Рішення № 75525417, 17.07.2018, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/837/18

Провадження №: 2-а/398/65/18

РІШЕННЯ

Іменем України

"17" липня 2018 р. м.Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді –Голосеніної Т.В.,

за участю секретаря Шаповал І.Ф.,

позивача – ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Олександрії справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Олександрійської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Олександрійської міської ради Кіровоградської області про скасування постанови від 12.03.2018 року №41 про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП.

Свої вимоги мотивує тим, що 30.01.2018 року інспектором КП «Муніципальна поліція ОМР» ОСОБА_5 відносно неї було складено протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до якого цього ж дня о 14 годині 50 хвилин заїхала та припаркувала свій автомобіль «Мазда», державний номерний знак НОМЕР_1, на тротуарі біля магазину, який розташований за адресою: м.Олександрія, вул.Перспективна,28 та належить їй, з боку вул.Братська в м.Олександрія, чим створила перешкоди для руху пішоходів.

На підставі зазначеного протоколу 13.03.2018 року відповідачем будо винесено постанову №41 та притягнуто її до адміністративної відповідальності за порушення п.3.11.37, п.12.19 «Правил благоустрою та санітарного утримання території міста ОСОБА_6, селищ Олександрійське, Пантаївка, сіл Звенигородка, Марто-Іванівка». Відповідно до якого на неї, на підставі ст.152 КУпАП, накладено адміністративне стягнення в вигляді штрафу в сумі 340,00 грн. Вона вважає оскаржувану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки протокол від 30.01.2018 року, який став підставою винесення постанови, складений з порушенням вимог ст.256 КУпАП, а саме: не зазначені особи(потерпілі), яким її автомобіль перешкоджав в русі; не вказані спосіб, напрямок та час в який вона здійснювала рух автомобілем по тротуару, оскільки відповідач посилається на п.3.11.37 «Правил благоустрою та санітарного утримання території міста ОСОБА_6, селищ Олександрійське, Пантаївка, сіл Звенигородка, Марто-Іванівка» відповідно до якого забороняється рух автомототранспорту по тротуарах, пішохідних доріжках, газонах зелених зонах міста; не вказано тривалість здійснення нею парковки автомобіля на тротуарі. Отже, притягнення її до адміністративної відповідальності за порушення п.3.11.37 Правил є безпідставним.

Крім того, відповідно до п.15.10 «в» Правил дорожнього руху забороняється стоянку транспортного засобу на тротуарах, за винятком легкових автомобілів, які можуть бути поставлені на краю тротуару, де для пішоходів залишається щонайменше 2 метри. При цьому, в правилах дорожнього руху відсутні норми, що забороняють зупинку транспортного засобі на тротуарі(п.15.9 зазначених Правил). Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення не містить відомостей про ширину тротуару взагалі, способу розміщення її автомобіля на тротуарі та ширину тротуару, що залишився для руху пішоходів. Отже, висновок про створення нею перешкод пішоходам, викладений в протоколі, не підтверджений жодними доказами, а тому, на її думку, є особистою суб’єктивною думкою особи, яка його склала.

За її даними ширина тротуару, яка залишилась для руху пішоходів в зазначеному місці, становить чотири метри, що підтверджується фотокартками долученими до адміністративного позову.

Вона є власником магазину промислових товарів, біля якого стояв її автомобіль і відповідно повинна якимось чином здійснювати розвантажування останнього під час доставки продукції до магазину, однак магазин розташований так, що іншої можливості ніж нетривала зупинка транспортного засобу на тротуарі, немає: магазин знаходиться фактично в безпосередній близькості від перехрестя вулиць Братська(Каліна) та Перспективна( 50 років Жовтня) а тому така зупинка неможлива без створення перешкод учасникам дорожнього руху.

Крім того, свідки при складені протоколу взагалі були відсутні, натомість в ньому в якості свідків зазначені працівники муніципальної поліції. Однак, всупереч вимогам ст.251 КУпАП, адреси навіть цих свідків в протоколі не вказані.

Тому, враховуючи, що нею не було порушено жоден з зазначених в протоколі пунктів «Правил благоустрою та санітарного утримання території міста ОСОБА_6, селищ Олександрійське, Пантаївка, сіл Звенигородка, Марто-Іванівка», то і склад правопорушення, передбачений ст.152 КУпАП в її діях відсутній, а отже постанова про накладення на неї адміністративного стягнення є незаконною та підлягає скасуванню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на її користь витрати понесені нею за отримання професійної правничої допомоги на суму 250 грн.

