Ухвала суду № 75507123, 22.06.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження в частині позовних вимог

22 червня 2018 рокум. Ужгород№ 807/32/18

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.

при секретарі Петрус К.І.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1,

відповідача: Міністерство внутрішніх справ України представник - ОСОБА_2,

Національна академія внутрішніх справ, представник - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Національної академії внутрішніх справ про визнання бездіяльності відповідачів щодо нездійснення доплати у формі надбавки посадового окладу за знання та використання в роботі іноземної мови, стягнення доплати у формі надбавки посадового окладу за знання та використання в роботі іноземної мови, грошової компенсації у формі середнього заробітку за час затримки розрахунку; компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ст. 243 КАС України проголошується вступна та резолютивна частини Ухвали. Повний текст ухвали виготовлено та підписано 27 червня 2018 року.

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства внутрішніх справ України, Національної академії внутрішніх справ визнання бездіяльності відповідачів щодо нездійснення доплати у формі надбавки посадового окладу за знання та використання в роботі іноземної мови, стягнення доплати у формі надбавки посадового окладу за знання та використання в роботі іноземної мови, грошової компенсації у формі середнього заробітку за час затримки розрахунку; компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з мотивів наведених у позовній заяві та просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив та просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідача 2 у судове засідання не з’явився, але ним було подано клопотання, яким просив суд розглянути справу без участі його участі за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін під час судового розгляду, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Позивачем у позовній заяві була заявлена одна з позовних вимог про накладання адміністративного стягнення на посадових осіб відповідачів, передбаченого кодексом про адміністративні правопорушення по причині їх бездіяльності – не подання відповіді на запит в порядку ст.212 – “Порушення права на інформацію та права на звернення” Кодексу України про адміністративні правопорушення – за кожну бездіяльність окремо та стягнути зазначені штрафи, на користь позивача, як компенсацію за моральну шкоду.

Згідно ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

При цьому, відповідно до ч.2 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи:

1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України;

2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства;

3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом;

4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об’єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті.

Отже юрисдикція адміністративних судів не поширюється на вказані правовідносини, а саме щодо накладення на відповідачів адміністративного стягнення.

Між вищезазначеною позовною вимогою та вимогою відносно стягнення накладених штрафів, на користь позивача, як компенсацію за моральну шкоду існує причинно - наслідковий звязок.

Визначаючись щодо позовних вимог в частині стягнення накладеного штрафу як моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Ст. 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Загальні підстави відшкодування моральної шкоди визначені Цивільним кодексом України.

Частинами першою та другою статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків (майнової шкоди) у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної шкоди суд повинен визначати залежно від характеру та обсягу страждань, немайнових витрат, які зазнав позивач.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб (п. 3 вказаної постанови).

У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Вирішення позитивно питання щодо стягнення моральної шкоди з суб’єкта вданих повноважень, серед іншого, є наслідком встановлення судом порушень прав, свобод чи інтересів особи неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльності першого.

Оскільки відповідно до ч.2 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи про накладення адміністративних стягнень то розгляд похідної позовної вимоги як стягнення накладеного адміністративного штрафу з відповідачів на користь позивача - в даному провадженні неможливий.

Відповідно до ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

На підставі наведеного та керуючись ст. 19, 238, 243, 248, 256 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Провадження в адміністративній справі №807/32/18 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Національної академії внутрішніх справ про визнання бездіяльності відповідачів щодо нездійснення доплати у формі надбавки посадового окладу за знання та використання в роботі іноземної мови, стягнення доплати у формі надбавки посадового окладу за знання та використання в роботі іноземної мови, грошової компенсації у формі середнього заробітку за час затримки розрахунку; компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, в частині зобов'язання накладення адміністративного стягнення передбаченого ст. 212 КУпАП на посадових осіб відповідачів та стягнення зазначених штрафів на користь позивача, як компенсацію за моральну шкоду - закрити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.

Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення за формою і змістом, передбаченими ст. 296 КАС України.

Згідно ст.295 КАС України, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяОСОБА_3