Рішення № 75507595, 17.07.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 липня 2018 року м. ПолтаваСправа №816/1214/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання – Пилипенко А.В.,

представників відповідачів: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Державної фіскальної служби України, ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання протиправною відмови та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 (надалі - позивач, ОСОБА_4А.) звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (надалі - ДФС), у якому просив визнати протиправною відмову у виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні за п'ять років у розмірі 21364,00 грн; стягнути з відповідача невиплачену вихідну допомогу при звільненні за п'ять років у розмірі 21364,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при звільненні з органів ДФС ОСОБА_4 безпідставно не виплачено грошову допомогу за п'ять років служби в органах внутрішніх справ. За твердженням позивача, при звільненні з ОВС йому грошова допомога не виплачувалась, а відтак відповідна допомога мала бути нарахована та виплачена ДФС.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2018 провадження у справі за даним позовом відкрито, розгляд справи вирішено здійснити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.06.2018 до участі у справі в якості другого відповідача залучено ліквідаційну комісію управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (надалі - ліквідкомісія УМВС).

Позивач надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі /а.с. 29/.

Відповідачі позов не визнали.

Представник ДФС у відзиві на позов просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому звертала увагу на те, що ОСОБА_4 на момент звільнення з органів внутрішніх справ у 2002 році мав право на отримання одноразової грошової допомоги, у зв'язку з чим при останньому звільненні позивачу виплачено таку допомогу за період календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби /а.с. 20-21/.

Представник ліквідкомісії УМВС у відзиві на позов просила ухвалити рішення на розсуду суду зазначивши, що відповідно до даних особової картки грошового забезпечення позивачу при звільненні з Чутівського РВ нарахована та виплачена одноразова грошова вихідна допомога за п'ять років служби у розмірі 657,90 грн /а.с. 68-69/.

У судовому засіданні представники відповідачів просили у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників відповідачів, дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Позивач проходив службу в органах внутрішніх справ та податкової міліції.

На момент звільнення з органів внутрішніх справ вислуга років ОСОБА_4 склала в календарному обчисленні 05 років 10 місяців 04 дні, що підтверджено наказом УМВС України в Полтавській області від 22.04.2002 №340 о/с /а.с. 22/.

Наказом ДФС від 22.08.2016 №2993-о "Про звільнення ОСОБА_4А." позивача звільнено з посади та податкової міліції ДФС у запас Збройних Сил України за пунктом 64 підпунктом "б" Положення (через хворобу) /а.с. 23/. Даним наказом визначено, що станом на 23.08.2016 вислуга років ОСОБА_4 складала у календарному обчисленні 22 роки 06 місяців 12 днів /а.с. 23/. Вислуга років для виплати грошової допомоги склала 14 років.

Позивач не погодився з розрахунком вислуги років для виплати грошової допомоги, у зв'язку з чим звернувся до ДФС із заявою про проведення виплати за період служби в органах внутрішніх справ /а.с. 11/.

ДФС листом від 06.06.2017 №7262/С/99-99-04-04-02-14 повідомила позивача про те, що на момент звільнення з органів внутрішніх справ у 2002 році він мав право на отримання грошової допомоги, у зв'язку з чим при останньому звільненні позивачу виплачено таку допомогу за період календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби /а.с. 13-14/.

Не погодившись з такими доводами відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на момент звільнення позивача з ДФС) особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України "Про Національну поліцію" проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п'яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України "Про державну службу", а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Відповідно до частини шостої цієї статті, особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, у разі повторного їх звільнення зі служби одноразова грошова допомога, передбачена цією статтею, виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні не набули права на отримання такої грошової допомоги.

У цій справі позивач на момент звільнення з органів внутрішніх справ у 2002 році мав вислугу років 05 років 10 місяців 04 дні, що підтверджено наказом УМВС України в Полтавській області від 22.04.2002 №340 о/с, копію якого залучено до матеріалів справи /а.с. 22/.

Статтею 9 Закону №2262-ХІІ (у редакції, чинній на момент звільнення позивача з ОВС) визначено, що військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які звільняються зі служби, членам сімей відповідних категорій військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та пенсіонерам з їх числа, які втратили годувальника, виплачується допомога в порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (у редакції, чинній на момент звільнення позивача з ОВС) передбачено, що військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, звільненим з військової служби або з органів внутрішніх справ через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, виплачується грошова допомога у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Позивач наказом від 22.04.2002 №340 о/с звільнений з органів внутрішніх справ на підставі пункту "ж" статті 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за власним бажанням).

Судом витребувано та досліджено в судовому засіданні копію особової картки грошового забезпечення ОСОБА_4, зі змісту якої встановлено, що при звільненні з ОВС позивачу нарахована та виплачена грошова допомога за п'ять календарних років служби у розмірі 657,90 грн /а.с. 71 - зворот/.

Довідкою ліквідаційної комісії Чутівського РВ УМВС України в Полтавській області від 10.07.2018 вих. №5513 повідомлено, що видатковий касовий ордер від 25.06.2002 №42 знищено у зв'язку із закінченням строків зберігання /а.с. 74/.

При цьому за повідомленням ліквідаційної комісії Чутівського РВ довідку б/д №4301/115/127/01-2017 /а.с. 10/ належить вважати недійсною, оскільки її видано без урахування відомостей особової картки грошового забезпечення ОСОБА_4

З цих підстав суд не приймає надану позивачем копію довідки №4301/115/127/01-2017 у якості належного доказу у справі.

З у рахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено факт нарахування та виплати позивачу грошової допомоги при звільненні з ОВС у 2002 році за п'ять календарних років служби.

За таких обставин, зважаючи на приписи частини шостої статті 9 Закону №2262-ХІІ, у ДФС були відсутні підстави для нарахування позивачу грошової допомоги за п'ять календарних років служби в органах внутрішніх справ, адже така допомога фактично виплачена позивачу при звільненні з ОВС у 2002 році.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивач не надав суду доказів, що свідчили б про порушення ДФС порядку нарахування грошової допомоги при звільненні ОСОБА_4 з податкової міліції у 2016 році.

Разом з цим, відповідачами доведено, що при звільненні з органів внутрішніх справ у 2012 році позивачу фактично нарахована та виплачена грошова допомога у розмірі 657,90 грн.

А оскільки ДФС не порушено вимоги чинного законодавства та права позивача на отримання грошової допомоги у визначеному законом розмірі, підстави для задоволення позову ОСОБА_4 відсутні.

Позивач від сплати судового збору звільнений, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 241-246, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Державної фіскальної служби України, ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання протиправною відмови та стягнення коштів відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 26 липня 2018 року.

Суддя О.О. Кукоба