Рішення № 75508603, 23.07.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/1780/18

РІШЕННЯ

іменем України

23 липня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І.

за участю:секретаря судового засідання Бачок О.В. позивача - ОСОБА_1, представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3 розглянувши адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області, в якому просив визнати незаконними та скасувати:

- податкове - повідомлення рішення № 0068851304/1199 від 31.10.2016 року;

- податкове - повідомлення рішення № 0068841304/1199 від 31.10.2016 року;

- податкове - повідомлення рішення № 0068861304/1197 від 31.10.2016 року;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 31.10.2016 року № Ф-51-0068891304;

- рішення № 0068871304/1195 від 31.10.2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску;

- податкове - повідомлення рішення № 0068901304/1198 від 31.10.2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку, за наслідками якої прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, вимогу про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій. Підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень на думку ДПІ є використання позивачем найманих працівників, а саме громадян ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, без належного оформлення трудових відносин.

Позивач вважає прийняті за наслідками перевірки рішення є протиправними, оскільки матеріалами перевірки не підтверджено факту існування трудових відносин позивача із вказаними працівниками та не встановлено жодного доказу виплати позивачем працівникам заробітної плати, за виконану ними роботу. Вказує, що твердження податкового органу не відповідають дійсності та не мають законних підстав, оскільки позивач не перебував у трудових відносинах з особами, зазначеними у акті перевірки та відповідно не мав обов'язку передбаченого законодавством сплачувати податки та збори.

У зв'язку із зазначеним, позивач просить позов задовольнити.

Представник відповідача надав відзив на адміністративний позов, зазначивши, що згідно проведеної перевірки встановлено, що позивач використовував найманих працівників, а саме громадян ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, без належного оформлення трудових відносин та виплачував їм заробітну плату у «конвертах». Вказане обставини підтверджуються відібраними письмовими поясненнями у даних працівників.

Відповідач також посилається на те, що громадяни ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, у наданих поясненнях чітко вказують строк протягом якого працювали, суму заробітної плати та порядок її виплати, на підставі чого ДФС встановило період роботи даних працівників у позивача. Вважають, що пояснення написані власноручно та добровільно ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є достатніми доказами того, що вказані особи працювали без відповідного оформлення.

На думку відповідача, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є податковим агентом стосовно громадян ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у період з 01.04.2016 по 30.06.2016 і зобов'язаний своєчасно, повністю нараховувати, утримувати та сплачувати, перераховувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб та військовий збір з доходу, що виплачувався на користь платників податку ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

В ході судового розгляду справи задоволено клопотання представника відповідача про виклик і допит в якості свідка - гр. ОСОБА_4, гр. ОСОБА_5, гр. ОСОБА_6 та гр. ОСОБА_7

В судовому засіданні, представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позовній заяві. Просив суд позов задовольнити повністю.

Представники відповідача проти задоволення позову заперечували, з підстав наведених у відзиві. Просили суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом встановлені такі обставини, та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 зареєстрований, як фізична особа - підприємець, реєстраційний номер НОМЕР_1, основний вид економічної діяльності - штукатурні роботи, у перевіряємий період був платником єдиного соціального внеску, єдиного податку та військового збору.

На адресу відповідача надійшла заява від громадянина ОСОБА_4 № б/н від 02.09.2016 p., де вказано, що вищезазначений громадянин та ще троє громадян: ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 працювали у ФОП ОСОБА_1 та виконували оздоблювальні роботи без оформлення трудових правовідносин. Виконували оздоблювальні роботи житлового будинку по вул. м. Рибалко, 40/2а у м. Хмельницькому ЖБК «Срібні озера».

На підставі пп.78.1.13 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та наказу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області № 1122 від 04.10.2016 року, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань дотримання укладання трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору до бюджету, правильності нарахування та сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, реєстраційний номер НОМЕР_1 за період з 01.04.2016 по 30.06.2016.

Перевірка проводилась з 04.10.2016 року по 10.10.2016 року.

