Ухвала суду № 75508333, 25.07.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

"25" липня 2018 р. № 820/2070/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіної Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, третя особа ОСОБА_2 про визнання дії протиправними, зобов’язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд: визнати протиправними дії в.о. начальника Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в Харківській області щодо відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства площею до 2 га за рахунок земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6322886500:04:000:1000, яка розташована за межами населених пунктів на території Левківської сільської ради Ізюмського району Харківської області, яка оформлена листом "Про розгляд заяви" від 21 лютого 2018 року № Г-633/0-1328/0/95-18; зобов'язати начальника Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в Харківській області повторно розглянути, в установленому ст. 118 ЗК України порядку, клопотання ОСОБА_1 від 16 січня 2018 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства площею до 2 га за рахунок земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6322886500:04:000:1000, яка розташована за межами населених, пунктів на території Левківської сільської ради Ізюмського району Харківської області, та прийняти рішення за результатами розгляду вказаного клопотання відповідно до вимог чинного законодавства; визнати неправомірним та скасувати рішення в.о. начальника Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в Харківській області щодо відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства площею до 2 га за рахунок земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6322886500:04:000:1000, яка розташована за межами населених, пунктів на території Левківської сільської ради Ізюмського району Харківської області, яка оформлена листом від 21.02.2018 року № Г-633/0-1328/0/95-18; визнати неправомірною бездіяльність по прийняттю відповідного наказу для зміни (оновлення оприлюднення інформації) помилкового кадастрового номера земельної ділянки 6322884000:04:000:0100 на вірний (достовірний) кадастровий номер 6322886500:04:000:1000 в документі “Перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам у 1кварталі 2018 року на території Харківської області” затвердженого наказом першого заступника начальника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 20.12.2017 року № 258

Ухвалою від 18.07.2018 року клопотання позивача про збільшення позовних вимог - скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області «про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» від 07.02.2018 року № 461-СГ , залишено без задоволення.

23.07.2018 року позивачем подано клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони третій особі ОСОБА_3 вчиняти будь-які реєстраційні та розпорядчі дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6322886500:04:000:1000 площею 1,7075 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Левківської сільської ради Ізюмського району Харківської області до набрання законної сили рішенням суду у справі 820/2070/18, а саме: заборонити реєструвати право власності на цю земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відчужувати цю земельну ділянку у будь-якій спосіб, в т.ч. продавати, дарувати, передавати її в заставу, іпотеку, оренду; заборони державним кадастровим реєстраторам, які діють на підставі Закону України « Про державний земельний кадастр», державним реєстраторам та будь-яким іншим особам, які діють на підставі Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти реєстраційна та будь-які інші дії , пов’язані з об’єднанням, поділом перетворенням, ліквідацією, зміною цільового призначення та відчуженням щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6322886500:04:000:1000 площею 1,7075 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Левківської сільської ради Ізюмського району Харківської області до набрання законної сили рішенням суду у справі 820/2070/18

В обґрунтування клопотання позивач зазначає, що в період від дати його звернення до відповідача з відповідною заявою (26.01.2018 року) та отримання відмови у її задоволенні (21.02.2018 року) третій особі надано дозвіл на розробку проекту землеустрою (07.02.2018 року) та в подальшому затверджено документацію із землеустрою та передано земельну ділянку у власність (наказ № 4215-СГ від 13.06.2018 року). При таких обставинах, враховуючи очевидність протиправності вчинених відповідачем дій та юридичних наслідків бездіяльності відповідача та прийнятих їм рішень, існує реальна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача і невжиття заходів забезпечення позову ускладнить відновлення порушених прав.

Дослідивши вказане клопотання та долучені до матеріалів справи документи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Згідно ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Отже, з урахуванням зазначених норм забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Крім того, у розумінні наведеної норми закону, суд при вирішенні питання про забезпечення позову повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, а також забезпечення збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, суд не вправі вживати такі заходи забезпечення адміністративного позову, які є фактично рівнозначними задоволення позовних вимог (п.17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ")

Отже, встановлення ознак протиправності вчинених відповідачем дій (прийнятих рішень), як підстави задоволення вказаного клопотання, є фактично вирішенням адміністративного спору по суті.

Зі змісту та суті клопотання убачається, що заявлене в ньому прохання спрямоване на запровадження судової заборони для третьої особи та інших осіб вчиняти дії, пов’язані з державною реєстрацією речових прав суб’єктами, які здійснюють державну реєстрацію прав щодо земельних ділянок. Іншими словами, позивач просить заборонити вчиняти певні дії особам, які не є стороною спору і не вчиняли дій, що є предметом судового контролю із виявлення в них ознак протиправності

Суд зазначає, що предметом оскарження у вказаній справі є визнання неправомірними дій (бездіяльності) відповідача щодо неналежного виконання повноважень в частині формування (ведення) реєстру земельних ділянок, які можуть бути передані у власність громадянам та визнання протиправної відмови відповідача, яка оформлена у вигляді листа, надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, тобто публічно-правові відносини позивача із суб’єктом владних повноважень щодо його функцій у частині організаційної діяльності останнього, вирішення питання щодо надання дозволу на розробку документації.

Отже, дії третьої особи, державних реєстраторів та інших осіб по реєстрації права власності на земельну ділянку, які можуть бути вчинені у майбутньому, не становлять предмету спору і не перебувають у прямому чи очевидному взаємозалежному зв'язку з предметом заявленого спору.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що обраний заявником захід забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно переходу приватного права на спірну земельну ділянку не пов’язаний із предметом адміністративного позову.

Як вбачається із поданого клопотання позивач фактично просить суд забезпечити позов шляхом заборони вчиняти третій особі будь-які дії відносно реєстрації права власності, отже ним фактично оскаржується набуття такого права власності, відповідно вказаний спір є цивільно-правовим, і він не пов'язаний безпосередньо зі здійсненням владних управлінських повноважень. Вимоги щодо визнання права на земельну ділянку, правомірності її надання третій особі в цьому провадженні не розглядаються, відповідно питання правомірності надання її третій особі та вчинення дій щодо забезпечення захисту права позивача на вказану ділянку, має вирішуватися судом, який буде вирішувати цей спір, у випадку його ініціювання позивачем.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подане позивачем клопотання про вжиття заходів до забезпечення адміністративного позову, зважаючи на фактичні обставини справи, виходячи із пов'язаності заходів до забезпечення позову з його предметом, відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, суд вважає клопотання позивача таким, що не підлягає задоволенню, так як є невідповідним заявленим позовним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 248, 256, 294 КАС України, суд,-

ухвалив:

У задоволенні заяви про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя Зоркіна Ю.В.