Рішення № 75508354, 18.07.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 липня 2018 р. № 820/3862/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Зінченко А.В.

при секретарі- Ломага А.А.

за участі представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 (АДРЕСА_1,61174, код ЄДРПОУ2044118501) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ39599198) про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_3, звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просила суд скасувати податкові повідомлення – рішення від 02.01.2018 року №0000021314, яким збільшено розмір грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування за 2015 рік на суму 45646,81 грн. та нараховано штрафні санкції на суму 11411,70 грн., всього - 57 058,51 грн. та №0000031314, яким збільшено розмір грошового зобов'язання з військового збору за 2015 рік на суму 3 469,19 грн. та нараховано штрафні санкції на суму 867,30 грн., всього - 4336,49 грн.

Позивач вважає вказані податкові повідомлення-рішення незаконними, протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, надав відзив на позов, в якому в задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, судом встановлено наступне.

Актом перевірки на підставі відомостей з ДРФО ДФС про суми виплачених доходів та утриманих з них податків (форма — 1ДФ) встановлено, що ОСОБА_3 у 2015 році отримано дохід у сумі 231279,07 грн. за ознакою доходу "126" - додаткове благо, без визначення суми утриманого податку, джерело отримання — ПАТ «Укрсоцбанк».

На запит Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 16.06.2016р. №8189/10/20-30-13-01-23, ПАТ «Укрсоцбанк» листом від 10.08.2016р. №11.1-186/79-991 повідомлено, що ОСОБА_3 прощено (анульовано) борг у сумі 231888,07 гривень.

Крім того, ПАТ «Укрсоцбанк» надано копії заяв на сплату заборгованості згідно умов Опції 50-50 з частковим анулюванням, в яких платника повідомлено про отримання вказаного доходу та обов'язку самостійно сплатити податок з таких доходів та відобразити їх у річній податковій декларації.

Перевіркою донараховано з урахуванням вимог п.п. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України за 2015 рік податку на доходи фізичних осіб в сумі 45646,81 грн. та військового збору в сумі 3469,19 гривень.

Встановлено, що ОСОБА_3 не подана річна декларація про майновий стан і доходи за 2015 рік, чим порушено вимоги пп. 49.18.4, п.49.18 ст.49, п. 179.1 ст.179 Податкового кодексу України.

Суд вказує, що порядок оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України, згідно із п. 164.1 ст. 164 якого загальний оподатковуваний дохід платника податку - це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Законом України від 09 квітня 2015 року №321-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань», який набрав чинності 07.05.2015, були внесені зміни до Податкового кодексу України.

Так, підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено п. 8 такого змісту: «Не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, непогашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року».

Тобто не вважається додатковим благом та не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку сума, прощена (анульована) кредитором за його самостійним рішенням до закінчення строку позовної давності у розмірі різниці, яка розрахована цим кредитором відповідно до п. 8 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що для здійснення розрахунку різниці кредитором застосовується офіційний курс Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за кредитом з іноземної валюти у гривню та на 01 січня 2014 року.

Згідно з пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу), у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2015 році - 609 гривень). Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Отже, з метою оподаткування доходи, отримані платником податку у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, та суми, прощеної (анульованої) кредитором у розмірі різниці, розрахованої відповідно до п. 8 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України, слід розглядати окремо.

Водночас, суд зауважує, що основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним

з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року відповідно до пп. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 Кодексу не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Пунктом 16і підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Відповідно до пп. 1.2 п. 16 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу до яких, зокрема, відносяться доходи, отримані платником як додаткове благо.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 цього пункту (пп. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України).

Відповідно до пп.1.6 п.16 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені ст. 176 Податкового кодексу України.

Підпунктом 1.7 п.16 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України передбачено, що звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Пунктом 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Пункт 179.1 ст.179 Податкового кодексу України вказує, що платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Суд зазначає, що згідно з п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Таким чином, проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні позивачем не доведено протиправності оскаржуваних податкових повідомлень – рішень, а отже позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, 61174, код НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків,61057, код ЄДРПОУ39599198) про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення у повному обсязі складено 26 липня 2018 року.

Суддя Зінченко А.В.