Рішення № 75507432, 25.07.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2018 р. № 814/463/18 м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, вул. 2 Піщана, 11, м. Миколаїв, 54048

до відповідача:Центрального відділу Державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївський області, вул. Адміральська, 27/1, м. Миколаїв, 54001

про:визнання протиправними та скасування постанов від 12.02.2018 № 52729993 та від 13.02.2018 № 55797128,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Центрального відділу ДВС м. Миколаєва ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування постанови від 12.02.2018 року у ВП № 52729993 в частині п. 2 відносно виведення в окреме провадження постанови про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1, та постанови від 13.02.2018 року про відкриття виконавчого провадження № 55797128 з виконання постанови від 12.02.2018 року ВП № 52729993 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 79635,38 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що оскаржувані постанови не відповідають вимогам ч. 1, 2 ст. 27, ч. 1, 2, 4 ст. 42 Закону України “Про виконавче провадження” № 1404-VІІІ від 02.06.2016 року, так як фактичне стягнення коштів за виконавчим листом, повернутим стягувачу за його заявою, не відбулося ні повністю, ні частково.

Відповідач відзив на позов не надав.

Представник позивача 19.07.2018 надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

На примусовому виконанні Центрального відділу ДВС м. Миколаєва ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Миколаївській області перебувало виконавче провадження № 52729993 з виконання виконавчого листа № 490/208/15-ц від 18.02.2016 року, виданого Центральним районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 (колишнє прізвище Киць) ОСОБА_3 на користь ТОВ “Фінанс ОСОБА_4” грошової суми в розмірі 796353,78 грн.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 21.03.2017 року у виконавчому провадженні № 52729993 замінено стягувача - ТОВ “Фінанс ОСОБА_4” його правонаступником – ТОВ «Фінансова компанія «Інновація».

26.12.2017 стягувач, ТОВ «Фінансова компанія «Інновація», подав заяву про повернення виконавчого листа № 490/208/15-ц від 18.02.2016 року на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження”.

12.02.2018 року державним виконавцем Центрального відділу ДВС винесена постанова про повернення виконавчого листа № 490/208/15-ц від 18.02.2016 стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження”, п. 2 вказаної постанови виведено в окреме виконавче провадження постанову про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.

13.02.2018 державним виконавцем Центрального відділу ДВС винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 55797128 з виконання постанови від 12.02.2018 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави в особі Центрального відділу ДВС ГТУЮ в Миколаївській області виконавчого збору в розмірі 79635,38 грн.

Відповідно до абзацу 2 ч. 5 ст. 26 Закону № № 1404-VІІІ від 02.06.2016 року, у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. (ч. 1 ст. 27 Закону № № 1404-VІІІ від 02.06.2016 року).

Ч. 3 ст. 40 Закону № 1404-VІІІ від 02.06.2016 року встановлено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев’ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Вищезазначеною статтею дійсно передбачена підстава для державного виконавця прийняти постанову про стягнення виконавчого збору у разі повернення виконавчого документу стягувачу з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 27 Закону України № 1404-VІІІ.

Але для того, щоб визначитись із сумою виконавчого збору, необхідно проаналізувати ч. 2 ст. 27 Закону України № 1404-VІІІ, якою передбачено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10% суми: фактично стягнутої; повернутої; або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

В даній справі виконавчий документ повернуто в зв’язку із заявою стягувача про повернення виконавчого документа, тому обставини, які є підставою для визначення суми виконавчого збору не настали, оскільки державним виконавцем фактично не стягнута, не повернута сума заборгованості стягувачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону України “Про виконавче провадження”, кошти виконавчого провадження складаються з:

1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця;

2) авансового внеску стягувача;

3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення (ч. 4 ст. 42 Закону № 1404-VІІІ).

Частиною 2 ст. 42 Закону № 1404-VІІІ встановлено, що витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов’язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Оскільки підставами для стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника сум коштів є здійснення державним виконавцем дій по фактичному стягненню з боржника на користь стягувача зазначених у виконавчому документі сум, а в даній справі виконавчий документ повернуто в зв’язку із заявою стягувача про повернення виконавчого документа, тому обставини, які є підставою для визначення суми виконавчого збору не настали, оскільки державним виконавцем фактично не стягнута, не повернута сума заборгованості стягувачу, доказів понесення витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішення, відповідачем не надано, тому оскаржувані постанови слід скасувати.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тому позовні вимоги слід задовольнити.

Судовий збір розподіляється відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (вул. 2 Піщана, 11, м. Миколаїв, 54048 РНОКПП НОМЕР_1) до Центрального відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Миколаївській області (вул. Адміральська, 27/1, м. Одеса, 54001, ідентифікаційний код 35065742) задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати постанови від 12.02.2018 року у ВП № 52729993 в частині п. 2 відносно виведення в окреме провадження постанови про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1, постанови від 13.02.2018 року про відкриття виконавчого провадження № 55797128 з виконання постанови від 12.02.2018 року ВП № 52729993 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 79635,38 грн.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Миколаївській області (вул. Адміральська, 27/1, м. Одеса, 54001, ідентифікаційний код 35065742) на користь ОСОБА_1 (вул. 2 Піщана, 11, м. Миколаїв, 54048 РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір у сумі 796,36 грн. (сімсот дев’яносто шість гривень 36 коп.), сплачений квитанцією № СВ00420802 від 15.02.2018 року.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду – 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження – 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко