Постанова № 75500928, 26.07.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2018 р. Справа № 920/775/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Слободін М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДДК Трейдінг" (вх.№666С/2-42) на рішення Господарського суду Сумської області від 01 березня 2018 року у справі № 920/775/17 (головуючий суддя Резніченко О.Ю., суддя Спиридонова Н.О.,суддя Заєць С.В., м. Суми, повний текст підписано 02 березня 2018 року),

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДДК Трейдінг", м.Київ,

до Фізичної особи-підприємця Корж Ольги Володимирівни, смт.Вороніж, Шосткінський район, Сумська область,

про стягнення 100467,80 грн, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДДК Трейдінг" звернулось до Господарського суду Суиської області з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 99621 грн 70 коп. помилково перерахованих коштів за платіжним дорученням № 445 від 05 травня 2017 року, 682 грн 34 коп. процентів за користування чужими коштами, 163 грн 76 коп. 3 % річних.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 01 березня 2018 року у справі №920/775/17 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Резніченко О.Ю., суддя Спиридонова Н.О., суддя Заєць С.В.) у задоволенні позову відмовлено, оскільки матеріалами справи підтверджується укладення сторонами договору поставки та його фактичне виконання з боку відповідача.

ТОВ "ДДК Трейдінг" з вказаним рішенням не погодилося та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства, просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги; стягнути з відповідача на користь позивача кошти у сумі 99621,70 грн, 682,34 грн проценти за користування чужими коштами, 163,76 грн 3% річних та 1600 грн судового збору.

В обґрунтуванні апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "ДДК Трейдінг" наголошує про ненадання Фізичною особою-підприємцем Корж Ольгою Володимирівною оригіналу договору № 46 від 20.03.2017 та специфікації № 1. Одночасною стороною зазначається про неприпустимість врахування копії видаткової накладної від 03 травня 2017 року, оскільки остання підтверджує факт отримання продукції від ФОП Корж Сергія Івановича, а не ФОП Корж Ольги Володимирівни.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17 травня 2018 року відкрито апеляційне провадження за вказаною скаргою, встановлено строк відповідачеві для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 5 днів з дня вручення їм ухвали про відкриття провадження у справі. Враховуючи, що ціна позову в даній справі є меншою від ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судом було попереджено учасників справи, що апеляційна скарга буде розглядатися за правилами ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України без повідомлення учасників справи - за відсутності клопотань учасників справи про розгляд справи з їх повідомленням (викликом).

04 червня 2018 року від Фізичної особи-підприємця Корж Ольги Володимирівни надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№4264), в якому остання просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Сумської області від 01 березня 2018 року у справі №920/775/17 залишити без змін.

17 липня 2018 року у зв'язку з перебуванням судді Тихого П.В. у відрядженні, на підставі розпорядження керівника апарату суду від 17 липня 2018 року, було здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи №920/775/17 та сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Россолов В.В., суддя Слободін М.М., суддя Гетьман Р.А.

Згідно з ч.13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За приписами ч.10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до ч.7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з ч.2 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи повідомлень відділення зв'язку, копію вищевказаної ухвали суду від 17 травня 2018 року позивачем та відповідачем отримано 25 травня 2018 року.

Однак станом на 26 липня 2018 року клопотань від учасників справи про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням не надійшло.

За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження, в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що рішення Господарського суду Сумської області від 01 березня 2018 року у справі №920/775/17 відповідає в повній мірі вимогам законодавства з огляду на таке.

За твердженням Товариства з обмеженою відповідальністю "ДДК Трейдінг", викладеним у позовній заяві, ним 05 травня 2017 року за платіжним дорученням № 445 відповідачу було помилково перераховано грошові кошти в сумі 99621 грн 70 коп. з призначенням платежу "за деревину, згідно специфікації № 1 до договору № 46 від 20 березня 2017 року".

Позивач вказує, що між сторонами у 2017 році були та є відсутніми наразі будь-які господарські відносини та зобов'язання, здійснення поставки деревини у 2017 році не відбувалось, не було укладено ні договору № 46 від 20 березня 2017 року, ні специфікації до нього.

