Ухвала суду № 75508487, 25.07.2018, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/166/15-к

Провадження № 1-кп/0182/296/2018

У Х В А Л А

Іменем України

25.07.2018 року м. Нікополь

Колегія суддів Нікопольського міскрайонного суд Дніпропетровської області у складі

головуючого –судді: Борисової Н.А.,

суддів: Клименко І.В., Кобеляцької-Шаховал І.О.,

при секретарі: Величко Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі кримінальне провадження №12014040340004248 стосовно ОСОБА_1 за правовою кваліфікацією ч. 2 ,п. 6 ст. 115, ч. 4 ст.187, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за правовою кваліфікацією ч. 4 ст. 187 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

з участю прокурора: Стельмаха А.В.,

захисників ОСОБА_4І, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні колегії Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 за правовою кваліфікацією ч. 2, п. 6 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_2, ОСОБА_3 за правовою кваліфікацією ч. 4 ст. 187 КК України. Стосовно обвинувачених обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 27 липня 2018 року.

В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ще на строк 60 днів. Клопотання прокурор обґрунтував наявністю таких ризиків, як можливість ухилення від суду, зважаючи на тяжкість покарання, продовження зайняття злочинною діяльністю. Крім того, прокурор зазначив, що обвинувачені не визнають своєї провини, вчинили злочин у складі групи осіб з застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров’я потерпілих. Вони були затримані під час проведення оперативно - розшукових дій за межами міста Нікополя, а отже існує ризик того, що вони будуть переховуватися від суду.

Потерпілі у судове засідання не з’явилися, однак заяв про відкладення судового розгляду кримінального провадження не надали. Інших клопотань не заявляли.

Обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_3 та їх захисники ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 заперечували проти клопотання прокурора і просили змінити запобіжний захід стосовно обвинувачених на більш м’який, а саме на домашній арешт, за місцем реєстрації кожного з них, посилаючись на те що, прокурором до цього часу не надано достовірних доказів вини обвинувачених. Вони тривалий час перебувають під вартою, а ризики, на які посилається прокурор взагалі не існують. До того ж, обвинувачені мають постійне місце проживання, за яким зареєстровані, мають міцні соціальні зв’язки, до того ж, свідки і потерпілі у провадженні допитані, письмові докази досліджені

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, колегія суддів вважає, що заявлене прокурором клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до практики ЄСПЛ продовження тримання під вартою може бути виправданим заходом за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, не зважаючи на існування презумпції не винуватості, переважує інтереси забезпечення права на особисту свободу (наприклад, рішення ЄСПЛ „Нечипорук і Йонкало проти України” від 21.07.2011 року, „Осаковський проти України” від 17.07.2014 року та ін).

Стосовно обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Підставою для застосування якого стало наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину, наслідком якого є смерть людини та завдання шкоди здоров’ю іншому потерпілому. З урахуванням обставин кримінального правопорушення, а саме тяжкості вчинених злочинів, колегія суддів вважає доведеним прокурором ризик, передбачений ст. 177 КПК України, а саме можливість переховування обвинувачених в подальшому від суду. До такого висновку колегія суддів прийшла з урахуванням тієї обставини, що обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були затримані в іншому місті, куди виїхали терміново після того, як дізналися про затримання ОСОБА_1, тобто намагалися ухилитися від органів досудового розслідування. При цьому, достовірно знаючи про те, що після вчинення ними в складі групи, з розподіленням ролей, особливо тяжкого злочину, їх будуть розшукувати співробітники поліції. До того ж, один і з співучасників злочину до теперішнього часу перебуває у розшуку і місцезнаходження останнього не встановлено. При цьому, наявність міцних соціальних зв’язків та постійного місця проживання і реєстрації не запобігли вчиненню обвинуваченими особливо тяжкого, умисного, корисливого злочину групою осіб, з розподіленням ролей кожного із співучасників. Колегія суддів приймає до уваги той факт, що ніхто з обвинувачених на момент вчинення злочину і на даний час не має постійного законного джерела прибутку, що може спонукати їх до вчинення іншого умисного, корисливого злочину.

Колегія суддів враховує суспільний резонанс, викликаний вчиненням вказаного кримінального правопорушення, яке було спланованим, вчинене з застосуванням насилля, а саме вогнепальної зброї, що було небезпечним для потерпілих. Подія злочину мала місце в денний час, в сільській місцевості, що вказує на зухвалість дій обвинувачених. Враховує наслідки вчиненого правопорушення, які потягли не лише завдання матеріальної шкоди потерпілими, але й смерть людини. При цьому свою провину обвинувачені в інкримінованих злочинах не визнають.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що саме такий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку обвинувачених. Саме з цих підстав колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання обвинувачених та їх захисників про зміну запобіжного заходу стосовно кожного з обвинувачених на домашній арешт.

Разом з тим, враховуючи практику ЄСПЛ, колегія суддів, продовжуючи дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважає за можливе, як альтернативний запобіжний захід, визначити обвинуваченим розмір застави, достатній для забезпечення виконання ними обов’язків, передбачених КПК, оскільки у разі, коли суд застосовує запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у злочинах, перелік яких передбачено ч. 3 ст. 183 КПК України, питання про визначення або ж не визначення застави віднесено на розсуд суду.

ч.5 ст. 182 КПК України визначено, що особі, обвинуваченій у вчиненні особливо тяжкого злочину, розмір застави визначається від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи всі обставини справи, тяжкість вчиненого злочину, репутацію обвинувачених, колегія суддів вважає доцільним обрати заставу стосовно обвинувачених ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме у сумі 528600 гривень, а стосовно обвинуваченого ОСОБА_1, який обвинувачується у вчиненні кількох особливо тяжких злочинів у розмірі 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме у сумі 616700 гривень.

У разі внесення застави на обвинувачених слід покласти обов»язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 331 КПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні клопотань обвинувачених та їх захисників про зміну запобіжного заходу – відмовити.

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити дію, раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 на строк судового розгляду але не більше 60 днів, тобто до 22 вересня 2018 року.

Одночасно визначити обвинуваченим ОСОБА_8 і ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави у сумі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме у сумі 528600 гривень для забезпечення виконання ними обов’язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України. Для обвинуваченого ОСОБА_1 у сумі 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме у сумі 616700 гривень для забезпечення виконання ним обов’язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

Обвинувачені або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

З моменту звільнення з-під варти у зв’язку з внесенням застави обвинувачений/ обвинувачені вважаються такими, до яких застосовано запобіжний захід у вигляді застави і зобов’язані виконувати наступні обов’язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов’язків, покладених судом у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя: Судді: ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11 - Шаховал