Постанова № 75500747, 18.07.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 165/1677/17 Головуючий у 1 інстанції: Ушаков М.М. Провадження № 22-ц/773/772/18 Категорія: 53 Доповідач: Бовчалюк З. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Бовчалюк З.А.,

суддів Здрилюк О.І., Карпук А.К.,

з участю секретаря судового засідання Галицької І.П.,

позивача ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3,

представників відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Нововолинської центральної міської лікарні про визнання незаконним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2, подану в її інтересах представником ОСОБА_3 на рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 24 квітня 2018 року в справі,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Нововолинської центральної міської лікарні про визнання незаконним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що наказом головного лікаря Нововолинської ЦМЛ ОСОБА_6 від 10 квітня 2017 року №45-к її притягнуто до дисциплінарної відповідальності і накладено стягнення у вигляді догани. Вважає даний наказ незаконним, таким, що суперечить Кодексу законів про працю України, її посадовим обов'язкам.

Вказує, що 10 квітня 2017 року головним лікарем Нововолинської ЦМЛ ОСОБА_6 видано наказ № 45-к «Про накладення дисциплінарного стягнення на лікаря - терапевта денного стаціонару поліклініки ОСОБА_2.». Зі змісту даного наказу вбачається, що 22.03.2017 року лікар - терапевт денного стаціонару поліклініки ОСОБА_2 оглянула хвору «С», зробила запис про огляд в медичній карті амбулаторного хворого, в якому не відобразила страховий анамнез, не вирішила питання видачі листка непрацездатності та відповідно не видала його, і скерувала хвору в кабінет по виписці бланків листків непрацездатності поліклініки. Реєстратором медичний бланк листка непрацездатності виписаний не був, виникла конфліктна ситуація, яка була вирішена після втручання заступника головного лікаря з поліклінічної роботи ОСОБА_4 та в.о. завідувача денним стаціонаром поліклініки ОСОБА_7 Допущені помилки є порушенням пунктів 2.20, 5.10, 5.18 посадової інструкції лікаря - терапевта денного стаціонару поліклініки, п.5.11, 5.1.4, затвердженого наказом МОЗ України від 09.04.2008 року №189 «Положення про експертизу тимчасової непрацездатності», п.1.6,1,7 затвердженої наказом МОЗ України від 13 листопада 2001 року №455 «Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян. Надати пояснення з приводу допущених нею порушень лікар - терапевт денного стаціонару поліклініки ОСОБА_2 відмовилася. У зв'язку з допущеними, на думку адміністрації лікарні, порушеннями, її притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану.

Вважає, що її притягнуто до дисциплінарної відповідальності без жодних підстав, через упереджене ставлення до неї, з грубим порушенням вимоги ст.149 КЗпП України щодо порядку застосування дисциплінарних стягнень. Покликається на те, що нею не допущено жодних порушень п.2.20, 5.10, 5.18 Посадової інструкції лікаря - терапевта денного стаціонару поліклініки. Зокрема нею у відповідності до п.2.20 вирішено питання про видачу документа, що засвідчує тимчасову непрацездатність особи, а також дотримано вимоги п.5.10, 5.18 її посадової інструкції. Так само не було допущено порушення вимог п. 5.1.1., 5.14 Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженого наказом МОЗ України від 09.04.2008 р. № 189. Вказує, що було вирішено питання про видачу листка непрацездатності у зв'язку з чим хвора була направлення для виписки листка непрацездатності. Оскільки відображення в медичних картах амбулаторного хворого усіх даних вимагає значної кількості часу, одномоментне заповнення усіх даних є неможливим усі необхідні дані в медичній карті амбулаторного хворого були в подальшому відображені. Також не було допущено порушення п.1.6, 1.7 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян. Зазначає, що зазначеними нормами Інструкції встановлено, що видача документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність здійснюється лікуючим лікарем (фельдшером) при пред'явленні паспорта чи іншого документа, який засвідчує особу непрацездатного і не може бути платною послугою в закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності. Видача та продовження документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюються тільки після особистого огляду хворого лікуючим лікарем (фельдшером), про що робиться відповідний запис у медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого з обґрунтуванням тимчасової непрацездатності. Однак в порушення зазначених норм, відповідачем у Нововолинській ЦМЛ запроваджено інший порядок видачі листків непрацездатності, коли їх видача проводиться особами, які не мають будь - якої медичної освіти у спеціально відведеному кабінеті поліклінічної служби. За таких обставин нею не допущено жодного порушення трудової дисципліни, тим більше такого, за яке б вона заслуговувала притягнення до дисциплінарної відповідальності у виді догани.

Крім того позивач у позовній заяві посилається на те, що конфліктна ситуація, про яку йдеться у наказі про накладення дисциплінарного стягнення №45-к від 10.04.2017 року, була створена саме безпосередньо керівництвом Нововолинської ЦМЛ, за усною вказівкою якого, усі пацієнти, які є працівниками Нововолинської ЦМЛ, повинні проходити додаткове узгодження видачі листка непрацездатності у службових осіб відповідача, зокрема, заступника головного лікаря з поліклінічної роботи ОСОБА_4, за ініціативи якої і було прийнято рішення про накладення на неї дисциплінарного стягнення.

Просить суд визнати наказ № 45-к від 10 квітня 2017 року «Про накладення дисциплінарного стягнення на лікаря - терапевта денного стаціонару поліклініки ОСОБА_2.», яким її притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану незаконним та скасувати його.

Рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 24 квітня 2018 року в задоволені позову в даній справі відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2, яка подана в її інтересах представником ОСОБА_3, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати це рішення та ухвалити нове рішення, яким її позов задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши позивача, представника позивача, представників відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції виходив з того, що наказ про оголошення догани позивачу ОСОБА_2 винесено відповідачем з дотриманням вимог чинного законодавства про працю України.

Такі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохочення за сумлінну працю ( ст. 140 КЗпП України).

Чинне законодавство про працю не містить визначення «трудова дисципліна», але теорія трудового права визначає її як це сукупність, правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок і встановлюють трудові права та обов'язки сторін трудового договору, а також заохочення за успіхи в роботі та відповідальність за умисне невиконання трудових обов'язків.

При цьому головним змістом трудової дисципліни є не лише виконання правових норм в галузі праці, а й свідоме та творче ставлення до виконуваної роботи, забезпечення високої якості в роботі, раціональне використання часу, прагнення до співробітництва та взаємоповагу.

Згідно зі статтею 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки одне з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, а також обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку (ст. 149 КЗпП України).

Отже, у силу статей 147-149 КЗпП України роботодавець має право застосовувати до працівника дисциплінарне стягнення за винне невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов'язків.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_2 працює на посаді лікаря-терапевта денного стаціонару поліклініки Нововолинської центральної міської лікарні.

Згідно з п. п. 2.1, 2.9, 2.20, 4.3, 5.18 посадової інструкції № 133, лікаря-терапевта денного стаціонару при поліклініці Нововолинської центральної міської лікарні, з якою позивач була ознайомлена 23 листопада 2011 року, лікар-терапевт обов'язаний проводити щоденний огляд хворих, які поступають у відділення денного стаціонару, призначати комплексне лікування. Вести лікарську документацію. За змістом даних положень посадової інструкції лікар-терапевт вирішує питання про видачу документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян та забезпечує своєчасне і обґрунтоване направлення на лікарсько-консультативну комісію хворих з ознаками тимчасової та стійкої втрати непрацездатності. Повинен знати експертизу непрацездатності при захворюванні внутрішніх органів та правила оформлення медичної документації. Лікар-терапевт несе особисту відповідальність за обґрунтованість видачі і продовження документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян (а. с. 6-9).

Відповідно до п.п. 5.1.1, 5.1.4., 5.1.5. Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженого наказом МОЗ України №189 від 09.04.2008 року лікар вирішує питання про видачу документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян у разі захворювання або травми на підставі даних всебічного медичного обстеження пацієнта, ураховуючи ступінь функціональних порушень органів та систем, характер та перебіг татологічного процесу, умови праці. Лікуючий лікар відображає в медичних картах амбулаторного (стаціонарного) хворого скарги, анамнез, у т.ч. страховий (за останні 12 місяців), дані об'єктивного огляду, додаткових методів обстеження та інше, які є підставою для визначення діагнозу та видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, перелік необхідних лікувальних та оздоровчих заходів, консультацій відповідно до стандартів медичних технологій лікувально-діагностичного процесу та протоколів надання медичної допомоги за спеціальностями, рекомендований режим; номер документа, що засвідчує тимчасову непрацездатність, термін, з якого до якого він виданий, дату наступної явки хворого на прийом, направлення на ЛКК. При чергових оглядах хворого в медичній карті амбулаторного (стаціонарного) хворого відображає динаміку захворювання, обґрунтовує корекцію лікування та призначення додаткових обстежень з урахуванням стандартів медичних технологій лікувально-діагностичного процесу та протоколів надання медичної допомоги за спеціальностями, визначає термін тимчасової непрацездатності та його продовження із зазначенням номера документа, що засвідчує тимчасову непрацездатність, дати, з якої до якої він продовжується, та дати наступного огляду. При відновленні працездатності вносить дані клінічного огляду пацієнта, що є підставою для закриття документа, що засвідчує тимчасову непрацездатність, із зазначенням його номера та дати, з якої пацієнт має стати до роботи.

Пунктами 1.6 - 1.7 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ України від 13.11.2001 №455 передбачено, що видача документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність здійснюється лікуючим лікарем (фельдшером) при пред'явленні паспорта чи іншого документа, який засвідчує особу непрацездатного і не може бути платною послугою в закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності. Видача та продовження документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюються тільки після особистого огляду хворого лікуючим лікарем (фельдшером), про що робиться відповідний запис у медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого з обґрунтуванням тимчасової непрацездатності.

Судом встановлено, що у Нововолинській ЦМЛ з метою покращення умов праці лікарів, часткового їх вивільнення від технічної роботи запроваджено централізовану видачу документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, технічним працівником в окремому поліклінічному кабінеті.

Таким чином, хворий з належно оформлено медичною картою, у якій відображена лікарем уся необхідна інформація, яка передбачена згаданими Положеннями і Інструкціями, скеровується в поліклінічний кабінет до медичного реєстратора, для виписки листка непрацездатності.

Із копії листка непрацездатності серії АДД №965239 виданого 22 березня 2017 року Нововолинською ЦМЛ хворому "С" вбачається, що реєстратором зроблено першочерговий запис з якого числа "22.03.17" та по яке "24.03.17" хворіє "С" на підставі запису лікаря ОСОБА_7 в медичній картці хворого "С", про що свідчить і її підпис та печатка у даному листку непрацездатності, в подальшому записи про продовження лікарняного хворого "С" зроблено лікарем-терапевтом ОСОБА_2 (а.с.49).

Копією-витягу з медичної карти амбулаторного хворого «С» підтверджується факт відсутності у даній карті належних записів лікуючого лікаря ОСОБА_2, а саме що хвора "С" є непрацездатною і їй необхідно видати лікарняний лист з 22.03.2017 року по 24.03.2017 року (а.с.34-36).

В суді апеляційної інстанції, позивач підтвердила, що нею не було відображено у медичній карті хворої «С» рішення про видачу листка непрацездатності та страхового анамнезу, які є обов'язковими для зазначення. При цьому ОСОБА_2 покликалась, на завантаженість роботою та незадовільний стан хворої «С», який потребував невідкладного оформлення лікарняного листа без особливих зволікань. ОСОБА_2 вказувала, що не зазначення в карті хворого письмово рішення про необхідність видачі листка непрацездатності та страхового анамнезу не призвело до тяжких наслідків, оскільки усно хворій, яка є працівником Нововолинської ЦМЛ, вона повідомила про необхідність видачі листка непрацездатності.

Такі пояснення позивача колегія суддів оцінює критично оскільки з врахуванням того, що особа, яка здійснює оформлення листка тимчасової непрацездатності є технічним працівником без спеціальної медичної освіти, при відсутності письмового рішення лікаря про необхідність видачі хворому листка тимчасової непрацездатності та відсутності страхового анамнезу, була позбавлена можливості належним чином виконати свої посадові обов'язки щодо оформлення такого листка непрацездатності.

Як вбачається із копії-витягу з медичної карти амбулаторного хворого «С» (а.с.36) в.о. зав. ОСОБА_7 зроблено запис у даній картці наступного змісту: "Згідно запису лікаря ДСП та сімейного лікаря хвора "С" являється непрацездатною. Видати л/н з 22.03.2017 року по 24.03.2017 року". Даний запис завірено заст. г/л ОСОБА_4 та членом ЦЛКК ОСОБА_8

28 березня 2017 року заступник головного лікаря з поліклінічної роботи ОСОБА_4 подала рапорт головному лікарю Нововолинської ЦМЛ ОСОБА_6 про неодноразове порушення лікарем-терапевтом ДСП ОСОБА_2 наказів МОЗ щодо експертизи тимчасової непрацездатності (а.с. 33).

Рапортом заступника головного лікаря з поліклінічної роботи ОСОБА_4 від 28.03.2017 року також підтверджується, що лікар-терапевт ДСП ОСОБА_2 22 березня 2017 року, оглянувши хвору "С" зробила запис про огляд хворої "С" в медичній карті, не відобразивши у даній карті необхідність видачі листка непрацездатності і скерувала хвору "С" в кабінет по виписці листка непрацездатності. (а.с.33).

29 березня 2017 року заступник головного лікаря з поліклінічної роботи ОСОБА_4, завідувач відділенням денного стаціонару при поліклініці Нововолинської ЦМЛ ОСОБА_1 і лікар-невролог ДСП ОСОБА_7 склали акт про відмову лікеря-терапевта відділення денного стаціонару поліклініки ОСОБА_2 надати письмові пояснення з приводу неналежного виконання своїх функціональних обов'язків щодо заповнення медичної карти хворої «С». (а.с. 38).

Наказом головного лікаря Нововолинської ЦМЛ від 10.04.2017 №45-к «Про накладення дисциплінарного стягнення на лікаря-терапевта денного стаціонару поліклініки ОСОБА_2.» позивачу оголошено догану за неналежне виконання функціональних обов'язків (а.с.10).

Аналіз наведених норм матеріального права, встановлених обставин справи, дає підстави вважати, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив всі обставини справи, та встановивши факти порушень ведення медичної документації позивачем під час лікування «С» констатував, про порушення позивачем п.п.2.20, 5.10, 5.18 Посадової інструкції лікаря-терапевта денного стаціонару поліклініки, п.п. 56.1.1, 5.1.4 Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, та п.п. 1.6,1.7 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, що слугувало підставою для притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем було вирішено питання про видачу листа непрацездатності, оскільки хвора була направлена в кабінет для виписки листа непрацездатності, не заслуговують на увагу, оскільки спростовується копією картки хворого «С» з якої вбачається, що саме в.о. зав. ОСОБА_7 зроблено запис у даній картці наступного змісту: "Згідно запису лікаря ДСП та сімейного лікаря хвора "С" являється непрацездатною. Видати л/н з 22.03.2017 року по 24.03.2017 року". Даний запис завірено заст. г/л ОСОБА_4 та членом ЦЛКК ОСОБА_8, тобто саме в.о. зав. ОСОБА_7, а не ОСОБА_2. Відсутність письмового запису в медичній карті хворого лікарем ОСОБА_2, який міг бути єдиною підставою для оформлення листа непрацездатності, свідчить про недотримання ОСОБА_2 вимог щодо заповнення медичної документації.

Приписи Положення про експертизу тимчасової непрацездатності та Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян закріплюють порядок та черговість ведення медичної документації та не надають лікарю можливості заповнення такої документації згодом, як про це зазначає позивач. .

Висновки суду ґрунтуються на повно і всебічно з'ясованих обставинах справи, перевірених належними доказами, на які є покликання в рішенні суду і яким суд дав правильну юридичну оцінку.

При обрані виду дисциплінарного стягнення роботодавцем було обрано найменш суворий захід, який був покликаний лише організувати роботу позивача найбільш ефективно та спонукати ОСОБА_2 дотримуватись нормативних актів, які регулюють її діяльність та положень посадової інструкції.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість ухваленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 375, 382,384 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2, подану в її інтересах представником ОСОБА_3, залишити без задоволення.

Рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 24 квітня 2018 року в даній справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий:

Судді: