Рішення № 75506463, 19.04.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2018 року справа № 804/2102/17 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 09.03.2017 р., -

в с т а н о в и в:

28 березня 2017 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № НОМЕР_1 від 09.03.2017 р.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач зазначив, що не погоджується з висновками контролюючого органу про порушення правил ведення касових операцій, встановлених під час проведення фактичної перевірки посадовими особами відповідача, за наслідками якої складено акт від 09.12.2016 р. № 67/04/06/66/1302/НОМЕР_2 (№ 671/04/06/РРО/НОМЕР_2) та застосовано штрафні санкції. Позивач зазначає, що кошти у розмірі 11 054 грн. були фактично отримані та оприбутковані, що підтверджується даними книги обліку розрахункових операцій. Також, позивач вважає неконкретними висновки контролюючого органу щодо встановлених порушень, оскільки з акту перевірки не вбачається, які саме порушення, що призвели до неоприбуткування грошових коштів, встановлені, та чи були фактично отримані позивачем зазначені кошти. Посилаючись на викладені обставини, позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № НОМЕР_1 від 09.03.2017 р. (а.с. 4-6).

Ухвалою суду від 25.05.2017 р., після усунення позивачем недоліків позовної заяви, за даним позовом відкрито провадження у адміністративній справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні (а.с. 2).

Ухвалою суду від 16.11.2017 р. провадження у справі було зупинено у зв’язку з витребуванням від відповідача доказів у справі (а.с. 200).

19.01.2018 року до суду надійшли заперечення представника відповідача ОСОБА_2, а також витребувані судом документи. У запереченнях відповідачем зазначено, що на підставі наказу № 1956 від 23.11.2016 р. та направлень № 1120, № 1121 від 01.12.2016 р. посадовими особами Головного управління ДФС в Одеській області проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 за місцем здійснення господарської діяльності – торгівельного павільйону, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 114, за результатами якої складено акт № 67/04/06/66/1302/НОМЕР_2 (№ 671/04/06/РРО/НОМЕР_2) від 09.12.2016 р. Перевіркою встановлено порушення пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України № 637 від 05.12.2004 р., а саме, не оприбуткування готівкових коштів в книзі обліку розрахункових операцій № 3000215114/1 за період з 23.05.2016 по 30.11.2016 на загальну суму 11 054 грн., що стало підставою для застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 55 270 грн. Зазначене рішення представник відповідача вважає законним та обґрунтованим, у зв’язку з чим, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 203-213).

Ухвалою суду від 26.01.2018 р. провадження у справі поновлено (а.с. 214).

При цьому, суд зазначає, що на момент поновлення провадження у справі Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п. 10 ч. 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 15.12.2017 року), справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності Кодексу в редакції від 15.12.2017 року, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності нової редакції Кодексу.

Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача та доводи заперечень відповідача, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, зареєстрований виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 09.09.2002 року та на момент спірних правовідносин здійснював підприємницьку діяльність за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 114 (а.с. 17).

На підставі наказу № 1956 від 23.11.2016 р. та направлень № 1120, № 1121 від 01.12.2016 р. Головним управлінням ДФС в Одеській області проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 за місцем здійснення господарської діяльності – торгівельного павільйону, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 114, за результатами якої складено акт № 67/04/06/66/1302/НОМЕР_2 (№ 671/04/06/РРО/НОМЕР_2) від 09.12.2016 р.

Перевіркою встановлено порушення пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій, затвердженого постановою Правління Національного Банку України № 637 від 05.12.2004 р., а саме, не оприбуткування готівкових коштів в книзі обліку розрахункових операцій № 3000215114/1 за період з 23.05.2016 по 30.11.2016 на загальну суму 11 054 грн. (а.с. 7-8).

За результатами перевірки Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 09.03.2017 р., яким застосовано штрафні санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки у розмірі 55 270 грн.

Не погодившись з рішенням відповідача, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню відповідача, суд виходить з наступного.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями) та особливості оприбуткування готівки в касах відокремлених підрозділів, які здають готівку до каси підприємства - юридичної особи, регулюється Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 р. (далі - Положення № 637).

Згідно з п. 1.2 глави 1 Положення № 637, оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

У відповідності до п. 2.2 глави 2 Положення № 637, підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.

Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися (пункт 2.6 глави 2 Положення № 637).

Як слідує з акту перевірки та заперечень, наданих представником відповідача, позиція контролюючого органу зводиться до того, що в ході проведеної фактичної перевірки, оформленої актом від 09.12.2016 р. № 67/04/06/66/1302/НОМЕР_2 (№ 671/04/06/РРО/НОМЕР_2), встановлено не оприбуткування готівкових коштів в книзі обліку розрахункових операцій № 3000215114/1 за період з 23.05.2016 по 30.11.2016 на загальну суму 11 054 грн.

Відповідно до п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

За приписами п. 1.2 Положення № 637, касова книга - документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі;

оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до п. 2.8 Положення № 637, підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства (підприємця) може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку. Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням платіжних пристроїв та через пункти приймання готівки) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством надано право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів. Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.

Пунктом 4.2 ст. 4 Положення № 637 визначено, що усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі. Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач під час здійснення господарської діяльності вів книгу обліку доходів, книгу обліку розрахункових операцій, видавав фіскальні звітні чеки та вів облік руху готівки та сум розрахунків.

На підтвердження вказаних обставин, позивачем надано копію Книги обліку доходів № 4848/10 (а.с. 34-80), копію Книги обліку розрахункових операцій № 3000215114/1, куди підклеювалися фіскальні звітні чеки від проведених операцій (а.с. 81-114, 117-144), та підтверджується ведення обліку руху готівки та сум розрахунків (а.с. 115-116, 145-149), а також копії квитанцій про здійснення касових операцій за період травень-листопад 2016 року (а.с. 150-184).

При цьому, податковим органом не заперечується, що позивачем велась книга обліку розрахункових операцій № 3000215114/1, однак вказується на встановлення факту не оприбуткування готівкових коштів за період з 23.05.2016 по 30.11.2016 на загальну суму 11 054 грн.

Водночас, ні в акті фактичної перевірки, ні в наданих до суду запереченнях відповідач не зазначає, які саме операції були здійснені позивачем без оприбуткування готівки в книзі обліку розрахункових операцій № 3000215114/1, з аналізу яких документів або з виявлення яких фактів, які можуть бути перевірені судом, відповідач прийшов до таких висновків.

З метою з’ясування зазначених обставин, у відповідача були витребувані належним чином завірені копії документів, на підставі яких відповідач прийшов до оскаржуваних висновків, однак на адресу суду надійшли лише копії оскаржуваного акту та копії книги обліку розрахункових операцій, з яких неможливо встановити, в чому саме полягали виявлені ГУ ДФС в Одеській області порушення та якими доказами це підтверджується (а.с. 204-212).

В наданих до суду запереченнях (а.с. 203) представник відповідача також лише цитує висновки акту фактичної перевірки, без зазначення жодних конкретних обставин виявлених контролюючим органом порушень.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем обґрунтованості прийнятого ним рішення, що є підставою для прийняття рішення на користь позивача.

Відтак, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № НОМЕР_1 від 09.03.2017 р. підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем за подання до суду адміністративного позову, сплачений ним при зверненні до суду згідно квитанції № 0.0.730681070.1 від 21.03.2017 р. в сумі 640 грн. (а.с. 3).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № НОМЕР_1 від 09.03.2017 р.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_2) сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 640 грн. (шістсот сорок гривень).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_3