Ухвала суду № 75508760, 26.07.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

26 липня 2018 року м. Київ № 810/3818/18

Суддя Київського адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши позовну заяву Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миронівський Агрокомплекс» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Київській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миронівський Агрокомплекс», у якому орган доходів і зборів просить надати дозвіл на погашення суми податкового боргу за рахунок майна ТОВ «Миронівський Агрокомплекс», що перебуває у податковій заставі.

Пунктом третім частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з частиною 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, у позовній заяві орган позивач стверджує про наявність у відповідача податкового боргу у розмірі 2421819,54 грн., який виник у зв’язку з несплатою відповідачем самостійно визначених у відповідних податкових деклараціях зобов’язань з ПДВ та орендної плати. Крім того, орган доходів і зборів посилається на наявність у відповідача пені.

Разом з цим доказів, що підтверджують ці обставини, позовна заява не містить.

Суд також зазначає, що у доданому до позовної заяви розрахунку податкового боргу, дозвіл на погашення якого просить надати позивач, міститься інформація про наявність у відповідача іншої суми податкового боргу, а саме, 2068160,16 грн.

Тобто, між позовною заявою та доданим до неї розрахунком містяться розбіжності у частині загальної суми податкового боргу.

Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду суб’єктом владних повноважень або юридичною особою позовної заяви немайнового характеру встановлюється ставка судового збору у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 № 2246-VIII установлено, що у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2018 року становить 1762,00 гривень.

Таким чином, під час звернення до суду з даним адміністративним позовом позивачеві належало сплатити 1762,00 грн. судового збору.

У якості доказу сплати судового збору позивачем до заяви було додане платіжне доручення від 17.04.2018 №519 на суму 1762,00 грн.

Разом з цим, перевіряючи факт зарахування коштів за вказаним платіжним дорученням на відповідний казначейський рахунок, судом з даних, які містяться у КП «Діловодство спеціалізованого суду», з’ясовано, що платіжне доручення від 17.04.2018 №519 на суму 1762,00 грн. вже було використане заявником під час звернення до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миронівський Агрокомплекс» про стягнення заборгованості.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.07.2018 позовну заяву ГУ ДФС у Київській області до ТОВ «Миронівський Агрокомплекс» про стягнення податкового боргу повернуто позивачеві. Цією ж ухвалою Київський окружний адміністративний суд повернув з Державного бюджету України на користь ГУ ДФС у Київській області сплачений ним судовий збір в розмірі 1762,00 грн.

Оскільки платіжне доручення від 17.04.2018 №519 вже було використане позивачем для звернення до суду з іншою позовною заявою (справа №810/2034/18), суд не приймає до уваги зазначене платіжне доручення у якості доказу сплати судового збору.

Суд також звертає увагу заявника на інші недоліки заяви органу доходів і зборів, що полягають у наступному.

Відповідно до частини 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суб’єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

У якості доказу надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві, позивачем до позовної заяви було приєднано квитанцію ПАТ «Укрпошта» від 23.04.2018.

У той же час, з цим позовом до суду позивач звернувся 25.07.2018.

Беручи до уваги, що позивач не додав до позовної заяви опису вкладення, що підтверджує вміст поштового відправлення, а також враховуючи, що у квітні 2018 року позивач вже звертався до суду позовом з аналогічним предметом, у суду є обґрунтовані підстави вважати, що копія квитанції ПАТ «Укрпошта» від 23.04.2018 свідчить про виконання позивачем вимог частини 2 статті 161 КАС України під час попереднього звернення до суду.

При цьому встановити, що повторно поданий позов і додані до нього матеріали є ідентичними до позовної заяви та матеріалів, що подавались позивачем до суду у квітні 2018 року, не вбачається за можливе.

Таким чином, приєднана до матеріалів справи квитанція ПАТ «Укрпошта» від 23.04.2018 не є доказом виконання позивачем вимог частини 2 статті 161 КАС України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви повинні бути усунені у п’ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання безпосередньо до суду:

- уточненої позовної заяви з приведенням її змісту у частині розміру податкового боргу у відповідність до розрахунку податкового боргу, що доданий до позовної заяви, або

- розрахунку податкового боргу на суму, яку позивач зазначив у позовній заяві;

- доказів, що підтверджують наявність та розмір податкового боргу відповідача, у рахунок погашення якого позивач просить звернути стягнення на майно;

- оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 1762,00 грн.;

- доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Керуючись статтями 160, 161, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миронівський Агрокомплекс» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, - залишити без руху.

2. Позивачеві у п’ятиденний строк з дня одержання ухвали усунути наведені у ній недоліки у вказаний у ній спосіб.

3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала про набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Леонтович А.М.