17.04.2018 року від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на адміністративний позов ОСОБА_1, відповідно до якого протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно позивача, відповідає усім вимогам чинного законодавства: протокол підписаний ОСОБА_5, як посадовою особою, яка його склала, а також посадовими особами КП «Муніципальної поліції ОМР» ОСОБА_6 та ОСОБА_7 як свідками зазначеної події. Позивач ОСОБА_1 від підпису в протоколі відмовилась, в зв’язку з чим інспектором КП було складено акт про відмову від надання пояснень , який засвідчено підписами свідків та особою, яка його склала. Крім того, до протоколу додано довідку, складену посадовими особами КП «Муніципальна поліція ОМР» в якій були викладені обставини правопорушення, вчиненого позивачем. Зазначені матеріали адміністративного правопорушення було направлено на розгляд адміністративної комісії при виконавчому комітеті Олександрійської міської ради. 12.03.2018 року на засіданні адміністративної комісії, яке відбулось в службовому кабінеті №207, розташованому в приміщенні Олександрійської міської ради, за участі позивача була розглянута адміністративна справа за фактом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП. Комісією, на підставі пояснень, наданих ОСОБА_1 та досліджених письмові докази, було винесено постанову №41 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в вигляді штрафу в сумі 340грн.

Отже, протокол було складено посадовою особою, уповноваженою на те виконавчим комітетом міської ради на підставі рішення Олександрійської міської ради №146 від 16.09.2016 року, яким було створено КП «Муніципальна варта Олександрійської міської ради» та надано повноваження виконавчому комітеті на затвердження Статуту зазначеного підприємства. Рішенням виконавчого комітету Олександрійської міської ради №336 від 18.05.2017 року КП «Муніципальна варта Олександрійської міської ради» було перейменовано в КП «Муніципальна поліція Олександрійської міської ради» та затверджено Статут в новій редакції. Цього ж дня, рішенням виконавчого комітету Олександрійської міської ради №338 посадових осіб підприємства уповноважено на складання протоколів про адміністративне правопорушення, передбачене ст.152 КУпАП.

Як свідчать фотознімки, зроблені працівниками КП в той же день, 31.01.2018 року, на місці складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 автомобіль останньої стояв не на краю тротуару а по середині, отже посилання позивача на п.15.10 Правил дорожнього руху безпідставні. Крім того, фотознімки, надані позивачем, зроблені в інший день і положення автомобіля на тротуарі суттєво відрізняється від того, яке на фотознімках в додатку до протоколу про адміністративне правопорушення.

Твердження позивача про те, що не зафіксовано рух її транспортного засобу на тротуарі, спростовується тим, що водію для того щоб здійснити стоянку транспортного засобу на тротуарі спочатку необхідно було на нього заїхати, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 07.02.2018 року в справі №760/1873/17 про те, що «зупинка» і «стоянка» є логічно-послідовними взаємообумовленими етапами припинення руху транспортного засобу.

Постанову про накладення адміністративного стягнення було винесено адміністративною комісією при виконавчому комітеті Олександрійської міської ради, компетенція якої на розгляд адміністративних правопорушень, передбачених ст.152 КУпАП, визначена ч.1 ст.218 КУпАП. При винесені постанови було враховано всі докази по справі: протокол з додатками у вигляді показань технічних засобів фотозйомки, доповідна записка інспектора муніципальної поліції ОСОБА_6, наявність свідків адміністративного правопорушення, а також пояснення начальника КП ОСОБА_8 який, в зв’язку з невизнанням ОСОБА_1 своєї вини, надав пояснення, що підтверджують вину останньої.

Пояснення, надані позивачем в ході засідання комісії, жодним чином не спростували зазначених доказів.

Враховуючи викладене вважає, що постанова була винесена адміністративною комісією в межах своїх повноважень та в формі, яка відповідає вимогам ст.ст.283-284 КУпАП, а тому в задоволені позову ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Крім того, представник відповідача просив викликати в судове засідання ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які є свідками в зазначеній справі.

25.04.2018 року через канцелярію суду позивач надала відповідь на відзив відповідача, відповідно до якого одній ті ж самі особи не можуть бути і посадовою особою і свідками одночасно, а в даному випадку інспектор Пшиченко О.І. є і посадовою особою, яка склала акт про її відмову він надання пояснень, і зазначений свідком в протоколі про вчинення адміністративного правопорушення. Крім того, цим же інспектором було написано доповідну щодо обставин вчинення нею правопорушення. Зазначене вказує на те, що в даному випадку свідки не являються незалежними, об’єктивними та неупередженими, отже їх пояснення не можуть вважатися допустимими та належними доказами в справі та прийматись до уваги.

Фотознімки, на які посилається відповідач, також не можуть бути доказами в справ, оскільки, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено назву приладу, яким їх здійснено, вони не містять дати та часу коли їх було зроблено, а на одному з фотознімків навіть не видно державний номер знятого автомобіля.

Крім того, вона вважає, що не можуть братись до уваги пояснення начальника КП ОСОБА_9, оскільки останній на місці складання протоколу присутній не був і свідком зазначеної події не являється, як не являються свідками і інспектори муніципальної поліції ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а отже зазначені особи не можуть бути допитані в якості свідків в судовому засіданні.

26.04.2018 року представником відповідача надано заперечення на відповідь на відзив відповідно до яких як свідок в адміністративній справі може бути викликана будь-яка особа, якій відомо про обставини, що належить з’ясувати в справі. Присутність на засіданні адміністративної комісії керівника органу, який склав адміністративний протокол, забезпечила дотримання принципу змагальності розгляду справи, оскільки позивач також була особисто присутня на засіданні комісії.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві та відповіді на відзив. При цьому пояснила, що вона є власником магазину, розташованого по вул.Перспективна,28 в м.Олександрія. 31.01.2018 року до її магазину зайшли двоє чоловіків у форму муніципальної поліції та стали вимагати щоб вона прибрала свій автомобіль з тротуару, оскільки він заважає пішоходам. Однак, ширина тротуару 6 метрів, автомобіль стояв на краю тротуару. Ширина автомобіля 1,8 м, тобто вільної частини тротуару було більше двох метрів і створювати перешкоди для пішоходів її автомобіль не міг. Іншої змоги, окрім як розвантажити автомобіль шляхом зупинки на краю тротуару, в неї немає. Магазин знаходиться на перехресті вулиць, поруч з зупинкою громадського транспорту, ширина дороги для заїзду до двору будинку, де розташований магазин, не дозволяє здійснювати рух двох автомобілів одночасно, а тому зупинка в будь якому іншому місці створюватиме перешкоди для учасників дорожнього руху. Вона поставила автомобіль на відстані 10 метрів від перехрестя та 10 метрів від в’їзду-виїзду до двору. Крім того, протокол про адміністративне правопорушення при ній не складався.

