Рішення № 75511725, 05.07.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/3978/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2018 року м.Львів

Галицький районний суд м.Львова

у складі: головуючого судді Волоско І.Р.,

секретар судового засідання Мисько С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (м.Вінниця, Замостянський район, пр.Станіславського 44а), в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_2 (81500, АДРЕСА_1) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (79000, м.Львів, пл. Ген.Григоренка 3), ОСОБА_3 сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у Вінницькій області (21010, м.Вінниця, вул.Ботанічна 24) за участю третьої особи - Залізничного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області (79023, м.Львів, вул.Чернівецька 2) про усунення перешкод у здійсненні права власності, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, ОСОБА_3 сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у Вінницькій області, за участю третьої особи - Залізничного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області про усунення перешкод у здійсненні права власності.

В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що в грудні 2009 року придбав та зареєстрував належним чином автомобіль VOLKSWAGEN T4, кузов WV1ZZZ70Z2H108399, 2002 року випуску, вантажопасажирський, колір білий. Після реєстрації отримав реєстраційне посвідчення на вказаний автомобіль серія, номер САА 328487 та постійний державний автомобільний НОМЕР_1. Маючи намір продати та перереєструвати вказаний автомобіль на іншу особу, позивачем було встановлено, що 23.05.2011 року старшим слідчим СВ прокуратури Львівської області ОСОБА_4 було накладено заборону на здійснення реєстраційних операцій (реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку). Вважає, що оскільки ОСОБА_1 не був підозрюваним, обвинуваченим чи цивільним відповідачем у кримінальних справах № 181-0311, №181-0062, ні в кримінальному провадженні №12013150060001639, а згаданий автомобіль не є визнаний речовим доказом у справі – відтак, накладення заборони на здійснення реєстраційних операцій на транспортний засіб є протиправним та порушує право власності позивача, охоронюване законом. Звертає увагу суду на те, що придбавши зазначений автомобіль, став його другим власником і не може нести будь-яких зобов’язань за дії першого власника. Просить суд усунути перешкоди у здійсненні права власності шляхом зняття заборони на проведення реєстраційних операцій (реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку) на транспортний засіб марки VOLKSWAGEN T4, належний на праві власності ОСОБА_1, накладеної постановою старшого слідчого прокуратури Львівської області ОСОБА_4 від 23.05.2011 року у кримінальній справі №181/0311.

Представником відповідача ОСОБА_3 сервісного центру МВС у Вінницькій області подано відзив на позовну заяву, в якому вказує, що вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

РСЦ МВС у Вінницькій області є суб’єктом владних повноважень. В адміністративно-правовому регулюванні компетенції (повноважень) суб’єктів владних повноважень діє принцип загальної заборони – «дозволено лише те, що прямо передбачено законом», органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зазначає, що фактично позивач доводить, що накладення заборони на належний позивачу транспортний засіб є протиправним та порушує його право власності. Таким чином, порушене право позивач пов’язує саме із незаконністю дій посадової особи у кримінальному провадженні, що порушує його право власності. За таких обставин, питання про скасування обтяження повинно вирішуватися в порядку визначеному КПК України. Вважає, що позовні вимоги про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом зобов’язання ГУНП у Львівській області та РСЦ МВС у Вінницькій області зняти заборону на проведення реєстраційних операцій є формою втручання в дискреційні повноваження органів Національної поліції та виходить за межі завдань цивільного судочинства, а тому не можуть бути задоволені. РЦС МВС вносить зміни до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі МВС, лише на підставі належним чином засвідчених копій постанов слідчих або судових рішень. Рішення про необхідність скасування вищезазначених заходів повинні прийматися правоохоронними органами або слідчим суддею, що розглядає кримінальне провадження. В свою чергу, позивачем не зазначено в своїй позовній заяві, які сам дії РСЦ МВС призвели до порушення його прав та не надано доказів звернення до відповідача щодо поновлення своїх прав в добровільному порядку. Відтак, на підставі наведеного, просить закрити провадженні у справі в частині заявлених вимог до РСЦ МВС у Вінницькій області.

Відповідачем - Головним управлінням Національної поліції у Львівській області також подано відзив, в якому проти задоволення позову заперечує. Зокрема, вказує, що між позивачем та відповідачем відсутні будь-які відносини, що впливають на вирішення даного спору. Крім того, вважає, що ГУНП у Львівській області не є належним відповідачем, зняття заборони на проведення реєстраційних операцій (реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку) щодо транспортного засобу, який перебуває у володінні позивача не належить до компетенції відповідача ГУНП, оскільки Залізничний ВП ГУНП у Львівській області будучи структурним підрозділом ГУНП у Львівській області не є правонаступником Залізничного відділу ЛМУ ГУМВС України у Львівській області.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги, давши пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача – ОСОБА_3 сервісного центру МВС у Вінницькій області - ОСОБА_5 в судовому засіданні проти позову заперечив, пояснення надав, аналогічні викладені в відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи – Залізничного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області – в судове засідання не з’явився, причини своєї неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Вислухавши сторони, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступних міркувань.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1ст. 4 ЦК України).

За положенням п.1ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

В грудні 2009 року ОСОБА_1 придбав автомобіль марки VOLKSWAGEN T4, кузов WV1ZZZ70Z2H108399, 2002 року випуску, вантажопасажирський, колір білий.

30.12.2012 року ОСОБА_1 зареєстрував вказаний автомобіль та отримав реєстраційне посвідчення на вказаний автомобіль серія, номер САА 328487 та постійний державний автомобільний НОМЕР_1 (а.с.14).

31.05.2013 року в СВ Залізничного РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області надійшла кримінальна справа №181-0062, за фактом шахрайства, вчиненого особами в особливо великих розмірах, підроблення документів та використання невстановленими особами завідомо підроблених документів, за ознаками злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.1,3 ст.358 КК України. Вказана кримінальна справа виділена з кримінальної справи №181-0311, порушеної відносно начальника ВРЕР УДАІ ГУМВС України у Львівській області, за фактом зловживання службовим становищем, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.364 КК України.

Під час розслідування вищевказаної кримінальної справи, постановою старшого слідчого СВ прокуратури Львівської області ОСОБА_4 про накладення заборони на проведення реєстраційних операцій щодо транспортних засобів від 23.05.2011 року на вказаний автомобіль було накладено заборону на проведення реєстраційних операцій (реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку) до вирішення питання у справі (а.с.9-11).

03.05.2018 року адвокатом ОСОБА_2 скеровано запит (в порядку статей 20,24 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» про надання інформації (а.с.12).

04.05.2018 року слідчим Залізничного відділу поліції ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 надано відповідь на адвокатський запит за вих. №5340/38/02-2018, в якій вказав, що заборона накладена у відповідності до вимог чинного на той час законодавства України, у зв’язку із досудовим розслідуванням кримінальної справи №181-0062, внесеної в ЄРДР за №12013150060001639. Крім того, з вказаного листа вбачається, що процесуального статусу ОСОБА_1 як сторони чи учасника кримінального провадження не визначено, належний йому на праві власності автомобіль не був визнаний речовим доказом у наведеній справі; жодних інших арештів чи заборон на проведення реєстраційних операцій не накладалось. Зняття заборони на проведення реєстраційних операцій з вищевказаним автомобілем за постановою слідчого можлива лише у випадку сплати відповідної суми податку з власників транспортних засобів (а.с.13).

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч.1 ст.321 ЦК України).

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Порядком державної реєстрації, перереєстрації, зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених Постановою Кабінету Міністрів від 7 вересня 1998 року № 1388 встановлена єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків. Вказаний порядок є обов’язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Пунктом 15 зазначеного Порядку передбачено, що у разі наявності відомостей про арешт або розшук транспортного засобу його реєстрація не проводиться.

Крім того, вказаним Порядком передбачено, що реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків. Тобто у разі відсутності документів про сплату відповідних податків, реєстрація, перереєстрація та технічний огляд транспортних засобів не проводиться.

Разом з тим, необхідно зазначити, що арешт на майно - транспортний засіб не накладався, а позивач вільно володів та користувався транспортним засобом, лише з обмеженням права зняття з реєстрації транспортних засобів. Однак такі обмеження не визнані у передбаченому законом порядку незаконними чи протиправними. Тому заявлений позов є передчасним.

В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_3 сервісний центр МВС у Вінницькій області є суб’єктом владних повноважень. Положенням про РСЦ МВС передбачено, що основним завданням РСЦ МВС є участь у реалізації державної політики у сфері надання послуг, безпеки дорожнього руху та перевезення небезпечних вантажів, забезпечення у визначеному порядку державного контролю за додержанням суб’єктами господарювання та іншими суб’єктами вимог законодавства в цих сферах, моніторинг у встановлений законодавством спосіб дотримання суб’єктами господарської діяльності та іншими суб’єктами норм, правил та стандартів у відповідній сфері.

Пунктом 7 ст.4 КАСУ передбачено, що суб’єкт владних повноважень – орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності.

Враховуючи те, що позивач звернувся із позовом, де одним з відповідачів є суб’єкт владних повноважень, то даний спір в цій частині відноситься до адміністративної юрисдикції, а тому в позовній вимозі до РСЦ МВС у Вінницькій області - слід відмовити.

Крім того, ні в позовній заяві, ні під час судового розгляду позивачем не було надано суду жодних належних доказів на підтвердження того, які саме дії відповідачів спричинили перешкоди у здійсненні права власності на автомобіль та ким із відповідачів вказані перешкоди чиняться.

Разом з цим, суд не погоджується із заявленою вимогою до Головного управління Національної поліції у Львівській області як відповідача з тих підстав, що, між цим органом та позивачем відсутні будь-які відносини, що впливають на вирішення даного спору.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, розглянувши доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку що правових підстав для задоволення позову немає, тому приймає рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.4, 5, 18, 81, 89, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 (м.Вінниця, Замостянський район, пр.Станіславського 44а), в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_2 (81500, АДРЕСА_1) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (79000, м.Львів, пл. Ген.Григоренка 3), ОСОБА_3 сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у Вінницькій області (21010, м.Вінниця, вул.Ботанічна 24) за участю третьої особи - Залізничного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області (79023, м.Львів, вул.Чернівецька 2) про усунення перешкод у здійсненні права власності – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до вказаного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І.Р.Волоско