Рішення № 75506499, 16.07.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 липня 2018 року м. Ужгород№ 807/443/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Іванчулинець Д.В.

при секретарі: Фількорн В.В.

за участю:

позивача: ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 88000) до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (вул. Ф.Ракоці, буд. 13, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000) про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, -

В С Т А Н О В И В:

18 травня 2018 року, ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (далі – відповідач), якою просить суд: 1) відкрити провадження у справі; 2) розглянути справу у судовому засіданні з повідомленням сторін; 3) визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 13 квітня 2018 року за № 750 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Тячівського ВП ГУ НП», яким вирішено звільнити з служби в поліції начальника сектору моніторингу Тячівського ВП ГУ НП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_1 (88000, вул. П.Комуни, 3/241, м. Ужгород, Ужгородський район, Закарпатська область, ідентифікаційний код - НОМЕР_1), відповідно до п.8 ст.12 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ»; 4) витребувати від Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (88000, вул. Ф.Ракоці, 13, м. Ужгород, Ужгородський район) матеріали службового розслідування, які слугували підставою для прийняття наказу від 13 квітня 2018 року за № 750 (а.с.6-10).

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року відкрито провадження в даній адміністративній справі (а.с.2-4).

01 червня 2018 року до Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява від позивача, згідно якої останній змінив предмет позову та просив викласти позовні вимоги у такій остаточній редакції: 1) визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 13 квітня 2018 року за № 750 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Тячівського ВП ГУ НП», яким вирішено звільнити з служби в поліції начальника сектору моніторингу Тячівського ВП ГУ НП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_1 (88000, вул. П.Комуни, 3/241, м. Ужгород, Ужгородський район, Закарпатська область, ідентифікаційний код - НОМЕР_1), відповідно до п.8 ст.12 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ»; 2) визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області «По особовому складу» за № 112 о/с від 31 травня 2018 року, яким, відповідно до ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено за п.6 майора поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області з 31 травня 2018 року; 3) поновити майора поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді начальника сектору моніторингу Тячівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області; 4) стягнути з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу до дня поновлення на роботі; 5) допустити негайне виконання постанови суду в частині стягнення суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах стягнення одного місяця та поновлення на службі в поліції (а.с.21-25).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 13 квітня 2018 року за № 750 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. Вказаний наказ позивач, вважає безпідставним, незаконним та протиправним. Підставою для прийняття рішення про звільнення позивача зі служби в поліції стало те, що 27 вересня 2017 року прокуратурою Закарпатської області відкрито кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення за фактом вимагання позивачем в громадянина ОСОБА_4 неправомірної вигоди за невчинення перешкод у діяльності закладу «Спорт-Лото» розташованого в смт. Дубове Тячівського району Закарпатської області. 14 лютого 2018 року працівниками прокуратури Закарпатської області спільно з працівниками Управління Служби безпеки України в Закарпатській області проведено обшук за адресою проживання позивача та вилучено три купюри номіналом по 500 гривень та одну номіналом 200 гривень. 16 лютого 2018 року прокуратурою Закарпатської області у ході досудового розслідування кримінального провадження позивачеві повідомлено про підозру в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України (далі - КК України). Таким чином, як вбачається із позовної заяви, позивач зазначає, що на думку відповідача зазначена вище подія, що проявилась в отриманні позивачем неправомірної вигоди від громадянина ОСОБА_4 стала наслідком його низьких ділових та моральних якостей, недотримання вимог норм Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, ігнорування норм Закону України «Про Національну поліцію», Закону України «Про запобігання корупції» та наказу Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179 «Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських». Позивач вважає наказ про його звільнення незаконним, оскільки відповідач зробив висновки про його винуватість тільки на основі пред’явленої підозри у скоєнні злочину. Окремо позивач зазначив, що на день винесення оскаржуваного наказу вину останнього у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення обвинувальним вироком суду не підтверджено, а тому притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади було передчасним.

Позивач та його представник у судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги в остаточній редакції від 01 червня 2018 року у повному обсязі та просили суд задовольнити позов у повній мірі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти заявлених позовних вимог у повному обсязі з мотивів наведених у відзиві на позовну заяву та просила суд відмовити позивачеві в задоволенні позову повністю.

Як вбачається із письмових пояснення наведених у відзиві на позовну заяву, відповідач, вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню мотивуючи тим, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності здійснено з дотриманням норм законодавства. Під час службового розслідування встановлено, що позивачем порушено вимоги ст. 1, 7 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ». Окремо зазначає, що позивач несе дисциплінарну відповідальність за вчинення дисциплінарного проступку. Фактично позивач ототожнює дисциплінарну та кримінальну відповідальність, але відповідач зазначає, що незавершеність кримінального розслідування та відсутність обвинувального вироку у кримінальному провадженні відносно позивача не є підставою відсутності у діях позивача порушення службової дисципліни, не спростовує факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку, встановленого висновком службового розслідування. Тому порушень чинного законодавства при прийнятті оскаржуваного наказу відповідачем допущено не було, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що наказом Головного управління Національної поліції в Закарпатській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Тячівського ВП ГУНП» від 13 квітня 2018 року № 750 за порушення вимог ст.ст.1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 р. № 3460-IV, вимог Закону України «Про Національну поліцію», Закону України «Про запобігання корупції» та наказу Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року за № 1179 «Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських», що призвело до скоєння позивачем вчинку, який компрометує його, як поліцейського та дискредитує поліцію, а саме: вимагання і отримання неправомірної вигоди у розмірі 10000 гривень віл громадянина ОСОБА_4, за не вчинення перешкод у діяльності закладу «Спорт-Лото», начальника сектору моніторингу Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_1, відповідно до п.8 ст.12 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», звільнено зі служби в поліції (а.с.11, 12).

Вказаний наказ виданий на підставі Висновку службового розслідування за фактами вимагання неправомірної вигоди окремих працівників Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області від 11 квітня 2018 року.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено законом «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII.

Відповідно до вимог статті 3 Закону України «Про Національну поліцію» у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Сутність службової дисципліни, обов’язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначає Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут).

28 грудня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» від 23 грудня 2015 року № 901-VІІІ, згідно з яким до набрання чинності Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України (що затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ» від 22 лютого 2006 року №3460-ІV, поширюється на поліцейських.

Відповідно до вимог статті 2 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Згідно статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента країни і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та ОСОБА_5 працівника органів внутрішніх справ України.

Отже, дотримання чинного законодавства України, належне виконання посадових (функціональних) обов’язків є складовою службової дисципліни, а порушення цих вимог є підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності.

Згідно із частиною першою статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги ОСОБА_5 працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Відповідно до вимог статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може накладатися такий вид дисциплінарних стягнень як попередження про неповну посадову відповідність.

Згідно частини 1 статті 14 Дисциплінарного статуту з метою з’ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Відповідно до частини 4 статті 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013 року № 230 (зареєстрований в Мінюсті України 02 квітня 2013 року за № 541/23073), затверджена Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України (далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 2.2.14. Інструкції службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі порушення особою рядового і начальницького складу норм кримінального процесуального законодавства України під час проведення досудового розслідування.

Враховуючи вищенаведене, Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області прийнято наказ від 14 лютого 2018 року за № 308 «Про призначення службового розслідування» за фактом відкриття кримінального провадження за № 42017070000000342 та проведення обшуків.

Наказом Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 07 березня 2018 року за № 53 о/с «По особовому складу» було відсторонено позивача від посади строком на 2 місці з 07 березня 2018 року по 15 квітня 2018 року.

У ході службового розслідування встановлено що 27 вересня 2017 року прокуратурою Закарпатської області за зверненням громадянина ОСОБА_4 відкрито кримінальне провадження за № 42017070000000342 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.14, ч.3 ст.368 КК України за фактом вимагання в останнього позивачем неправомірної вимоги за не вчинення перешкод у діяльності закладу «Спорт-Лото», розташованого в смт. Дубове Тячівського району Закарпатської області. 14 лютого 2018 року працівниками прокуратури Закарпатської області спільно з працівниками Управління Служби безпеки України в Закарпатській області проведено обшук за адресою проживання позивача та вилучено три купюри номіналом по 500 гривень та одну номіналом 200 гривень. 16 лютого 2018 року прокуратурою Закарпатської області у ході досудового розслідування кримінального провадження позивачеві повідомлено про підозру в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України. 20 лютого 2018 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду позивачу обрано міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у період доби з 20.00 години по 07.00 годину. Разом з тим, наказом Головного управління Національної поліції від 07 березня 2018 року за № 53 о/с позивача відсторонено від виконання посадових обов’язків строком на 2 місці з 07 березня 2018 року по 15 квітня 2018 року. Таким чином, зазначена подія, що проявилася в отриманні позивачем неправомірної вигоди від громадянина ОСОБА_4, стала наслідком його низьких ділових та моральних якостей, недотримання ним вимог статей 1 та 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України та інших нормативно-правових документів, відповідно за результатами службового розслідування позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Таким чином, висновком службового розслідування, підтверджено порушення позивачем вимог статей 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ та вимог Закону України «Про Національну поліцію», Закону України «Про запобігання корупції» та наказу Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року за № 1179 «Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських», що призвело до скоєння позивачем вчинку, який компрометує його, як поліцейського та дискредитує поліцію, а саме: вимагання і отримання неправомірної вигоди у розмірі 10000 гривень віл громадянина ОСОБА_4, за не вчинення перешкод у діяльності закладу «Спорт-Лото», начальника сектору моніторингу Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_1, відповідно до п.8 ст.12 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», звільнено зі служби в поліції.