Представник позивача підтримала позицію останньої та просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні з підстав, зазначених в відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив. При цьому пояснив, що рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем прийнято в межах наданих повноважень та у повній відповідності вимогам чинного законодавства на підставі протоколу від 30.01.2018 року, фотознімків, доданих до протоколу та пояснень учасників засідання. Автомобіль позивача стояв заважав пішоходам, оскільки стояв по середині тротуару і вільної частини тротуару з обох боків автомобіля було менше ніж по два метри. Вимірювання відстані будь-якими вимірювальними засобами не проводилось, а було визначено візуально. Крім того, фотознімки, надані позивачем, не можуть бути доказами, оскільки не містять ні дати ні часу здійснення.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7. пояснив, що він працює водієм в КП «Муніципальної поліції ОМР». В кінці січня на початку лютого 2018 року, точної дати не памятає, він керував службовим автомобілем в якому працівники муніципальної поліції, будучи при виконанні, їхали моніторити місто ОСОБА_6 щодо виявлення правопорушень. Через деякий час вони помітили автомобіль, який був припаркований на тротуарі. Висадивши інспекторів, він заїхав до двору будинку, біля якого стояв зазначений автомобіль. Коли працівники муніципальної поліції спілкувались з власником автомобіля, він сидів в службовому авто, про що говорили він не чув, але бачив, що розмова проходить на підвищених тонах. Він з автомобіля не виходив, під час складання протоколу присутній не був і чи підписував протокол не пам’ятає. Автомобіль ОСОБА_1 стояв посередині тротуару і, на його думку, заважав пішоходам, хоча за той час, що він сидів в автомобілі жодного пішохода повз не проходило. З упевненістю сказати, що ОСОБА_1 дійсно відмовилась від підпису в протоколі він не може, бачив лише, що працівник поліції протягував останній якісь папери, проте вона їх брати відмовилась. Працівниками поліції не робилось жодних замірів щодо ширини тротуару та положення на ньому автомобіля позивача.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що він працює інспектором КП «Муніципальної поліції ОМР». 30.01.2018 року близько 15год. він разом з інспектором Пшиченком О. та водієм ОСОБА_7 здійснювали патрулювання міста ОСОБА_6, біля магазину по вул.Братська побачили припаркований на тротуарі автомобіль "Мазда». Він знав, що зазначений автомобіль належить власниці магазину, біля якого останній був припаркований. Коли підійшли до припаркованого автомобіля, то в ньому нікого не було. Вони підійшли до магазину, постукали, однак магазин був зачинений. Коли знову повернулись до автомобіля, то підійшла і власниця останнього, звідки вона прийшла він не бачив. Вони зробили їй зауваження щодо паркування автомобіля на тротуарі, однак вона відреагувала грубо, говорила, що припаркувала авто для того щоб здійснити вигрузку товару до магазину, однак ніякої продукції в авто не було. ОСОБА_1 пішла до магазину, як він зрозумів за ключами від автомобіля, повернувшись сіла до авто, завела його,та почала рух. Він в цей час робив фотознімки щодо місця розположення авто на тротуарі і саме тоді коли стояв перед автомобілем, ОСОБА_1 почала здійснювати рух автомобіля, при цьому ледь не наїхавши на нього. Позивач все-таки поїхала з місця, де був припаркований її автомобіль, потім повернулась але вже пішки, де вона залишила автомобіль він не знає. Складаючи протокол про адміністративне правопорушення він попросив позивач назвати свої анкетні дані, однак остання відмовилась, тому її дані він переписав з документів, які були в куточку споживача в магазині. Від підпису в протоколі та двічі пояснень ОСОБА_1 теж відмовилась. Коли вони складали протокол, то в цей час повз них проходили пішоходи, про що також свідчать зроблені ним фотознімки на яких видно останніх. Ніхто з них не просив ОСОБА_1М з’їхати з тротуару, вона сама сіла в авто і почала рух. Замірів рулеткою відстані, на якій був розташований автомобіль від краю тротуару він не робив, просто й так було видно, що авто стоїть практично посередині тротуару. Не вказав пішоходів свідками тому, що коли закінчив складати протокол, то всі свідки вже розійшлись. Пішоходи не скаржились на припарковане авто, а просто обходили його. Фотознімки він робив відеореєстратором та своїм мобільним телефоном, однак не вказав про це в протоколі, оскільки ніколи раніше зазначати такі дані в протоколі ніхто не вимагав. Щоб не порушувати правила дорожнього руху, ОСОБА_1 може припаркувати автомобіль двома колесами однієї сторони авто на тротуарі, а іншими двома на проїзній частині.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив, що він працює директором КП «Муніципальної поліції ОМР». Працівники муніципальної поліції завжди ходять в парі, тому мають рівні право щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення та інших документів, які складаються в таких випадках. Під час складення протоколу відносно ОСОБА_1 він особисто присутній не був. На засіданні адмінкомісії він був присутній як звичайний громадянин України, який має право бути присутній під час такого засідання. Крім того, він як директор комунального підприємства просто долучив наявні дані, які підтверджують вину ОСОБА_1, а саме фото- та відеознімки з місця пригоди, а також дав відповідні пояснення з цього приводу. Відеоматеріали, які були додані ним на засіданні комісії, це були відеоматеріали на яких зафіксовано поведінку позивача під час складення протоколу, даних про припаркований автомобіль позивача на тротуарі на відеоплівці немає, оскільки остання вже переставила авто в інше місце. З приводу свідків, які зазначені в протоколі, пояснив, що працівники поліції, як і будь-яка інша особа, мають право бути свідками. Крім того, оскільки є фотофіксація правопорушення, він вважає, що жодної зацікавленості в тому, що свідками вказані працівники поліції, немає. Адреси свідків не вказані, оскільки останні є працівниками муніципальної поліції і всі їхні дані є в їх особових справах за місцем роботи. Повноваження працівника муніципальної поліції з приводу складення протоколу про адмінправопорушення встановлені рішенням виконавчого комітету Олександрійської міської ради від 18.05.2017 року. Відносно вимог щодо заповнення протоколу вони керуються вимогами до протоколу, встановленими кодексом України про адміністративні правопорушення.

