
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2018 року ЛуцькСправа № 803/1190/18
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Рожищенського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про зобов’язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1Г.) звернувся з позовом до Рожищенського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі – відповідач, Рожищенське ОУПФУ) про зобов’язання зарахувати строк перебування на військові службі за призовом під час мобілізації на особливий період з 09.03.2015 по 07.04.2016 до трудового стажу та після зарахування строку перебування на військовій службі за призовом під час мобілізації на особливий період до страхового пенсійного стажу здійснити перерахунок належних пенсійних виплат відповідно до вимог чинного законодавства України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 29.06.2018 року він звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії із врахуванням до страхового стажу періоду його перебування на військовій службі. Разом з тим, позивач посилається на те, що час проходження служби, протягом якого особа брала участь в АТО, зараховується на пільгових умовах – один місяць служби за три місяці. Відповідач відмовив в перерахунку пенсії, мотивуючи тим, що в переліку осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному страхуванню осіб, які проходять службу в зоні антитерористичної операції (далі – АТО), немає (ст.11 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»). Позивач вважає, що це суперечить вказаним нормам чинного законодавства.
Відповідач у відзиві на позовну заяву від 20.07.2018 (а.с.24-25) позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав та просив відмовити в їх задоволенні з тих підстав, що страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків. В матеріалах пенсійної справи така довідка відсутня. Зарахування періодів перебування в АТО в потрійному розмірі можливе у разі проходження військової служби у складі діючої армії у період бойових дій, а тому пільгове обчислення не проводиться. При цьому вказує, що ОСОБА_1 пенсія призначена відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а тому відповідні нормативні-правові акти, що стосуються визначення вислуги років військовослужбовців, до нього не застосовуються. За вказаних підстав відповідач просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Враховуючи вимоги статті 263 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію по віку і перебуває на обліку в Рожищенському ОУПФУ.
ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії УБД №096776 від 16.03.2016 (а.с.16).
09.03.2015 позивач був призваний на військову службу згідно з Указом Президента України від 14.01.2015 №15/2015 «Про часткову мобілізацію» та звільнений (демобілізований) в запас 07.04.2016 на підставі Указу Президента України від 25.03.2016 №115/2016 «Про звільнення в запас військовослужбовців, які були призвані під час мобілізації на особливий період» відповідно до Указу Президента України від 14.01.2015 №15/2015 «Про часткову мобілізацію», що підтверджується довідкою від 22.06.2018 №175 (а.с.8).
ОСОБА_1 безпосередньо брав участь в АТО, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України на території Донецької та Луганської областей з 26.07.2015 по 02.10.2015, з 27.10.2015 по 15.11.2015, з 19.11.2015 по 07.12.2015, з 01.02.2016 по 07.04.2016, що підтверджується довідкою від 07.04.2016 №302 (а.с.7).
29.05.2018 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести перерахунок пенсії (а.с.28).
Листом від 04.06.2018 №2979/02-40-2 відповідач повідомив позивача, що страховий стаж – це період, протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. В переліку осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, ст.11 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», осіб, які проходять службу в зоні АТО, немає (а.с.29).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв’язку з виконанням ними конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закону №2232-XII).
Згідно з частиною першою статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України, пов’язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною 6 вказаної статті Закону №2232-XII передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
Процедуру надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб визначає Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413 (далі - Порядок №413).
Відповідно до пункту 2 Порядку №413 статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов’язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, ДСНС, ДПтС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
Водночас згідно зі статтею 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №335-ХІІ до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов’язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 приймав безпосередню участь в АТО та йому надано статус учасника бойових дій, що підтверджується виданим йому безстроковим посвідченням від 16.03.2016 УБД №096776 (а.с.16).
При цьому з матеріалів справи вбачається, що позивач перебував на військовій службі в АТО в період з 26.07.2015 по 02.10.2015, з 27.10.2015 по 15.11.2015, з 19.11.2015 по 07.12.2015, з 01.02.2016 по 07.04.2016, що підтверджується довідкою від 07.04.2016 №302 (а.с.7). Призваний на військову службу він був 09.03.2015 згідно з Указом Президента України від 14.01.2015 №15/2015 «Про часткову мобілізацію» та звільнений (демобілізований) в запас 07.04.2016 на підставі Указу президента України від 25.03.2016 №115/2016 «Про звільнення в запас військовослужбовців, які були призвані під час мобілізації на особливий період» відповідно до Указу Президента України від 14.01.2015 №15/2015 «Про часткову мобілізацію», що підтверджується довідкою від 22.06.2018 №175 (а.с.8).
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебував на військовій службі в зоні АТО.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ), який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до статті 1-2 цього Закону №2011-ХІІ військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв’язку з особливим характером військової служби, яка пов’язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
При цьому статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ передбачено, що військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку, а також перебування в партизанських загонах і з'єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.
Абзацом другим пункту 1 статті 8 Закону №2011-ХІІ визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 №530 затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям в соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей, яким зокрема визначено порядок обчислення вислуги років (загального страхового стажу) для призначення пенсій за вислугу років особам, звільненим з військової служби, оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення та перерахунку пенсій за вислугу років.
Пунктом 2.3 розділу 2 даного Положення передбачено, що час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції, зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.
Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави вважати, що час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції, підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Отже, оскільки ОСОБА_1 перебував на військовій службі в АТО, а тому зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 05.06.2018 по справі №348/347/17.
Таким чином посилання відповідача на те, що пільгове обчислення проводиться у потрійному розмірі у разі проходження військової служби у складі діючої армії у період бойових дій та посилання на те, що позивач не підлягає загальнообов’язковому державному страхуванню відповідно до статті 11 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», є необґрунтованими та безпідставними.
Крім того, за приписами частини п’ятої статті 45 Закону №1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
З наведеної норми слідує, що способом реалізації повноважень органу Пенсійного фонду за результатами розгляду документів про перерахунок пенсії є рішення. Однак, суду не надано доказів про прийняття відповідачем рішення, а тому суд вважає, що відповідач діяв не у спосіб, встановлений законом.
У листі Рожищенське ОУПФУ від 04.06.2018 №2979/02-40-21 (а.с.29) не вказує про відсутність чи недостатність документів, які є підставою для відмови у зарахування вказаного стажу до трудового, а також не вказано, чи виконуються інші умови для перерахунку ОСОБА_1 пенсії. Крім того, позивачем надано разом з позовною заявою копію довідки від 25.05.2017 №745 про розмір заробітної плати, яка враховується при обчисленні пенсії, в якій вказано, що на всі виплати нараховано страхові внески (єдиний внесок), яка ним надана до управління Пенсійного фонду.
Відтак є незрозумілим, чи виключно у зв’язку із неврахуванням періодів перебування позивача на військовій службі в АТО з 26.07.2015 по 02.10.2015, з 27.10.2015 по 15.11.2015, з 19.11.2015 по 07.12.2015, з 01.02.2016 по 07.04.2016, чи у зв’язку із несплатою страхових внесків у вказані періоди ОСОБА_1 не проведено перерахунок пенсії на пільгових умовах, чи існують й інші підстави для такої відмови.
З огляду на вказане суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що в матеріалах пенсійної справи відсутня довідка позивача про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків, оскільки на підтвердження зазначеної обставини належних доказів суду не надано.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
Згідно із пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
З огляду на встановлені обставини у справі суд дійшов висновку, що хоч відповідач і вживав заходів на виконання визначених повноважень при розгляді заяви ОСОБА_1 від 29.05.2018 про перерахунок пенсії, однак він не забезпечив повного дотримання вимог зазначених вище приписів Законів №1058-IV, №1788-ХІІ, №2011-ХІІ та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846.
Відтак, оскільки відповідач не прийняв мотивованого рішення за заявою ОСОБА_1 про перерахунок пенсії, тому проявив протиправну бездіяльність.
Водночас суд вважає передчасним зверненням до суду з позовною вимогою про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії із зарахуванням перебування на військовій службі за призовом під час мобілізації, оскільки рішення по суті щодо перерахунку позивачу пенсії відповідачем не приймалося, а в листі відповідача від 04.06.2018 №2979/02-40-21 лише зазначено визначення страхового стажу, з якої дати призначено пенсію та її розмір, а також про те, що в переліку осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному страхуванню, осіб, які проходять службу в зоні АТО, немає.
При цьому суд зазначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
Пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України визначено право суду у разі задоволення позову прийняти рішення про зобов’язання вчинити дії. Але у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов’язати відповідача - суб’єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов’язує суб’єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Беручи до уваги зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є прийняття судом рішення про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не прийняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 29.05.2018 про перерахунок пенсії, зобов’язання відповідача повторно розглянути заяву позивача із врахуванням правової позиції суду, наданої у рішенні.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» суд,
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Рожищенського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо не прийняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 29 травня 2018 про перерахунок пенсії.
Зобов’язати Рожищенське об’єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області (45100, Волинська область., місто Рожище, вулиця Шевченка, будинок 89, код ЄДРПОУ 40378680) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25 травня 2018 року про перерахунок пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
ОСОБА_2Плахтій
Судове рішення № 75507322, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 26.07.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 803/1190/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: