Постанова № 75509842, 17.07.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3369/18 Справа № 200/9865/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Максюта Ж.І.

Категорія

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Максюти Ж.І.,

суддів: Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.,

за участю секретаря - Гречишникової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

апеляційну скаргу Громадської організації "Незалежна Правозахисна Громадська Організація "Право на захист" в інтересах ОСОБА_2

на ухвалу Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 16 лютого 2018 року про повернення позовної заяви, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 лютого 2018 року позовну заяву Громадської Організації «Незалежна Правозахисна Громадська Організація «Право на Захист», яка діє в інтересах члена своєї Громадської організації - ОСОБА_2, до Департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської міської ради, третя особа – Державна казначейська служба України про відшкодування моральної шкоди повернуто позивачу /а.с.96-98/.

З такою ухвалою не погодилась Громадська організація "Незалежна Правозахисна Громадська Організація "Право на захист", в інтересах ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просила її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції /а.с.100/.

Відзив на зазначену апеляційну скаргу від відповідача не надходив.

У відповідності до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Пунктом 8 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв'язку з цим апеляційна скарга підлягає розгляду Апеляційним судом Дніпропетровської області.

Вивчивши матеріали справи, судова колегія приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати з огляду на наступне.

Повертаючи позовну заяви Громадської організації “Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація”, яка діє в інтересах члена цієї громадської організації ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що

громадська організація «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» не є юридичною особою, а тому, за відсутності цивільної процесуальної дієздатності, не може бути позивачем у даній цивільній справі.

Однак, з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки він не відповідає обставинам справи та нормам процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, Громадська організація “Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація”, яка діє в інтересах члена цієї громадської організації ОСОБА_2, звернулась до суду першої інстанції з позовом до Департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської міської ради, третя особа – Державна казначейська служба України про відшкодування моральної шкоди /а.с.1-4/.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 1 ЗУ “Про громадські об’єднання” громадське об’єднання – це добровільне об’єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Згідно із ч.5 ст.1 ЗУ “Про громадські об’єднання” громадське об’єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу.

Конституційний Суд України у своєму рішенні № 12-рп/2013 від 28 листопада 2013 року вказав, що громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб.

Відповідно до загальновживаної термінології, статутний документ – це основний локальний нормативний акт, що визначає порядок діяльності юридичної особи. В ньому зазначаються повноваження органів управління та порядок прийняття ними рішень, а також міститься інша інформація, встановлена законом.

Конкретний вид статутного документу залежить від організаційно-правової форми юридичної особи, ним може бути: статут, модельний статут, положення, наказ тощо.

Нормами Закону України “Про громадські об’єднання” не встановлено обов’язку громадського об’єднання без статусу юридичної особи мати саме статут, натомість для таких об’єднань передбачено Протокол установчих зборів, в якому, зокрема, має бути зазначена мета (ціль) діяльності громадського об’єднання відповідно до ч.2 ст. 9 ЗУ “Про громадські об’єднання”.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання вимог ухвали від 04 грудня 2017 року про залишення позовної заяви без руху було надано витяг з протоколу установчих зборів Громадської організації від 22 березня 2013 року, в якому зазначено, що громадська організація буде здійснювати свою діяльність з основною метою для здійснення представництва, для захисту цивільних прав і законних інтересів Громадської організації та її членів у судових інстанціях України всіх рівнів і ланок перед фізичними особами, підприємствами, установами, організаціями, юридичними особами (у тому числі іноземними), фізичними особами – підприємцями і суб’єктами владних повноважень, законних, цивільних, соціальних, економічних, творчих, культурних, екологічних, трудових прав та інших законних інтересів, які несу перечать законодавству України /а.с.87/.

ОСОБА_3 є членом вказаної громадської організації.

Таким чином, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви у зв’язку з відсутністю у Громадської організації здатності здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати обов'язки (цивільна процесуальна дієздатність), оскільки у матеріалах справи є докази утворення цієї Громадської організації.

Враховуючи наведене, в силу ч.1, 4 ст. 379 ЦПК України, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню справу з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 379, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Громадської організації "Незалежна Правозахисна Громадська Організація "Право на захист" в інтересах ОСОБА_2 – задовольнити.

Ухвалу Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 16 лютого 2018 року – скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Ж.І. Максюта

Судді: Е.Л. Демченко

ОСОБА_4