Рішення № 75525508, 17.07.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.07.2018Справа № 910/10848/16

За позовом Заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі

Управління капітального будівництва Львівської обласної державної

адміністрації

до Приватного акціонерного товариства «Аеробуд»

про стягнення 12.565.552,81 грн.

суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Кимлик Ю.В.

У засіданні приймали участь представники сторін:

від прокуратури Такташов О.Я., посвідчення № 044658 від 26.10.2016

від позивача Васьків І.В., довіреність № 195/1-2 від 03.05.2018

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Аеробуд» 12.565.552,81 грн., з яких: 10.681.864,80 грн. невикористаного авансу, 1.745.857,18 грн. пені та 137.830,83 грн. - 3% річних внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору про закупівлю робіт за державні кошти № 24 від 08.09.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2016 (суддя Дупляк О.М.) порушено провадження у справі № 910/10848/16 та призначено її до розгляду на 05.07.2016.

Відповідач у поданому 05.07.2016 до відділу діловодства суду відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на те, що прокуратурою не доведено жодної обставини, яка б свідчила про заподіяння позивачеві збитків (майнової шкоди), які б підлягали відшкодуванню за рахунок відповідача на суму 10.681.864,80 грн. Згідно абз. 2 п. 3) п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 117 від 23.04.2014 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» попередня оплата дозволяється на строк не більше трьох місяців. Разом з тим, станом на 20.12.2015 не минув тримісячний строк з дня перерахування авансу (платіжне доручення 08.10.2015). Зазначає, що ні законом, ні договором не передбачено такого виду відповідальності як повернення невикористаного авансу. Більше того, виконання відповідачем робіт за договором продовжується і досі. Відповідач за рахунок коштів авансу здійснював закупівлю матеріалів та обладнання та використовував наявні у нього матеріали. Проектна документація з будівництва об'єкта містить істотні недоліки та недоробки, про що зверталось увагу позивачу. Недоліки ускладнювали проведення запланованих робіт та призвели до проведення додаткових робіт. Проте відповідач сумлінно та добросовісно продовжував виконання робіт. По мірі виконання робіт у 2016 році відповідач надав позивачу акти виконаних робіт для підписання, однак акти й досі не підписані.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/10848/16 від 05.07.2016 розгляд справи відкладено на 01.08.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/10848/16 від 01.08.2016 розгляд справи відкладено на 15.08.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2016 продовжено строк вирішення спору у справі № 910/10848/16 на 15 днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/10848/16 від 15.08.2016 розгляд справи відкладено на 23.08.2016.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 23.08.2016 призначено у справі № 910/10848/15 судову економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз; зупинено провадження у справі № 910/10848/16 до проведення експертизи.

14.12.2016 на адресу суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшла справа разом з повідомленням про неможливість надання висновку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/10848/16 від 18.01.2017 поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду на 30.01.2017.

В судовому засіданні 30.01.2017 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 06.02.2017.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 06.02.2017 призначено у справі № 910/10848/15 комплексну судову будівельно-технічну експертизу та судову економічну експертизу, проведення яких доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз; зупинено провадження у справі № 910/10848/16 до отримання висновку експертів.

21.08.2017 Київський науково-дослідний інститут судових експертиз повернув матеріали справи без проведення експертиз, у зв'язку з їх несплатою Приватним акціонерним товариством «Аеробуд».

Розпорядженням В.о. керівника апарату Господарського суду міста Києва від 21.08.2017 за № 05-23/2505 щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ, призначено проведення повторного автоматичного розподілу даної справи (у зв'язку з закінченням повноважень судді Дупляк О.М.).

Згідно протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 21.08.2017 визначено суддю Сівакову В.В.

Згідно з п. 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998, у випадку несплати вартості експертизи матеріали справи повертаються органу, який призначив експертизу без її проведення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2017 поновлено провадження у справі № 910/10848/16 та призначено її до розгляду на 28.09.2017.

Відповідачем 28.09.2017 до відділу діловодства суду подано документи по справі.

Відповідачем 28.09.2017 до відділу діловодства суду подано пояснення щодо неможливості проведення оплати призначених судом експертиз.

Відповідач в судовому засіданні 28.09.2017 просив призначити комплексну судову будівельно-технічну та економічну експертизу, зупинити провадження у справі та повідомив суд про можливість підприємства оплатити експертизу.

28.08.2017 на адресу суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз листом № 2355/17-41 від 17.08.2017 надійшло клопотання експерта про забезпечення прибуття експерта та інженерів-геодезистів із експертної установи на місцевість для обстеження об'єктів дослідження, безперешкодний доступ до об'єктів дослідження та належні умови праці, а також повернення експерта та інженерів-геодезистів до експертної установи.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 28.09.2017 призначено по справі № 910/10848/16 комплексну судову будівельно-технічну та економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі до надання висновку експерта.

15.01.2018 на адресу суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз листом № 21196/17-42 від 12.01.2018 надійшло клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04..2018 поновлено провадження у справі № 910/10848/16; у зв'язку з набранням 15.12.2017 чинності Господарського процесуального кодексу України в новій редакції, справу відповідно до ст. 247 цього Кодексу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження; підготовче засідання призначено на 15.05.2018.

Судове засідання призначене на 15.05.2018 не відбулось у зв'язку з направленням судді на навчання до Національної школи суддів України.

Ухвалами Господарського суду міста Києва № 910/10848/16 від 21.05.2018 прокуратуру, позивача та відповідача викликано в підготовче засідання, що відбудеться 31.05.2018.

Відповідачем в підготовчому засіданні 31.05.2018 подано клопотання про поновлення або встановлення нового строку на подання відзиву та врахувати відзив та пояснення, які були подані відповідачем до набрання чинності нової редакції ГПК України. Відповідач зазначає, що ним був поданий відзив на позовну заяву при розгляді справи до набрання чинності нової редакції та повторне надання вказаних документів наразі ускладнене, оскільки документи що стосуються договору № 24 від 08.09.2015 були вилучені слідчими органами. Підготовка та надання документів відповідачем у визначені строки були неможливі.

В підготовчому засіданні 31.05.2018 судом постановлено протокольну ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, про поновлення строків для подачі відповідачем відзиву на позовну заяву.

В підготовчому засіданні 31.05.2018 судом постановлено протокольну ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 12.06.2018.

Прокуратурою 31.05.2018 до відділу діловодства суду подано клопотання про надання матеріалів справи № 910/10848/16 для ознайомлення. Представник прокуратури 01.06.2018 ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується наявною у справі відповідною розпискою останнього.

Відповідачем 06.06.2018 до відділу діловодства суду подано клопотання про надання матеріалів справи № 910/10848/16 для ознайомлення.

В підготовчому засіданні 12.06.2018 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст.ст. 182, 185 Господарського процесуального кодексу України про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті на 21.06.2018.

Прокуратура в судовому засіданні 21.06.2018 позовні вимоги підтримала повністю.

Відповідач в судовому засіданні 21.06.2018 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

В судовому засіданні 21.06.2018 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України про оголошення перерви до 05.07.2018.

В судовому засіданні 05.07.2018 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України про оголошення перерви до 17.07.2018.

16.07.2018 від прокуратури на адресу суду надійшло клопотання в якому просить провадження у справі в частині позовних вимог по стягнення 10.681.864,80 грн. закрити, у зв'язку з відсутністю предмету спору, а в частині стягнення 1.745.857,18 грн. пені та 137.830,83 грн. 3% річних - задовольнити. Також прокуратура просить повернути прокуратурі Львівської області сплачену суму судового збору в розмірі 160.227,97 грн.

16.07.2018 від позивача на адресу суду надійшло клопотання, в якому позивач просить провадження у справі в частині позовних вимог по стягнення 10.681.864,80 грн. закрити, та стягнути з відповідача на користь позивача 1.745.857,18 грн. пені та 137.830,83 грн. 3% річних.

В судовому засіданні 17.07.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

08.09.2015 між Управлінням капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації (замовник, позивач) та Приватним акціонерним товариством «Аеробуд» (генпідрядник, відповідач) укладено договір про закупівлю робіт за державні кошти № 24 (далі - договір підряду).

Відповідно до п. 1.1 договору підряду генпідрядник зобов'язується відповідно до проектної документації та умов договору на свій ризик, власними коштами і залученими силами і способами виконати роботи по об'єкту «Реконструкція Львівського обласного клінічного перинатального центру на вул. Дж. Вашингтона, 6 у м. Львові. Коригування», а замовник - прийняти і поплатити такі роботи.

Спір виник внаслідок того, що позивач у визначений умовами договору підряду строк підтвердження використання авансу в повному обсязі не надав, а отже має повернути не використану суму авансу в розмірі 10.681.864,80 грн. Також за порушення строків використання авансу нараховано пеню в сумі 1.745.857,18 грн. та 3% річних в сумі 137.830,83 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги прокуратури підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з п. 10.1 договору підряду він набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до виконання сторонами зобов'язань по договору.

