Рішення № 75515321, 26.07.2018, Устинівський районний суд Кіровоградської області

Справа №403/377/18

Провадження №2/403/202/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2018 року Устинівський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого: Годованець І. А.

при секретарі: Остапенко Н. М.

з участю:

позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Устинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально – виконавчої служби України (37)» про стягнення середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку в сумі 23325.02 грн., -

В С Т А Н О В И В :

Позивачем ОСОБА_1 подано до суду позов до відповідача державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально – виконавчої служби України (37)» про стягнення середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку в сумі 23325.02 грн. Позовні вимоги мотивуються тим, що за період з 29 вересня 2017 року по 04 грудня 2017 року кількість робочих днів, що мають бути оплачені відповідачем державним підприємством «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально – виконавчої служби України (37)», середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку становить 54 дні. Розмір середньоденної заробітної плати становить 431.94 грн. Таким чином, середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку становить в сумі 23325.02 грн. В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 настоює на позовних вимогах до відповідача державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально – виконавчої служби України (37)» про стягнення середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку, так як за період з 29 вересня 2017 року по 04 грудня 2017 року кількість робочих днів, що мають бути оплачені відповідачем державним підприємством «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально – виконавчої служби України (37)», середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку становить 54 дні. Розмір середньоденної заробітної плати становить 431.94 грн. Таким чином, середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку становить в сумі 23325.02 грн. Просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку в сумі 23325.02 грн. та відшкодувааня судових витрат в сумі 704.80 грн.

В судове засідання представник відповідача державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально – виконавчої служби України (37)» не з’явився, про день та час судового розгляду справи повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи у відсутність представника чи про причини неявки не подано. Заслухавши позивача ОСОБА_1, ознайомившись з матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав. Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників (ст.1 КЗпП України). Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові і безпечні умови праці, на об'єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством, та інші права, встановлені законодавством (ч.2 ст.2 КЗпП України). Законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами (ч.1 ст.3 КЗпП України). Частиною 1 ст.21 КЗпП України встановлено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Наказом в.о. директора державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально – виконавчої служби України (37)» О.В. Заболотного «Про особовий склад» за №41/сп-в від 20 липня 2017 року, ОСОБА_1 звільнено з посади бухгалтера державного підприємства та призначено з 20 липня 2015 року головним бухгалтером державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально – виконавчої служби України (37)», з посадовим окладом 2980.00 грн., надбавкою за особливі умови праці пов’язані з роботою із засудженими, з правом другого підпису. Підстава: заява ОСОБА_1, лист погодження ДПтС України за №4/4/-3120-Пл/215 від 16 липня 2017 року. Пунктом 1 ст.23 КЗпП України встановлено, що трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк. Наказом в.о. директора державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально – виконавчої служби України (37)» О.В. Заболотного «З особового складу» за №29 о/с від 29 вересня 2017 року, ОСОБА_1 з 29 вересня 2017 року звільнено з посади головного бухгалтера державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально – виконавчої служби України (37)», відповідно до положень ст.38 КЗпП України, за власним бажанням для догляду за дитиною до досягнення нею 14 років, з виплатою компенсації за невикористану відпустку тривалістю чотири календарних дні за відпрацьований період з 02 серпня по 29 вересня 2017 року та тридцять календарних днів додаткової соціальної відпустки, як жінці, яка має двох або більше дітей віком до 15 років за 2015, 2016, 2017 р.р. Підстава: письмова заява ОСОБА_1.

У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (ч.1 ст.83 КЗпП України). Частиною 1 ст.47, ст.116 КЗпП України встановлено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму. Державним підприємством «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально – виконавчої служби України (37)» працівника ОСОБА_1 в день звільнення, тобто, 29 вересня 2017 року, про нараховані суми, що належать їй від підприємства, письмово не повідомлено та не проведено виплату всіх сум при звільненні працівника. Згідно банківського документу, 04 грудня 2017 року державним підприємством «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально – виконавчої служби України (37)» на банківський рахунок ОСОБА_1 перераховано грошову суму 12531.69 грн., що належить їй при звільненні від підприємства. Статтею 117 КЗпП України встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору. Згідно п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» за №13 від 24 грудня 1999 року, суд, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв’язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі наступного дня після пред’явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст.27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України за №100 від 08 лютого 1995 року. Згідно п.2 розділу 11 цього Порядку, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Відповідно до п.8 розділу 4 цього Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства. Таким чином, за період з 29 вересня 2017 року по 04 грудня 2017 року кількість робочих днів, що мають бути оплачені відповідачем державним підприємством «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально – виконавчої служби України (37)» позивачу ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку становить 54 дні: вересень 2017 року – 1 робочий день; жовтень 2017 року – 25 робочих дні; листопад 2017 року – 26 робочих дні; грудень 2017 року – 2 робочих дні. Згідно письмового документа державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально – виконавчої служби України (37)», ОСОБА_1 нараховано заробітну плату за липень 2017 року в сумі 10600.09 грн. та за серпень 2017 року в сумі 9701.21 грн. Розмір середньоденної заробітної плати позивача ОСОБА_1 , згідно числового показника середньоденного заробітку становить 431.94 грн. Таким чином, середній заробіток за час затримки становить в сумі 23325.02 грн. (54 дні х 431.94 грн.). При встановлених обставинах, позовні вимоги ОСОБА_1 до державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально – виконавчої служби України (37)» про стягнення середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку в сумі 23325.02 грн. підлягають задоволенню, як обгрунтовані. Суд допускає негайне виконання рішень у справах про: присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць (п.2 ч.1 ст.430 ЦПК України).

Відповідно до п.1 ч.2, ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача. Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально – виконавчої служби України (37)» (р/р 26006606815, МФО 380805, банк АТ "ОСОБА_2 Аваль" м. Київ, код ЄДРПОУ 08680264) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку в сумі 23325 (двадцять три тисячі триста двадцять п'ять) грн. 02 коп. та відшкодування судового збору в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення в частині стягнення з державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально – виконавчої служби на користь ОСОБА_1 виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць підлягає негайному виконанню.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу на протязі тридцяти днів з дня його проголошення, а для представника державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально – виконавчої служби України (37)» з дня його отримання. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Апеляційного суду Кіровоградської області. До приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із новою редакцією ЦПК України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через суд першої інстанції, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судом за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією ЦПК України.

Суддя Устинівського

районного суду ОСОБА_3