Рішення № 75513188, 25.07.2018, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/7205/18

Провадження № 2-а/520/387/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2018 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого суді – ОСОБА_1

за участю секретаря - Баранової Ю.О.,

позивача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в поряку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, третя особа заступник начальника управління – начальник інспекційного відділу № 1 ОСОБА_5 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_6 про визнання протиправним та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

11.06.2018 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову заступника начальника – начальника інспекційного відділу № 1 ОСОБА_5 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_6 від 25.05.2018 року № 321/18 щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП.

Свої вимоги мотивував тим, що постановою заступника начальника – начальника інспекційного відділу № 1 ОСОБА_5 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_6 від 25.05.2018 року № 321/18 його незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, яке він не вчиняв. Стверджує, що він при складанні протоколу та постанови не був присутнім, припис не отримував.

Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 12.06.2018 року провадження по справі було відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Одночасно було витребувано від ОСОБА_5 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради засвідчену копію акту № 000496 від 10.05.2018 року, протоколу про адміністративне правопорушення від 08.02.2018 року, припис про усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 10.05.2018 року, на підставі яких було прийнято оскаржувану постанову.

У судове засідання з’явився позивач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_3, позовну заяву підтримали в повному обсязі, з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача ОСОБА_5 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, та третя особа заступник начальника – начальник інспекційного відділу № 1 ОСОБА_5 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_6 у судове засідання не з’явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. На електронну адресу суду надійшов відзив на позовну заяву в якій у задоволенні позову просять відмовити.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 липня 2014 року № 294, Державна архітектурно-будівельна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Згідно з пунктом 7 вказаного Положення №294 Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Відповідно до п. 1 Примірного положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19серпня 2015 р. № 671, орган державного архітектурно-будівельного контролю утворюється як структурний підрозділ Київської та Севастопольської міськдержадміністрації та як виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Орган держархбудконтролю з питань здійснення повноважень, передбачених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», є підконтрольним Держархбудінспекції.

Згідно з п. 3 Примірного положення № 671 основним завданням органу держархбудконтролю є здійснення відповідно до закону державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності.

Пунктом 4 цього положення передбачено, що орган держархбудконтролю відповідно до покладених на нього завдань, зокрема надає, отримує, реєструє, повертає документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, відмовляє у видачі таких документів, анулює їх, скасовує їх реєстрацію.

При цьому, відповідно до п. 1 Положення про ОСОБА_5 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, ОСОБА_5 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради є виконавчим органом Одеської міської ради та створено відповідно до законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «;Про регулювання містобудівної діяльності», «;Про архітектурну діяльність» та інших нормативно-правових актів з метою здійснення архітектурно-будівельного контролю на території м.Одеси.

Відповідно до п. 6 Положення про ОСОБА_5 воно підзвітне і підконтрольне Одеській міській раді, підпорядковано її виконавчому комітету, міському голові, заступнику міського голови, а з питань здійснення повноважень, передбачених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», є підконтрольним Державній архітектурно-будівельній інспекції України.

За змістом п. 9 Положення про ОСОБА_5 основними завданнями ОСОБА_5 є здійснення на території м. Одеси відповідно до закону державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності.

Враховуючи зазначені норми, судом встановлено, що відповідачі виконують делеговані повноваження органу державної влади, а тому в даних правовідносинах діють як орган (посадові особи органу) державної (виконавчої) влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду в м. Одесі.

Наявність у чинному законодавстві обов'язку органів та посадових осіб державної влади, місцевого самоврядування діяти лише на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, передбаченийКонституцієюі законами України, дотримуватися і виконувати приписи законодавчих актів передбачає існування кореспондуючого права та законного інтересу фізичних та юридичних осіб вимагати належного виконання повноважень.

У судовому засіданні встановлено, що наказом в.о. начальника ОСОБА_5 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 02.01.2018 року було уповноважено заступника начальника ОСОБА_5 з начальника інспекційного відділу № 1 ОСОБА_5 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_6 направляти головних спеціалістів на проведення позапланових перевірок, а також підписувати направлення на проведення позапланових перевірок протягом 1 півріччя 2018 року.

02 лютого 2018 року головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 ОСОБА_5 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_7 було видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Головним спеціалістом було встановлено, що під час виїзду за адресою м. Одеса, вул. Рибальська, 4 на присадибній ділянці розміщено житловий будинок з мансардою та вбудованим гаражем. Згідно з наявними та пред’явленими документами встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину від 17.10.2014 року у гр.. ОСОБА_8 знаходиться у приватній спільно частковій власності 29/200 часток об’єкту житлової нерухомості з надвірними спорудами загальною площею 114, 7 кв.м., який складається з житлового будинку літ. «А», та надвірних споруд : літ. «В» - льох, літ. «Г,З,К» літня кухня, літ. «Д,И» - сарай, літ. «Р» -баня, літ. «Е» - вбиральня, літ. «Ж» - душ, літ. «Л,О» - навіс, літ. «Н» - веранда, літ. «П» - гараж. В наявному технічному паспорті виготовленому на замовлення ОСОБА_9 на садибний (індивідуальний) житловий будинок за адресою м. Одеса, вул. Рибальська 4 КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради від 31.07.2014 року зазначено, що будівлі бані літ. «Р» та гаражу літ. «П» - одноповерхові. Таким чином інспектором встановлено, що власником 29/200 частин домоволодіння виконані будівельні роботи по реконструкції бані літ. «Р» та гаражу літ. «П» шляхом надбудови житлових приміщень другого поверху та мансарди, чим збільшено загальну площу приміщень.

У зв’язку з чим вказаним приписом зобов’язано ОСОБА_4 усунути порушення терміном до 08.03.2018 року у відповідності до вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності,шляхом отримання права на виконання будівельних робіт або привести перебудову гаражу та бані до первинного стану відповідно до технічного паспорту від 31.07.2014 року.

24 квітня 2018 року заступником начальника управління ОСОБА_6 видано направлення для проведення позапланової перевірки № 000496 згідно якого направлено головного спеціаліста інспекційного відділу № 1 ОСОБА_5 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_7 для здійснення позапланової перевірки реконструкції гаражу та бані під житловий будинок з мансардою та вбудованим гаражем за адресою: м. Одеса, вул. Рибальська, 4.

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду щодо дотримання суб’єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт 10 травня 2018 року було складено відповідний АКТ № 000496.

Цього ж дня, 10 травня 2018 року головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 ОСОБА_5 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_7 було складено протокол про адміністративне правопорушення про вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 188-42 КУпАП.

Листом від 11.05.2018 р. № 01-10/35 ОСОБА_4 повідомлено про проведення позапланової перевірки та встановлення порушень, а також про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 25 травня 2018 р. о 11-30 год. в Приміщені ОСОБА_5.

В подальшому, 25 травня 2018 року на підставі протоколу, припису та акту перевірки, заступником начальника управління – начальником інспекційного відділу № 1 ОСОБА_5 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_6 винесено постанову № 321/18 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188 -42 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6 800 гривень.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 188 -42 КУпАП невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Листом № 01-18/384 кв від 25.05.2018 р. Позивачу направлено Постанову № 321/18 від 25.05.2018 р.

Слід зазначити, що від одержання акту, припису, протоколу та постанови позивач відмовився, про що було зазначено головним державним інспектором.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач стверджує, що будівельних робіт з реконструкції гаражу та бані під житловий будинок з мансардою та вбудованим гаражем за адресою: м. Одеса, вул. Рибальська, 4, він не вчиняв, більш того, він не є одноособовим власником спірної будівлі.

Дійсно з Свідоцтва про право на спадщину за законом, яке було видане 17 жовтня 2014 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_10 , вбачається, що позивачу ОСОБА_4 належить 29/50 часток житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою місто Одеса, вулиця Рибальська будинок 4 та в цілому складається з житлового будинку літ. «А», надвірних споруд : літ. «В» - льох, літ. «Г,З,К» літня кухня, літ. «Д,И» - сарай, літ. «Р» -баня, літ. «Е» - вбиральня, літ. «Ж» - душ, літ. «Л,О» - навіс, літ. «Н» - веранда, літ. «П» - гараж, № І-ІІ – огородження, І – мостіння, ІІ-ІV – теплиця, загальною площею 114,2 кв.м., житловою площею – 45,1 кв.м.

А відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна № 98839056 від 28.09.2017 року співвласниками житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою місто Одеса, вулиця Рибальська будинок 4 є: ОСОБА_11 з часткою 171/400; ОСОБА_12 з часткою 171/400 та ОСОБА_4 з часткою 29/200.

Таким чином, залишилось не зрозумілим з чого виходив головний спеціаліст інспекційного відділу № 1 ОСОБА_5 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_7 при складанні акту, припису та протоколу, а в подальшому і заступник начальника управління – начальником інспекційного відділу № 1 ОСОБА_5 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_6 при винесені постанови № 321/18, відносно того, що саме гр.. ОСОБА_4 порушив вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Окрім того, як зазначає позивач, під час перевірки посадовими особами ОСОБА_5 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради об'єкту будівництва він не був присутнім.

