ідентифікації автора електронного документа. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов'язані з використанням електронних цифрових підписів, регулюються законом.

Правовий статус електронного цифрового підпису і відносини, що виникають при використанні електронного цифрового підпису врегульовані Законом України "Про електронний цифровий підпис" від 22.05.2003 №852-IV.

Електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (стаття 1 Закону України "Про електронний цифровий підпис"). Цією ж статтею надано визначення підписувача. Підписувач - особа, яка на законних підставах володіє особистим ключем та від свого імені або за дорученням особи, яку вона представляє, накладає електронний цифровий підпис під час створення електронного документа.

Згідно статті 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Відтак електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. З визначень наведених в статті 1 Закону особистий ключ доступний тільки підписувачу, відкритий - всім учасникам електронного документообігу. Такий ключ включається до сертифіката відкритого ключа - документа, виданого центром сертифікації ключів, який засвідчує чинність і належність відкритого ключа підписувачу. Сертифікати ключів можуть розповсюджуватися в електронній формі або у формі документа на папері та використовуватися для ідентифікації особи підписувача. Якщо підпис видано центром сертифікації ключів, який добровільно пройшов процедуру акредитації, яка підтверджує його здатність обслуговувати посилені сертифікати ключів, то ЕЦП підтверджується посиленим сертифікатом відкритого ключа.

Позивачем надано до матеріалів справи результати перевірки ЕЦП в спірному електронному договорі поставки Центральним засвідчувальним органом, а саме перевірено підпис, підтверджена цілісність даних договору поставки від 17.10.2017, а саме підтверджена наявність електронних підписів і цифрових печаток обох сторін. Вбачається також, що сертифікати ключів видані Акредитованим центром сертифікації ключів ТОВ "Центр сертифікації ключів "Україна", а отже ЕЦП підтверджується посиленим сертифікатом відкритого ключа.

Таким чином, наданий позивачем оригінал спірного електронного договору поставки відповідає вищенаведеним правовим вимогам.

З частини третьої статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" також вбачається, що оригінал електронного документа у визначених законодавством випадках може бути пред'явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії.

Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною (стаття 5 Закону).

В матеріали справи позивачем надано візуальну форму договору - роздрукований договір на папері.

Зазначеним вище спростовуються доводи відповідача щодо недоведеності факту укладення між сторонами означеного договору поставки в електронній формі.

Щодо заперечень відповідача відносно направлення йому позивачем замовлень на поставку товару через платформу електронної комерції "EXITE" або "ECOD", оскільки він не вважає такі замовлення електронними документами через відсутність на них електронних підписів, то судом встановлені наступні обставини.

За запитом позивача провайдером EDI - ТОВ "Е-ком" надано копію письмового доказу про отримання відповідачем EDI - документів "Замовлення" на поставку товарів з датою і часом отримання замовлення і датою і часом його прочитання.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" відправлення та передавання електронних документів здійснюються автором або посередником в електронній формі за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем або шляхом відправлення електронних носіїв, на яких записано цей документ.

Частинами 1 і 2 статті 11 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу.

Якщо попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу не визначено порядок підтвердження факту одержання електронного документа, таке підтвердження може бути здійснено в будь-якому порядку автоматизованим чи іншим способом в електронній формі або у формі документа на папері. Зазначене підтвердження повинно містити дані про факт і час одержання електронного документа та про відправника цього підтвердження.

Згідно частини 14 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Відносини, пов'язані з використанням електронних цифрових підписів, регулюються законом (частина 3 статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг"). Разом з тим, частиною 4 Закону встановлено, що використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктом 2.11. договору встановлено, що повідомлення Покупця (у тому числі, але не винятково, заявки на поставку товару, Повідомлення про повернення, підтвердження, повернення, нарахування штрафів, угоди про взаєморозрахунки), які відправляються Покупцем за допомогою системи EDI, мають повну юридичну чинність, можуть бути представлені в судові інстанції як належні докази подачі й прийняття цих повідомлень Постачальником, а також є підтвердженням визнання сторонами зазначених у них відомостей. У разі відправлення зазначених повідомлень через систему EDI достатнім підтвердженням відправлення, отримання таких повідомлень і прийняття їх до виконання Постачальником є звіт провайдера EDI - ООО "Е-ком" (34241719) (зазначити найменування та код ЄДРПОУ) про відправлення повідомлення Покупцем.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, наданим позивачем у матеріали Звітом провайдера НДІ ТОВ "Е-ком" (34241719), підтверджено відправку позивачем та отримання відповідачем вказаних вище замовлень.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Обов'язковість договору до виконання сторонами встановлена статтею 629 Цивільного кодексу України.

Відповідно до положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України та статті 549 Цивільного кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина 2 статті 549 Цивільного кодексу України).

В силу частини третьої статті 232 Господарського кодексу України вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено.

За частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Перевіривши наведені вище підстави для нарахування та пред'явлення позивачем відповідачу вимог про стягнення з останнього суми 3295,08 грн. штрафу, колегія суддів погоджується з тим, що є правильним висновок суду першої інстанції про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача означеної штрафної санкції є правомірними та обґрунтованими.

За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно і об'єктивно розглянув у судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності і керуючись законом, який регулює спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Тому передбачених статтями 277-279 Господарського процесуального кодексу України підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення немає.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерська фабрика "Квітень" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2018 у справі №904/674/18 - залишити без змін.

Судові витрати у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Кондитерська фабрика "Квітень".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту з підстав, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 27.07.2018.

Головуючий суддяІ.М. Подобєд

СуддяЕ.В. Орєшкіна

СуддяЛ.О. Чимбар