Постанова № 75505365, 29.03.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1874/18 Справа № 192/2677/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - Щербина Н. О. Доповідач - Пономарь З.М.

Категорія 27

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2018 року м. Дніпро

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Пономарь З.М., суддів Баранніка О.П., Посунся Н.Є., при секретарі Сахарові Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2017 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

У серпні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, яким посилаючись на неповернення боргу ОСОБА_2 за договором позики, просив стягнути з нього 50 000грн. заборгованості, 23 113грн.80коп. відсотків за користування грошима, 5 504грн.50коп. 3% річних від простроченої суми заборгованості та 34 950грн. інфляційних втрат.

Рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 22.11.2017р. позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено, на його користь стягнуто з ОСОБА_2 113568грн.30коп., з яких, заборгованість за розпискою від 16.02.2013р. у розмірі 50000грн., 23113грн.80коп. відсотків за користування позикою, 5504грн.50коп. 3% річних від простроченої суми заборгованості, 34950грн. інфляційних втрат та 1135грн.70коп. на повернення витрат на оплату судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просив скасувати вказане рішення суду, посилаючись на не встановлення дійсної правової природи правовідносин, що виникли на підставі розписки, не врахування спливу трирічного строку позовної давності та неправильний розмір інфляційних втрат.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд не вбачає підстав для його скасування.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи наступне.

16.02.2013р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір позики, на підтвердження якого останнім написано письмову розписку. Згідно змісту останньої ОСОБА_2 зазначив, що отримав від ОСОБА_3 позику у розмірі 50000грн. та зобов'язався повернути вказану суму грошей через 6 місяців, тобто до 16.08.2013 року. (а.с. 13, 56).

Судом першої інстанції встановлено, що боргові зобов'язання ОСОБА_2 не виконані, отримана у борг грошова сума ОСОБА_3 у передбачений договором строк не повернута.

Враховуючи встановлені обставини про невиконання ОСОБА_2 своїх грошових зобов'язань, суд першої інстанції обґрунтовано відповідно до вимог ч.2 ст.625, ст.ст.1046,1049 ЦК України ухвалив рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 50000грн. на повернення боргу, 23113грн.80коп. відсотків за користування позикою, 5504грн.50коп. 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, та 34950грн. інфляційних втрат.

Твердження ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про неправильність рішення суду першої інстанції суперечать встановленим судом обставинам та вимогам закону. Посилання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на не з'ясування судом першої інстанції справжньої правової природи укладеного між ними з ОСОБА_3 договору безпідставні, оскільки судом встановлено та підтверджено письмовими доказами факт укладення ними саме договору позики. Більш того, про наявність будь-яких інших зобов'язань між сторонами ОСОБА_2 не зазначалося. Договір позики не оспорювався та у встановленому законом порядку недійсним не визнавався. Посилання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на сплив трирічного строку позовної давності суперечать дійсним обставинам справи, з яких вбачається, що з часу не повернення ним позики у передбачений договором строк - з 16.08.2013р. та до звернення ОСОБА_3 до суду з позовом 15.08.2016р. трирічний строк позовної давності фактично не сплив. Доводи ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на неправильний розмір інфляційних втрат також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки судом вказані втрати присуджені на підставі ч.2 ст.625 ЦК України та наявного у матеріалах справи розрахунку. Доказів тому, що розмір інфляційних втрат складає меншу суму ні матеріали справи, ні апеляційна скарга не містять.

Таким чином підстав для скасування рішення суду першої інстанції за доводами апеляційної скарги та для нового розподілу судових витрат не вбачається.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.

Судді : Пономарь З.М. Бараннік О.П. Посунся Н.Є.