Постанова № 75509668, 24.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/11223/16 Суддя (судді) першої інстанції: Кармазін О.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Літвіної Н.М.

суддів Федотова І.В.

Сорочка Є.О.

при секретарі: Архіповій Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Хотелс Менеджмент» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000904000 від 14 квітня 2016 року, відповідно до якого позивачу визначено штрафні санкції у розмірі 8 687,00 грн. за порушення п. 2.6. Положення про проведення касових операцій у національній валюті в України, яке затверджене постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (далі - Положення № 637).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 квітня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач - Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення вимог процесуального права просить оскаржуване судове рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити без змін рішення суду першої інстанції, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та не оспорюється учасниками справи, що 05 квітня 2016 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві проведено фактичну перевірку позивача. Перевірка розпочата о 16:32 год. Проведено перевірку за стійкою адміністрації готелю за адресом м. Київ, Обсерваторний пров. 3-а.

Відповідно до наказу від 04 січня 2016 року № 1 встановлено цілодобовий режим роботи об'єкта торгівлі Сіті Парк Готель, розташованого за адресом м. Київ, пров. Обсерваторний, 3-а без перерви та вихідних.

В акті перевірки від 05 квітня 2016 року (бланк номер 000449) зазначено, що товариство перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Акт має номери: 0423/26/15/14/35850552 від 06 квітня 2016 року (органу ДФС за місцем здійснення діяльності) та 0072/26/55/40/35850552 від 08 квітня 2016 року (орган ДФС за місцем реєстрації платника).

Відповідно до п. 2.2.13 акту перевірки вбачається, що сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків - 731,36 грн., яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій - 731,26 грн., відповідність (невідповідність) сум готівкових коштів - 0,00 грн.

При цьому в акті перевірки зазначено, що на момент перевірки в господарській одиниці надаються послуги у сфері діяльності готелів і подібних засобів тимчасового розміщення, здійснюється реалізація алкогольних напоїв за готівковий та безготівковий розрахунок із застосуванням реєстратора розрахункових операцій, належним чином зареєстрованого, опломбованого та переведеного у фіскальний режим роботи.

В ході перевірки встановлено факт не оприбуткування готівкових коштів у розмірі 1737,40 грн., а саме - не здійснення обліку зазначених коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскального звітного чеку Z-звіт № 02311 від 21 січня 2016 року. Запис у відповідних розділах вищезазначеної книги обліку розрахункових операцій на підставі Z-звіту № 002311 від 21 січня 2016 року здійснено 20 січня 2016 року.

Відтак, встановлено порушення п. 2.6. вищезгаданого Положення № 637.

На підставі висновків акту перевірки (№0072/26/55/40/35850552 від 08 квітня 2016 року), у зв'язку з порушенням п.п. 54.3.3. ПК України та абз. 3 п. 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 прийнято оскаржуване рішення.

Вважаючи зазначене рішення протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи спростовується факт вчинення порушення, за яке до нього застосовані штрафні санкції.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, з огляду на наступне.

Згідно пункту 2.6 Глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (далі - Положення), що було чинним у період виникнення спірних правовідносин, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (РРО) або використанням розрахункової книжки (РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Згідно пункту 1.2 Глави 1 цього Положення оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» № 436/95 від 12 червня 1995 року передбачено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми (абзац третій ст. 1 Указу).

Положенням визначено, що оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку розрахункових операцій; під терміном «касові операції» розуміються операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку; а до книги обліку віднесено касову книгу, книгу обліку розрахункових операцій.

Таким чином, пунктом 2.6 Положення передбачено один з механізмів оприбуткування готівки є оформлення фіскальних звітних чеків (РК), оприбуткуванням готівки є відображення повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та здійснення обліку зазначених готівкових коштів у КОРО.

Стаття 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР визначає, що книга обліку розрахункових операцій - це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 28 серпня 2013 року № 417 (в редакції на час проведення спірних операцій), затверджений «Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій», пунктом 6 якого встановлено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій» № 199 від 18 лютого 2002 року, усі режими роботи реєстратора розрахункових операцій повинні блокуватися, зокрема, у разі перевищення максимальної тривалості зміни.

Разом з тим, відповідно до Примітки 1 Додатку до Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, підсумок розрахунків обчислюється за зміну, максимальна тривалість якої не повинна перевищувати 24 години.

Зміною є період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту; Z-звіт - це денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті реєстратора (пункт 2 зазначених Вимог).

Таким чином, при цілодобовій роботі підприємства Z звіт необхідно виконувати не пізніше 24 години з моменту реєстрації першої розрахункової операції, виконаної після попереднього Z звіту. Відлік тривалості зміни РРО починається з моменту реєстрації першої розрахункової операції після виконання попереднього Z звіту.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що оскільки календарний день (доба) налічує 24 години, тобто день триває з 00 годин 00 хвилин до 24 годин 00 хвилин, при щоденній роботі з РРО Z-звіт необхідно виконувати щодня по закінченні робочої зміни, але не пізніше 24 години цього дня.

У зв'язку з чим суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, мають своєчасно та в повній мірі оприбутковувати всю готівку, що надходить до кас, та щоденно, тобто кожного робочого дня по закінченні зміни, але не пізніше 24 години цього ж дня, друкувати на РРО фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі № 804/5317/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З матеріалів справи вбачається, що позивач відобразив зазначені в акті перевірки суми готівки у КОРО станом на 20 січня 2016 року, тобто в день, коли проведені розрахункові операції з продажу, отримані готівкові кошти, та видані розрахункові документи (касові чеки) з № 0081 по № 0085 за період 20 січня 2016 року, що відповідає вимогам п. 2.6. Положення № 637, відповідно до якого, зокрема, суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах. Саме станом на кінець дня 20 січня 2016 року позивачем мав бути сформований і Z-звіт за 20 січня 2016 року. Проте, відсутність станом на кінець дня 20 січня 2016 року Z-звіту із спірною сумою готівки, за наявності касових чеків та відображення цієї суми в КОРО, не звільняла позивача від обов'язку їх відображення у книзі КОРО, що у даному випадку і було виконано позивачем. Подальше формування Z-звіту станом на 00:03 год. 21 січня 2016 року пояснюється позивачем, з наданням пояснювальної записки персоналу, збоєм у роботі РРО при друкуванні чеку за 20 січня 2016 року, що, однак, не зумовлювало за наведених вище обставин обов'язку позивача повторно відображати у книзі КОРО оприбуткування 1737,40 грн., які вже були фактично оприбутковані, та, відповідно, не свідчить про вчинення позивачем порушення, за яке до нього застосовані штрафні санкції. Зазначені обставини не призвели до ненадходження коштів до бюджету та будь-яких інших негативних наслідків.

З огляду на зазначені вище обставини, колегія суддів вважає, що в межах спірних правовідносин відповідачем не доведено вчинення позивачем правопорушення у сфері обігу готівки, за яке до нього застосовано штрафні санкції, у зв'язку з чим погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000904000 від 14 квітня 2016 року, прийняте Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

У зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 квітня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Н.М. Літвіна

Судді І.В. Федотов

Є.О. Сорочко

Повний текст постанови виготовлено 24 липня 2018 року.