Таким чином, на його думку, грошові кошти в сумі 99 621 грн 70 коп. були перераховані відповідачу помилково та є такими, що набуті безпідставно. Також позивач пояснює, що мав господарські відносини з відповідачем у 2016 році з приводу поставки пилообрізних матеріалів, ці відносини відбулися протягом травня-червня 2016 року та в цей же період за них належним чином здійснені розрахунки.

За таких обставин Товариством з обмеженою відповідальністю "ДДК Трейдінг" відповідачу було направлено лист-вимогу від 12 червня 2017 року про повернення помилково перерахованих коштів, яка отримана відповідачем 11 липня 2017 року, однак останнім кошти в сумі 99 621 грн 70 коп. не повернуті. Позивачем згідно з поданим розрахунком нараховано 682 грн 34 коп. процентів за користування чужими коштами, 163 грн 76 коп. 3 % річних на підставі ст.ст. 1214, 536, 549, 625 Цивільного кодексу України за період з 19 липня 2017 року по 08 серпня 2017 року, виходячи з суми заборгованості в розмірі 99 621 грн 70 коп., у зв'язку з неповерненням відповідачем на вимогу позивача грошових коштів.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, на предмет підтвердження останніми факту укладення сторонами договору на здійснення поставки деревини та його фактичне виконання колегія суддів встановила наступне.

В силу ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 ГК України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Аналогічне положення закріплене ч. 3 ст. 180 ГК України, відповідно до якого при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, зазначеної у постанові від 6 червня 2012 року у справі №6-46цс12, істотними умовами договору купівлі-продажу є умови про предмет та ціну.

При цьому суд зауважує, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Ціна товару це грошова сума, яка підлягає сплаті покупцем за одержану від продавця річ.

У господарських відносинах правочин, між юридичними особами вчиняється шляхом складання документа, що визначає його зміст і підписується безпосередньо особою, від імені якої він вчинений, або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих документах та скріплюється печаткою (ч.2 ст.207 Цивільного кодексу України).

Аналогічні приписи містяться і в ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, відповідно до якої господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

В матеріалах справи наявна копія договору поставки № 46 від 20 березня 2017 року та копія специфікації № 1 до нього (Том 1, а.с.50-55).

Положення частини 2 статті 91 Господарського процесуального кодексу України визначають, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

За умови відсутності оригіналу та незазначення позивачем факту підроблення його підпису та відбитку печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "ДДК Трейдінг" достатнім та допустимим доказом укладеності між сторонами договору поставки №46, на думку суду, є копія такого договору. Колегія суддів зауважує, що важливим в даному випадку є не питання наявності чи відсутності оригіналу договору, а встановлення матеріально-правового факту укладеності угоди між сторонами і з'ясування суті та об'єму зобов'язань сторін за цією угодою.

З наданої позивачем копії договору поставки №46, вбачається підписання вказаної угоди власноруч директором Товариства з обмеженою відповідальністю "ДДК Трейдінг" ОСОБА_3та її скріплення печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДДК Трейдінг".

Виходячи з того, що договір має всі обов'язкові реквізити, як то письмову форму, дату укладення, номер договору, найменування сторін, адреси сторін, підписи, печатки, вказана угода є укладеною в належній письмовій формі.

При дослідженні його змісту колегія суддів встановила, що останній містить згоду сторін щодо до предмету купівлі - товар з найменуванням, зазначеним у специфікації та/або в інших документах згідно умов договору (пункт 1.2) - пиломатеріали обрізні 80 м куб., початкової ціни товару - ціна на товар вказується у специфікації - 9360 дол.СЩА (пункт 7.1 договору), умов розрахунку (розділ 7), строків і порядку поставки (розділ 4 договору), відповідальності сторін (розділ 8 договору), строку дії договору (розділ 10 договору), цим підтверджується домовленність сторін щодо істотних умов договору купівлі продажу, а відтак, і укладеність в розумінні ст. 207 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України.

Посилання апелянта на частину 6 статті 91 Господарського процесуального кодексу України є безпідставним, оскільки остання передбачає неврахування судом доказу в разі, якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

В даному ж випадку позивач не ставить питання автентичності копії (електронної копії) оригіналу, а взагалі наголошує про відсутність такого документу. При цьому, як було зазначено вище, Товариством з обмеженою відповідальністю "ДДК Трейдінг" не ставиться питання підроблення підпису директора та відбитку печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "ДДК Трейдінг" на оригіналі даної документації.

За поясненнями відповідача договір № 46 від 20 березня 2017 року та специфікація № 1 до нього не були підписані сторонами в оригіналі. Договір поставки № 46 зі специфікацією № 1 надійшов до відповідача електронною поштою (сканована копія) та наразі перебуває у позивача.

Суд приймає до уваги, що у пункті 2.6. договору сторонами визначено, що даний договір та всі додатки до нього повинні бути завірені сторонами (підписами і печатками (якщо передбачено діяльністю)), передані за допомогою факсимільного зв'язку або іншими засобами електронного зв'язку з подальшим обміном оригіналами протягом 7 банківських днів після дати їх підписання і є невід'ємною частиною даного договору.

У пункті 12.1. договору сторонами погоджено, що факсимільна чи/або сканована копія договору чи/або заявки чи/або специфікації до договору, мають повну юридичну силу до моменту обміну оригіналами, обмін повинен відбутися між сторонами протягом 10 днів з моменту підписання.

У пункту 12.1. договору вказані відомості про засоби зв'язку між сторонами, зокрема контактні особи, електронні адреси, тел./факс.

Таким чином, умовами договору передбачена можливість укладення договору в електронній формі, з засвідченням його підписами та печатками сторін з подальшим обміном оригіналів протягом 7 банківських днів після дати їх підписання.

Крім того, вбачається нелогічним, та жодним чином не обгрунтованим стороною, чітке формулювання стороною призначення платежу, яке містить посилання на специфікацію № 1 та договір № 46 від 20 березня 2017 року, за умови відсутності між сторонами правовідносин в сфері поставки продукції та проведення переддоговірної процедури по даному питанню.

З огляду на викладене, суд вважає посилання позивача на те, що між сторонами ніколи не було укладено ні договору № 46 від 20 березня 2017 року, ні специфікації до нього необґрунтованими.

Поряд з цим суд приймає до уваги, що пунктом 2.1. договору поставки № 46 від 20 березня 2017 визначено, що поставка товару здійснюється на умовах EXW (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотремс 2010) - склад постачальника згідно заявок покупця. За специфікацією № 1 предметом поставки є пиломатеріали обрізні породи деревини - сосна; умови поставки EXW Кролевець, з завантаженням у транспорт покупця.

Право власності і ризик випадкового знищення, або випадкового пошкодження товару переходить від постачальника до покупця з моменту, коли товар поставлено покупцю і сторони підписали накладну, що засвідчує отримання товару покупцем (п. 2.4. договору).

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Статтею 1 цього Закону визначено, що первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Так, в матеріалах справи наявна копія товарно-транспортної накладної № 12 від 05.05.2017.

За вказаною ТТН, водієм ОСОБА_4 (автомобільний перевізник ТОВ "Трак Профі"), було прийнято до перевезення від вантажовідправника ФОП Корж О.В. для вантажоодержувача ТОВ "ДДК Трейдінг" вантаж - пиломатеріали соснові обрізні у кількості 39,024 м куб. Пункт навантаження - Сумська область, м. Кролевець, пункт розвантаження - Київська область, м. Київ. Автомобіль ВН 5934СМ причіп ВН 8299 ХТ.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що для отримання Сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для забезпечення експортних операцій серії КВ № 146450 від 04 травня 2017 року позивачем було надано до Київського обласного та по м. Києву управління лісового господарства Державного агентства лісових ресурсів України:

-заяву ТОВ "ДДК Трейдінг" від 04 травня 2017 року з посиланнями на товарно-транспортні накладні ЧБН № 340801 від 19 жовтня 2016 року, № 971 від 21 грудня 2016 року, № 3957 від 29 серпня 2016 року.

Зазначені ТТН засвідчують факт отримання Фізичною особою-підприємцем Корж О.В. від ДП "Новгород-Сіверське лісове господарство", ДП "Борзнарайагролісгосп" деревини - пиловик сосна.