Представник позивача в судовому засіданні пояснила, що водій ОСОБА_7 взагалі не може бути свідком в даній ситуації, оскільки, як він сам пояснив, сидів весь час в автомобілі і не чув розмови, яка була між позивачем та працівниками поліції. Крім того, просить суд врахувати, що тротуар біля магазину позивача є фактично єдиним благоустроєним місцем в цьому районі, яке було благоустроєне саме позивачем. Тротуар в цьому місці є дуже широким, на фотознімках видно, що навіть коли там стоїть автомобіль позивача, то вільна частина тротуару залишається достатньою для того щоб там могли пройти пішоходи. Якщо позивач поставить автомобіль біля тротуару на проїзній частині, то це створить перешкоди для інших учасників дорожнього руху.

Крім того представник позивача, просить стягнути також з відповідача на користь позивача витрати на залучення адвоката за додатковою угодою на суму 350грн.

Вислухавши пояснення учасників справи, показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_10, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

На підставі свідоцтва про право власності, виданого 03.09.2003 року виконкомом Олександрійської міської ради на підставі рішення виконкому Олександрійської міської ради №310 від 24.04.2003 року, ОСОБА_1 належить магазин промислових товарів, розташований за адресою: м.Олександрія, вул. 50 років Жовтня (теперішня назва Перспективна), 28 (записаний у реєстрову книгу 29.09.2003 року за №99(ф) с.197, реєстр №172)

30.01.2018 року інспектором КП «Муніципальна поліція ОМР» ОСОБА_5 було складено протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до якого цього ж дня о 14 годині 50 хвилин ОСОБА_1 заїхала та припаркувала свій автомобіль «Мазда», державний номерний знак НОМЕР_1, на тротуарі біля магазину, який розташований за адресою: м.Олександрія, вул.Перспективна,28 та належить їй, з боку вул.Братська в м.Олександрія, чим створила перешкоди для руху пішоходів, чим порушила ст. 152 КУпАП. Свідками в зазначеному протоколі вказані ОСОБА_6 та ОСОБА_7, та містяться відомості про те, що позивач відмовився від дачі пояснень та підпису протоколу в присутності зазначених свідків.

Рішення Олександрійської міської ради №146 від 16.09.2016 року було створено КП «Муніципальна варта Олександрійської міської ради» та надано повноваження виконавчому комітеті на затвердження Статуту зазначеного підприємства. Рішенням виконавчого комітету Олександрійської міської ради №336 від 18.05.2017 року КП «Муніципальна варта Олександрійської міської ради» було перейменовано в КП «Муніципальна поліція Олександрійської міської ради» та затверджено Статут в новій редакції. Цього ж дня, рішенням виконавчого комітету Олександрійської міської ради №338 посадових осіб підприємства уповноважено на складання протоколів про адміністративне правопорушення, передбачене ст.152 КУпАП. Згідно рішення Олександрійської міської ради №323 від 23.06.2017 року посадовим особам підприємства надано повноваження на контроль та складання протоколів за порушення правил благоустрою.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Всупереч вимогам зазначено статті при складені протоколу про адміністративне правопорушення особою, яка його склала, не були зазначені адреси свідків, вказаних в протоколі. Посилання директора КП «Муніципальна поліція ОМР» на те, що оскільки свідками в протоколі вказані інспектори муніципальної поліції і їхні адреси є в особових справах, то не має потреби вказувати їх адреси ще й в протоколі, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки не являються допустимою причиною не зазначення таких даних.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснюються його права і обов’язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Як свідчить протокол про адміністративне правопорушення серія ОЛ №00196/41 від 30.01.2018 року позивачу таке право було роз’яснено, однак вона відмовилась подати письмові пояснення, що підтверджується доповідною інспектора КП «Муніципальна поліція Олександрійської міської ради» ОСОБА_6 та складеним актом від 30.01.2018 року про відмову ОСОБА_1 від надання пояснень та зауважень.

Відповідно до постанови №41 від 12.03.2018 року про накладення адміністративного стягнення позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів, а саме за порушення п.3.11.37 розділу 3, п.12.19 розділу 12 «Правил благоустрою та санітарного утримання території міста ОСОБА_6, селищ Олександрійське, Пантаївка, сіл Звенигородка, Марто-Іванівка».

Статтею 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Позивач була присутня на засіданні адміністративної комісії та отримала копію постанови про накладення адміністративного стягнення, про що свідчить її підпис в постанові та пояснення надані в судовому засідання, отже в даному випадку право позивача порушене не було.

За приписами ч.1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Рішенням виконавчого комітету Олександрійської міської ради Кіровоградської області №5 від 18.05.2017 року затверджено Інструкцію з порядку оформлення та обліку матеріалів про адміністративні правопорушення уповноваженими особами комунального підприємства «Муніціпальна поліція Олександрійської міської ради» та зразок типового бланку протоколу про адміністративне правопорушення, який складають уповноважені посадові особи комунального підприємства «Муніципальна поліція Олександрійської міської ради».

Дослідивши протокол серія ОЛ №00196/41 від 30.01.2018 року, складений відносно ОСОБА_1 судом встановлено, що він не відповідає формі, затвердженій рішенням виконавчого комітету Олександрійської міської ради Кіровоградської області №5 від 18.05.2017 року. та вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки в протоколі не зазначені адреси свідків. Крім того, в копії протоколу, яку було надано позивачем, в його номері «№00196» відсутня дописка «/41», натомість така дописка є в копії протоколу, який надано представником відповідача «№00196/41».

Статтею 152 КУпАП України передбачена відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів громадян, посадових осіб та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.

Долучені сторонами фотознімки не можуть вважатись належними доказами в справі, оскільки фотознімки не містять ні дати ні часу, коли вони були зроблені, на одному із фото, які долучив представник відповідача, не видно номера автомобіля, а отже незрозуміло чи це автомобіль позивача взагалі. Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що до протоколу додаються фотоматеріали, однак не вказана які саме, в якій кількості та яких технічним засобом вони виконані.

В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що позивач зупинкою автомобіля на тротуарі створила перешкоди для руху пішоходів, однак не надано жодних технічних доказів, які б це підтверджували: і дані про те, яка ширина тротуару взагалі, яка частина тротуару була вільна під час стоянки там автомобіля позивача, на якій відстані від краю тротуару стояв автомобіль.

Посилання позивача на інформацію, опубліковану в засобах масової інформації про те, що зі слів керівництва міста заробітна плата працівників муніципальної поліції залежить від кількості складених протоколів, що на думку позивача свідчить про зацікавленість свідків, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення, суд не приймає до уваги, оскільки зазначений факт не стосується суті даної справи.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем порушений порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки останній не звернув увагу на невідповідність протоколу вимогам КУпАП та формі, затвердженій рішенням виконавчого комітету Олександрійської міської ради, неналежне оформлення фотодоказів, не були викликані для дачі пояснень свідки, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, тобто, фактично рішення про притягнення до адміністративної відповідальності було прийнято на підставі протоколу, який не відповідає вимогам, та двох неналежно оформлених фотографій. Пояснення директора КП є не можуть бути доказом вини особи саме в конкретному випадку, оскільки він не був особисто присутній на місці складання протоколу.

Частиною 3 ст. 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема , скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Оскільки відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не надано належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів законності та обґрунтованості постанови, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 зазначеної статті до витрат, пов’язаних з розглядом справи, також належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.1, 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як встановлено матеріалами справи, на підтвердження здійснення судових витрат, пов’язаних із наданням правової допомоги на суму 250грн. та на суму 350 грн., позивачем надано до суду Договір №18 від 19.03.2018 року про надання правової допомоги та додатку угоду до договору про надання правничої допомоги від 19.06.2018 року №18, з зазначенням детального опису робіт, виконаних адвокатом в процесі надання правничої допомоги за вказаним договором, та розрахункові квитанції №066307 від 20.03.2018 року та №066308 від 19.06.2018року.

Згідно з детальним описом робіт, адвокатом ОСОБА_2 було витрачено дві години на складання позовної заяви та здійснено представництво інтересів позивача в суді.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивач про стягнення з відповідача на її користь витрат, пов’язаних з наданням правничої допомоги на суму 600грн., підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 242-246, 250, 268, 271, 286, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Олександрійської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити повністю.

Скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Олександрійської міської ради №41 від 12.03.2018 року про накладення адміністративного стягнення та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути з адміністративної комісії при виконавчому комітеті Олександрійської міської ради на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 600грн.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, місце реєстрації: 28001, м.Олександрія Кіровоградської області, вул.Пархоменка,92.

Адміністративна комісія виконавчого комітету Олександрійської міської ради, місцезнаходження: м.Олександрія Кіровоградської області, проспект Соборний,59, код ЄДРПОУ 04055209.

Суддя