Згідно з ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або спроби її визначення.

Відповідно до п. 3.1 договору підряду ціна договору становить 122.718.502,00 грн.

Згідно зі ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до п. 4.1 договору підряду розрахунки проводяться шляхом:

- оплати замовником після пред'явлення генпідрядником рахунка на оплату робіт (далі - рахунок) та після підписання сторонами акта приймання виконаних робіт;

- або попередньої оплати, яка здійснюється на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 117 від 23.04.2014 (зі змінами).

Пунктом 4.3 договору підряду передбачено, що замовник перераховує генпідряднику аванс. Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1764 від 27.12.2001 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва».

Згідно пункту 19 постанови Кабінету Міністрів України № 1764 від 27.12.2001 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва», генпідрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу та підтвердити використання актом приймання виконаних робіт. По закінченні тримісячного терміну з дня отримання генпідрядником авансу, невикористані суми авансу повертаються замовнику. Отримані кошти в 2015 році використати до 20.12.2015.

З матеріалів справи вбачається, що позивач згідно платіжного доручення № 27 від 08.10.2015 перерахував відповідачу аванс в сумі 12.550.000,00 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать, що відповідач у визначений договором строк аванс не використав.

Так, відповідачем спочатку (до звернення прокуратури з позовом до суду, поданий до відділення поштового зв'язку 06.06.2016) було виконано роботи на суму 1.867.135,20 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін наступними документами:

- довідкою від 26.02.2016 про вартість виконаних будівельних робіт за лютий 2016 року (форма №КБ-3) та актом № 62 від 26.02.2016 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2016 року (форма №КБ-2в) на суму 42.514,80 грн.;

- довідкою від 26.02.2016 про вартість виконаних будівельних робіт за лютий 2016 року (форма №КБ-3) та актом № 63 від 26.02.2016 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2016 року (форма №КБ-2в) на суму 50.085,60 грн.;

- довідкою від 26.02.2016 про вартість виконаних будівельних робіт за лютий 2016 року (форма №КБ-3) та актом № 64 від 26.02.2016 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2016 року (форма №КБ-2в) на суму 115.909,20 грн.;

- довідкою від 04.04.2016 про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2016 року (форма №КБ-3) та актом № 65 від 04.04.2016 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2016 року (форма №КБ-2в) на суму 89.332,80 грн.;

- довідкою від 04.04.2016 про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2016 року (форма №КБ-3) та актом № 66 від 04.04.2016 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2016 року (форма №КБ-2в) на суму 146.445,60 грн.;

- довідкою від 04.04.2016 про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2016 року (форма №КБ-3) та актом № 67 від 04.04.2016 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2016 року (форма №КБ-2в) на суму 214.183,20 грн.;

- довідкою від 25.04.2016 про вартість виконаних будівельних робіт за квітень 2016 року (форма №КБ-3) та актом № 68 від 25.04.2016 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2016 року (форма №КБ-2в) на суму 669.033,60 грн.;

- довідкою від 25.04.2016 про вартість виконаних будівельних робіт за квітень 2016 року (форма №КБ-3) та актом № 73 від 25.04.2016 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2016 року (форма №КБ-2в) на суму 321.782,40 грн.;

- довідкою від 25.04.2016 про вартість виконаних будівельних робіт за квітень 2016 року (форма №КБ-3) та актом № 76 від 25.04.2016 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2016 року (форма №КБ-2в) на суму 217.848,00 грн.

В подальшому (після звернення прокуратури з позовом до суду) відповідачем виконано роботи на суму 10.682.866,80 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін наступними документами:

- довідкою від 16.08.2016 про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2016 року (форма №КБ-3) та актом № 80 від 16.08.2016 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2016 року (форма №КБ-2в) на суму 10,80 грн.;

- довідкою від 27.09.2016 про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2016 року (форма №КБ-3) та актом № 75 від 27.09.2016 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2016 року (форма №КБ-2в) на суму 457.155,60 грн.;

- довідкою від 27.09.2016 про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2016 року (форма №КБ-3) та актом № 74 від 27.09.2016 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2016 року (форма №КБ-2в) на суму 45.472,80 грн.;

- довідкою від 03.10.2016 про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2016 року (форма №КБ-3) та актом № 78 від 03.10.2016 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2016 року (форма №КБ-2в) на суму 82.137,60 грн.;