За результатами перевірки складено акт № 2968/22-25-13-04/НОМЕР_1 від 17.10.2016 року, в якому констатовано наступні порушення вимог податкового законодавства, зокрема:

- п.п. 168.1.1., п. 168.1, п.п.168.4.5, п.п. 168.4.8, п. 168.4, ст. 168 Податкового кодексу України в результаті чого не нараховувався, не утримався та не перераховувався до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 3465,84 грн., з нарахованої заробітної плати в сумі 19254,66 грн.;

- п.1 ч. 1 ст. 4, п.1 ч. 1 ст. 7, ч. 5, ч. 7, ст. 8, ч. 2, ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», в результаті чого занижено суму єдиного внеску з сум заробітної плати, на які нараховується єдиний внесок, а також утримання єдиного внеску із сум заробітної плати, нарахованої плати, нарахованої особам, які працюють на умовах трудового договору на суму 4236,03 грн.;

- п.п. 168.4.1 п.168.4 ст.168 Податкового кодексу встановлено порушення заниження військового збору в сумі 288,82 грн.;

- п.7 частини 11 статті 25 до Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»;

- п.119.2, ст.119 Податкового кодексу України, встановлено порушення не подання розрахунку за формою 1 -ДФ за II кв. 2016 року.

На підставі складеного акта перевірки № 2968/22-25-13-04/НОМЕР_1 від 17.10.2016 року, відповідачем прийнятті рішення № 0068871304/1195 від 31.10.2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 2118,02 грн.; вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 31.10.2016 року № Ф-51-0068891304 на суму 4236,03 грн.; податкове - повідомлення рішення № 0068851304/1197 від 31.10.2016 року за грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, пені на суму 5312,02 грн.; податкове - повідомлення рішення № 0068841304/1199 від 31.10.2016 року про застосування штрафних санкцій за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати на суму 510,00 грн.; податкове - повідомлення рішення № 0068861304/1197 від 31.10.2016 року, за грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, пені на суму 442,68 грн.; податкове - повідомлення рішення № 0068901304/1198 від 31.10.2016 року про застосування штрафних санкцій за платежем єдиний внесок нарахований роботодавцем на суми заробітної плати, винагороди за договором ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності на суму 510,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Пунктом 2.1. статті 2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» визначено, що платником податку з доходів фізичних осіб є: резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи або нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», дохід з джерелом його походження в Україні - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України.

Відповідно до пункту 1.15 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», податковим агентом є - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм Закону.

Податковим агентом, зокрема, є фізична особа, що є суб'єктом підприємницької діяльності чи здійснює незалежну професійну діяльність, яка використовує найману працю інших фізичних осіб/ щодо виплати заробітної плати (інших виплат та винагород) таким іншим фізичним особам.

Відповідно до пп. 8.1.1, пункту 8.1., статті 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку з доходів фізичних осіб, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок.

Наведені норми кореспондуються з положеннями Податкового кодексу України, а саме пп. 14.1.180., п. 14.1. статті 14, згідно якого податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до статті 18 Податкового кодексу України, податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Відповідно до пп. 168.1.1., п. 168.1. статті 168 Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Тобто, на особу (податкового агента) покладається обов'язок утримати та сплатити податок з доходів фізичних осіб, лише у разі нарахування та виплати доходу на користь таких фізичних осіб.

Разом з тим, відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України, платниками податку зокрема, є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Відповідно до пп. 163.1.1, пп. 163.1.2 п. 163.1 статті 163 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; та доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Пунктом 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України, визначено обов'язок фізичної особи самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Вказані норми Податкового кодексу України кореспондуються з положеннями Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Так, відповідно до п.п. 8.2.1 пункту 8.2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», платник податку, що отримує доходи, нараховані особою, яка не є податковим агентом, зобов'язаний включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.

Відповідно до п.п. є) п. 19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», платники податку зобов'язані своєчасно сплачувати узгоджені суми податкових зобов'язань, а також суми штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих податковим органом, та пеню, за винятком сум, що оскаржуються в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до підпункту 20.3.1 пункту 20.3 статті 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», особами, відповідальними за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу з цього податку, зокрема є: при самостійному нарахуванні податку його платником - такі платники.

З аналізу наведених норм вбачається, що на фізичну особу покладено обов'язок декларувати власні доходи та відповідно своєчасно здійснювати їх сплату, за не виконання чого, до такої особи застосовуватимуться певні заходи примусу, передбачені податковим законодавством.

Підставою, якою позивач обґрунтовує свою правову позицію щодо предмета спору, являється те, що в Акті перевірки фіскальним органом відображена обставина, що у позивача виконували оздоблювальні роботи житлового будинку по вул. М.Рибалко, 40/2а у м. Хмельницькому ЖБК "Срібні озера" наймані особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, з якими не були укладені трудові договори, проте, вказана обставина саме в ході перевірки не встановлювалася, та є незрозумілим на підставі яких доказів сформовано фіскальним органом такі висновки.