-накладну б/н від 03 травня 2017 року щодо поставки позивачу пиломатеріалів обрізних (сосна) у кількості 38,7 м куб., яка засвідчена печатками сторін та накладну б/н від 03 травня 2017 року щодо поставки відповідачем позивачу пиломатеріалів у кількості 8,09 мкуб;

-інвойс № 31-1 від 04 травня 2017 року згідно з даними якого позивач експортує пиломатеріали обрізні (сосна) у кількості 38,7 м куб.

За даними міжнародної товарно-транспортної накладної CMR б/н від 05 травня 2017 року, позивач є відправником, експортує пиломатеріали обрізані (сосна); документи, що додаються - інвойс № 31-1 від 04 травня 2017 року, у графах 25 та 26 (державні номери тягача і напівпричепа, що перевозили вантаж; марки і моделі тягача і напівпричепа) вказано наступні дані: ВН 5934СМ ВН 8299 ХТ ОСОБА_4; перевізник - ТОВ "Трак Профі", наступний перевізник ТОВ АП "Лоджістикс" (ті самі державні номери, той самий водій, що прийняв вантаж від відповідача згідно з ТТН № 12 від 05 травня 2017 року) .

Колегія суддів вважає, що вказані докази у сукупності свідчать про факт виникнення між сторонами договірних відносин за договором поставки № 46 від 20 березня 2017 року та специфікацією № 1 до нього, вчинення сторонами дій на виконання договору: з боку відповідача - шляхом поставки позивачу деревини; з боку позивача - оплати 05 травня 2017 року за платіжним дорученням № 445 деревини згідно специфікації № 1 до договору № 46 від 20 березня 2017 року.

Доводи позивача про те, що Сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для забезпечення експортних операцій серії КВ № 146450 від 04 травня 2017 року не має ніякого відношення до спірних правовідносин, оскільки стосується деревини, яка була поставлена відповідачем позивачу у 2016 році є необґрунтованими.

Будь-яких документів щодо поставки відповідачем позивачу деревини протягом травня-червня 2016 року та оплати прийнятого товару у цей період позивачем не подано. При цьому, суд наголошує, що для отримання сертифікату саме позивачем, крім іншого, було подано до Київського обласного та по м. Києву управління лісового господарства Державного агентства лісових ресурсів України накладну б/н від 03 травня 2017 року щодо поставки відповідачем позивачу пиломатеріалів у кількості 38,7 м.куб.

При цьому, зазначення у видатковій накладній від 03 травня 2017 року, особи постачальника - ФОП Корж Сергія Івановича, а не ФОП Корж Ольги Володимирівни, не є свідченням поставки товару не від імені відповідача, враховуючи можливість існування між останніми договірних правовідносин з даного питання (наприклад наявність договору доручення та ін), та незазначення та ненадання Товариством з обмеженою відповідальністю "ДДК Трейдінг" будь-яких доказів на підтвердження існування між ними та ФОП Корж Сергієм Івановичем окремих правовідносин щодо поставки аналогічного товару.

За змістом положень ст. 1212 ЦК особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення глави 83 ЦК застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз наведеної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Оскільки між сторонами у справі виникли договірні відносини, спірні кошти сплачено за деревину, згідно специфікації № 1 до договору № 46 від 20 березня 2017 року, який недійсним не визнано, то такі кошти були перераховані за наявності правової підстави, на виконання договору, а тому їх не може бути витребувано в даному випадку відповідно до положень ст. 1212 ЦК.

З урахуванням вказаних встановлених судом обставин, оскільки позивачем не подано належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів на підтвердження факту помилкового перерахування коштів відповідачу, судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні позову.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ДДК Трейдінг" не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення рішення Господарського суду Сумської області від 01 березня 2018 року у справі №920/775/17 має бути залишене без змін.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 13, 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, ч.6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДДК Трейдінг" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Сумської області від 01 березня 2018 року у справі №920/775/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя В.В.Россолов

Суддя Р.А.Гетьман

Суддя М.М.Слободін