Постанова № 75500666, 25.07.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2018 р. Справа№ 910/640/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Сітайло Л.Г.

Андрієнка В.В.

без повідомлення учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнівес"

на рішення Господарського суду м. Києва від 08.05.2018 р.

у справі № 910/640/18 (суддя - Мудрий С.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Овертранс"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнівес"

про відшкодування шкоди у розмірі 27407,12 грн

ВСТАНОВИВ:

У січні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Овертранс" звернулося з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнівес" про відшкодування матеріальної шкоди, завданої у результаті дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 27407,12 грн, з яких: 21166,15 грн - вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля, 1000,00 грн - витрати за проведення експертного автотоварознавчого дослідження, 3390,82 грн - пеня, 1460,46 грн - інфляційні втрати та 389,69 грн - 3% річних.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що на підставі Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" відповідач повинен відшкодувати йому матеріальну шкоду, завдану його страхувальником, визнаного винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої транспортний засіб позивача був пошкоджений.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.01.2018 р. відкрито провадження у справі № 910/640/18 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 08.05.2018 р. у справі № 910/640/18 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 21166,15 грн страхового відшкодування, 3375,11 грн пені, 1460,46 грн інфляційних втрат та 388,77 грн 3% річних, в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Юнівес" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач посилається на те, що ним, в порядку ст. 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", було прийнято рішення про залучення незалежного суб'єкта оціночної діяльності - оцінювача, проте представником ТОВ "Овертранс" відмовлено ПрАТ "СК "Юніверс" у забезпеченні проведення огляду пошкодженого автомобіля.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач посилається на те, що оскільки представник відповідача не з'явився у визначений законом строк на місце настання страхового випадку або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків, позивач самостійно провів експертне автотоварознавче дослідження із залученням судового експерта.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2018 р. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнівес" передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Власов Ю.Л.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнівес", суддею-доповідачем були виявлені недоліки такої скарги, а саме відсутність доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, та належних доказів надсилання копії скарги позивачу у справі.

За вказаних обставин ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2018 р. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнівес" залишено без руху на підставі ст. ст. 174, 260 ГПК України та надано заявнику строк на усунення недоліків не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення без руху апеляційної скарги.

20.06.2018 р. скаржником на виконання вимог ухвали від 11.06.2018 р. подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги. До зазначеної заяви додано, зокрема, оригінал платіжного доручення № 295 від 14.06.2018 р., яким підтверджується сплата судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2643,00 грн, та належні докази надсилання копії апеляційної скарги позивачу у справі.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження В. о. керівника апарату Київського апеляційного господарського суду № 09.1-08/1600/18 від 21.06.2018 р. у зв`язку з участю судді Власова Ю.Л. у навчанні для підвищення кваліфікації призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/640/18.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.06.2018 р. справу № 910/640/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Пашкіна С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2018 р. було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнівес" на рішення Господарського суду м. Києва від 08.05.2018 р. у справі № 910/640/18, зупинено дію рішення Господарського суду м. Києва від 08.05.2018 р. у справі № 910/640/18 та вирішено розгляд апеляційної скарги здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Керівника апарату Київського апеляційного господарського суду № 09.1-08/1934/18 від 23.07.2018 р. у зв`язку з перебуванням судді Пашкіної С.А. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/640/18.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2018 р. апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Сітайло Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2018 р. справу № 910/640/18 було прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

25.01.2017 р. в м. Києві, на Одеській площі, в бік вул. Заболотного трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1 та автомобіля НОМЕР_2, що знаходився під керуванням водія ОСОБА_6

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва № 752/2714/17 від 17.02.2017 р. ОСОБА_6 було визнано винним у вчиненні вищевказаного ДТП та притягнуто на підставі ст. 124 КУпАП до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн.

Цивільно-правова відповідальність водія Geely, д.н.з. НОМЕР_2, на момент ДТП була застрахована у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юніверс" за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/9421134, франшиза - 0,00 грн, ліміт по майну - 100000,00 грн, строк дії з 23.04.2016 р. по 22.04.2017 р.

06.02.2017 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Овертранс" направило на адресу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юніверс" лист № 290, в якому повідомило останнього про ДТП та просило відшкодувати 22 166,15 грн шкоди, заподіяної в результаті ДТП. Також у цьому листі позивач повідомив відповідача про те, що транспортний засіб MAN 18.440 TGA, д.н.з. НОМЕР_1, не застрахований за договором добровільного страхування майна КАСКО.

Вказаний лист був отриманий відповідачем 10.02.2018 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 8108501016165.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про страхування" виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що визначається страховиком.

Згідно зі ст. 9 Закону України "Про страхування" страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Як передбачено ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Таким чином витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, розраховуються у порядку, встановленому законодавством, з урахуванням зносу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 22.03.2017 р. у справі № 910/3650/16.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначає Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Відповідно до даного Закону оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Статтею 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до абз. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Отже законодавчо встановлена вимога проведення оцінки майна (визначення розміру шкоди) зумовлена тим фактом, що лише фахівець з відповідною кваліфікацією, на підставі отриманого в установленому законодавством України порядку свідоцтва, з необхідним рівнем освіти, на підставі розроблених законодавчих стандартів, нормативів та з використанням спеціальних знань, рекомендацій - в праві визначати характер, обсяг пошкоджень та необхідні дії по їх усуненню, надати відповідь стосовно розміру заподіяної шкоди, визначати наявність причинно-наслідкового зв'язку між ДТП та його наслідками.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Вбачається, що Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Юніверс" протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, зокрема з 10.02.2017 р., не з'явилося у визначений законом строк для визначення розміру шкоди.

Відповідно до висновку № 5450 експертного автотоварознавчого дослідження від 01.03.2017 р., зробленого ФОП ОСОБА_7 на замовлення ТОВ "Овертранс", вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля НОМЕР_1, пошкодженого в дорожній транспортній пригоді становить 21166,15 грн. Також у цьому висновку зазначено, що коефіцієнт фізичного зносу становить 0,7.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру атестованих судових експертів ОСОБА_7 є експертом за № свідоцтва 899, яке дійсне до 25.11.2019 р.

Відповідно до. ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися:

а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ;

б) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження;

в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують;

г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих;

ґ) підпис заявника та дата подання заяви.

Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Як зазначалось вище, 06.02.2017 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Овертранс" направило на адресу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юніверс" лист № 290, в якому повідомило останнього про ДТП та просило відшкодувати 22 166,15 грн шкоди заподіяної в результаті ДТП.

02.06.2017 р. відповідач повідомив позивача листом № 17/06/02-09 про те, що у зв'язку із не виконанням останнім обов'язку щодо надання транспортного засобу MAN, д.н.з. НОМЕР_1 для огляду та встановлення розміру збитку ПрАТ "СК "Юніверс" прийняло рішення про відмову у виплаті страхового відшкодуванню.

Згідно з ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 21166,15 грн вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Доводи скаржника про те, що ним, в порядку ст. 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", було прийнято рішення про залучення незалежного суб'єкта оціночної діяльності - оцінювача, проте представником ТОВ "Овертранс" відмовлено ПрАТ "СК "Юніверс" у забезпеченні проведення огляду пошкодженого автомобіля, а тому він не зобов'язаний здійснювати відшкодування вартості відновлювального ремонту, колегія суддів вважає необґрунтованими, враховуючи таке.

06.02.2017 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Овертранс" направило на адресу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юніверс" лист № 290, в якому повідомило останнього про ДТП та просило відшкодувати 22 166,15 грн шкоди, заподіяної в результаті ДТП.

Вказаний лист був отриманий відповідачем 10.02.2018 р.

Таким чином, страховик відповідно до ст. 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Згідно з п. 5.2 Наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 р. "Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів", у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату. У разі відсутності в установлений час на місці огляду осіб, що викликалися, огляд проводиться без їх участі, про що зазначається у звіті (акті), висновку.

Оскільки представник відповідача не з'явився у визначений законом строк на місце настання страхового випадку (м. Київ, Одеська площа, в бік вул. Заболотного) або до місцезнаходження пошкодженого майна (Львівська обл., Яворівський р-н, с. Підрясне, вул. Європейська, 1, корп. Б-4) для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків, позивач самостійно провів експертне автотоварознавче дослідження із залученням судового експерта.

За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 1460,46 грн інфляційних втрат, 389,69 грн 3% річних та 3 390,82 грн пені за період з 08.06.2017 р. по 17.01.2018 р.

За змістом п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) має право на отримання відшкодування не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.

Враховуючи те, що лист № 290 з повідомленням про ДТП був отриманий відповідачем 10.02.2017 р., тому граничний строк оплати є 07.06.2017 р.

Таким чином позивачем було вірно визначено період для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат з 08.06.2017 р. (через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування) по 17.01.2018 р. (дата подачі позовної заяви).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Крім того, оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненнями грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожен місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Нормами ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 р. у справі № 910/22034/15, грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки із договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема із факту завдання майнової шкоди іншій особі.

Здійснюючи нарахування 3% річних, позивачем було допущено арифметичну помилку.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як передбачено п. 36.5 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

У вищевказаній нормі чітко йдеться про обов'язок страховика сплатити саме на користь страхувальника (потерпілої особи) або ж вигодонабувача пеню в разі прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика.

Згідно зі ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Таким чином, як вже було зазначено, виходячи зі змісту п. 36.5 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" право на стягнення пені у розмірі, встановленому законом або договором, належить лише страхувальнику або вигодонабувачу.

З розрахунку позивача вбачається, що ним при нарахування пені було допущено арифметичну помилку.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з перерахунком, здійсненим місцевим судом, відповідно до якого стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 1460,46 грн інфляційних втрат, 388,77 грн 3% річних та 3375,11 грн пені.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 1000,00 грн витрат за проведення автотоварознавчого експертного дослідження, судова колегія зазначає наступне.

В оглядовому листі Вищого господарського суду України № 01-06/15/2014 від 14.01.2014 р. вказано, що статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено вичерпний перелік витрат, які відшкодовуються страховою компанією у разі пошкодження транспортного засобу. До цього переліку не віднесено витрати страхувальника на виготовлення довідок відповідних органів та на проведення експертиз.

Таким чином, витрати страхувальника, які не передбачені статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", зокрема, на проведення автотоварознавчої експертизи, на оплату вартості послуг з оформлення та видачі довідки ДАІ, не входять до суми страхового відшкодування, оскільки такі витрати не є складовою фактичного розміру збитків, а належать до господарських витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 21.05.2013 р. у справі № 22-17-25-26/366-07-7922.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 1000,00 грн витрат за проведення експертного дослідження, є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 08.05.2018 р. у справі № 910/640/18 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнівес" задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладається на скаржника.

Згідно з ч. 5 ст 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті.

Вказана справа є малозначною та не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнівес" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 08.05.2018 р. у справі № 910/640/18 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду м. Києва від 08.05.2018 р. у справі № 910/640/18.

4. Витрати по сплаті судового збору за подання і розгляд апеляційної скарги покладаються на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Юнівес".

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 25.07.2018 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді Л.Г. Сітайло

В.В. Андрієнко