Суд критично оцінює такі доводи позивача та зазначає наступне.

Матеріали справи містять письмові пояснення відібрані посадовими особами податкового органу у гр. ОСОБА_4, гр. ОСОБА_5, гр. ОСОБА_6 та гр. ОСОБА_7, якими стверджено, що позивач використовув у перевіряємий період їхню працю у господарській діяльності, за що вони отримували грошову винагороду, зокрема громадянин ОСОБА_7 за період з 01.04.2016 по 15.04.2016 отримав 1500,00 грн., громадянин ОСОБА_5 за період з 01.04.2016 по 30.06.2016 отримав 5000,00 грн., громадянин ОСОБА_6 за період з 01.04.2016 по 30.06.2016 отримав 5000,00 грн., громадянин ОСОБА_4 за період з 01.04.2016 по 30.06.2016 отримав 4000,00 грн.

Також, в матеріалах справи наявні матеріали перевірки Управлінням Держпраці у Хмельницькій області додержання ФОП ОСОБА_1 законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з яких вбачається, що під час проведеної перевірки встановлено факти порушень позивачем законодавства про працю, а саме неналежне оформлення трудових відносин із працівниками громадянами ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, про що позивачу винесено постанови про накладення штрафу від 26.12.2016 № 22/311, згідно з якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 1600,00 гривень та від 26.12.2016 № 22/312, згідно з якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 192000,00 гривень.

Окрім того, судом враховано, що позивачем жодного доказу про оскарження чи скасування вищезазначених постанов Управління Держпраці у Хмельницькій області про накладення штрафів до суду не надано, а тому твердження позивач про відсутність трудових відносин із зазначеними громадянами є безпідставними, що також встановлено податковим органом та органом держпраці, докази чого надано останніми до суду.

Відповідно до реєстраційних даних основним видом господарської діяльності позивача є штукатурні роботи (КВЕД 43.31), тому безпідставним є твердження позивача стосовно того, що він не міг використовувати під час господарської діяльності найману працю осіб, які виконують штукатурні роботи, оскільки згідно пояснень ОСОБА_4, гр. ОСОБА_5, гр. ОСОБА_6 та гр. ОСОБА_7 основним видом їх діяльності було виконання саме штукатурних робіт.

Більше того, вказані обставини спростовуються наданими під час розгляду справи показами свідка, а саме допитаного в якості свідка ОСОБА_4, який пояснив, що з 01.04.2016 по 30.06.2016 працював штукатуром в фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, на об'єкті - житлові будинки, що знаходиться у житловому масиві "Срібні Озера" в м. Хмельницькому, вул. М. Рибалко, в районі Озерної. Також, зазначив, що окрім нього роботу штукатура виконували на вказаному об'єкті ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7. Зарплата нараховувалася від об'єму виконаної роботи - 24 грн. за 1м. кв. Вказує, що за виконані роботи він отримав 3000,00 грн., а за роботу виконану на 4-му та 5-му поверхах отримав аванс в сумі 1000,00 грн.. Окрім того, пояснив, що у позивача перед ним є заборгованість по заробітній платі в сумі 6500,00 грн., що і стало підставою для звернення до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області.

Таким чином, фіскальним органом у повній мірі досліджено питання щодо не оформлення трудових відносин позивача із громадянами ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а відтак позивач зобов'язаний сплатити усі належні податки та збори за даними відносинами.

Суд не бере до уваги посилання позивача на постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 12.04.2018 та на постанову старшого слідчого 2-го відділення СВ Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області від 16.06.2018 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016240010008244 від 26.12.2016, оскільки останні не містять інформації щодо предмета доказування, а тому не є належними та достатніми доказами в розумінні статей 73-76 КАС України.

За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для скасування оскаржуваних рішень, оскільки відповідачем доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, вимоги та рішення про застосування штрафних санкцій в порядку статті 77 КАС України, а відтак заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

За правилами статті 139 КАС України судові витрати не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги - відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні були проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду, - з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 26 липня 2018 року

Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (а/с 306, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29001 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) Відповідач:Державна податкова інспекція у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області (вул. Героїв Майдану, 12, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39564228)

Головуючий суддя /підпис/ ОСОБА_8 "Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_8