Ухвала суду № 75519306, 26.07.2018, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/2178/18 провадження № 11-кп/795/748/2018 Категорія - ч.1 ст.121 КК України Головуючий у 1 інстанції Косач І. А. Доповідач Карнаух А. С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2018 року місто Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області в складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

головуючого судді - Карнауха А.С.,

суддів - Антипець В.М., Заболотного В.М.

при секретарі - Батицькій О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12018270010000277 від 17.01.2018, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Новозаводського районного суду міста Чернігова від 24 травня 2018 року,

про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Чернігова,

який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України

з участю:

прокурора - Шимка Є.М.

захисника - Ширая А.А.

потерпілого - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

В поданій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_1, не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження, доведеність своєї вини у вчиненні злочину та кваліфікацію дій, просив пом'якшити призначене покарання та застосувати статтю 75 КК України.

Вироком Новозаводського районного суду міста Чернігова від 24 травня 2018 року ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за частиною 1 статті 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк шість років.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 визначено рахувати з моменту фактичного затримання, з 17.01.2018.

Питання про речові докази вирішено відповідно до статті 100 КПК України.

Постановлено стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід міського бюджету 6692 гривні 32 копійок, витрачених закладом охорони здоров'я КЛПЗ «Чернігівська міська лікарня № 3» Чернігівської міської ради на лікування потерпілого ОСОБА_3

Постановлено стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати за проведення експертиз в сумі 3408 гривень 40 копійок.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, обвинувачений зазначив, що призначене судом покарання є занадто суворим та не відповідає особі обвинуваченого. Вказав, що він усвідомив вчинене, розкаявся, попросив вибачення у батька, який не наполягав на суворій мірі покарання та реальному позбавленні волі.

Вироком суду першої інстанції було встановлено, що 06.01.2018, близько 22 години 00 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в квартирі за місцем мешкання, що за адресою: АДРЕСА_1, в ході сварки, що виникла з мотивів раптових неприязних відносин, з метою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, діючи умисно та усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій, наніс ОСОБА_3 не менш чотирьох ударів лезом ножа в ділянку живота, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді: множинних проникаючих колото-різаних поранень живота з пошкодженням селезінки, брижі попереково-ободової кишки, шлунку, печінки, ускладнених внутрішньо-черевною кровотечею, котрі відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, та як мінімум одного удару лезом ножа в ділянку тіла грудини, спричинивши потерпілому колоту рану з локалізацією в проекції тіла грудини, яка відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

Заслухавши доповідь судді, доводи обвинуваченого та захисника, які підтримали подану обвинуваченим апеляційну скаргу та просили її задовольнити з наведених в ній підстав, потерпілого, думку прокурора, який просив залишити вирок суду першої інстанції без змін, дослідивши матеріали кримінального провадження в межах апеляційної скарги та перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що остання задоволенню не підлягає.

Статтею 370 КПК України, визначено, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, за встановлених під час судового розгляду фактичних обставин, місцевий суд обґрунтував дослідженими під час судового слідства доказами, які оцінив з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих доказів - з точки зору достатності і взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, що в апеляційній скарзі не оспорюється.

За встановлених у кримінальному провадженні фактичних обставин, дії обвинуваченого ОСОБА_1, які виразились в умисному тілесному ушкоджені, небезпечному для життя в момент заподіяння, кваліфіковані місцевим судом за частиною 1 статті 121 КК України, що також не оспорюється в апеляційній скарзі.

Відповідно до статті 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Згідно зі статтею 65 КК України, призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

За змістом статті 75 КК України, звільнення особи від відбування призначеного покарання з випробуванням, крім випадків засудження за корупційні злочини, можливе лише у тому випадку, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі не більше п'яти років, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування призначеного покарання.

Загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування статті 75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Призначаючи покарання ОСОБА_1, суд першої інстанції у відповідності до вимог статті 65 КК України врахував ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, його відношення до вчиненого кримінального правопорушення, визнання вини, вибачення перед потерпілим, врахував думку потерпілого та висновок досудової доповіді органу пробації, обставину, що пом'якшує покарання - щире каяття, обставину, що обтяжує покарання вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та обґрунтовано дійшов висновку про призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі з ізоляцією обвинуваченого та поміщення його до кримінально виконавчої установи закритого типу в межах санкції, яка визначена частиною статті за інкриміноване кримінальне правопорушення.

З урахуванням наведеного, при вирішенні питання про призначення покарання місцевим судом були враховані всі обставини на які посилається обвинувачений в поданій апеляційній скарзі, інших обставин, які б істотно знижували тяжкість вчиненого злочину, та свідчили про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, під час апеляційного розгляду не встановлено.

За таких обставин доводи обвинуваченого про суворість призначеного судом першої інстанції покарання є необґрунтованими, підстав для пом'якшення та застосування положень статті 75 КК України покарання не вбачається.

Порушень кримінального процесуального та кримінального закону під час встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність обвинуваченого, на кваліфікацію його дій та необґрунтованість призначеного покарання, не вбачається.

Керуючись статтями 404, 405, 407, 419, 532 Кримінального процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Новозаводського районного суду міста Чернігова від 24 травня 2018 року, залишити без задоволення.

Вирок Новозаводського районного суду міста Чернігова від 24 травня 2018 року щодо ОСОБА_1, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

СУДДІ:

А.С.Карнаух В.М.Заболотний В.М.Антипець