Постанова № 75503336, 26.07.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 225/665/18 Номер провадження 22-ц/775/1042/2018

Номер провадження 22-ц/775/1042/2018 Доповідач Канурна О.Д.

Категорія 32

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2018 року м. Бахмут

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Канурної О.Д.,

суддів: Мальованого Ю.М., Санікової О.С.,

за участю секретаря Кіпрік Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського міського суду Донецької області від 04 травня 2018 року, ухвалену судом у складі головуючого судді Мигалевича В.В. у місті Торецьк, в справі номер 225/665/18, за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України, треті особи - Служба безпеки України, Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство закордонних справ України про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Дзержинського міського суду Донецької області з позовною заявою до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України, треті особи - Служба безпеки України, Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство закордонних справ України про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтуванні позову посилалася на те, що з 03 лютого 1979 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з гр. України ОСОБА_3. Від шлюбу має двох повнолітніх дітей та трьох неповнолітніх онуків. На праві особистої приватної власності їм належав житловий будинок АДРЕСА_1. Зазначений будинок вони побудували спільно з чоловіком в 1984 року та проживали там однією родиною з 1985 року, вели спільне господарство.

З 2014 року на території Донецької та Луганської областей згідно з Указом Президента України від 14 квітня 2014 року «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» триває антитерористична операція.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Торецьку (на той час - Дзержинськ) невстановленими особами було вчинено терористичний акт: артилерійський обстріл міста та прилеглих до нього селищ, в результаті чого загинули двоє цивільних осіб, одного військового було поранено, пошкоджені численні будівлі та споруди. Серед загиблих був її чоловік - ОСОБА_3. В той день він знаходився дома. Зранку артилерійський снаряд влучив на територію їх домоволодіння та пошкодив гараж, в будинку повилітало скло на вікнах. Після цього настав період тиші і оскільки дані події відбувалися в січні місяці, було необхідно терміново забити вікна, аби холод не проникав до будинку.

Її чоловік за допомогою сусідів почав проводити відповідні роботи, поставив драбину та по ній піднявся до вікон на другому поверсі та саме в цей момент раптово почалася друга фаза теракту та черговий артилерійський снаряд влучив прямо в кришу їх будинку. Її чоловік отримав осколкові поранення несумісні з життям та помер миттєво на місці події. Швидка та поліція в той день так і не приїхали.

27 січня 2015 року уповноваженими службовими особами слідчого відділу Дзержинського МВ ГУМВС України в Донецькій області було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення.

Пошкоджений будинок вона згодом відремонтувала за кошти благодійних організацій та волонтерів, про те станом на сьогодні і досі слідчими не встановлені особи, що вчинили цей терористичний акт.

Через смерть чоловіка вона пережила значні моральні та душевні страждання, які назавжди порушили її звичайний життєвий уклад, що призвело до негативних наслідків.

ОСОБА_1 просила суд стягнути з Державного бюджету України на її користь у рахунок відшкодування моральної шкоди 1000000,00 грн.

Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 04 травня 2018 року клопотання позивача і уповноваженого представника позивача задоволено.

Запропоновано Міністерству закордонних справ України надати відомості про те, який орган Держави Російська Федерація відповідно до законодавства цієї іноземної держави компетентний надати згоду на залучення Російської Федерації до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Клопотання Уповноваженого представника відповідача - Міністерства юстиції України в інтересах Кабінету Міністрів України задоволено.

Направлено судове доручення до Міністерства юстиції України, яке згідно чинного законодавства надсилає це доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами компетентним органам Російської Федерації щодо вручення Уряду Російської Федерації копій позовної заяви та доданих до неї матеріалів, а також з'ясування наявності згоди до участі у справі як третьої особи компетентних органів Держави Російської Федерації.

У разі отримання відповідної згоди, залучити до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Російську Федерацію в особі Уряду Російської Федерації.

Провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України, треті особи - Служба безпеки України, Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство закордонних справ України про відшкодування моральної шкоди зупинено до отримання відповіді на судове доручення від компетентного органу іноземної держави.

Із вказаною ухвалою суду не погодилася позивач - ОСОБА_1 та подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою в частині зупинення провадження по справі і просить скасувати ухвалу Дзержинського міського суду Донецької області від 04 травня 2018 року в частині зупинення провадження по справі та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В судове засідання апеляційного суду позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, хоча своєчасно і належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (том № 2, а.с. 41).

В судове засідання апеляційного суду представники Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України не з'явилися, хоча своєчасно і належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (том № 2, а.с. 38, 40).

В судове засідання апеляційного суду представник Міністерства закордонних справ України не з'явився, надав до суду письмову заяву про розгляд справи в його відсутність.

В судове засідання апеляційного суду представник Державної казначейської служби України, Міністерства внутрішніх справ України, не з'явилися, хоча своєчасно і належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника третьої особи - Служби безпеки України, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга позивачки ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Частиною 1 статті 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що в провадженні Дзержинського міського суду Донецької області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України, треті особи - Служба безпеки України, Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство закордонних справ України про відшкодування моральної шкоди.

Разом з позовом позивач ОСОБА_1 надала письмове клопотання щодо можливого залучення до участі у справі третьої особи, а саме Держави Російська Федерація, до якої у подальшому у разі доведення даного позову Держава Україна може пред'явити регресні вимоги про відшкодування шкоди, враховуючи правову позицію ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладену у рішенні від 27.09.2017 р. по справі № 423/450/16-ц, запропонувати Міністерству закордонних справ України:

-надати відомості про те, який орган Держави Російська Федерація відповідно до законодавства цієї іноземної держави компетентний надати згоду на залучення Російської Федерації до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача;

-вжити встановлених законодавством України та чинними міжнародними договорами України заходів, спрямованих на отримання офіційної інформації щодо згоди компетентних органів Держави Російська Федерація на розгляд даної справи у судах України за участю відповідної іноземної держави в якості третьої особи, як не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, оскільки залучення іноземної держави до участі у справі як третьої особи може мати місце лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України "Про міжнародне приватне право".

У разі отримання відповідної згоди, залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державу Російська Федерація в особі Уряду Російської Федерації.

Частиною 1 ст. 79 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що пред'явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.

Згідно з частиною 1 ст. 498 ЦПК України, у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною РадоюУкраїни.

Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Доводи апеляційної скарги позивачки про те, що постановляючи ухвалу в частині зупинення провадження по справі, суд першої інстанції не зробив посилання на закон, яким він керувався та не навів мотивів, з яких він дійшов висновку про необхідність зупинити провадження по справі, є безпідставними, оскільки суд першої інстанції послався на статтю 53 ЦПК України, яка передбачає, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правомірно зупинив провадження у вказаній вище справі, оскільки третя особа може вступити у справу тільки до закінчення підготовчого провадження у справі.

Пунктом 8 частини 1 статті 252 ЦПК України передбачено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Згідно з пунктом 12 частини 1 статті 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 8 частини першої статті 252 цього Кодексу, - до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів.

Доводи апеляційної скарги позивачки про те, що направлення судового доручення є передчасним, є безпідставними, оскільки суд першої інстанції задовольнив клопотання позивача і уповноваженого представника позивача.

Доводи апеляційної скарги позивачки про те, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, прийняв передчасне рішення про зупинення провадження у справі, є безпідставними, оскільки суд першої інстанції по суті справу не розглядав, а відповідно до вимог діючого законодавства зупинив провадження по вказаній вище справі.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Дзержинського міського суду Донецької області від 04 травня 2018 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді:

Повний текст постанови складений 26 липня 2018 року

Суддя: О.Д.Канурна