Ухвала суду № 75500038, 26.07.2018, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________

УХВАЛА

26 липня 2018 року Справа № 913/266/18

Провадження №33/913/266/18

Суддя Господарського суду Луганської області Драгнєвіч О.В розглянувши письмові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю “Інформакс” б/н від 19.07.2018, в яких викладено клопотання про участь представника у судовому засіданні 26.07.2018 в режимі відеоконференції у справі №913/266/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Інформакс”, ОСОБА_1, буд.26, оф.758, м.Київ, 01133

до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Свердловантрацит”, вул.Гоголя, буд.24А, м.Сєвєродонецьк Луганської області,93400

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача – Публічне акціонерне товариство “Перший Український міжнародний банк”

про стягнення 185 253 грн 50 коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Інформакс” звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Свердловантрацит” про стягнення грошових коштів за договором поставки №1789-СА від 31.05.2018 року в розмірі 185 253 грн 50 коп., з яких:

- 68049 грн 47 коп. - сума основного боргу;

- 62 546 грн 42 коп.- пені,

- 46 181 грн 61 коп. - інфляційних нарахувань;

- 8 476 грн 00 коп. - сума нарахованих 3% річних.

На обгрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що за договором поставки №1789-СА від 04.08.2016 року, укладеним між сторонами, позивачем здійснено поставку продукції та обладнання виробничо-технічного призначення відповідно до укладених специфікацій до договору за період з лютого 2017 року по березень 2017 року на загальну суму 1 360 989 грн 48 коп.

В подальшому між Товариством з обмеженою відповідальністю “Інформакс” та Публічним акціонерним товариством “Перший Український міжнародний банк” укладено договір факторингу з регресом №Ф-КІЕ-233 від 28.04.2016. В додатковій угоді до договору поставки №1789-СА від 04.08.2016 сторони погодили, що право грошового стягнення з покупця переходить до Публічного акціонерного товариства “Перший Український міжнародний банк” на підставі договору факторингу.

Відповідач свої зобов’язання не виконав, за поставлений товар протягом грудня 2016 року – січня 2017 року не розрахувався. Натомість Публічне акціонерне товариство “Перший Український міжнародний банк” 28.04.2017 здійснило часткову оплату за договором факторингу, у зв’язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 68049 грн 47 коп. У зв’язку із допущенням прострочення виконання грошового зобов’язання, позивачем також на підставі ст.625 ЦК України нараховано відповідачу 3% річних, інфляційні, а на підставі п.6.1 договору - пеню, які останній також просить стягнути.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 08.07.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд в загальному позовному провадженні, підготовче засідання призначено на 09.07.2018.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 09.07.2018 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача – Публічне акціонерне товариство “Перший Український міжнародний банк”, відкладено підтовче засідання на 26.07.2018.

23.07.2018 від позивача через канцелярію суду надійшли письмові пояснення б/н від 19.07.2018, в яких викладено клопотання про участь представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції обґрунтовано тим, що представник позивача не має можливості бути присутнім в судовому засіданні через значну віддаленість господарського суду та участь в іншому судовому засіданні, однак бажає взяти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Відповідно до частини 7 статті 11 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом. Обов’язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.

У пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції” до повного забезпечення функціонування системи відеоконференцзв’язку в усіх судах України учасники судового процесу можуть брати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції лише за наявності технічної можливості для її проведення у відповідних судах.

Згідно ч.ч. 5, 7, 8 ст. 197 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, визначеному судом. У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніше як за п'ять днів до відповідного судового засідання. Копія ухвали про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції суду негайно надсилається до суду, який зобов’язаний організувати її виконання, та особі, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відео конференції.

Зі змісту наведеної статті Господарського процесуального кодексу України слідує, що необхідність проведення судового засідання у режимі відеоконференції визначається судом, що розглядає справу, що є його правом, а не обов'язком.

Як вбачається з матеріалів справи, судове засідання від 09.07.2018 за клопотанням позивача проводилось в режимі відеоконференції. Ухвалою суду від 09.07.2018 явка представника позивача в судове засідання була визнана обов’язковою у зв’язку з необхідністю дослідження витребуваних оригіналів документів, копії яких наявні в матеріалах справи, витребування додаткових документів та надання пояснень, що в режимі відеоконференції є неможливим.

Окремо суд звертає увагу, що заявником у поданому клопотанні не наведено належного обґрунтування причин неможливості прибуття в судове засідання, до клопотання не надано суду відповідних доказів неможливості забезпечення явки представника (ухвал інших судів про призначення судових засідань на 26.07.2018, в яких стороною є позивач, тощо). Крім того, учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частиною 3 сатті 56 ГПК, керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи) або через представника. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 73-76 ГПК України).

Ураховуючи те, що в порушення вимог ч.7 ст.197 Господарського процесуального кодексу України, зазначена заява надійшла від позивача до господарського суду лише 23.07.2018, а засідання у справі призначено на 26.07.2018 (менш ніж за п’ять днів до судового засідання), суд не мав можливості виконати вимоги ч.8 ст.197 ГП України, а отже суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Інформакс”, викладеного в поясненнях б/н від 19.07.2018, про участь представника у судовому засіданні 26.07.2018 в режимі відеоконференції у справі №913/266/18.

Керуючись ст.ст. 197, 234-235, Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Інформакс” про участь представника в судовому засіданні 26.07.2018 в режимі відеоконференції у справі №913/266/18, викладеного в поясненнях б/н від 19.07.2018.

Ухвала набрала законної сили 26.07.2018 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку відповідно до ст.255 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Драгнєвіч