- довідкою від 03.10.2016 про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2016 року (форма №КБ-3) та актом № 77 від 03.10.2016 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2016 року (форма №КБ-2в) на суму 350.974,80 грн.;

- довідкою від 03.10.2016 про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2016 року (форма №КБ-3) та актом № 72 від 03.10.2016 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2016 року (форма №КБ-2в) на суму 3.951.373,20 грн.;

- довідкою від 03.10.2016 про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2016 року (форма №КБ-3) та актом № 71 від 03.10.2016 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2016 року (форма №КБ-2в) на суму 125.918,40 грн.;

- довідкою від 03.10.2016 про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2016 року (форма №КБ-3) та актом № 70 від 03.10.2016 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2016 року (форма №КБ-2в) на суму 4.057.398,00 грн.;

- довідкою від 03.10.2016 про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2016 року (форма №КБ-3) та актом № 69 від 03.10.2016 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2016 року (форма №КБ-2в) на суму 2.542,80 грн.;

- довідкою від 03.10.2016 про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2016 року (форма №КБ-3) та актом № 81 від 03.10.2016 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2016 року (форма №КБ-2в) на суму 1.609.882,80 грн.

Стаття 231 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік підстав з яких господарський суд закриває провадження у справі.

Закриття провадження у справі - це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, які повністю відкидають можливість судочинства.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, в тому випадку коли спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Надані докази свідчать про відсутність предмету спору в частині стягнення невикористаного авансу в розмірі 10.681.864,80 грн., що у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, тягне за собою закриття провадження у справі в цій частині.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується що відповідач, в порушення умов договору, у визначений строк аванс не використав, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.

Так, розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.1 договору підряду у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законом та цим договором.

Пунктом 7.2.1.1 договору підряду передбачено, що за порушення строків використання авансу генпідрядник сплачує пеню в розмірі однієї облікової ставки Національного банку України від всієї вартості невикористаного авансу за весь час прострочення.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по використанню авансу відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу пеню розмір якої, за розрахунками суду становить 989.242,60 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 989.242,60 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

В іншій частині пені в позові слід відмовити, оскільки нарахована з порушенням умов договору, який передбачає нарахування пені у розмірі однієї облікової ставки НБУ, а не подвійної облікової ставки, як нараховано позивачем. Крім того, при здійсненні нарахування пені позивачем невірно визначено суми та періоди, за які нараховується пеня.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже даною нормою передбачено можливість стягнення інфляційних втрат та 3% річних за прострочення саме грошового зобов'язання.

Разом із тим, стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором підряду не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення сплаченого авансу за невиконані роботи.

За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні статті 625 Цивільного кодексу України.

Аванс - це спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати.

У відповідності до п. 5.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає, зокрема у випадках повернення сум авансу та завдатку, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення 137.830,83 грн. - 3% річних нарахованих на суму авансу є необґрунтованими.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається прокуратура в обґрунтування позовних вимог.

Посилання відповідача на те, що проектна документація з будівництва об'єкта містила істотні недоліки та недоробки, що ускладнювало проведення запланованих робіт та призвело до проведення додаткових робіт не підтверджуються матеріалами справи.

З огляду на викладене, позовні вимоги Заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.ст. 129, 130 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь Прокуратури Львівської області пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При розподілі судового збору судом прийнято до увагу ту обставину, що прокуратура та позивач не підтримали вимогу про стягнення 10.681.864,80 грн. невикористаного авансу.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Провадження у справі в частині стягнення 10.681.864 (десять мільйонів шістсот вісімдесят одна тисяча вісімсот шістдесят чотири) грн. 80 коп. невикористаного авансу закрити.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Аеробуд" (03680, м. Київ, вул. Пшенична, 4, код ЄДРПОУ 21598792) на користь Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації (79000, м. Львів, вул. П.Чайковського, 17, код ЄДРПОУ 23948842) 989.242 (дев'ятсот вісімдесят дев'ять тисяч двісті сорок дві) грн. 60 коп. пені.

4. В іншій частині в позові відмовити повністю.

5. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Аеробуд" (03680, м. Київ, вул. Пшенична, 4, код ЄДРПОУ 21598792) на користь Прокуратури Львівської області (79005, м. Львів, пр.. Шевченка, 17/19, р/р 35211093000774 в Державній казначейській службі України, м. Київ, код банку 820172, код ЄДРПОУ 02910031) 175.066 (сто сімдесят п'ять тисяч шістдесят шість) грн. 61 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 25.07.2018.

СуддяВ.В.Сівакова