Рішення № 75526243, 25.07.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2018Справа № 910/6426/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія"

про стягнення 21 363, 39 грн.

без повідомлення учасників справи

В С Т А Н О В И В:

До господарського суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" (далі - ПрАТ "СК "АХА Страхування", позивач) з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (далі - ПрАТ "УТСК", відповідач) про стягнення страхового відшкодування у сумі 21 363, 39 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на підставі Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" позивачу перейшло право вимоги до відповідача у зв'язку з відшкодуваннням своєму страхувальнику матеріальної шкоди, завданої страхувальником відповідача, визнаного винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 08.03.2017 р. у смт. Борова, Київської області. Внаслідок вказаної ДТП застрахований у позивача транспортний засіб був пошкоджений та позивач сплатив потерпілій особі страхове відшкодування на суму 21 863,39 грн.

У позові ПрАТ "СК "АХА Страхування" просить компенсувати йому страхове відшкодування в розмірі 21 363, 39 грн. та стягнути його з відповідача.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.05.2018 р. за вказаним позовом було відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до правил, визначених ст.ст. 12, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Цією ж ухвалою сторонам надано строк, передбачений законом, для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов'язків.

Представник відповідача у строк, визначений судом, надав відзив, у якому проти позову заперечив, зазначив, що позивачем невірно була визначена сума страхового відшкодування, тому ПрАТ "УТСК" провело власний розрахунок суми страхового відшкодування з урахуванням коефіціенту зносу пошкодженого автомобіля, за яким розмір збитку, який підлягає відшкодуванню позивачу, склав 16 937,94 грн. Просив відмовити у заявленій позивачем сумі страхового відшкодування.

Розглянувши заяви сторін по суті спору, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до договору добровільного страхування № 2301а6ка від 22.06.2016 р., укладеного між ПрАТ "СК "АХА Страхування" та ОСОБА_1, були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом, а саме - автомобілем марки "Сітроен", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Із матеріалів справи вбачається, що 08.03.2017 р. у смт. Борова, Київської області трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого у позивача автомобіля "Сітроен", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля "Мерседес", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3

Згідно з постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 21.04.2017 р. по справі № 381/1262/17 водія ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Відповідно до рахунку-фактури СТО № АМСНС06015 від 15.03.2017 р., загальний розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки "Сітроен", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, склав 21 863,39 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач на підставі страхового акту № АХА2196540 від 17.03.2017 р. платіжним дорученням № 317 290 від 20.03.2017 р. відшкодував страхувальнику (потерпілій особі) матеріальний збиток у сумі 21 863,39 грн., що був заподіяний страхувальником ПрАТ "УТСК" (відповідача).

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" за договором страхування страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ч. 1 ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність винної особи, якій належить автомобіль "Мерседес", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована у ПрАТ "УТСК" згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/8395044.

Отже, відповідач є особою, відповідальною за спричинену у ДТП шкоду, та згідно з положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" він відповідає за вимогами позивача (ПрАТ "СК "АХА Страхування") як страховика, що виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів потерпілій особі в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності.

Статтею 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до положень статті 9 Закону України "Про страхування" страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Наведеною статтею також визначено, що при страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування.

При цьому, страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Також зазначена стаття встановлює, що страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування.

Виходячи з вимог ч.ч. 2, 3 ст. 22, ст. 1166 та ч. 2 ст. 1192 ЦК України, розмір реальних збитків не може бути меншим реальної вартості робіт виконаних або таких, які особа, яка зазнала збитків, мусить виконати з метою відновлення пошкодженої речі, що відповідає загальному правилу відшкодування збитків в повному обсязі.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Отже, з положень статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вбачається, що витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, розраховуються у порядку, встановленому законодавством, з урахуванням зносу. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 22.03.2017 р. по справі № 910/3650/16, яка є обов'язковою для судів.

Так, розмір (коефіцієнт) зносу розраховується за порядком, передбаченим Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (КТЗ), затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 р. (далі - Методика).

Відповідно до п. 1.6 Методики відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин.

Згідно з пунктом 7.38 Методики значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

Водночас, пункт 7.39 Методики встановлює винятки стосовно вимог, передбачених пунктом 7.38, а саме - застосування коефіціенту фізичного зносу, якщо складові частини кузова, кабіни, рами вже відновлювались ремонтом.

Так, у матеріалах справи міститься витяг з програмного забезпечення Audatex-AudaHistory щодо дослідження автомобіля "Сітроен", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1, з якого вбачається, що вказаному автомобілю вже завдавались пошкодження, які мали місце до дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 08.03.2017 р. Отже, у даному випадку застосування коефіціенту фізичного зносу під час розрахунку суми страхового відшкодування є обов'язковим.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що на замовлення відповідача аварійним комісаром ОСОБА_4 виконано дослідження за допомогою програмного забезпечення Audatex-AudaHistory з визначення коефіціенту зносу автомобіля марки "Сітроен", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, згідно з яким коефіціент фізичного зносу (Ез) пошкодженого транспортного засобу склав 0,327. За таких обставин вартість відновлювального ремонту автомобіля "Сітроен", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу деталей автомобіля складає 16 937,94 грн.

Таким чином, суд вважає доведеною відповідачем вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля "Сітроен" у сумі 16 937,94 грн. належними засобами доказування.

Також статтею 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Судом встановлено, що полісом № АЕ/8395044 страхування цивільно - правової відповідальності винної особи передбачено ліміт відповідальності страховика - 100 000,00 грн., а франшиза - 500,00 грн., відтак, загальна сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті відповідачем з вирахуванням суми франшизи, становить 16 437,94 грн. (16 937,94 грн. - 500,00 грн.).

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги ПрАТ "СК "АХА Страхування" підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73-79, 129, 236-237, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" про стягнення страхового відшкодування у сумі 21 363, 39 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 77, ідентифікаційний код 22945712) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, ідентифікаційний код 20474912) страхове відшкодування у сумі 16 437 (шістнадцять тисяч чотириста тридцять сім) грн. 94 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 355 (одна тисяча триста п'ятдесят п'ять) грн. 76 коп.

У решті позовних вимогах - відмовити.

Повне судове рішення складено 25 липня 2018 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.