Постанова № 75509674, 25.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/1767/18 Суддя (судді) першої інстанції: Виноградова О.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Пилипенко О.Є.,

за участю секретаря судового засідання Пушенко О.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

12 квітня 2018 року до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 з позовом до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2018 року дану позовну заяву залишено без руху та зобов'язано позивача усунути зазначені у мотивувальній частині даної ухвали недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду належним чином засвідченої копії посвідчення, яке б було підтвердженням того, що він звільнений від судового збору, у разі якщо таке посвідчення відсутнє - подати до суду оригінал документа про сплату судового збору за звернення до суду у сумі 1409 грн. 60 коп.

19 квітня 2018 року ухвала була вручена позивачу, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

11 травня 2018 року до Київського окружного адміністративного суду позивачем направлено клопотання з додатками на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2018 року (вх. № 8422/18)

Дане клопотання містило копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серії АВ № 0770512 від 27 грудня 2017 року, яка нотаріально посвідчена.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 травня 2018 року позов повернуто позивачу на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати вказане судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На обґрунтування оскаржуваного позивачем судового рішення суд першої інстанції послалася на те, що належним доказом статусу інваліда може бути посвідчення інваліда з огляду на положення ч. 3 ст. 4 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю» якими передбачено, що пільги особам з інвалідністю надаються на підставі посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності (для повнолітніх осіб), категорію «дитина з інвалідністю» (для дітей), а також у відповідних випадках вказано їх основні нозологічні форми захворювань (по зору, слуху та з ураженням опорно-рухового апарату).

Однак, із таким висновком не можна повністю погодитись, оскільки приписами п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів.

Відтак, закон пов'язує наявність права на звільнення від сплати судового збору із наявністю статусу інваліда І та ІІ груп, а не безпосередньо посвідчення інваліда.

Між тим, приписами ст. 3 зазначеного вище Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю» передбачено, що інвалідність як міра втрати здоров'я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Отже, даним законом передбачено право МСЕК на встановлення статусу інваліда шляхом експертного обстеження.

Так, згідно з пп. 1 п. 11 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року № 1317, міські, міжрайонні, районні комісії визначають ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням ними трудових обов'язків;

Приписами п. 24 зазначеного Положення передбачено, що комісія видає особі, яку визнано особою з інвалідністю або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, довідку та індивідуальну програму реабілітації і надсилає у триденний строк виписку з акта огляду комісії органові, в якому особа з інвалідністю перебуває на обліку як отримувач пенсії чи державної соціальної допомоги (щомісячного довічного грошового утримання), що призначається замість пенсії, та разом з індивідуальною програмою реабілітації - органові, що здійснює загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виписку з акта огляду комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках та потреби у наданні додаткових видів допомоги.

В свою чергу, на підтвердження наявності пільг зі сплати судового збору позивачем було вказано, що він є інвалідом другої групи та надано посвідчену нотаріально копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 20.12.2017, де вказано про те, що ОСОБА_3 встановлено другу групу інвалідності, причиною якої є захворювання, пов'язане з впливом аварії на ЧАЕС.

Згідно ст.ст. 72 - 76 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи зазначені положення, вважає, що позивачем було надано належні та достатні докази, в розумінні ст.ст. 73 - 76 КАС України, які підтверджують наявність права на пільги зі сплати судового збору, а те, що судом формально не прийнято до уваги вказані докази, оскільки вони не відповідають формі посвідчення не може бути підставою для позбавлення апелянта вказаної пільги.

Суд першої інстанції наведеного не врахував, що призвело до необґрунтованого залишення позовної заяви без руху та в подальшому до повернення позовної заяви.

З огляду на викладене, ухвала про повернення позовної заяви на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.320 КАС України в редакції після внесення змін згідно із Законом України від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями ст.ст. 312, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11 травня 2018 року скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.

.

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: Я.Б.Глущенко

О.Є.Пилипенко