Постанова № 75509160, 17.11.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2017 року Справа № 810/3606/17

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Харченко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справуза позовомОСОБА_1доВасильківської районної державної адміністрації в особі її голови Одинця Владислава Івановичапростягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення з Васильківської районної державної адміністрації в особі її голови Одинця Владислава Івановича на користь позивача середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення у розмірі 5900,31 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що розпорядженням Васильківської районної державної адміністрації від 23.08.2016 № 261-К її незаконно звільнено з посади начальника служби у справах дітей та сім'ї. У подальшому, постановою Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2016 в адміністративній справі № 810/2972/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2017, розпорядження Васильківської районної державної адміністрації Київської області від 23.08.2016 № 261-К визнано протиправним та скасовано; поновлено позивача на посаді начальника служби у справах дітей та сім'ї Васильківської районної державної адміністрації з 23.08.2016 та стягнуто з Васильківської районної державної адміністрації на її користь суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за 73 дні у розмірі 15952,69 грн (з урахуванням ухвали Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2017 в адміністративній справі № 810/2972/16 про виправлення описки (арифметичної помилки) в судовому рішенні).

Крім того, вказане вище судове рішення звернуто до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника служби у справах дітей та сім'ї Васильківської районної державної адміністрації з 23.08.2016 та стягнення з Васильківської районної державної адміністрації на її користь середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 4480,00 грн.

Позивач стверджує, що відповідачем рішення суду в частині негайного поновлення позивача на посаді начальника служби у справах дітей та сім'ї Васильківською районною державною адміністрацією виконано не було, у зв'язку з чим він звернувся до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення за період з 05.12.2016 по 12.01.2017 у вказаному вище розмірі.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що Васильківська районна державна адміністрація та її посадові особи діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У судове засідання, призначене на 17.11.2017, позивач та представник відповідача не з'явились, були своєчасно та належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, про що свідчать наявні у матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень (а.с. 20, 21).

Матеріали справи містять клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності.

Від представника відповідача будь-яких заяв чи клопотань про відкладення судового засідання або повідомлення про причини неприбуття до суду не надходило.

Частиною четвертою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Беручи до уваги ту обставину, що про дату, час та місце судового розгляду справи сторони повідомлені належним чином, однак у судове засідання не з'явились, враховуючи, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з червня 2015 року перебувала на посаді начальника служби у справах дітей та сім'ї Васильківської районної державної адміністрації.

Розпорядженням Васильківської районної державної адміністрації від 23.08.2016 № 261-К ОСОБА_1 звільнено з посади начальника служби у справах дітей та сім'ї Васильківської районної державної адміністрації на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України.

У подальшому, постановою Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2016 в адміністративній справі № 810/2972/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2017, розпорядження Васильківської районної державної адміністрації Київської області від 23.08.2016 № 261-К визнано протиправним та скасовано; поновлено позивача на посаді начальника служби у справах дітей та сім'ї Васильківської районної державної адміністрації з 23.08.2016 та стягнуто з Васильківської районної державної адміністрації на її користь суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за 73 дні у розмірі 15952,69 грн.

Крім того, судом звернуто наведене вище судове рішення до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника служби у справах дітей та сім'ї Васильківської районної державної адміністрації з 23.08.2016 та стягнення з Васильківської районної державної адміністрації на її користь середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 4480,00 грн.

13.01.2017 Васильківською районною державною адміністрацією, на виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2016 в адміністративній справі № 810/2972/16, прийнято розпорядження за № 06-К, яким ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника служби у справах дітей та сім'ї Васильківської районної державної адміністрації.

На думку позивача, виконання відповідачем зазначеного вище судового рішення відбулось із затримкою на 27 робочих днів, а саме: з 05.12.2016 (дата ухвалення Київським окружним адміністративним судом рішення про поновлення на раніше займаній посаді) по 12.01.2017 (останній день перед прийняттям розпорядження про поновлення на раніше займаній посаді), у зв'язку з чим він звернувся до суду з даним позовом.

У свою чергу відповідач, обґрунтовуючи відсутність своєї вини щодо затримки виконання судового рішення, посилається на те, що копію постанови Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2016 в адміністративній справі № 810/2972/16 отримано ним лише 04.01.2017, у зв'язку з чим, з огляду на вихідні та святкові дні, розпорядження № 06-К про поновлення позивача на посаді було прийнято Васильківською районною державною адміністрацією 13.01.2017.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

В силу приписів частини другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Пунктом 3 частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.

При цьому, рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу (пункт 34 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»).

У свою чергу, статтею 236 Кодексу законів про працю України передбачено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Аналізуючи наведені вище норми у сукупності, суд дійшов до висновку, що обов'язок виплатити середній заробіток за час затримки виконання рішення органу, який розглянув трудовий спір про поновлення на роботі, є видом відповідальності роботодавця за дії, пов'язані з такою затримкою.

Судом встановлено, що постанова Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2016 в адміністративній справі № 810/2972/16 прийнята в порядку письмового провадження.

Таким чином, розгляд адміністративної справи № 810/2972/16 здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, а отже про результати її розгляду (про висновок суду про задоволення адміністративного позову або про відмову в його задоволенні повністю чи частково, висновок суду по суті вимог, інші правові наслідки ухваленого рішення) сторони могли дізнатись лише після одержання копії судового рішення.

Так, судом встановлено, що копію постанови Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2016 отримано відповідачем 04.01.2017, що підтверджується витягом з журналу реєстрації надходжень повідомлень про вручення рекомендованих поштових відправлень (а.с. 43), а отже саме з цієї дати відповідачу стало відомо про існування у нього обов'язку щодо виконання наведеного вище судового рішення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що затримка відповідачем у виконанні рішення суду відбулась у період з 04.01.2017 по 12.01.2017 тривалістю 6 робочих днів.

У свою чергу, середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР та за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.

Так, пунктом 2 вказаного Порядку передбачено, що середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Отже, розмір заробітної плати, розрахований відповідно до вказаного пункту, береться за основу і для обрахунку середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення в частині несвоєчасного поновлення працівника на займаній посаді.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 26.10.2016 в адміністративній справі № 824/1306/15-а.

Судом встановлено, що розмір середнього заробітку позивача, розрахованого у відповідності до вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 08.02.1995 № 100, досліджувався в рамках адміністративної справи 810/2972/16.

В силу приписів частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до частини третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Цією ж статтею встановлено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, набирають законної сили з моменту проголошення.

Відтак, враховуючи приписи статті 1291 Конституції України та статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2016 в адміністративній справі № 810/2972/16 набрала законної сили, а отже обставини, встановлені цим рішенням не підлягають доказуванню при розгляді даної справи, оскільки мають преюдиційне значення.

Так, наведеним вище рішенням суду встановлено, що середня заробітна плата ОСОБА_1 складає 4480,00 грн, а середньоденна заробітна плата - 218,53 грн.

Враховуючи, що кількість днів затримки виконання рішення суду за період з 04.01.2017 по 12.01.2017 складає 6 робочих днів, середній заробіток за час затримки виконання рішення суду становить 1311,18 грн (=218,53 грн х 6 днів).

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.

Оскільки позивач в силу приписів статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення ним інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, суду не надано, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158-163, 167, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Васильківської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання судового рішення у сумі 1311 (одна тисяча триста одинадцять) грн 18 коп.

3. У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Харченко С.В.