Відповідно до частин першої та другої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль- сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України постановою від 23 травня 2011 року № 553_затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок).

Відповідно до п. 7 Порядку під час проведення позапланової перевірки: посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Згідно п. 9 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Згідно із пунктом 14 Порядку, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги інспекції щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Аналізуючи положення Порядку № 553 відповідач, ОСОБА_5 ДАБК ОМР, призначило та провело позапланову перевірку, усупереч чинному законодавству.

Відповідачем порушене гарантоване право позивача бути присутнім при здійсненні такої перевірки та надати свої пояснення щодо виявлених порушень і подавати документи, які вимагаються.

Відповідно до п. 5 Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу, (п. 6 Порядку). Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.(п.7 Порядку).

Підставами для проведення позапланової перевірки зокрема є і виявлення факту самочинного будівництва об'єкта.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки, (абз. 11 п. 7 Порядку).

Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідні положення також закріплені в розділі «Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності» Порядку про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яка затверджена постановою КМУ від 06.04.1995 за № 244.

Отже, аналізуючи дані норми законодавства, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення Позивач мав право підписати або відмовитися від підписання останнього, надавати пояснення.

Відповідно до ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її' сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідна стаття кореспондується з п 17 Порядку про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яка затверджена постановою КМУ від 06.04.1995 за № 244, де вказується, що справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за. три доби до дня розгляду справ.

Пунктом 18 вищевказаного порядку визначено, що справа розглядається відкрито та на засадах рівності всіх учасників.

Відповідно до ст.278 КУпАП, орган (посадова особа), при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання, зокрема, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Матеріали справи не містять доказів повідомлення ОСОБА_4 про проведення позапланової перевірки щодо ньоого, як того вимагають норми Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. N 553, копія повідомлення опис поштової кореспонденції не представлені, відповідні докази суду не надані. Отже, відповідачем порушено наведені норми порядку та посадовою особою ОСОБА_5 обов'язку щодо пред'явлення документів на перевірку перед початком її проведення не виконано, у зв'язку з чим факт проведення перевірки не є доведеним.

Акт, Припис та Протокол містять відомості про ніби-то присутність позивача під час проведення перевірки на обєкті реконструкції, однак оскільки дані документи перевірки не містить його особистого підпису, то суд критично ставиться до даних доводів відповідачів, зважаючи на наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів (акту, пояснень свідків), які б підтверджували факт відмови ОСОБА_4 від підписання складених в момент перевірки документів свідчить про недоведеність відповідачами по справі присутності позивача в момент перевірки.

Суд також критично ставиться до посилань відповідача щодо того, що фотофіксацією підтверджується факт перевірки, оскільки додані до матеріалів справи фотокопії не містять дати та часу проведення фотозйомки та з них неможливо встановити місце проведення фотозйомки, зважаючи, що зі знімків не вбачається що вони були вчинені на місці проведення перевірки на будівельному майданчику обєкта реконструкції.

У зв'язку з викладеним, відповідач в порушення вимог ч. 2ст. 71 КАС України не довів законність своїх дій щодо проведення перевірки та складені за результатом проведення перевірки процесуальні документи, Припис, Протокол, та Постанова не є належними та допустимими доказами по справі.

При вирішенні даного питання суд також враховує той факт, що рішенням Київського районного суду м. Одеси від 16.05.2018 року, справа № 520/2477/18, було визнано протиправними та скасовані постанови заступника начальника – начальника інспекційного відділу № 1 ОСОБА_5 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_6 від 22.02.2018 року за № 086/18 щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за ч. 8 ст. 96 КУпАП та за № 087/18 щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 96 КУпАП.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах, про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

У відповідності до ч. 1 та 2 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю . Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Статтею 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з’ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст.ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За таких обставин, суд приходить до висновку що позов ОСОБА_4 є обґрунтований та доведений, а від так підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, ст. 268, 276, 278, 279, 282 Кодексу України про адміністративне правопорушення, ст.ст. 2, 6, 7, 72-77, 241, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, третя особа заступник начальника управління – начальник інспекційного відділу № 1 ОСОБА_5 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_6 про визнання протиправним та скасування постанови про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Скасувати постанову заступника начальника – начальника інспекційного відділу № 1 ОСОБА_5 державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_6 від 25.05.2018 року № 321/18 щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Куриленко О. М.