Висновок службового розслідування затверджений начальником ГУНП в Закарпатській області підполковником поліції ОСОБА_5 11 квітня 2018 року.

Відповідно до вимог частини 1 статті 38 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є, зокрема, слідчі підрозділи органів Національної поліції.

Згідно частини 2 статті 38 КПК України досудове розслідування здійснюють слідчі органу досудового розслідування одноособово або слідчою групою.

Відповідно до вимог частини 4 статті 38 КПК України орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Згідно п.5 ч.1 ст.3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до вимог п.17 ч.1 ст.3 КПК України слідчий - службова особа органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань, органу Державної кримінально-виконавчої служби України, підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.

Згідно ч.1 ст.40 КПК України слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.

Відповідно до ч.2 ст.40 КПК України слідчий уповноважений: 1) починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом; 2) проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим Кодексом; 3) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам; 4) виключено; 5) звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій; 6) повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру; 7) за результатами розслідування складати обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та подавати їх прокурору на затвердження; 8) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284 цього Кодексу; 9) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Разом з тим, як встановлено судом та підтверджено під час судового розгляду, вчинено проступок, який характеризує позивача, як поліцейського з низьким рівнем ділових та моральних якостей. Наслідком таких дій, було оголошення позивачеві підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. Відповідно до ухвали Ужгородського міськрайонного суду 20 лютого 2018 року позивачу було обрано запобіжний захід – у вигляді домашнього арешту у період доби з 20.00 години по 07.00 годину. Разом тим, наказом ГУ НП в Закарпатській області від 07 березня 2018 року позивача відсторонено від посади терміном на 2 місяці.

За таких обставин суд вважає, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності здійснено з дотриманням норм законодавства.

На думку суду, безпідставним є посилання позивача на ту обставину що на день винесення оскаржуваного наказу, був відсутній обвинувальний вирок суду стосовно нього та вину його у кримінальному провадження на момент винесення цього наказу не було встановлено та доведено, оскільки відсутність підстав для притягнення до кримінальної відповідальності не можна ототожнювати з відсутністю підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Крім того, суд наголошує, що посилання позивача на необ’єктивність службового розслідування не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, оскільки всі необхідні та достатні заходи щодо його проведення реалізовано: прийнято наказ про проведення службового розслідування, відібрано пояснення у позивача (небажання особи надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення), проведено аналіз інших документів тощо.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені під час проведення службового розслідування порушення позивачем при виконанні своїх службових обов’язків ст. 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ та ігнорування норм Закону України «Про Національну поліцію», Закону України «Про запобігання корупції» та наказу Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179 «Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських», що призвело до скоєння позивачем вчинку, який компрометує його, як поліцейського та дискредитує поліцію, а саме: вимагання і отримання неправомірної вигоди у розмірі 10000 гривень від громадянина ОСОБА_4, за не вчинення перешкод у діяльності закладу «Спорт-Лото», начальника сектору моніторингу Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_1, відповідно до п.8 ст.12 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», звільнено зі служби в поліції, суд вважає, що відповідач обґрунтовано прийняв рішення щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну посадову відповідність, а отже підстави для скасування оскарженого наказу відсутні, а позов не підлягає задоволенню.

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 16 липня 2018 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення було виготовлено та підписано 25 липня 2018 року.

СуддяОСОБА_6