Ухвала суду № 75525124, 26.06.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/17130/16-ц

Провадження № 2/761/3730/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді: Волошина В.О.

при секретарі: Яриновській Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб уповноваженого на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» про стягнення грошових коштів, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вказаний позов.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 13 травня 2017р. відкрито провадження у справі.

До початку судового засідання, стороною відповідача подано клопотання про закриття провадження у справі від 14 червня 2018р., обґрунтоване тим, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинен розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

У судове засідання учасники не з'явилися, про час та місце судових засідань сторони оповіщались належним чином, поважності причин неявки суду повідомлено не було.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, вважає, що клопотання сторони відповідача про закриття провадження у справі підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 звернулася до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою, в якій просила включити її до Переліку вкладників (клієнтів), які мають право на відшкодування коштів за вкладами (рахунками), які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про нього, як особу, яка має право на відшкодування коштів у ПАТ «АКБ «Капітал».

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, НБУ, регулюються Законом України від 23 лютого 2012р. № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI).

З урахуванням, положень ст. ст. 2, 3, 26, 27, 28, 36 Закону № 4452-VI, відсутні підстави вважати, що правовідносини між вкладниками та Фондом щодо формування переліку осіб, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок коштів Фонду, складаються за участі банку. Тому ці правовідносини не стосуються безпосередньо процедури ліквідації банку. Юридичний факт неплатоспроможності банку є лише підставою для виникнення правовідносин щодо відшкодування вкладникам їх вкладів за рахунок коштів Фонду, проте процес ліквідації має окремий перебіг і не впливає на обсяг відшкодування вкладникам.

Наведене свідчить, що спір стосовно права на відшкодування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів Фонду є публічно-правовим і не є спором у зв'язку з процесом ліквідації банку, а має окремий характер і стосується виконання окремої владної функції Фонду, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами (п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону № 4452-VI).

Відповідний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 квітня 2018р. у справі №820/11591/15, який є обов'язковим в розумінні ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 15 ЦПК України (в редакції Закону чинній на час подання позовної заяви) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Положення про те, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, і у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження, містить п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, в редакції, яка діяла на час винекнення спірних правовідносин.

Звертаючись до суду із вказаним позовом, позивач не ставив питання про відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та стягнення на свою користь відповідних сум, а оспорював виключно дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «АКБ «Капітал», як суб'єкта владних повноважень. Тому, у справі яка розглядається, спірні правовідносини виникли у зв'язку з порушенням відповідачем права позивача на отримання з рахунку Банку грошей та включення до реєстру вкладників, які мають право на виплату гарантованої за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб суми.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з &lп;…&gл; питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів &lu;…&ga;». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Зважаючи на викладене, звернення позивача до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «АКБ «Капітал» із вказаними вимогами не є підставою для розгляду спору в порядку цивільного судочинства, оскільки позивач звернувся за захистом прав, порушених суб'єктом владних повноважень, тому такий спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, та з урахуванням вимог п.) 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 255, 256, 263, 352, 353, 355 ЦПК України, ст.ст. 4, 19 КАС України (в редакції від 03 жовтня 2017р.), суд -

у х в а л и в:

Провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб уповноваженого на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» про стягнення грошових коштів - закрити.

Роз'яснити ОСОБА_1, що з вказаними позовними вимогами слід звертатися в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: